Справа № 496/6376/22
Провадження № 2/496/589/23
05 травня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Дранікова С.М.
за участю секретаря - Чорної В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту на майно, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт нерухомого майна, зареєстрований Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 16.06.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3343077, на підставі постанови Державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області №01-07/3527 від 14.06.2006 року, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: громадянин ОСОБА_2 ; припинити обтяження: невизначене майно, все майно, власник: громадянин ОСОБА_2 , зареєстрований Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 16.06.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3343077. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті позивачка звернулась до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України Курганської Л.В. із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка. 26.07.2021 року позивачка отримала від нотаріальної контори лист-роз'яснення, згідно якого нотаріус повідомив спадкоємицю про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку з тим, що за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виявлені арешти та заборони нерухомого майна. Після смерті ОСОБА_2 залишилася квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набута на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. від 28.04.2011 року. Маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті чоловіка, а також здійснити реєстрацію права власності на житло, позивачка позбавлена такої можливості, через наявні записи про арешти та обтяження, які накладені на чоловіка, прізвище, ім'я, по батькові якого збігається з прізвищем, ім'ям, по батькові її покійного чоловіка. Усе своє життя, ОСОБА_2 мешкав в межах Одеської області та не був учасником або стороною будь-якого виконавчого провадження внаслідок чого позивач вважає неправомірним застосування такого запобіжного заходу як арешт майна лише за прізвищем, ім'ям та по батькові, які співпадають з прізвищем, ім'ям, по батькові її покійного чоловіка, однак не у повному обсязі ідентифікують особу. З огляду на це, щодо майна ОСОБА_2 (квартири АДРЕСА_2 ) незаконно застосовано обмеження у вигляді арешту. У зв'язку з викладеним представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що на задоволенні позовної заяви наполягає у повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.09.2009 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №94.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №7154.
Після смерті ОСОБА_2 залишилася квартира АДРЕСА_2 , набута на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. від 28.04.2011 року.
Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України Курганської Л.В. із заявою про прийняття спадщини, однак листом приватного нотаріуса від 26.07.2021 року №144/02-14 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку з тим, що за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна виявлені арешти та заборони нерухомого майна, зокрема арешт нерухомого майна, зареєстрований Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 16.06.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3343077, на підставі постанови Державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області №01-07/3527 від 14.06.2006 року, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: громадянин ОСОБА_2 . У зв'язку з неможливістю з'ясування на чиє саме майно накладений арешт (дата народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 відсутні у виконавчому провадженні), та для захисту своїх спадкових прав позивачу рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представником відповідача будь-яких доказів на спростування позовних вимог не надано. У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 258, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування арешту на майно- задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майна, зареєстрований Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 16.06.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3343077, на підставі постанови Державної виконавчої служби у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області №01-07/3527 від 14.06.2006 року, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник: громадянин ОСОБА_2 .
Припинити обтяження: невизначене майно, все майно, власник: громадянин ОСОБА_2 , зареєстрований Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою 16.06.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3343077.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.М. Драніков