Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 травня 2023 року Справа№200/1066/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника (адвоката) звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили:
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» №778940/2014, у розмірі 43 572,57 грн.;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» №778940/2014, у розмірі 43 572,57 грн.;
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» №778964/2014, у розмірі 200 000 грн.;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» №778964/2014, у розмірі 200 000 грн.
Також просили вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивачів сплачені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, зокрема, що позивачі мають статус вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має включити позивачів до відповідного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 805/13/16-а та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року про замінену боржника у виконавчих листах, що залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року.
Супровідним листом від 16 січня 2023 року Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив на адресу представника стягувача - позивача Коравель Т.Ю. постанову від 16 січня 2023 року про закінчення виконавчого провадження, підставою винесення якої є фактичне виконання рішення суду боржником, про що повідомив сам боржник шляхом надання додатку від 13 жовтня 2021 року №094/21 до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У копії цього додатку до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо позивачів подано додаткову інформацію до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми, однак відповідач до такого переліку включив суми в розмірі 0 грн., що не відповідає обставинам, що встановлені постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 805/13/16-а та вимогам законодавства.
Позивачі звернулися до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «ВіЕйБі Банк», проте такі суми відповідач не виплатив.
Вважаючи, що невиплатою позивачам гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) відповідач допустив протиправну бездіяльність, звернулися до суду з даним позовом.
При цьому зазначали, що предметом позову є спір про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню позивачам (вважали, що така сума має відповідати сумам, що зазначені в рішенні суду у справі № 805/13/16-а), оскільки відповідач формально включив кожного з позивачів до переліку вкладників із сумою 0 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивачі, на його думку, не набули статусу вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскільки вони хоча і звернулися до банку з відповідними заявами, проте їх вклади, що розміщені ОСОБА_3 на їх ім'я, не були переоформлені, оскільки позивачі особисто не з'явилися до відділення банку для можливості зміни основного правочину та укладання нового на їх користь і, відповідно, не пройшли ідентифікацію. Вкладником цього банку в даному випадку є лише ОСОБА_3 , оскільки ним особисто вносилися кошти на рахунки, і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виконано зобов'язання щодо виплати йому гарантованої суми (200 000 грн.). Суми заборгованості банку по договорам, а саме 43 572,57 грн. по договору «НВУ» № 778940/2014 та 359 881,26 грн. по договору «НВУ» № 778964/2014, за заявою ОСОБА_3 включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
До того ж в судовому порядку підтверджено відсутність у позивачів права вважати себе вкладниками ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскільки рішеннями Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2015 року та від 11 березня 2016 року відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на грошові кошти, розміщені у банку за договорами «НВУ» № 778940/2014 та «НВУ» № 778956/2014 відповідно.
Крім того, позивачі зверталися до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну (встановлення) способу та порядку виконання рішення суду в справі № 805/13/16-а на зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за договором №778940/2014 у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у розмірі 43572,57 грн., та ОСОБА_2 за договором №778964/2014 у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» у розмірі в розмірі 200000 грн., і ухвалою цього ж суду від 22 листопада 2022 року в задоволенні заяви відмовлено. Тому вважав, що даним позовом (в справі № 200/1066/23) позивачі повторно звернулися до суду з вимогами, в задоволенні яких вже відмовлено.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що викладені в постановах від 08 лютого 2018 року в справі № 308/3282/15-ц, від 14 лютого 2018 року в справі № 761/20903/15-ц, № 553/2630/15-ц: «...На момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банк вже було введено тимчасову адміністрацію та розпочату процедуру ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб...».
Крім того, затвердження ліквідаційного балансу рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 листопада 2020 року № 2029 на виконання ч. 3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про завершення ліквідаційної процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач також подав письмові пояснення (містяться в клопотанні від 14 квітня 2023 року), в яких зазначав, що відповідно до даних бухгалтерського обліку договори банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778964/2014, «НВУ» № 778940/2014 та «НВУ» №778956/2014 були укладені між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 . Протягом їх дії не здійснювалася заміна сторони у вказаних договорах на третіх осіб; на дату запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «ВіЕйБі Банк» (21 листопада 2014 року) залишки коштів на депозитних рахунках, які були відкриті для обслуговування зазначених вкладів, становили 0 грн., рахунки були закриті 23 жовтня 2014 року.
