Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 травня 2023 р. Справа № 520/2592/22
Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,03048) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.12.2020 року по 31.01.2022 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.12.2020 по 31.01.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відповідно до відпрацьованого нічного часу;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 у зв'язку із несвоєчасною виплатою доплати у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період з 01.12.2020 по 31.01.2022, доплати за несення служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 за періоди їх невиплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено додаткову доплату до грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та доплату за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року. Крім того, позивачу також не нараховувалась та не виплачувалась компенсація втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час за вказані періоди відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати». Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та доставлена в електронний кабінет користувача 22.02.2022.
Представником відповідача надано до суду пояснення, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, зазначивши, що нарахування таких доплат має проводитись на підставі отриманих від управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції довідок обліку несення поліцейським служби у нічний час. Однак, у даному випадку за відсутності довідок обліку несення поліцейським ОСОБА_1 служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року, нарахування та здійснення виплати за службу у нічний час, неможливе, у зв'язку з порушенням у такому разі, вимог абзацу 6 пункту 11 розділу II наказу МВС України від 06.04.2016 року №260. При цьому, представник відповідача вказав на те, що позивачу нарахована та виплачена вказана доплата за період з 01.03.2018. Стосовно індексації, то представник відповідача вказав, що від початку функціонування НПУ з 07.11.2015 року до 18.10.2017 року індексація виплат заробітної плати поліцейським не проводилась через відсутність зазначених змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, а відтак індексація була проведена з листопада 2017 року. Також представник відповідача вказав, що оскільки позивачу проводилась доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень та лютий 2021 року, зважаючи на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07.11.2015 року працює на посаді інспектора управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не нараховував та не виплачував йому додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину) за період з 01.12.2020 року по 31.01.2022 року, індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та доплату за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року. Крім того, відповідачем також не нараховувалась та не виплачувалась компенсація втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час згідно Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати».
Не погодившись з ненарахуванням та невиплатою додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, а також компенсацією втрати частини доходу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Стосовно ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 року, то суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про національну поліцію".
За приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно ст. 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1282 підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
За змістом частини 2 статті 6 Закону № 1282 порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою від 17 липня 2003 року № 1078 Кабінету Міністрів України затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Порядок № 1078 обумовлює правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей (п. 2 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 №1078 доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських», а 07.11.2015 року набув чинності Закон України «Про Національну поліції», нормами якого закріплено, що поліцейські мають право на індексацію грошового забезпечення. Від початку функціонування Національної поліції України з 07.11.2015 року до 18.10.2017 року індексація виплат заробітної плати поліцейським не проводилось, через відсутність зазначених змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Однак, суд вважає таке посилання безпідставним, оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 року у справі №2140/1763/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Індексація грошових доходів населення згідно з ст. 4 Закону № 1282 проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток).
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Між тим, за даними Держстату України, індекс споживчих цін, на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 року становив 100,7 %. Цей індекс опубліковано в січні 2016 року.
Оскільки він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в лютому 2016 року, не настає.
В подальшому за січень 2016 року індекс споживчих цін становив 100,9 %. Цей індекс опубліковано в лютому 2016 року.
Оскільки наростаючим підсумком за грудень - січень (1,007х1,09 х100) він не перевищує порога індексації (103 %), право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто в березні 2016 року, не настає.
Індекс споживчих цін у лютому 2016 року становить 99,6 % (право на індексацію квітні не настає), в березні 2016 року 101,0 % (право на індексацію в травні не настає), в квітні 2016 року - 103,5 %, а тому за грудень 2015 року квітень 2016 року наростаючим підсумком дорівнюватиме 105,79 % (1,007х1,009 х 0,996 х 1,01х1,035х100), то право на індексацію виникне у червні 2016 року (наступний місяць за місяцем публікації індексу за квітень 2016 року) на величину приросту індексу споживчих цін 5,79 % (105,79 100).
Отже, в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103 % та склав 105,79%, а тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс - в червні 2016 року.
За таких обставин, починаючи з червня 2016 року у відповідача виник обов'язок провести нарахування індексації грошового забезпечення позивача в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.07.2020 року у справі №2140/1763/18.
