Справа № 946/3056/23
Провадження № 1-кс/946/948/23
04 травня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження застосування строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 01.10.2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч.1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з випробувальним строком 1 рік;
- 05.02.2016 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 357,70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та 6 місяців, в силу ст. 71 КК України приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі, невідбутого за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 01.10.2013 та остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років;
- 11.05.2018 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, в силу ст. 71 КК України приєднано покарання у вигляді 9 місяців позбавлення волі, невідбутого за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 05.02.2016 та остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років та 9 місяців із конфіскацією майна. 09.10.2018 року переглянуто вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Апеляційним судом Одеської області, вирок змінено та засуджено за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України,-
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150000331 від 11.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.03.2023 року близько 11:10 години, в період дії воєнного стану, введеного з 07.03.2022року Указом Президента України від 24.02.2022№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ на території України введено воєнний стан, який Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 18.04.2022 № 259/2022, затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, від 17.05.2022 № 341/2022, затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 12.08.2022 № 573/2022, затверджений Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено на території України строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.11.2022 року строком на 90 діб, Указом від 06.02.2023року затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19.02.2023року на 90 діб, в ході виниклого умислу, направленого на вчинення розбійного нападу та дій сексуального характеру без згоди потерпілої ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, під надуманим приводом, привів потерпілу до будинку АДРЕСА_2 .
Так, ОСОБА_5 зайшовши до будинку разом з потерпілою ОСОБА_7 , наніс їй удар кулаком по голові, штовхнув останню на диван, тримаючи у руках ніж та погрожуючи ним потерпілій, з метою пригнічення її волі та використовуючи свою перевагу в фізичній силі, наніс ще один удар кулаком по обличчю, тим самим, не даючи можливості покликати на допомогу, через наявність реальної загрози життю, з метою зґвалтування, тобто вступу з нею в статеві зносини супереч її волі, озвучив свій намір, та діючи умисно, подавив супротив останньої, змусив ОСОБА_7 роздягнутись та повністю підкоритись його волі.
Продовжуючи погрозу ножом, тримаючи ніж біля обличчя потерпілої ОСОБА_5 реалізував свій злочинний умисел та зґвалтував потерпілу ОСОБА_7 , тобто умисно вчинив відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним та оральним проникненням в її тіло з використанням геніталій, без її добровільної згоди, не зважаючи на чисельні прохання потерпілої, яка не бажала добровільно вступати з ним в статевий зв'язок, припинити протиправні дії відносно неї.
Тим самим, встановлена достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, за ознаками: вчинення дії сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
Далі, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу відносно потерпілої ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в період воєнного стану, з метою особистого збагачення, здійснив напад поєднаний з погрозою насильства небезпечного для життя потерпілої ОСОБА_7 , з метою заволодіння її майном.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному будинку, куди він під надуманим приводом привів потерпілу ОСОБА_7 , тримаючи ніж біля обличчя, після нанесених потерпілій ударів та згвалтування потерпілої, продовжуючи погрозу ножем, заволодів грошовими коштами в розмірі 10000 гривень, мобільним телефоном марки IPhone-6 орієнтовною вартістю 3500 гривень, трьома банківськіми картками КБ «ПриватБанк» на рахунку яких були грошові кошти у розмірі 1600 гривень, які знаходилися в сумці потерпілої, а також змусив потерпілу зняти та віддати йому золоту підвіску орієнтовною вартістю 8000 гривень, золотий ланцюг із підвіскою орієнтовною вартістю 5000 гривень.
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 28 100 гривень.
Тим самим, встановлена достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за ознаками: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.
11.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 13.03.2023 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.05.2023 року.
16.03.2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Кримінальні провадження об'єднані в одне провадження.
Двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 11.05.2023 року.
28.04.2023 року керівником Ізмаїльської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 11.06.2023 року.
У своєму клопотанні слідчий вказує, що закінчити розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно отримати висновки призначених молекулярно-генетичних та комплексної товарознавчої експертиз. Долучити вчасно висновки вказаних призначених експертизи не надалося за можливим, оскільки їх проведення займає великий проміжок часу, експертизи являються багатооб'єктними, їх проведення триває, не зважаючи на те, що вони були призначені вчасно без будь-яких зволікань, а також у зв'язку з необхідністю отримання доказів, які мають суттєве значення для судового розгляду обвинувального акту. Для проведення вищезазначених процесуальних дій та закінчення досудового розслідування необхідний строк не менше одного місяця.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, мотивуючи тим, що підозра не обґрунтована та відсутні достатні докази на підтвердження ризиків.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, прихожу до наступного висновку.
Так, 11.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 13.03.2023 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.05.2023 року.
16.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Кримінальні провадження об'єднані в одне провадження.
Двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 11.05.2023 року.
28.04.2023 року керівником Ізмаїльської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 11.06.2023 року.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зав'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
На даній стадії досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України, одне з яких являється особливо тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, будучи обізнаним про тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, підозрюваний може здійснити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Підозра ОСОБА_5 повністю обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 , речовими доказами у кримінальному провадженні, протоколом перегляду відеозапису, на якому зафіксовані обставини вчинення даних кримінальних правопорушень та самим відеозаписом обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, та іншими доказами у сукупності.
Наявний ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілу та може вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Також наявний ризик вчинити нове кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 неодноразово судимий, зокрема за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Викладені обставини свідчать, що заявлені ризики не зменшилисята підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вирішуючи питання про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, слідчій суддя приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе та необхідне продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слід зазначити, що слідчий позбавлений можливості закінчити досудове розслідування у двомісячний строк у зв'язку з тим, що на даний час не надійшли висновки призначених молекулярно-генетичних та комплексної товарознавчої експертиз, для проведення яких необхідний строк не менше одного місяця, а також необхідності виконання вимог ст. 290 КПК України, після виконання всіх необхідних слідчих дій.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, та враховуючи, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та необхідно продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 39 (тридцять дев'ять) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 39 (тридцять дев'ять) днів в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, до 11 червня 2023 року.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 39 (тридцять дев'ять) днів і обчислюється з 04.05.2023 року. Ухвала слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 11 червня 2023 року.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст судового рішення проголошено о 09 годині 10 хвилин 05.05.2023 року в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1