61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
26.04.2023 Справа №905/2463/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД ВІН ХХІ»
до відповідача Державного підприємства «Шахта ім. М.С.Сургая»
про стягнення 82427,30грн, у тому числі, основного боргу в сумі 67389,31грн., 3%річних в сумі 4809,81грн, інфляційних нарахувань в сумі 10228,18грн
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Валєєва М.В., ордер ВВ №1022476, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЛГ№000844 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
Стислий зміст і підстави позовних вимог
24.12.2021 шляхом направлення органами поштового зв'язку Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУД ВІН ХХІ» (далі - ТОВ «ГУД ВІН ХХІ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (далі - ДП «Шахта ім. М.С. Сургая») про стягнення 82427,30грн, у тому числі, основного боргу в сумі 67389,31грн., 3%річних в сумі 4809,81грн, інфляційних нарахувань в сумі 10228,18грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором №126Т від 21.05.2019, що у свою чергу стало підставою для нарахування позивачем 3%річних та інфляційних нарахувань, які позивач просить стягнути в судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору за рахунок відповідача.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.12.2021 позовну заяву залишено без руху.
12.01.2022 через канцелярію суду позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою від 14.01.2022 судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/2463/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 10.02.2022 року о 12:00 год.
У зв'язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, судове засідання призначене на 10.02.2022 року о 12:00 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені шляхом направлення листа та телефонограм.
Ухвалою від 14.02.2022 судове засідання призначено на 28.02.2022 року о 11:30 год.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, який затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб.
У зв'язку з запровадженням на території України воєнного стану та наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників суду, засідання, призначене на 28.02.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Ухвалою суду від 16.05.2022 внаслідок наведеного судове засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №905/2463/21 буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку. Роз'яснено учасникам справи їх право подавати до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою від 05.01.2023 учасникам справи у строк п'ятнадцять днів з дати отримання ухвали запропоновано письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, повідомлено, що у іншому разі суд розглядатиме справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 05.04.2023 судове засідання у справі призначено на 26.04.2023 року о 16:00 год.
19.04.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, з доказами направлення відповідачу.
Ухвалою від 19.04.2023 клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено.
Представник позивача у судове засідання 26.04.2023 з'явився, наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача судове засідання 26.04.2023 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду на адресу електронної пошти підприємства, зазначену в відзиві на позовну заяву.
За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та доступні суду на платформі «ЛІГА ЗАКОН» зареєстрована адреса місцезнаходження ДП «Шахта ім. М.С. Сургая»: 85670, Донецька область, Волноваський район, м.Вугледар.
Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за N 453/37789 із змінами, до таких громад віднесена Вугледарська міська територіальна громада.
Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на территорії м.Вугледар тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
У своєму рішенні №9 від 24.02.2022 Рада суддів України звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Пунктом 21 Перехідних положень ГПК України врегульовано, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».
За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Відповідно, з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
06.04.2023 на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua для ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» розміщено відповідне оголошення (з посиланням на веб-адресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень),яке містить інформацію про дату та час судового засідання у справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач звернувся до суду з клопотанням здійснювали розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. Клопотання судом задовольняється.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
За об'єктивних обставин, які пов'язані з місцезнаходження суду у м.Харкові, що постійно знаходиться під ворожими обстрілами, роботою суду дистанційно на підставі розпорядження №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказу №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою», з метою дотримання принципів змагальності сторін та рівності їх перед законом та судом останній діяв виходячи принципу розумності строків розгляду справи.
У судовому засіданні 26.04.2023 судом заслухано вступне слово представника позивача, пояснення останнього по суті заявлених вимог, здійснено дослідження доказів у справі.
Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.
