вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.05.2023м. ДніпроСправа № 904/4940/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція", м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі за договором підряду на виконання ремонтних робіт 4 688 243,60 грн.
Представники:
Від позивача: Митрошин С.В., довіреність № б/н від 07.11.2022, адвокат
Від позивача: Шрамко О.Ю., довіреність № б/н від 07.11.2022, представник
Від відповідача: Скирда В.Є, ордер серії АІ № 1341860 від 30.01.2023, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості за договором підряду №1001 на виконання ремонтних робіт від 16.07.2021 у розмірі 4 688 243,60 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2022 позовну заяву залишено без руху.
30.12.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 03.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.01.2023.
04.01.2023 від позивача надійшла заява про надання доказів надіслання відповідачу ухвали від 03.01.2023.
25.01.2023 від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 30.01.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EasyCon.
30.01.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач направив клопотання про відкладення підготовчого засідання та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 30.01.2023 клопотання Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Відкладено підготовче засідання на 27.02.2023.
27.02.2023 позивач в підготовче засідання не з'явився, направив письмові заперечення по справі, однак доказів направлення їх відповідачу не надав.
Відповідач проти позовних вимог заперечив.
Ухвалою суду від 27.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.04.2023 та відкладено підготовче засідання на 20.03.2023 об 11:00 год.
15.03.2023 від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 16.03.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EasyCon.
20.03.2023, у зв'язку із проблемами зв'язку, сторони не змогли під'єднатись в підготовче засідання.
Ухвалою суду від 20.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.04.2023 об 11:15год.
06.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 06.04.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відмовлено, у зв'язку із зайнятістю майданчиків для проведення відеоконференцій в суді на призначену дату та час судового засідання.
11.04.2023 відповідач в судове засідання не з'явився, направив клопотання:
- про відкладення розгляду справи та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції,
- про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення третьої особи та долучення до матеріалів справи доказів, які не могли бути подані на стадії підготовчого провадження.
Позивач проти задоволення клопотань відповідача заперечив, заявив усне клопотання про розгляд справи в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розгляд справи по суті позовних вимог не розпочато.
Клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення третьої особи залишено на розгляді суду.
Ухвалою від 11.04.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Клопотання Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Відкладено розгляд справи по суті позовних вимог на 17.04.2023.
17.04.2023 суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення третьої особи, у зв'язку із пропуском строку на звернення з таким клопотанням та відсутністю надання доказів відповідачем щодо неможливості подання такого клопотання у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
17.04.2023 в судовому засданні оголошувалась перерва до 02.05.2023.
02.05.2023 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив.
Позивач в судовому засіданні заявив, що докази понесення витрат на правову допомогу подасть після оголошення рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
02.05.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №1001 на виконання ремонтних робіт від 16.07.2021 в частині своєчасної та повної оплати за роботи виконані на загальну суму 9 588 243,60 грн. за наступними актами виконаних робіт:
- №1/10 за вересень від 28.09.2021 на суму 2 506 521,60 грн.;
- №2/10 за жовтень від 29.10.2021 на суму 1 246 172,40 грн.;
- №3/11 за листопад від 29.11.2021 на суму 1 772 092,80 грн.;
- №4/12 за грудень від 24.12.2021 на суму 4 063 456,80 грн.
Внаслідк часткової оплати вартості виконаних робіт, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 4 688 243,60 грн.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначив, що відповідно до вимог п.1.2 Договору, залучення субпідрядних організацій можливо тільки при письмовій згоді Замовника, що оформлюється додатковою угодою.
Однак позивач залучив субпідрядника Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкттрейд» до виготовлення металоконструкцій з давальницької сировини, переданої АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», без погодження з Замовником та всупереч умовам договору.
З отриманого від Відповідача обсягу металопрокату - 219,8024т, позивач передав ТОВ «Конструкттрейд» 207,0347т металопрокату для виготовлення металоконструкцій, а 12,77т використало на проммайданчику шахти «Октябрська» АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ».
Відповідач зазначає, що несвоєчасність розрахунків позивача із субпідрядником, призвело до зриву строків та обсягів завезення виготовлених металоконструкцій на проммайданчику шахти «Октябрська», й в подальшому до зриву строку їх монтажу.
Через наявність заборгованості за вже передані металоконструкції вагою 42,705т, ТОВ «Конструкттрейд» відмовилось передавати позивачу ще 42,71т металоконструкцій. виготовлених з давальницької сировини АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ».