Таким чином враховуючи резолютивну частину постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року в справі № 805/13/16-а, вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положень № 14 та Правила формування та ведення баз даних про вкладників від 09 липня 2021 року № 3, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виконано вказану постанову суду та подано додаткову інформацію до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідному форматі.
Факт виконання вказаного судового рішення підтверджується також ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 805/13/16-а, якою прийнято до уваги та долучено до матеріалів справи звіт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання судового рішення у справі, та в мотивувальній частині ухвали зазначено про те, що підстав для встановлення нового строку для подання звіту або накладення штрафу за невиконання рішення суду немає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Горлівка Донецької обл.); згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (довідка від 13 вересня 2018 року № 0000615785) позивача взято на облік на підконтрольній українській владі території (м. Київ).
Позивач ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Донецьк); згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (довідка від 19 січня 2016 року № 3006007145) позивача взято на облік на підконтрольній українській владі території (м. Київ).
Позивачі мають статус вкладників ПАТ «ВіЕйБі Банк», а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має включити позивачів до відповідного Переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 805/13/16-а та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року про замінену боржника у виконавчих листах, що залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року.
Так, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (яка набрала законної сили) у справі № 805/13/16-а за адміністративним позовом адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії встановлено наступне.
22 квітня 2014 року ОСОБА_3 уклав з публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») депозитні договори банківського вкладу на користь третіх осіб, а саме:
«НВУ» № 778964/2014 на користь ОСОБА_2 (сума початкового вкладу 15276 доларів США);
«НВУ» № 778940/2014 на користь ОСОБА_1 (сума початкового вкладу 15892 доларів США);
«НВУ» № 778956/2014 на користь ОСОБА_4 (сума початкового вкладу 16508 доларів США).
16 червня 2014 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до відділення банку № 101 ПАТ «ВіЕйБі Банк» із заявами, у яких вказували про своє бажання переоформити відповідні вклади за вказаними договорами на свої імена. Заяви отримані відділенням банку 16 червня 2014 року (№№ 328, 329, 330). З цього часу в розумінні ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (з урахуванням ч. 1 ст. 1063 Цивільного кодексу України) ОСОБА_3 втратив, а позивачі набули права вкладників за відповідними зазначеними договорами.
11 листопада 2014 року розпочато процедуру виведення Банку з ринку та введено тимчасову адміністрацію.
(Станом на цей день - день введення тимчасової адміністрацію строк дії договорів банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778964/2014 (щодо ОСОБА_2 ) та від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778940/2014 (щодо ОСОБА_1 ) (6 місяців з дня їх укладення (п.п. 1.1 розд. І договорів) закінчився).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладників фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20 березня 2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - Славкіну Марину Анатоліївну строком на один рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
Уповноваженою особою сформовано перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. До переліку включено ОСОБА_5 , проте не включено позивачів.
Згідно з довідкою уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» 10 лютого 2015 року Фонд виплатив ОСОБА_5 гарантовану суму відшкодування в розмірі 200000 грн. Станом на 11 лютого 2016 року рахунки клієнта ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) закриті.
26 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про задоволення вимог кредиторів, в якій йдеться про розгляд його грошових вимог по сумам вкладів, а також про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів (при цьому не вказував суму заборгованості банку, а також конкретні договори, за якими виникла заборгованість).
Відповідно до довідки уповноваженої особи від 22 лютого 2016 року заява ОСОБА_3 задоволена, а до акцептованого реєстру кредиторів включена сума заборгованості банку перед останнім в розмірі 887 700,92 грн., з яких:
- 43 572,57 грн. за договором «НВУ» № 778940/2014 (договір щодо ОСОБА_1 );
- 387 112,39 грн. за договором «НВУ» № 778956/2014;
- 359 881,26 грн. за договором «НВУ» № 778964/2014 (договір щодо ОСОБА_2 );
- 97 134,70 грн. за депозитним договором, який не є предметом дослідження у цій справі.
Цією ж постановою Першого апеляційного адміністративного суду також встановлено, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 березня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання за ним права власності на грошові кошти, розміщені у цьому банку за договором «НВУ» № 778940/2014, залишено без задоволення.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (яка набрала законної сили) у справі № 805/13/16-а скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року в цій же справі і адміністративний позов адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року, що постановлена в цій же справі та залишена без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року, замінено боржника у виконавчих листах, виданих Донецьким окружним адміністративним судом 16 червня 2021 року у справі №805/13/16-а, з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, відповідно до рішення суду у справі № 805/13/16-а (з урахуванням дати їх звернення до суду за захистом порушених прав) ОСОБА_1 набула право на отримання гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778940/2014 на суму заборгованості банку 43 572,57 грн., а ОСОБА_2 за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778964/2014 на суму заборгованості банку 359 881,26 грн., - на суми, які підлягали виплаті позивачам відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - в межах гарантованої суми відшкодування 200 000 грн.
