Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2023 року Справа№200/863/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.02.2023 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.09.2022 №057250004658;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.09.2022 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. N 202 з повним робочим днем під землею, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , періоди роботи з 28.08.2000 по 04.03.2004, з 13.04.2004 по 13.07.2004, з 13.07.2004 по 13.09.2022 із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.09.2022 року Позивач, звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 057250004658 від 21.09.2022 року Відповідача 1, було відмовлено Позивачу, в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. В оскаржуваному рішенні зазначено, що до пільгового стажу роботи не враховані періоди згідно довідки №1451 так як дана довідка не завірена трьома печатками (керівник, начальник відділу кадрів, бухгалтер), що суперечить додатку № 5 п.20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993. Позивач вважає таке рішення Відповідача 1 протиправним та таким, що порушує його право на отримання належної пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
22.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Відповідача 1 зазначив, що Позивач, звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 13.09.2022. За принципом екстериторіальності, заява Позивача від 13.09.2022 розглянута Відповідачем 1. Вік Позивача на момент звернення - 41 рік. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж Позивача становить 22 роки 09 місяців 14 днів. За поданими документами, пільговий стаж роботи склав -18 років 05 місяців 15 днів. Виходячи з наведеного вище, рішення Відповідача 1 №057250004658 від 21.09.2022 про відмову у призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058.
Додатково зазначив, що чинним законодавством України передбачено, що механізм визначення права на призначення пенсії та обрахунку її розміру для кожної особи визначається індивідуально залежно від набутого стажу, а також отриманого заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.
Відповідно до Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.07.2019 по 30.06.2022, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків за вказані періоди роботи.
До пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи згідно довідки №1451, оскільки на порушення вимог додатку №5 до Постанови №637 вона не засвідчена трьома підписами. Для зарахування періодів роботи згідно наведеної довідки №1451 необхідно надати документи, що засвідчують право підпису виконуючих обов'язки директора, головного бухгалтера та начальника відділу по роботі з персоналом.
Враховуючи викладене, представник Відповідача 1 просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
29.03.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Відповідача 2 зазначив, що що відсутні правові підстави для зобов'язання Відповідача 2 здійснити певні дії, оскільки заява Позивача про призначення пенсії за віком, Відповідачем 2 не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо Позивача. У зв'язку з викладеним, Відповідача 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи викладене, представник Відповідача 2 просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .
Згідно диплому НОМЕР_4 , Позивач в період з 01.09.1998 року по 30.06.1999 року навчався в професійно-технічному училищі №114 м. Донецьк та здобув кваліфікацію жерстяник, електрозварювач ручного зварювання 3 розряду.
Згідно диплому НОМЕР_5 від 01 липня 2007 року, Позивач закінчив у 2007 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничий технік-технолог.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_6 , Позивач в період:
28.08.2000 прийнятий учнем гірника з повним робочим днем під землею (ДВАТ Шахта «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля»);
25.10.2000 присвоєно 3 розряд гірника підземного з повним робочим днем під землею;
04.03.2004 звільнений за власним бажанням;
13.04.2004 прийнятий гірником підземним 3 розряду, з повним робочим днем в шахті та направлений на дільницю з видобутку вугілля №3 (ДП «Селидіввугілля» СП Шахта «Україна»);
13.07.2004 переведений учнем прохідника підземного, на ділянку з видобутку вугілля №3;
14.07.2004 по 30.08.2004 теоретичне навчання за професією «прохідник» з відривом від виробництва;
01.09.2004 по 04.10.2004 направлений учнем прохідника на ділянку ПР-1 на період практики;
14.10.2004 переведений прохідником підземним 5 розряду на ділянку підготовчих робіт №1.
Відповідно до Довідок 04/14 №1451 від 19.08.2022 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач працював повний робочий день на Шахта «Росія» виконував роботи з видобутку вугілля підземним способом, з 28.08.2000 по 31.08.2000 за посадою учень гірника підземний діл. УКТ-1, з 01.09.2000 по 28.09.2000 курси з відривом від виробництва в УКК м. Селидове, з 29.09.2000 по 24.10.2000 практика учнем гірника очисного забою діл. УКТ-1, з 25.10.2000 по 04.03.2004 гірник підземний діл. УКТ-1 (отримував тарифну ставку підземного робітника), що передбачені Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, код КП 1,1а, постанова КМУ №162 від 11.03.1994, №202 від 31.03.1994. Наказ про атестацію робочих місць №398 від 31.05.2000.
