Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
05 травня 2023 року Справа №200/543/23
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи питання щодо закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі №200/543/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, наказу №320 від 4 грудня 2022 року щодо зняття з усіх видів забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , надісланий на адресу суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд”, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 320 від 04 грудня 2022 року щодо зняття з усіх видів забезпечення з 04 листопада 2022 року рядового ОСОБА_1 , номера обслуги 9 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за листопад 2022 року рядового ОСОБА_1 , номера обслуги 9 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 та виплатити йому додаткову винагороду за листопад 2022 року в повному обсязі;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення за грудень 2022 року рядового ОСОБА_1 , номера обслуги 9 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 та виплатити йому додаткову винагороду та премію за грудень 2022 року в повному обсязі.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що з лютого 2022 року проходить військову службу за призовом на посаді рядового номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї у Військовій частині НОМЕР_1 .
09 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на бойовій позиції позивач отримав травму пов'язану з проходженням військової служби - контузію (закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму), що підтверджується відповідною випискою із амбулаторної картки хворого.
Висновком військово-лікарської комісії від 31 жовтня 2022 року, на підставі статті 32 графи Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, графи - ТДВ, встановлено потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Нормою статті 32 графи Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено встановлення тимчасової непридатності. Потреби лікування, відпустки, звільнення тощо. На підставі висновку ВЛК позивачеві надано відпустку строком на 30 календарних днів, з 03 листопада 2022 року по 03 грудня 2022 року. Питання зазначене в рапорті про придатність до військової служби військовослужбовця вирішено не було.
03 грудня 2022 року позивач повернувся з відпустки до Військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що черговий в книзі реєстрації відвідувачів зробив відповідний запис.
04 грудня 2022 року позивач вибув до м. Дружелюбівка та подав рапорт про неможливість виконання бойових наказів та завдань, у зв'язку із суттєвим погіршенням стану здоров'я (звертаючи увагу командирів на встановлену непридатність до строкової служби згідно військового квитка) та проханням перевести в інший підрозділ, відповідний до стану здоров'я. Рапорт було прийнято та направлено до командира батальйону
04 грудня 2022 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) знято з усіх видів забезпечення рядового ОСОБА_1 , номера обслуги 9 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим, позивачеві за листопад 2022 року та грудень 2022 року безпідставно не виплатили грошове забезпечення у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Наказ від 04 грудня 2022 року винесено за результатами службового розслідування, які зазначені в спірному акті від 26 грудня 2022 року, що не відповідає вимогам ст. ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. А самим наказом позбавлено військовослужбовця грошового забезпечення за місяць, який передує самому наказу.
26 грудня 2022 року відносно позивача складено акт службового розслідування, яким нібито за вчинення правопорушення, відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, запропоновано накласти дисциплінарне стягнення на військовослужбовця; до наказу про виплату додаткової винагороди за грудень 2022 року не включати номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ; не виплачувати премію у повному обсязі за грудень 2022 року; та вчинити інші дії. З копією акту позивача ознайомлено 03 січня 2023 року, про що на документі зроблено відповідну відмітку.
Підставами притягнення до відповідальності в акті зазначено, що позивач нібито самовільно залишив Військову частину НОМЕР_1 та незаконно відмовився виконувати бойове завдання.
29 грудня 2022 року позивача направлено на повторне проходження ВЛК, під час якого, стан здоров'я військовослужбовця значно погіршився і після огляду лікарем позивача направлено на стаціонарне відділення лікарні з гіпертонічним кризом.
Позивач зазначає, що не згоден із притягненням його до відповідальності, зазначене в спірному акті службового розслідування не відповідає дійсності, оскільки 03 грудня 2022 року він своєчасно прибув із відпустки до військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 . Відповідачем не враховано час необхідний на проїзд військовослужбовця в межах України до місця проведення відпустки та назад.
Командири військової частини діяли не в спосіб та порядок, передбачений Законами України, як того вимагає ст. 19 Конституції України. Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Замість цього, позивачеві видано бойовий наказ, без встановлення його придатності-непридатності для проходження військової служби, не переконавшись, що він може його виконати за станом здоров'я. Командири й не могли побачити документальне підтвердження скарг військовослужбовця про стан його здоров'я, у зв'язку з порушенням процедури відносно військовослужбовця, який повернувся з відпустки за станом здоров'я.
Позбавлення премії чи надбавок є наслідком застосування визначеного Дисциплінарним статутом дисциплінарного стягнення і неможливо саме по собі, як окремий вид покарання, без застосування дисциплінарного стягнення.
Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідачем надано відзив, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 25 лютого 2022 року.
Виплата грошового забезпечення позивачу здійснюється на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом №260 від 07 червня 2018 року, постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», телеграми Міністра оборони України ОСОБА_2 від 25 березня 2022 року (вх.№223 від 26 березня 2022 року до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень).
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким позивача визнано винним у вчиненні правопорушень відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України відповідач зазначає наступне.
Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення. Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.
Правова природа висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про скасування такого висновку (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/9600/20, провадження №К/9901/23733/20).
Вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску
У строк встановлений судом представником позивача надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 2 березня 2023 року заяву представника позивача - адвоката Пікуліна Р.М. про поновлення строку звернення до суду по справі №200/543/23 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, наказу № 320 від 4 грудня 2022 року щодо зняття з усіх видів забезпечення , зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/543/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20 березня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву із додатками.
Правом надання до суду відповіді на відзив відповідно до ст.163 КАС України позивач та його представник не скористались.
6 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення в якості доказів довідки про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за 2022 рік.
24 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи докази відправлення відзиву позивачу.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 , виданого органом 1443, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З 25 лютого 2022 року позивач проходить службу в Збройних Силах України.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №37 від 25 лютого 2022 року за штатом 05/195-01 воєнного часу рядового ОСОБА_1 , призначено водієм 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти, зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення з 25 лютого 2022 року. Позивачу встановлено посадовий оклад за посадою 2550 грн, встановлена щомісячна премія в максимальному розмірі 341% окладу, надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим звання та надбавки за вислугу років з 25 лютого 2022 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №163 від 1 липня 2022 року солдата ОСОБА_1 увільнено від займаної посади водія 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти та призначено номером обслуги мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 з 1 липня 2022 року. Встановлено посадовий оклад за посадою 2640 грн, встановлена щомісячна премія у розмірі 302% окладу, надбавка за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
09 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на бойовій позиції позивач отримав травму пов'язану з проходженням військової служби - контузію (закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму), що підтверджується відповідною випискою із амбулаторної картки хворого.
16 жовтня 2022 року позивач на адресу начальника військової частини направив рапорт про направлення до ВЛК з метою встановлення придатності або непридатності до військової служби.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27 жовтня 2022 року №281 рядовий ОСОБА_1 , номер обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 вибув до військового мобільного госпіталю військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України, які проходили лікування у медичному пункті військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 31 жовтня 2022 року №2810 встановлено, що травма ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби. Стан після ВТ (09 жовтня 2022 року): ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми. Астено-вегетативний синдром. Післяконтузійна оптиконейропатія обох очей. На підставі ст.32 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
3 листопада 2022 року рядовий ОСОБА_1 , номер обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 вибув у відпустку за станом здоров'я у м. Київ на 30 календарних днів з 3 листопада 2022 року по 2 грудня 2022 року, що підтверджується наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 3 листопада 2022 року №288.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04 грудня 2022 року №320 рядового ОСОБА_1 номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 , який 03 грудня 2022 року не повернувся з відпустки, знято з усіх видів забезпечення частини з 04 грудня 2022 року.
У зв'язку із чим, позивачеві за листопад 2022 року та грудень 2022 року не виплачено грошове забезпечення у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Не погоджуючись з невиплатою додаткової винагороди за листопад 2022 року, додаткової винагороди та премії за грудень 2022 року, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 320 від 04 грудня 2022 року щодо зняття з усіх видів забезпечення з 04 листопада 2022 року рядового ОСОБА_1 , номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 та акт службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до п. 31 ч. 11 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.
Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, з 24 лютого 2022 року у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, суд зазначає наступне.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 3 листопада 2022 року №288 позивачу надано відпустку з 03 листопада 2022 року по 02 грудня 2022 року.
Відповідно до відпускного квитка №143 від 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 зобов'язаний прибути до місця служби у Військову частину НОМЕР_1 03 грудня 2022 року.
Згідно рапорту тимчасово виконуючого обов'язки командира мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 04 грудня 2022 року (вх.3623 від 04 грудня 2022 року) 03 грудня 2022 року позивач не повернувся з відпустки за станом здоров'я та не приступив до виконанню своїх обов'язків. На момент подачі рапорту позивач був відсутній в своєму підрозділі 1 добу.
04 грудня 2022 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №426 за вищевказаним фактом призначено службове розслідування.
В ході проведення службового розслідування від 04 грудня 2022 року від тимчасово виконуючого обов'язки командира мінометної батареї ОСОБА_3 13 грудня 2022 року на ім'я командира військової частини надійшов рапорт згідно якого стало відомо, що 13 грудня 2022 року о 19.40 ним був віддано позивачу бойовий наказ який позивач відмовився виконувати. За фактом не виконання бойового наказу проведено службове розслідування в рамках службового розслідування, яке почато 04 грудня 2022 року.
За наслідками службового розслідування складено акт від 26 грудня 2022 року, в якому комісією запропоновано:
- за вчинення правопорушення відповідно до ст.ст.4,45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення передбачене пунктом «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «Сувора догана» на номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
- на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та телеграми Міністра оборони України ОСОБА_2 від 25 березня 2022 року (вх.№223 від 26 лютого 2022 року) до наказу про виплату додаткової винагороди за грудень 2022 року не включати номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
- на підставі наказу Міністра оборони України №260 від 07 червня 2018 року «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» не виплачувати премію у повному обсязі за грудень 2022 року номеру обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
- командиру 3 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 внести зміни до службової картки номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
- командирам підрозділів додатково довести до підпорядкованого їм особового складу вимоги Статутів Збройних Сил України, статей Кримінального кодексу України розділу ХІХ «Кримінальні правопорушення щодо встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)»;
- посадовій особі підготувати та подати повідомлення керівнику Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, директору територіального управління Державного бюро розслідувань, начальнику Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку за фактами, що встановлені в ході службового розслідування.
З матеріалами службового розслідування позивач ознайомився під особистий підпис 03 січня 2023 року.
За наслідками службового розслідування відповідачем прийнято наказ №336 від 21 грудня 2022 року.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21 грудня 2022 року №336:
- за вчинення правопорушення відповідно до ст.ст.4,45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накласти дисциплінарне стягнення передбачене пунктом «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «Сувора догана» на номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
Тимчасово виконуючому обов'язки помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 :
не виплачувати додаткову винагороду за грудень 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та телеграми Міністра оборони України Олексія Резнікова від 25 березня 2022 року (вх.№223 від 26 лютого 2022 року) номеру обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
не виплачувати премію у повному обсязі за грудень 2022 року на підставі наказу Міністра оборони України №260 від 07 червня 2018 року «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» номеру обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
командиру мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 внести зміни до службової картки номера обслуги 3 мінометного взводу мінометної батареї Військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 ;
- командирам підрозділів додатково довести до підпорядкованого їм особового складу вимоги Статутів Збройних Сил України, статей Кримінального кодексу України розділу ХІХ «Кримінальні правопорушення щодо встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення)»;
- посадовій особі підготувати та подати повідомлення керівнику Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, директору територіального управління Державного бюро розслідувань, начальнику Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку за фактами, що встановлені в ході службового розслідування.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 №608 (Порядок №608).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
При цьому, Розділом V Порядку №608 визначено порядок оформлення результатів службового розслідування. Зокрема, відповідно до пунктів 1-6 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Слід вказати, що акт службового розслідування не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи; не встановлює, не припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків, а є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не встановлюють конкретні приписи до позивача.
Оцінка акту за результатами службового розслідування, в тому числі оцінка дій посадових осіб щодо його складання, викладення у ній висновків, а також щодо самих висновків розслідування, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами такого розслідування.
Таким актом індивідуальної дії, що породжує певні права та обов'язки є наказ від 21 грудня 2022 року №336, що прийнятий за результатами розгляду акту. Саме наказ від 21 грудня 2022 року №336 має бути предметом судового аналізу щодо відповідності вимогам чинного законодавства.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або його посадовими особами в цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень із виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Верховний Суд зазначає, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, правова природа оскаржуваного висновку службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним і скасування висновку за результатами службового розслідування, у зв'язку із чим ці позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/13810/16, від 12 грудня 2019 року у справі № 815/3366/16, від 29 листопада 2019 року у справі № 808/965/17, від 10 лютого 2021 року по справі № 640/9600/20.
За правилом пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто воно стосується як спорів, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена(ч.2 ст. 238 КАС України).
На підставі наведеного суд дійшов висновку наявність підстав для закриття провадження у цій справі в частині визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Закрити провадження у справі №200/543/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, наказу №320 від 4 грудня 2022 року щодо зняття з усіх видів забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо:
визнання протиправним та скасування акту службового розслідування від 26 грудня 2022 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, відповідно до ст. ст. 4, 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 травня 2023 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов