справа № 619/2020/23
провадження № 1-кс/619/330/23
іменем України
08 травня 2023 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221230001033 від 02 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, -
установив:
В провадженні слідчого відділення відділу поліції № 3 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023221230001033 від 02 травня 2023 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
01.05.2023 до ВП№3 ХРУП№3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення, про те, що в період часу з 15.01.2023 по 01.05.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , з території домоволодіння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викрали мідний дріт.
Вказане повідомлення зареєстроване до ІПНП відділу поліції № 3 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області № 4281 від 01.05.2023.
За вказаним фактом 02.05.2023 року СВ відділу поліції № 3 ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221230001033 від 02 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій, 05.05.2023 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 було здійснено виїзд з метою огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення вказаної слідчої дії було виявлено та вилучено:
Пакет з мідним дротом вагою вагою 0.98 кг;
Пакет з мідним дротом та 2 латунними кранами, вагою 1,34 кг.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вилучене в ході огляду місця події 05.05.2023 - є тимчасово вилученим майном.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій.
08 травня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221230001033 від 02 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 02.05.2023 відповідно ст. 214 КПК України до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів необхідність арешту тимчасового вилученого майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221230001033 від 02 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження №12023221230001033 від 05 травня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме:
Пакет з мідним дротом вагою вагою 0.98кг;
Пакет з мідним дротом та 2 латунними кранами, вагою 1,34кг.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали слідчого судді негайно після її оголошення вручити слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1