Позиція учасників процесу
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» посилається на те, що за договором про надання послуг №126Т від 21.05.2019 Виконавець належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за постачання та встановлення металопластикових вікон відповідно до технічного завдання, що підтверджується підписаними сторонами договору актами приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2503811,62грн. Оплата за виконані роботи, у порядку, що визначений п.4.1 договору з боку відповідача частково здійснена не була, на даний час заборгованість складає 67389,31грн. Наявність грошової заборгованості стала підставою для нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду копії: договору про надання послуг №126Т від 21.05.2019; актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в: №1 від 22.07.2019, №2 від 09.08.2019, №3 від 09.08.2019, №4 від 09.08.2019, №5 від 09.08.2019, №6 від 16.10.2019, №7 від 16.10.2019, №8 від 16.10.2019, №9 від 16.10.2019, відповідних довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБЗ; рахунків на оплату №3469 від 09.08.2019; №3470 від 09.08.2019; №3471 від 09.08.2019; №3472 від 09.08.2019; №5057 від 16.10.2019; платіжних доручень №88 від 01.08.2019; №152 від 05.08.2019; №250 від 09.08.2019; №383 від 13.08.2019; №386 від 13.08.2019; №22 від 22.08.2019; №128 від 29.08.2019; №1776 від 03.01.2020; №2814 від 06.05.2020; №414 від 28.07.2020; №2062 від 11.02.2021; претензії № 2209/01 від 22.09.2021, доказів її відправлення; відповіді на претензію № 1118 від 01.11.2021. Також позивач надав суду зведену інформацію про виконання договору.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 5, 45, 46, 162, 164 ГПК України.
ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» надіслало до Господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; справу розглядати без участі представника підприємства.
В тексті відзиву наявне посилання, що примірник ухвали про відкриття провадження отриманий 25.01.2022. Відзив направлено органами поштового зв'язку на адресу суду та позивача 03.02.2022, а отже, в строк встановлений судом. Суд відзив приймає.
У відзиві відповідач підтверджує факт укладання договору та його виконання на загальну суму 2503811,62 грн, наявність заборгованості в сумі 67389,31 грн. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що у теперішній час підприємство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі, оскільки за підсумками роботи за 9 місяців 2021 року збитки підприємства склали 52979тис.грн, кредиторська заборгованість по ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» станом на 01.01.2022 складає 1 511 823 тис.грн., у тому числі за спожиту електроенергію, по розрахункам з бюджетом, розрахункам з фондами соціального страхування. ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» - містоутворююче вугільне підприємство міста Вугледара Донецької області. Підприємство працює в умовах гострого дефіциту обігових коштів через несвоєчасну оплату за реалізоване вугілля. Неналежне функціонування ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» цілком реально може поставити під загрозу життєздатність Вугледарської міської об'єднаної територіальної громади.
На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду бухгалтерські довідки №б/н від 11.01.2022 та № б/н від 11.01.2022, а також копію виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
14.02.2022 ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» органами поштового зв'язку надіслало до Господарського суду Донецької області відповідь на відзив, яка приймається судом.
Позивач вказує, що договором № 126Т від 21.05.2019 не передбачене право відповідача в односторонньому порядку відмовитись від виконання зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем згідно з умовами договору та прийняті відповідачем роботи. Згідно ст.218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.617 ЦК України тяжке фінансове становище та відсутність у відповідача обігових коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Виклад обставин справи, встановлених судом
21.05.2019 між ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (Замовник) та ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №126Т, згідно п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки з надання послуг за кодом ДК 021:2015 (СРV): 45421132-8 «Встановлення вікон» щодо надання послуг з постачання та встановлення металопластикових вікон (257 од.) під ключ відповідно до технічного завдання: демонтаж старих вікон; виконання обробки та підготовка відкосів; монтаж нових металопластикових каркасів, монтаж відливів, теплова герметизація вікна; встановлення склопакетів; регулювання вікон; встановлення підвіконь; влаштування зовнішніх та внутрішніх відкосів; вивіз сміття, що утворилось в процесі надання послуг, що кореспондується з зобов'язанням Замовника прийняти та оплатити надані Послуги.
Цей договір набирає чинності з дати підписання та діє один рік з дати підписання, а у частині взаємних зобов'язань - до повного їх виконання (п.10.1 договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього договору становить 2 588 000,00грн, у т.ч. ПДВ 20% - 431 333, 33 грн.
Безпосередній обсяг робіт може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2. договору).
Встановлене місце виконання робіт: 85670, Донецька область, м. Вугледар, ДП «Шахта ім. М.С. Сургая».
Виконавець зобов'язується надати Замовнику деталізований розрахунок вартості наданих послуг (калькуляція витрат/кошторис вартості наданих послуг). Забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором. Замовник зобов'язаний прийняти від Виконавця надані послуги по акту прийому-передачі наданих послуг та своєчасно та в повному обсязі сплачувати за якісно надані послуги відповідно до умов договору (п.п. 6.1.1-6.1.2, 6.3.1 - 6.3.2).