01 липня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по пошті (кожний окремо) подали до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяви від 25 червня 2021 року, в яких просили добровільно виконати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 805/13/16-а та здійснити нарахування та виплату гарантованої суми відшкодування коштів.
До заяв додали копії паспортів та реєстраційних номерів облікових карток платника податків, довідок про взяття на облік в якості внутрішньо переміщених осіб.
В добровільному порядку судове рішення виконано не було.
Гарантовані суми відшкодування коштів позивачам не виплачені.
Виконавчі листи, що видані в справі № 805/13/16-а, перебували на примусовому виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби.
На виконання судового рішення в справі № 805/13/16-а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб сформував щодо позивачів Додаткову інформацію до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по ПАТ «ВіЕйБі Банк» (яка є додатком до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 жовтня 2021 року №094/21), де щодо позивачів в графах «Загальна розрахункова сума (грн.)», «Розрахункова сума (виплачена за рахунок цільової позики (грн.))», «Залишок гарантованої суми (грн.)» стоять нулі.
Про вказані обставини позивачі дізналися у лютому 2023 року - після отримання листа Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16 січня 2023 року та постанови від 16 січня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 70157635 (стягувач - ОСОБА_1 ) у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в справі № 805/13/16-а (в постанові державного виконавця містилося посилання на додаток від 13 жовтня 2021 року № 094/21 до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) та копії вказаного додатку.
До цього - 12 листопада 2021 року вказаним органом державної виконавчої служби було закінчено виконавче провадження ВП № 66074143 (стягувач - ОСОБА_2 ) з направленням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, про що представника стягувача повідомлено листом від 15 листопада 2021 року № 193949.
20 лютого 2023 року, посилаючись на те, що судове рішення не виконано, позивачі звернулися до органу державної виконавчої служби із заявами про відновлення виконавчих проваджень.
Кожному з позивачів гарантована сума відшкодування за договором банківського вкладу в ПАТ «ВіЕйБі Банк» відповідачем не виплачена.
Судом також встановлено, що 30 листопада 2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30 листопада 2020 року № 2029 «Про затвердження ліквідаційного балансу та Звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк», яким з метою завершення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та припинення банку як юридичної особи на підставі п. 15 ч. 5 ст. 12 та ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» затверджено ліквідаційний баланс станом на 12 листопада 2020 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами в інших випадках, ніж визначені цією частиною.
Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 цього Закону визначено, що Фонд не відшкодовує кошти:
« 1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;
12) за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту) (крім коштів, залучених від видачі ощадного сертифіката банку), включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Кошти, залучені банком від видачі (випуску) ощадного сертифіката банку або депозитного сертифіката банку, не є вкладом;
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського рахунку, банківського вкладу (депозиту), крім фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця), яка є власником лише ощадного сертифіката банку.
Статтею 27 вказаного Закону врегульовано порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ст. 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення Фондом неплатоспроможного банку з ринку, або на кінець дня, що передує дню початку процедури ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 28 цього Закону, яка регулює питання розрахунків з вкладниками, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Фонд припиняє виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день затвердження ліквідаційного балансу банку та не пізніше наступного робочого дня розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про припинення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Частинами 1, 3 ст. 36 цього Закону визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Таким чином, під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Отже, дотримання прав вкладників банків проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу. У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі № 640/13476/20.
Предметом позову в даній справі не є питання статусу позивачів як вкладників та обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до відповідного реєстру. Це питання вже було вирішено адміністративним судом (у справі № 805/13/16-а). Предметом спору є бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті позивачам гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) враховуючи постанову суду у справі № 805/13/16-а.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі № 805/13/16-а зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію, зокрема про ОСОБА_2 , ОСОБА_1 як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування вкладу у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк»).
Після заміни судом боржника у виконавчих листах у справі № 805/13/16-а вказані дії мав вчинити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Сторонами визнається, що суми заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» по депозитним договорам банківського вкладу від 22 квітня 2014 року наступні:
43 572,57 грн. по договору «НВУ» № 778940/2014, що укладений на користь ОСОБА_1 ;
359 881,26 грн. по договору «НВУ» № 778964/2014, що укладений на користь ОСОБА_2 .
