Справа № 752/6951/23
Провадження №: 3/752/3515/23
іменем України
11 квітня 2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об'єднані матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, 1 ст. 185 КУпАП, -
встановив:
09 квітня 2023 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою та штовхав
Він же, 09.04.2023 року о 19 год. 10 хв., перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку із співмешканкою ОСОБА_2 , в ході якої ображав її нецензурною лайкою.
Він же, 09.04.2023 о 19 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , при появі працівників поліції почав поводитися агресивно, кидався у бійку, на неодноразові вимоги працівників поліції припинити правопорушення, не реагував, чим вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованих дій, за обставин викладених у протоколах. Зазначив, що до таких наслідків призвели не лише його дії, а й поведінка самої ОСОБА_2 , яка спровокувала конфлікт.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали об'єднаної справи, суд приходить до таких висновків.
Пунктом 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій, окрім обставин викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується рапортом оперативного чергового Голосіївського УП від 09.04.2023, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також поясненнями самого ОСОБА_1 , які надані ним безпосередньо під час розгляду справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного і фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 .
Надаючи правову оцінки діям ОСОБА_1 в частині вчинення злісної непокори законній вимозі поліцейського, суд виходить із наступного.
Оглядом місця події встановлено, що 09.04.2023 о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , при появі працівників поліції почав поводитися агресивно, кидався у бійку, на неодноразові вимоги працівників поліції припинити правопорушення, не реагував, чим вчинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції.
З метою припинення правопорушення ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції о 19 год. 45 хв. 09.04.2023 та доставлений до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві для складення протоколів. Після складення протоколів останній був звільнений.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом правопорушення, передбаченого диспозицією статті 185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, в тому числі, у сфері безпеки дорожнього руху, які регулюються нормами Законів України «Про правила дорожнього руху», «Про Національну поліцію», тощо.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому дій, окрім обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується рапортом інспектора СПДН ВП Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Колєсніка О., а також не заперечулась самим ОСОБА_1 під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства психологічного і фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а також адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП за ознаками злісної непокори законним вимогам поліцейського.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, передбачених ст.34-35 КУпАП України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи дані про особу правопорушника, обставини вчинення правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту у межах санкції ст. 185 КУпАП, яка є більш суворою ніж санкція за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд вважає, що така міра відповідальності відповідає вчиненим правопорушенням і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Окрім того, згідно ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 9, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 185, ст.ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб з відбуванням у місцях, що визначаються органами Національної поліції.
Строк відбування призначеного покарання у виді адміністративного арешту рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Єсауленко М.В.