У зв'язку з відсутністю розрахунків позивача із субпідрядником, останній припинив відвантаження виготовлених металоконструкцій. що взагалі призвело до зупинення виконання робіт.
Відповідач зазначив, що з метою забезпечення можливості позивачу розрахуватися із субпідрядником і відновити виконання робіт, ним достроково було здійснено авансові платежі за договором на загальну суму 4 700 000,00 грн.
Проте, отримавши авансові платежі, позивач не розрахувавсь із субпідрядником, не завіз металоконструкції та не продовжив виконання робіт, вимагаючи підписати проміжні щомісячні Акти та здійснити оплату обсягів робіт, які ними закріплені, проте фактично не виконані.
При цьому, Відповідач неодноразово звертався до Позивача з листами із зауваженнями щодо обсягів робіт, які відображені у вказаних актах, оскільки вони не відповідають дійсності й не підтверджуються, щодо термінів виконання робіт, щодо якості виконання робіт.
Відповідач вважає, що І етап робіт не виконано з боку позивача, підстави оформлювати його Актом приймання виконаних робіт відсутні, а відтак, відсутні й підстави стверджувати про порушення зобов'язань за договором з боку відповідача та про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.
Листом №413/53-02 від 11.02.2022 відповідач вчергове запропонував позивачу здійснити спільне підтвердження обсягів фактично виконаних робіт, про що, до речі, була досягнута домовленість під час робочої зустрічі представників Замовника та Підрядника. Проте, в узгоджений між сторонами день, Позивач не з'явився та відмовився від проведення взаєморозрахунків.
З метою встановлення реальних обсягів робіт, які було необхідно переробити та доробити після Відповідача, 28.02.2022 Позивачем було доручено Державному Підприємству «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» здійснити авторський нагляд за будівництвом та веденням гірничих робіт.
За наслідком проведення авторського нагляду, 10.03.2022 ДП «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» було складено акт огляду металевих конструкцій копра та укосин, яким була виявлена низка недоліків та порушень, щодо відповідності робочій документації.
Також, була виявлена низка конструкцій, заміна яких не передбачена проектом, у яких погіршився технічний стан з часу розроблення робочої документації. Причиною погіршення стану є неякісне проведення ремонтно-відновлювальних робіт та тривалий термін експлуатації без ремонту.
Крім того, до договору № 345 від 01.03.2022 р. з ТОВ «КОНСТРУКТТРЕЙД» було укладено трьохсторонній Акт, яким зафіксовано номенклатуру та кількість металопрокату переданого Відповідачем на адресу Позивача в загальній кількості 207,0347 т. номенклатуру та кількість металоконструкцій виготовлених ТОВ «КОНСТРУКТТРЕЙД», завезених на проммайданчик шахти «Октябрська» в загальній кількості 132,400 т, з них відвантажені на проммайданчик шахти «Октябрська», проте не оплачені на користь ТОВ «КОНСТРУКТТРЕЙД» з боку Позивача в загальній кількості 42,705 т; номенклатуру та кількість металоконструкцій виготовлених ТОВ «КОНСТРУКТТРЕЙД», які знаходяться на проммайданчику ТОВ «КОНСТРУКТТРЕЙД» і також не оплачені Позивачем, в загальній кількості 42,679 т.
Цим актом підтверджується фактичне невиконання Позивачем умов договору, що призвело до порушення строків виконання робіт та вимог щодо їх якості, а також невідповідність обсягів робіт зазначених у проміжних актах.
Відповідач вважає, що позивач вирішив замість позовної заяви скопіювати текст рішення суду у справі №904/838/22 і посилатись на висновок суду про те, що за переконанням суду «відповідач прийняв роботи без зауважень до якості робіт зя договором підряду ня виконяння ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 на загальну суму 9 588 243,60 грн.».
На думку відповідача, такий висновок суду, є власною оцінкою судом обставин справи, який не є обов'язковим для суду при розгляді даної справи, не може вважатись преюдицією, зроблений за наявності у матеріалах справи іншого обсягу доказів, ніж у цій справі таповністю не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідач наголошує, що умовами договору не визначалось зобов'язань, щодо строків, оплати та обов'язку прийняття робіт за проміжними актами.