Згідно п.4.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом відстрочки платежу протягом 90 календарних днів після підписання обома сторонами акту приймання передачу послуг. Якщо виникла необхідність проведення додаткових послуг, через які немає можливості виконати, передбачені цим договором послуги, та необхідність переглянути терміни перевищення визначеної суми кошторисом суми, Виконавець зобов'язаний не пізніше 2 (двох) діб попередити про це Замовника. Форма оплати - безготівковий розрахунок (п.4.2-4.3 договору).
Сторонами в якості додатків до договору підписані Специфікація №1, договірна ціна та локальний кошторис на будівельні роботи, розрахунки та відомість ресурсів.
У період липень - жовтень 2019 сторонами договору підписані акти приймання виконаних підрядних робіт №1 від 22.07.2019 за липень 2019 року на суму 790 783,85грн, №2 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 32 306,53грн, №3 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 157 751,22грн, №4 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 119 393,36грн, №5 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 1 246 187,35грн, №6 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 114 072,05грн, №7 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 8 357,98грн, №8 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 25 305,76грн, №9 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 9 653,52грн. Загальна вартість робіт за вказаними актами складає 2 503 811,62грн.
Факт виконання робіт на означену суму відповідачем визнається.
Матеріали справи містять рахунки фактури на оплату №3469 від 09.08.2019; №3470 від 09.08.2019; №3471 від 09.08.2019; №3472 від 09.08.2019; №5057 від 16.10.2019.
Згідно платіжних доручень №88 від 01.08.2019; №152 від 05.08.2019; №250 від 09.08.2019; №383 від 13.08.2019; №386 від 13.08.2019; №22 від 22.08.2019; №128 від 29.08.2019; №1776 від 03.01.2020; №2814 від 06.05.2020; №414 від 28.07.2020; №2062 від 11.02.2021 відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт в сукупній сумі 2436422,31грн з посиланням на відповідні рахунки.
Доказів оплати заборгованості в сумі 67389,31грн матеріали справи не містять. Заборгованість залишилась за рахунком №5057 від 16.10.2019 за жовтень 2019року.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №2209/01 від 22.09.2021 про несвоєчасну сплату за виконані роботи, згідно якої просив сплатити заборгованість.
Згідно відповіді на претензію №8118 від 01.11.2021 відповідач визнав факт наявності заборгованості, вказує, що вона виникла у зв'язку із кризовим виробничим та фінансово-економічним станом вугільної промисловості, та зобов'язався її сплатити після надходження грошових коштів від контрагентів.
У відзиві відповідач визнає факт наявності заборгованості в сумі 67389,31грн.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати виконаних робіт, а також нарахованих на суму заборгованості 3%річних та інфляційних нарахувань.
За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Приписами частини першою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підряд передбачає виконання певної роботи підрядником на свій ризик з переданням її результату замовнику (створеної, відремонтованої речі), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, що оформляється актом прийняття передачі виконаних робіт, на підставі яких здійснюється виплата винагороди.
Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи й оформляється актом прийняття-передачі виконаних робіт, на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Укладений між ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» та ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» договір про надання послуг №126Т від 21.05.2019 за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки його предмет (виконання робіт по виготовленню та встановленню вікон) передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі виконання.
Зі змісту договору вбачається, що відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобов'язання, об'єму робіт, а також їх вартості та строку виконання, підписали відповідні додатки до договору. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнавався.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Сторонами без заперечень у порядку п.6.1.2 договору підписано акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в: №1 від 22.07.2019 за липень 2019 року на суму 790 783,85грн, №2 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 32 306,53грн, №3 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 157 751,22грн, №4 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 119 393,36грн, №5 від 09.08.2019 за серпень 2019 року на суму 1 246 187,35грн, №6 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 114 072,05грн, №7 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 8 357,98грн, №8 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 25 305,76грн, №9 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 9 653,52грн.
Загальна вартість виконаних робіт за вказаними актами складає 2 503 811,62грн.
Означені акти є беззаперечними доказами на підтвердження факту виконання умов договору з боку позивача, оскільки містять посилання на договір, види робіт, які в них містяться відповідають видам робіт, що визначені останнім.
Факт виконання робіт як у відповіді на претензію, так і під час провадження у справі у відзиві відповідачем не оспорювався.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк виконання зобов'язання з оплати прийнятих робіт передбачений п.4.1. договору - розрахунки за цим договором здійснюються шляхом відстрочки платежу протягом 90 календарних днів після підписання обома сторонами акту приймання передачу послуг.
