Справа № 496/2942/23
Провадження № 1-кс/496/963/23
25 квітня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженки с. Остріїв Млинівського району Рівненської області, маюча середню освіту, не одружена, офіційно не працевлаштована, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, за матеріалами кримінального провадження №12023162250000308 від 23.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням в якому просить суд застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без альтернативи внесення застави.
Своє клопотання слідчий мотивувала тим, що 23 квітня 2022 року приблизно о 14 годині 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 перебувала в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1 , де між нею та її співмешканцем ОСОБА_7 раптово виникла сімейна сварка.
Маючи конфліктні відносини із своїм співмешканцем, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_5 для реалізації свого злочинного задуму, діючи умисно, протиправно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних державою цінностей життя та здоров'я людини, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх протиправних наслідків, бажаючи умисно заподіяти смерть ОСОБА_7 , утримуючи в правій руці кухонний ніж, підійшла до останнього, який стояв до неї обличчям, та нанесла один удар ножем в грудну клітину, в результаті чого спричинила потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді проникаючої колото-різаного поранення передньої стінки грудей, ушкодження верхньої частки лівої легені та сегментарних та дольових судин легенів, гостра кровотеча, гемоторекс, від яких потерпілий ОСОБА_7 помер на місці події.
Відомості по даному факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162250000308 від 23.04.2023 року.
Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий звернулась до суду з вказаним клопотанням.
23.04.2023 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, після чого 24.04.2023 року по даному факту
ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечували, просили задовольнити.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тлумачення терміну «обґрунтована» залежить від усіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не повинні бути ж такого рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть пред'явлення обвинувачення («Мерабішвілі проти Грузії»).
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце. Позбавлення волі повинно ґрунтуватися на достатньо об'єктивних елементах, щоб виправдати «обґрунтовану підозру» в тому, що відповідні факти дійсно мали місце. Крім того, такі факти мають обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під диспозицію однієї зі статей Кримінального кодексу, що описують злочинну поведінку («Кавала проти Туреччини»).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення підтверджена матеріалами, доданими до клопотання, а саме: копією витягу з ЄРДР від 23.04.2023 року, рапортом від 23.04.2023 року, протоколом огляду місця події від 23.04.2023 року, копією лікарського свідоцтва про смерть №120 від 24.04.2023 року відносно померлого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 24.04.2023 року, протоколом допиту підозрюваної від 24.04.2023 року, протоколом проведення слідчих дій від 24.04.2023 року, витягом з «Армор».
ОСОБА_5 є громадянкою України, має середню освіту, не одружена, офіційно не працевлаштована, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання від 7 до 15 років, а тому саме тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій у разі визнання її винною, може спонукати її до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні яких останній обвинувачується, а тому наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також, підозрювана ОСОБА_5 , не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця роботи.
Крім того прокурором доведено ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме то що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрювана не працевлаштована та не має легального джерела отримання доходів.
Також прокурором доведено ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що пов'язаний із можливим незаконним впливом підозрюваної на свідків, експертів, спеціалістів у вказаному кримінальному провадженні з метою викривлення фактичних обставин вчиненого злочину.
Дані про особу підозрюваної і сама підозра у вчиненні нею особливо тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існує ризик, передбачений п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, який виправдовує тримання підозрюваної під вартою. Призначення іншої, більш м'якої міри запобіжного заходу на думку суду запобігти визначеного судом ризику не зможе з огляду його вагомість та тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_5 зокрема повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати підозрюваної ОСОБА_5 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризику, передбаченому п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання, а саме з 23 квітня 2023 року до 20 червня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1