Відповідно до Довідок №1-994 від 12.09.2022 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач працював повний робочий день у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним способом, з 13.04.2004 по 13.07.2004 за посадою гірник підземний дільниці з видобування вугілля №3, з 13.07.2004 по 14.07.2004 учень підземного прохідника дільниці підготовчих робіт №1, з 14.07.2004 по 30.08.2004 теоретичне навчання за професією «підземний прохідник», з 30.08.2004 по 14.10.2004 учень підземного прохідника дільниці підготовчих робіт №1, з 14.10.2004 по 25.01.2016, за посадами підземний прохідник дільниці підготовчих робіт №1 та в.о. майстра гірничої дільниці підготовчих робіт №1, з 25.01.2016 по 29.01.2016 відряджений на навчання за програмою «Охорона праці та промислової безпеки» з відривом від роботи в СП УКК ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», з 29.01.2016 по теперішній час, за посадами підземний прохідник дільниці підготовчих робіт №1 та в.о. майстра гірничої дільниці підготовчих робіт №1, що передбачені Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, код КП 1,1а, код КП 1,1б, постанова КМУ №36 від 16.01.2003, №461 від 24.06.2016. Наказ про атестацію робочих місць №398 від 31.05.2000.
13.09.2022 року Позивач звернувся через веб-портал електронних послуг із заявою про призначення пенсії.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.09.2022 № 057250004658 було відмовлено Позивачу у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного пільгового стажу та зазначено наступне.
Вік заявника 41 роки. Працює.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій натаких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до п 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5),
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Страховий стаж особи становить 22 роки 9 місяців 14 днів.
Пільговий стаж роботи становить 18 років 5 місяців 15 днів
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до пільгового стажу періоди роботи згідно довідки №1451, не взято до уваги, оскільки згідно додатку №5 не завірені трьома підписами (керівник, начальник відділу кадрів, головний бухгалтер). Для зарахування періодів роботи згідно вищезазначеної довідки №1451 можливо врахувати після надання документів, що підтверджують право підпису виконуючих обов'язків директора, головного бухгалтера та начальника відділу по роботі з персоналом.
До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.07.2019р. по 30.06.2022р., оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата за вказані періоди роботи.
Розрахунок стажу (форма РС-право) свідчить, що Відповідачем 2 не зараховано до пільгового стажу Позивача період: 28.08.2000 по 31.08.2000, 01.09.2000 по 28.09.2000, 29.09.2000 по 23.10.2000, 24.10.2000, 25.10.2000 по 30.09.2002, 01.10.2002, 02.10.2002 по 31.03.2003, 01.04.2003, 02.04.2003 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 04.03.2004.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про нараховану заробітну плату, сплату страхових внесків (єдиного внеску) та про спеціальний стаж Позивача за періоди роботи з 08.2000 року по 06.2022 року, за кодом підстави «ЗП3013А1».
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абз. 3 п. 2 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
Як видно з оскаржуваного рішення від 21.09.2022 № 057250004658, підставою для відмови у призначенні Позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV пільгового стажу.
Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Ст. 14 Закону № 1788 визначала особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список № 202).
Згідно з розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Судом установлено, що посади, на яких працював Позивач у спірні періоди, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, постанова КМУ від 16.01.2003р. №36).
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №227/1732/17 зазначив, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.
У постанові від 5 березня 2020 року справа №227/4978/16-а Верховний Суд також зазначив, право на пенсію на пільгових умовах (згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком №1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня.
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст. 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки та відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори. а також угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій чи їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів, які не мають дефектів їх вчинення.
З трудової книжки серії НОМЕР_6 вбачається, що Позивач працював:
28.08.2000 прийнятий учнем гірника з повним робочим днем під землею (ДВАТ Шахта «Росія» ДП ДХК «Селидіввугілля»);
25.10.2000 присвоєно 3 розряд гірника підземного з повним робочим днем під землею;
04.03.2004 звільнений за власним бажанням;
13.04.2004 прийнятий гірником підземним 3 розряду, з повним робочим днем в шахті та направлений на дільницю з видобутку вугілля №3 (ДП «Селидіввугілля» СП Шахта «Україна»);
13.07.2004 переведений учнем прохідника підземного, на ділянку з видобутку вугілля №3;
14.07.2004 по 30.08.2004 теоретичне навчання за професією «прохідник» з відривом від виробництва;
01.09.2004 по 04.10.2004 направлений учнем прохідника на ділянку ПР-1 на період практики;
14.10.2004 переведений прохідником підземним 5 розряду на ділянку підготовчих робіт №1.