Право позивачів на відшкодування коштів за вкладами в цьому банку гарантоване Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також встановлено судовим рішенням у справі № 805/13/16-а (з урахуванням дати їх звернення до суду за захистом порушених прав) та не потребує доведення.
Незважаючи на звернення позивачів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «ВіЕйБі Банк» за договорами банківського вкладу відповідач не виплатив кожному з позивачів кошти в межах гарантованої суми відшкодування, що передбачена Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», чим допустив протиправну бездіяльність.
З огляду на наведене порушені права позивачів підлягають захисту шляхом, який гарантував би повне їх повне відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі № 640/13476/20, які відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Посилання відповідача на те, що позивачі не набули статусу вкладників, є неприйнятними з огляду на обставини, встановлені щодо них постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (яка набрала законної сили) у справі № 805/13/16-а, та визначення «вкладник», що наведено в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З огляду на це неприйнятними є і посилання відповідача на судові рішення (без зазначення номерів справ), якими відмовлено у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на грошові кошти, розміщені у банку по укладеним на їх користь договорам банківського вкладу.
Посилання відповідача на те, що даним позовом (у справі № 200/1066/23) позивачі повторно звернулися до суду з вимогами, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року в справі № 805/13/16-а, є неприйнятними, оскільки вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про зміну (встановлення) способу та порядку виконання рішення в справі № 805/13/16-а . Тобто, цією ухвалою вирішено процесуальне питання, пов'язане з виконанням судового рішення в іншій справі, а не позовні вимоги, що заявлені в даній справі.
Посилання відповідача на те, що завершення ліквідаційної процедури ПАТ «ВіЕйБі Банк» унеможливлює виплату гарантованої суми, є також неприйнятними, оскільки порушення прав позивачів розпочалося ще під час тимчасової адміністрації, коли позивачі як вкладники мали право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Ці та інші посилання відповідача не спростовують висновок суду про порушення прав позивачів як вкладників, та необхідність їх відновлення.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 цього Кодексу визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 вказаного Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представник позивачів подав заяву, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір в сумі по 1073,60 грн. на кожного, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які в даній справі загалом становлять 20000 грн., з яких кожним з позивачів сплачено по 5000 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 134 вказаного Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
При цьому відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 134 Кодексу у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Європейський суд з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. зазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Верховний Суд в постановах від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20, 21.01.2021 року в справі № 120/3929/19-а звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний правовий висновок викладений також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Згідно з правилами оцінки доказів, що встановлені ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Представником позивачів до суду подано: договори від 25 лютого 2023 року б/н про надання правничої допомоги, що укладені окремо з ОСОБА_1 і окремо зі ОСОБА_2 , в кожному з яких гонорар адвоката визначений у вигляді фіксованої суми 5000 грн.; детальний опис наданої правової допомоги до кожного договору (в яких зазначено, що надані такі послуги: консультація (первинна) протягом 2 год. - 4000 грн., складання позовної заяви протягом 4 год. - 6000 грн., всього - 10000 грн.), ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Витрати за надану професійну правничу допомогу кожним позивачем оплачені в сумі 5000 грн. (квитанції № 25/02/2023-1 та № 25/02/2023-2 до прибуткового касового ордеру від 25 лютого 2023 року).
Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору в підписаних на виконання договору документах.
Разом з тим, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі процесуальні правила оцінки доказів, правову позицію Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також принцип співмірності, критерій розумності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу і фінансовий стан обох сторін, один з яких є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зменшити вартість витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, предмет спору у цій справі не є складним, не містить багато спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу великої кількості первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Враховуючи зазначене, правило щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу поширюється на суму таких витрат, яка, з урахуванням наведеної позиції суду, щодо кожного з позивачів становить по 3000 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати позивачів: судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 3000 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень на кожного з позивачів (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778940/2014 у розмірі 43572,57 грн.
Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_2 гарантованої суми відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ» № 778964/2014 у розмірі 200000 грн.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ № 778940/2014 у розмірі 43572,57 грн.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити ОСОБА_2 гарантовану суму відшкодування за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» за договором банківського вкладу від 22 квітня 2014 року «НВУ № 778964/2014 у розмірі 200000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 08 травня 2023 року.
Суддя Т.В. Логойда