Фактично відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт. Залишок заборгованості складає 67389,31грн - частково не сплаченим є рахунок №5057 від 16.10.2019 за жовтень 2019року, що виставлений на оплату робіт за актами №№6, 7, 8, 9 від 16.10.2019 за жовтень 2019 року. Граничний строк оплати за вказаними актами - 14.01.2020.
Доказів оплати суми заборгованості в розмірі 67389,31грн під час розгляду справи до матеріалів справи відповідачем не додано. Факт наявності заборгованості не оспорюється.
Суд не приймає до уваги позицію відповідача, викладену у відзиві, яка полягає в тому, що складний фінансовий стан підприємства унеможливлює виконання грошового зобов'язання, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.
Як встановлено ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно ст. 6 вказаного Кодексу одним із загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Ст. 42 Господарського кодексу України встановлює, що підприємницькою діяльністю є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно, свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а, отже, господарської діяльності.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.(ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. (ст. 617 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як наслідок, зобов'язання з оплати виконаних робіт повинні бути виконані в натурі незалежно від фінансового стану боржника. Обставини на які наявне посилання у відзиві є або підставою для зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, або для надання відстрочки або розстрочки за рішенням суду. Дані клопотання відповідачем не заявлялись.
Одночасно, суд вбачає, що позивачем не заявлялись позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, вимоги щодо 3% річних та інфляційних рахувань базуються на приписах ст. 625 ЦК України та за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а є компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов'язань з належної оплати виконаних позивачем робіт та встановленим наявність заборгованості Замовника перед Підрядником за договором про надання послуг №126Т від 21.05.2019 в сумі 67389,31грн, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення означеної заборгованості підлягають задоволенню.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивач просить стягнути 3% річних, що нараховані на суму заборгованості за період з 15.01.2020 по 15.12.2021 в сумі 4809,81грн.
Перевіривши за допомогою за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що за зазначений період з урахуванням дат сплати заборгованості відповідачем 3%річних складає 4805,30грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі №902/417/18 викладена наступна правова позиція: виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що пеня, відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Слід зазначити, що у межах справи №902/417/18 судами було встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору поставки було передбачено сплату боржником 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. Тобто, розмір відсотків у співвідношенні до розміру відсотків, що встановлені ст.625 ЦК України, був істотно збільшений, наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь були більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання
Суд приходить до висновку, що обставини у справі, що розглядається, та у справі №902/417/18 не є подібними, оскільки ставка відсотків річних (3%), яку застосовує при розрахунку відсотків позивач, передбачена законом (ч.2 ст.625 ЦК України), та відповідно не є завищеною на відміну від ставки річних у справі №902/417/18 (до 40% та 96%), тому, оскільки відсутня очевидна неспівмірність заявленої до стягнення суми, підстави для зменшення 3% річних - відсутні.
Аналогічні висновки щодо застосування правового висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі №902/417/18, наведені у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 07.09.2022 року у справі № 910/9911/21.
Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 10228,18грн за період з 01.02.2020 по 30.11.2021. Розрахунок здійснений з урахуванням здійснення оплати відповідачем.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений ним період за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що останній здійснено методологічно невірно, оскільки періоди нарахування визначені позивачем у календарних датах, а не в місяцях. Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за періоди визначені у місцях, суд дійшов висновку, що сума інфляційних складає 11148,99грн.
За вимогами ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Як наслідок, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 10228,18грн в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД ВІН ХХІ» підлягають основний борг в сумі 67389,31грн, 3%річних в сумі 4805,30грн, інфляційні нарахування в сумі 10228,18грн, у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2269,74грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД ВІН ХХІ» до Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» про стягнення 82427,30грн, у тому числі, основного боргу в сумі 67389,31грн, 3%річних в сумі 4809,81грн, інфляційних нарахувань в сумі 10228,18грн задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (85670, Донецька область, Волноваський район, м.Вугледар; код ЄДРПОУ: 40695853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУД ВІН ХХІ» (62495, Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, б.1А, код ЄДРПОУ: 34016825) основний борг в сумі 67389,31грн, 3%річних в сумі 4805,30грн, інфляційні нарахування в сумі 10228,18грн, судовий збір в сумі 2269,74грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26.04.2023року.
Повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова