Справа № 703/1660/23
3/703/992/23
05 травня 2023 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 839045 від 21 березня 2023 року ОСОБА_1 21 березня 2023 року близько 12 год. 45 хв. перебуваючи на своєму робочому місці ТОВ «ВП Вторметал», що по вул. Ржевська, 9 в м. Сміла Черкаської області, здійснила прийом металобрухту від фізичної особи ОСОБА_2 , без складення акту приймання металобрухту, чим вчинила порушення п. 7 ст. 4 ЗУ «Про металобрухт».
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд закрити справу про притягнення її до відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Савченко В.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та врахувати його письмові пояснення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її представника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 - 10 КУпАП, враховуючи наступне.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 251, 280, 283КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частина 2 статті 164-10 КУпАП передбачає відповідальність за приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України "Про металобрухт".
Так, положеннями п. 7 ст.4 Закону України «Про металобрухт» встановлено, що Приймання металобрухту від фізичних осіб обов'язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції.
Таким чином,суб'єктом вчинення вказаного правопорушення може бути лише посадова особа суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями Закону України «Про металобрухт» заготівля металобрухту це діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання.
При цьому, статтею 6 «Вимоги до оформлення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом» Закону України «Про металобрухт» встановлено, що необхідним та достатнім документом для покупця металобрухту щодо підтвердження джерел походження металобрухту від продавця (постачальника) є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій, необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В силу ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 працює приймальником - розпорядником ТОВ «ВП «Вторметал» та здійснила прийом металобрухту від фізичної особи, без складання акту приймання металобрухту.
З копії наказу № 65-к від 02 червня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 з 02 червня 2010 року дійсно працює в ТОВ «Виробниче підприємство «Вторметал» приймальником - відправником металобрухту.
Згідно робочої інструкції, затвердженої Наказом ТОВ «ВП «Вторметал» № 11/20-рі від 20 листопада 2020 року, приймальник -відправник відноситься до категорії робітників та не наділений організаційно - розпорядчими функціями або адміністративно - господарськими функціями, а зайнятий на виконанні некваліфікованої роботи.
Абзац 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про металобрухт» вказує на те, що заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання.
Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 ГК України).
Натомість, в матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні докази, окрім протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, які б свідчили, що ОСОБА_1 , 21 березня 2023 року здійснила прийом металобрухту від фізичної особи, без складання акту приймання металобрухту, будучи суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення.
Таким чином, зазначений факт не знайшов свого підтвердження в ході судового засідання.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного законуУкраїни та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі року, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об"єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст.164-10 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.164-10 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя: В. О. Прилуцький