справа № 399/128/23
провадження № 1-кп/399/44/2023
08 травня 2023 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023121060000238 від 10.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Савро П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, базова загальна середня освіта, неодружений, офіційно непрацюючий, не маючий на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, раніше не судимий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року. Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
31.01.2023 року, у вечірній час доби, ОСОБА_3 знаходився в приміщенні житлового будинку розташованого по АДРЕСА_3 , де розмовляв з власником домоволодіння - ОСОБА_5 . Після розмови, ОСОБА_5 залишився у будинку, а ОСОБА_3 вийшов з житлового будинку потерпілого, та проходячи повз дерев'яний стіл, який стояв поряд з будинком, на території подвір'я, помітив на столі металевий ключ - трещітку марки "INTERTOOL" модель НТ-2113 з голівкою на 16 мм з руків'ям червоного кольору. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення вказаного ключа - трещітки.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, скориставшись тим, що його дії не помітні власнику домоволодіння та іншим особам, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_5 ключ - трещітку марки "INTERTOOL" модель НТ-2113 з голівкою на 16 мм з руків'ям червоного кольору, вартістю з урахуванням зносу 535, 67 грн., після чого зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та не оспорював фактичних обставин вчинення злочину, які викладені в обвинувальному акті, інші учасники судового процесу також не оспорювали фактичних обставин справи та не заперечували щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, а також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд в судовому засіданні на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. З огляду на зазначене, судом ухвалено наступний обсяг та порядок дослідження доказів - допит обвинуваченого, дослідження характеризуючих даних щодо обвинуваченого, дослідження документів щодо речових доказів та судових витрат, висновку експерта.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що йому обвинувачення зрозуміле, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення не оспорював, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно 31.01.2023 року у пізній вечірній час, прийшов до потерпілого забрати свій електродвигун, посварився з потерпілим, та виходячи з його будинку, викрав належний йому ключ - трещітку із головкою на 16 мм, з ручкою червоного кольору, який віддав ОСОБА_6 . Наразі ключ повернуто потерпілому. Щиро розкаявся у вчиненому, усвідомлює протиправність своїх дій, зазначив, що в подальшому подібні дії не повторяться.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, однак надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, які у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обвинувачений визнав та з якими погодився в повному об'ємі.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, оскільки таємно викрав чуже майно в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Нормами ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин.
Обставиною що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, згідно вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та повернення викраденого майна потерпілому.
Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, згідно вимог ст. 67 КК України не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває. За місцем проживання характеризується посередньо, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, повернув викрадене та щиро розкаявся у вчиненому.
Згідно з висновками викладеними в досудовій доповіді Олександрійського районного сектору №1 філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , взявши до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_3 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, направлених на працевлаштування, належного здійснення контролю на своєю поведінкою та мисленням, та сприянню розумінню власної відповідальності за свої вчинки та наявності наслідків кожної дії, розвиток уміння їх прогнозувати. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язку, передбаченого п.2 ч.2 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, та обов'язку передбаченого п.3 ч.3 ст. 76 КК України - працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Тому, враховуючи вищезазначені обставини в сукупності, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, яким є тяжкий злочин та особу винного, визнання обвинуваченим вини повністю, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання та приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та профілактики вчинення нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 додатково покласти обов'язок - за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речовий доказ - DVD+R диск із копією відеозапису проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 від 11.02.2023 року зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - ключ - трещітка марки "INTERTOOL" модель НТ-2113 з голівкою на 16 мм, передана на зберігання власнику ОСОБА_5 - залишити власнику.
Речовий доказ - DVD+R диск із копією відеозапису проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 від 16.02.2023 року зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.3 ст.349, ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області ОСОБА_1