Відповідно до умов Договору, сторонами було чітко узгоджено, що оплата робіт виконується лише поетапно, роботи складаються з двох етапів, підставою для оплати виконаних робіт є виконання робіт за етапом та складання акту прийому-передачі виконаних робіт за етапом, якщо строк виконання робіт перевищує один місяць, сторони укладають щомісячні проміжні акти, які не є підставою для оплати робіт.
На думку відповідача, позивач абсолютно безпідставно посилається на виникнення у нього права, а у відповідача кореспондуючого обов'язку щодо оплати робіт, які не були виконанні та строк оплати за якими не настав.
Відповідач стверджує, що незавершення позивачем виконання робіт за першим етапом, що передбачало запуск 1-ї клітьової машини та непроведення попереднього випробування, унеможливлювало прийняття робіт відповідно до положень ч. 5 ст. 882 ЦК України. Отже, такі роботи не могли вважатись прийнятими відповідно до прямих положень закону. Відтак, посилання позивача на прийняття відповідачем робіт без зауважень, не відповідають дійсності та суперечать положенням матеріального права, а саме ч. 5 ст. 882 ЦК України.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування по справам даної категорії є: обставини укладання договору, строк дії договору, строки виконання робіт; вартість робіт за договором; умови оплати робіт; наявність прострочення оплати робіт.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 по справі № 904/838/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 задоволено.
Суд стягнув з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" 200 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 залишено в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022.
27.12.2022 на виконання рішення суду було видано наказ.
Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".
Таким чином, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 у справі №904/838/22 не скасовано та набрало законної сили, встановлені ним обставини, не підлягають доказуванню у цій справі.
Отже, вказаним рішенням встановлені наступні обставини.
« 16 липня 2021року між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач, замовник) в особі Голови правління Новака Сергія Борисовича, який діє на підставі Статуту підприємства, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" (далі - позивач, підрядник), в особі директора Гнатюка Івана Антоновича, який діє на підставі Статуту підприємства, укладено договір підряду №1001 на виконання ремонтних робіт (далі - договір).
Відповідно п. 1.1 договору підрядник зобов'язується в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, власними силами та на власний ризик виконати за завданням замовника роботи по ремонту копра та канатопідтримуючої щогли стовбура ш."Октябрська" з усуненням дефектів зазначених в вимірювальнообстежувальному звіті №10-20052-5088-КМ. ОР, АТ "Кривбасзалізрудком", відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які погоджуються та підписуються сторонами додатково та є невід'ємною частиною договору (додатки №№ 1,2,3). Замовник зобов'язується створити підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи і оплатити відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт, доручених до виконання підрядникові, відповідно до кошторисів з розрахунком договірної ціни становить 19 800 000,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів вісімсот тисяч гривень,00 коп.), у тому числі 3 300 000,00 грн. ПДВ.
Відповідно до п. 2.3 договору оплата замовником вартості виконаних підрядником робіт здійснюється поетапно, за фактом виконаних робіт, на підставі підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з відстрочкою платежу:
- 20% з відстрочкою 15 календарних днів;
- 80% з відстрочкою 30 календарних днів, за умови наявності зареєстрованої податкової накладної.
Відповідно до п.3.1.-3.2 договору підрядник виконує роботи згідно з ПОР, розробленого та погодженого з замовником; відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни (Додатки №№ 1 ,2 3), в яких враховані всі додаткові витрати (на відрядження, транспортні витрати, добові та ін.); відомості обсягів робіт та проектної документації у складі: Копер-10-20048-5088КМ1 - 11 арк.; - Щогла-10-20048-2088КМ2 - 5 арк.; - Укосина-10-20048-5088КМ - 5 арк. протягом 150 календарних днів з дати підписання договору та передачі майданчика в роботу. Після демонтажу металоконструкції ріжуться в необхідний габарит та переміщуються на відстань до 500 м. Виготовлення металоконструкцій повинно бути з використанням плазмової різки та напівавтоматів для зварювання. Приймання металоконструкцій здійснюється по фактичній вазі, на комерційних вагах Замовника.
Робота виконується у 2 етапи:
- 1-й етап - роботи в обсязі, необхідному для запуску в роботу 1-ї клітьової машини (демонтаж/монтаж укосини, посилення м/к копра до відм. +58,300 м.) - тривалість виконання робіт - 2 місяці. Безпосередньо роботи по демонтажу/монтажу укосини виконуються в строк не більше 3-4 календарних днів;
- 2-й етап - всі інші роботи згідно відомості обсягів робіт та проектної документації.
Початок робіт фіксується сторонами актом.
Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. При виявленні відхилень або порушень, замовник видає підрядникові рішення про їх усунення або ухвалює рішення щодо припинення робіт на власний розсуд.
Відповідно п. 6.1 договору прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт. У випадку, якщо строк виконання робіт перевищує один місяць, сторони укладають щомісячні проміжні акти.
Згідно з п.6.2 договору підрядник до 2-го числа місяця, що слідує за місяцем, у якому були виконані роботи, надає замовникові акт прийому-передачі виконаних робіт. До акту виконаних робіт додатково додається аналіз відповідності даних, заявлених в акті, відповідно додатків:
- "Аналіз відповідності фактичної наявності трудових ресурсів у Підрядника робіт згідно Акту приймання виконаних робіт" (Додаток № 5);
- "Аналіз відповідності тактичної наявності трудових ресурсів у Підрядника робіт згідно відомостями про отримання тим псових перепусток та проходження інструктажу з техніки безпеки" (Додаток № 6).
Згідно з п.6.3 договору при наявності претензій з боку замовника до якості виконаних робіт сторони складають акт, в якому вказується характер неякісно виконаних робіт і строк усунення підрядником недоліків у виконаних роботах. Роботи з усунення недоліків у виконаних роботах здійснюються підрядником за свій рахунок.
У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причиною зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін - обидві сторони порівну.
До експертизи залучається відповідна компетентна організація визначена сторонами, якщо експертизу призначено за погодженням сторін або стороною, яка вимагала призначення експертизи.
Уповноважений представник підрядника має право бути присутнім під час проведення експертизи на території замовника. Не перешкоджає проведенню експертизи не прибуття представника підрядника на письмове повідомлення замовником про дату та час проведення експертизи або письмова відмова підрядника від направлення свого представника.
Після повідомлення замовника про виявлені недоліки в роботі і до їх усунення підрядником робота є не прийнятою замовником.
Згідно з п. 8.6 договору у випадку не надання підрядником акту прийому-передачі виконаних робіт у строки, передбачені п. 6.2. даного договору, підрядник сплачує замовникові штраф у розмірі 10% від вартості виконаних робі.
Відповідно п. 11.1 договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань між сторонами.
За період з 16 липня 2021року по 10 січня 2022 року позивачем виконано робіт на загальну суму 9 588 243 грн. 60 коп. а саме:
- Акт виконаних робіт №1/10 за вересень від 28.09.2021 на суму 2 506 521,60 грн.;
- Акт виконаних робіт №2/10 за жовтень від 29.10.2021 на суму 1 246 172,40 грн.;
- Акт виконаних робіт №3/11 від 29.11.2021 на суму 1 772 092,80 грн.;
- Акт виконаних робіт №4/12 від 24.12.2021 на суму 4 063 456,80 грн.
За період з 16 липня 2021 року по 10 січня 2022 року в рамках договору підряду №1001 відповідачем перераховано позивачеві 4 700 000,00 грн., а саме:
- Авансовий платіж (ПД №20576 від 16.09.2021) - 1 000 000, 00 грн.;
- Авансовий платіж (ПД №23015 від 13.10. 2021) - 321 860, 00 грн.;
- Авансовий платіж (ПД №23016 від 13.10. 2021) - 678 140,00 грн.;
- Авансовий платіж (ПД №25628 від 17.11 2021) - 1 500 000,00 грн.;
- Авансовий платіж (ПД №26704 від 06.12 2021) - 1 200 000,00 грн.
Повідомленням (вимогою) №50 від 10.01.2022 відповідач повідомив позивача про розірвання договору підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 з моменту отримання листа підрядником. Також керуючись положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач вимагав перерахувати у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги грошові кошти на поточний рахунок АТ "Кривбасзалізрудком" 3 960 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору та порушення погоджених строків виконання підрядних робіт.
Позивач стверджує, що акти були передані на підпис своєчасно, до цього часу замовником не підписані, зауважень до якості робіт від замовника не надходило. Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання щодо підписання актів виконаних робіт та сплати заборгованості за виконані роботи позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 200 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021.