Станом на дату подання заяви про призначення пенсії (13.09.2022 року) Позивач працює.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно розрахунку стажу Позивача за формою РС-право, спірні періоди роботи Позивача з 28.08.2000 по 31.08.2000, з 01.09.2000 по 28.09.2000, з 29.09.2000 по 23.10.2000, 24.10.2000, з 25.10.2000 по 30.09.2002, 01.10.2002, з 02.10.2002 по 31.03.2003, 01.04.2003, з 02.04.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 04.03.2004 не було зараховано до пільгового стажу, періоди заявлені в позовних вимогах з 13.04.2004 по 13.07.2004, з 13.07.2004 по 13.09.2022 зараховані до пільгового стажу за ст. 14, П/П, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в, ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в.
Судом установлено, що посада, на якій працював Позивач у спірні періоди («гірник»), є віднесеною до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у ці періоди роботи Позивача відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 31.03.1994 року № 202 та від 16.01.2003 №36.
Записи у трудовій книжці Позивача за спірні періоди містять інформацію щодо таких умов та характеру праці на вказаних посадах, як зайнятість протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV).
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за періоди роботи з 01.1999 року по 09.2022 року, за кодом підстави «ЗП3013А1».
Згідно з довідниками кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановами правління Пенсійного фонду України 05 листопада 2009 року №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за №1136/17152, 08 жовтня 2010 року №22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1014/18309:
код підстави ЗП3013А1 застосовується з 05 листопада 1991 року та має назву “Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам”.
Отже, за наявності належним чином оформлених записів у трудовій книжці Позивача про роботу повний робочий день в підземних умовах у вказані в позовній заяві періоди, що відповідає Індивідуальним відомостям про застраховану особу та наданим уточнюючим довідкам, періоди роботи Позивача з 28.08.2000 по 03.04.2004 року повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховані до пільгового стажу.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Тому оскаржене рішення Відповідача 1 від 21.09.2022 №057250004658 не відповідає встановленим обставинам роботи позивача та приписам закону і підлягає скасуванню, через що позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.
З урахуванням того, що відповідно до відомостей зазначених у розрахунку стажу Позивача за формою РС-право періоди роботи Позивача з 13.04.2004 по 13.07.2004, з 13.07.2004 по 13.09.2022 було зараховано до пільгового стажу, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з також.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу на підземних роботах.
Водночас аналіз положень ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Як зазначив Верховний Суд в постанові 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі - Постанова ВРУ № 1931).
Пунктом 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.
22 лютого 1992 року на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” (далі - Постанова КМУ № 81).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.
В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений “Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Розділом ІІ “Документи, що затверджуються міністерствами” Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено “Роз'яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону)”, виконавець - Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 року.
Однак, роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ № 81.
До того ж Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а зазначив:
26. Посилання скаржника на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.
Враховуючи, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення закону, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо вимоги Позивача про визнання протиправними дії Відповідача 1 щодо відмови в призначенні пенсії, суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється скасуванням рішення Відповідача 1 про відмову Позивачу в призначенні пенсії.
Оскільки, самі по собі дії Відповідача 1 не тягнуть для Позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав Позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги Позивача.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Відповідача 2 призначити пенсію позивачу, суд вказує, що заява позивача про призначення пенсії розглянута за правилами екстериторіальності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”) (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Відповідача 1.
За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог до Відповідача 2.
Крім того, суд не має підстав для зобов'язання Відповідача призначити пенсію, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та розрахунку пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому, виходячи з предмету спору та змісту спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Відповідача 1 від 21.09.2022 №057250004658 та зобов'язання його повторно розглянути заяву Позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.09.2022, з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу зазначених судом періодів роботи Позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 на користь Позивача підлягають стагненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 600,00 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 21.09.2022 №057250004658 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.09.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу Позивача періодів його роботи з 28.08.2000 по 04.03.2004, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 600,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.В. Череповський