Предметом доказування по справі є обставини укладення договору, строк дії договору, строки виконання робіт, специфікації, наявність передоплати, вартість робіт за договором, умови оплати робіт, наявність актів виконаних робіт, наявність прострочення оплати робіт.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 837 Господарського процесуального кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За частинами першою, третьою статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу
За змістом частини четвертої статті 844 цього Кодексу якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За частинами першою, другою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 854 Господарського процесуального кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України передання та прийняття робіт замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Акт №1/10 від 28.09.2021 був направлений 30.09.2021 на адресу відповідача номер поштового відправлення 5008602095230 з урахуванням строків доставки офіційного сайту Укрпошти строк доставки між районними центрами різних областей України в тому числі для міст обласного значення враховуючи направлення заказаними відправленнями між позивачем та відповідачем складає 5 днів. Враховуючи що Акт №1/10 від 28.09.2021 був отриманий відповідачем 05.10.2021 станом на 12.10.2021 Акт №1/10 від 28.09.2021мав був бути підписаний або складений акт про неякісно виконанні роботи.
Акт №2/10 від 29.10.2021 був направлений 31.10.2021 на адресу відповідача номер поштового відправлення 5008602117889 з урахуванням строків доставки офіційного сайту Укрпошти строк доставки між районними центрами різних областей України в тому числі для міст обласного значення враховуючи направлення заказаними відправленнями між позивачем та відповідачем складає 5 днів. Враховуючи що Акт №2/10 від 29.10.2021 був отриманий відповідачем 05.11.2021 станом на 12.11.2021 Акт №2/10 від 29.10.2021 мав був бути підписаний або складений акт про неякісно виконанні роботи. В означений час акт виконаних робіт не був підписаний акт про неякісно виконанні роботи не був складений.
Акт №3/11 від 29.11.2021 був направлений 30.11.2021 на адресу відповідача номер поштового відправлення 5008602156442 з урахуванням строків доставки офіційного сайту Укрпошти строк доставки між районними центрами різних областей України в тому числі для міст обласного значення враховуючи направлення заказаними відправленнями між позивачем та відповідачем складає 5 днів. Враховуючи що Акт №3/11 від 29.11.2021 був отриманий відповідачем 06.12.2021 станом на 13.12.21 Акт №3/11 від 29.11.2021 мав був бути підписаний або складений акт про неякісно виконанні роботи. В означений час акт виконаних робіт не був підписаний акт про неякісно виконанні роботи не був складений.
Акт 4/12 від 22.12.2021 був направлений 25.12.2021 на адресу відповідача номер поштового відправлення 5008602185981 з урахуванням строків доставки офіційного сайту Укрпошти строк доставки між районними центрами різних областей України в тому числі для міст обласного значення враховуючи направлення заказаними відправленнями між позивачем та відповідачем складає 5 днів. Враховуючи що Акт №4/12 від 22.12.2021 був отриманий відповідачем 29.12.2021 станом на 05.01.22 Акт №4/12 від 22.12.2021 мав був бути підписаний або складений акт про неякісно виконанні роботи. В означений час акт виконаних робіт не був підписаний акт про неякісно виконанні роботи не був складений.
Таким чином, відповідач прийняв роботи без зауважень до якості робіт за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 на загальну суму 9 588 243,60 грн.
Щодо твердження відповідача про встановлення неякісного виконання робіт позивачем, які були встановлені в ході проведення авторського та технічного нагляду суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом (62930) результати авторського нагляду фіксуються у журналі авторського нагляду.
Журнал оформляється у двох примірниках, кожен з яких доцільно прошнурувати, а його сторінки пронумерувати, підписати замовником і проектувальником, а також скріпити їх печатками (у разі наявності).
Згідно із пунктом 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури представники групи авторського нагляду вносять в обидва примірники журналу записи щодо відхилень від проектних рішень, які допущені підрядником, та пропозиції стосовно їх усунення.
Представник групи авторського нагляду ознайомлює представника підрядника (генерального підрядника) із записами у журналі авторського нагляду під розпис, який у свою чергу вносить записи щодо виконання робіт з усунення відхилень, вказаних представниками групи авторського нагляду.
Статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що у разі відмови представника підрядника (генерального підрядника) виконувати роботи з усунення виявлених відхилень проектувальник письмово повідомляє про це замовника та відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженераконсультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерноконсультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Частиною 1 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI передбачено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
У відповідності до частин 2-4 цієї ж статті клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженернотранспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). До складу комплексу (будови) можуть належати об'єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
Згідно з частиною 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
При цьому, у частині 6 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI зазначено, що віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об'єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Відповідно до пункту 28 Постанови Кабінету міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву через електронний кабінет (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю").
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення); інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, коли державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"). У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Під час подання заяви через електронний кабінет автоматично програмними засобами здійснюється аналіз даних, зазначених у заяві та поданих документах, на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність. За результатами такого аналізу формується чек-лист, до якого включається перелік питань, що підлягають перевірці посадовою особою органу архітектурно-будівельного контролю, для прийняття рішення щодо видачі дозволу або відмови у його видачі.
Абзац другий пункту 10 Постанови від 11 травня 2011 року № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що: за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - що до додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Аналізуючи викладене роботи пов'язані з капітальним ремонтом укосини шахти "Октябрська" кваліфікуються як середні наслідки - СС2.
Відповідно до розділу п'ять "Соціальні аспекти та кадрова політика" Звіту про управління АТ "Кривбасзалізрудком" розміщеного на офіційному сайті відповідача для ознайомлення акціонерам та підписаним Головою правління С. Новаком, Головним бухгалтером Ярошевською Л. зазначено на сторінці № 21 Звіту, що станом на 01.01.2021 на шахті "Октябрська" працювали 896 чоловік, а станом на 01.01.2022 на шахті "Октябрська" працювали 900 чоловік.
За класом наслідків (відповідальності) капітальний ремонт шахти "Октябрьська", а саме заміна укосини належать до об'єктів із середніми (СС2). Тому при виконання робіт повинен бути проект який пройшов архітектурно-будівельну експертизу, Дозвіл на виконання будівельних робіт в якому повинно бути зазначено суб'єкта господарювання який проводить технічний нагляд, суб'єкта підрядника який проводить роботи та особа.
З огляду на викладене Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" не мало повноважень здійснювати функції авторського нагляду, з огляду на наступне, відсутність проектної документації на капітальний ремонт металевого копра та укосини шахти "Октябрьська", відсутність дозволу на проведення будівельних робіт та відсутність експертизи проекту будівництва.
Акт огляду металевого копра та укосини шахти "Октябрьська" від 10.03.2022 щодо виконання ремонтно-відновлювальних робіт та їх відповідності робочому проекту не передбачений законодавством про авторський нагляд, складений без залучення представника підрядника відсутній доказ повідомлення про виявлені порушення державну архітектурну-будівельну інспекцію України.
Неможливо встановити зв'язок між Актом огляду металевого копра та укосини шахти "Октябрьська" від 10.03.2022 та актами виконаних робіт Акт №1/10 від 28.09.2021, Акт №2/10 від 29.10. 2021, Акт №3/11 від 29.11.2021, Акт №4/12 від 22.12.2021.
Відповідачем не надано доказів щодо неналежного виконання позивачем робіт за цими актами, обґрунтованої відмови відповідача від їх прийняття тощо.».
Позивач зазначає, що станом на 23.12.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 складає 4 688 243,60 грн., що і стало причиною звернення до суду.
Враховуючи вищезазначене, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 по справі № 904/838/22 факти, а також те, що відповідаем не доведено при розгляді справи № 904/838/22 факту того, що умовами договору не визначалось зобов'язань, щодо строків, оплати та обов'язку прийняття робіт за проміжними актами свідчать про безпідставність заперечень останнього.
Крім того, відповідач не довів, що оплата робіт виконується лише поетапно, роботи складаються з двох етапів, підставою для оплати виконаних робіт є виконання робіт за етапом та складання акту прийому-передачі виконаних робіт за етапом, якщо строк виконання робіт перевищує один місяць, сторони укладають щомісячні проміжні акти, які не є підставою для оплати робіт.
Відповідачем також не доведено, що незавершення позивачем виконання робіт за першим етапом, що передбачало запуск 1-ї клітьової машини та непроведення попереднього випробування, унеможливлювало прийняття робіт відповідно до положень ч. 5 ст. 882 ЦК України і, як наслідок, такі роботи не могли вважатись прийнятими відповідно до прямих положень закону.
За таких обставин надані позивачем докази в обґрунтування позову є більш вірогідними у порівнянні з доказами, наданими відповідачем в обґрунтування своїх заперечень.
Зважаючи на викладене, враховуючи положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає заперечення відповідача, тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі за договором підряду на виконання ремонтних робіт 4 688 243,60 грн. задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Сонячна, буд. 47, ідентифікаційний код 42846623) 4 688 243,60 грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 70 323,65 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2023.
Суддя Н.Г. Назаренко