Відтак, враховуючи те, що у листопаді - грудні 2015 року та січні - березні 2016 року величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений законом поріг у 103 %, суд вважає, що у відповідача не виникло обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, яка проводиться в наступному місяці за місяцем публікації індексу, а тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року є такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання Департаменту патрульної поліції провести ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення підлягають задоволенню лише в частині періоду з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року.
Стосовно не нарахування та невиплати позивачу доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 94 Закону №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов'язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Закон України "Про Національну поліцію" прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799. Порядок № 260 був опублікований та набрав чинності 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).
Отже, в період з 07.11.2015 року по 28.02.2018 року, за який позивач просить зобов'язати відповідача здійснити доплату за службу у нічний час, діяли постанова КМУ № 988 та Порядок № 260.
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як зазначив відповідач у своїх письмових поясненнях у період часу з 07.11.2015 по 28.02.2018 інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Кулик В.С. відпрацьовано 1400 години в нічний час, а саме: за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 56 годин; січень 2016 року - 64 години, лютий 2016 року - 24 годин, березень 2016 року - 56 годин, квітень 2016 року - 64 години, травень 2016 року - 64 години, червень 2016 року - 64 години, липень 2016 року - 40 годин, серпень 2016 року - 56 години, вересень 2016 року - 56 годин, жовтень 2016 року - 64 години, листопад 2016 року - 56 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 56 годин, лютий 2017 - року 48 годин, березень 2017 року - 56 годин, квітень 2017 року - 32 години, травень 2017 року - 56 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 0 годин, серпень 2017 року - 64 години, вересень 2017 року - 32 години, жовтень 2017 року - 32 години, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 56 годин; січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 32 години.
Тобто, відповідачем підтверджено, що позивач у досліджуваний період ніс службу у нічний час.
В позовній заяві позивач зазначив, що нарахування та виплата доплати за службу у нічний час за відповідний період з 07.11.2015 року по 28.02.2018 року відповідачем не здійснювались.
Відповідач не надав суду жодних належних доказів на спростування вимог позивача нарахувати та виплатити йому доплату за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі.
Водночас, представник відповідача у письмових поясненнях вказав, що довідки обліку несення ОСОБА_1 служби в нічний час згідно пункту 11 Порядку №260 Департамент патрульної поліції не складав, тому на його думку, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу доплату за службу у нічний час.
Суд не приймає до уваги вказані твердження відповідача та вважає їх необґрунтованими, оскільки з норм пункту 11 Порядку № 260 випливає, що відповідач зобов'язаний був сформувати довідку обліку несення ОСОБА_1 служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
При цьому, складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком № 260 в разі наявності для цього підстав.
Також, суд відхиляє доводи ДПП стосовно того, що доплата за службу в нічний час може бути виплачена не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, з огляду на наступне.
Відповідно до п.11 розділу 1 Порядку № 260, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно підп. 3 п. 5 постанови КМУ №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Таким чином, доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений п.п. 3 п. 5 вищевказаної постанови КМУ №988.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 надано офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, статтям 1, 2 Закону України "Про оплату праці", зокрема, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.
Таким чином, вимоги про нарахування та виплату доплати за службу в нічний час, яка не була своєчасно нарахована та виплачена відповідачем, не обмежуються будь-яким строком.
Посилання відповідача у своїх письмових поясненнях на те, що позивач не звертався до Департаменту патрульної поліції із вимогою здійснити виплату доплати за службу в нічний час за спірний період спростовується листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 19.07.2019 року, який сформовано на колективну скаргу від 15.05.2019 року та в якому підтверджено факт невиплати поліцейським УПП в Харківській області доплати позивачу за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено несення позивачем служби у нічний час з 07.11.2015 року по 28.02.2018 року, доплат за цей період відповідачем не здійснювалось, то суд дійшов висновку зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача доплату за службу у нічний час за відпрацьовані 1400 годин нічного часу за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 року з розрахунку за кожну годину служби у нічний час.
Щодо позовних вимог в частині невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 по 31.01.2022 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, то суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) (далі по тексту - Постанова №211) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
На виконання п.4 Постанови №375 МВС України видано наказ від 03.06.2020р. №431 "Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину", яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Зі змісту наведених норм права випливає, що визначення розміру додаткової доплати поліцейського у порядку постанови КМУ від 29.04.2020р. №375 передано до виключної дискреції керівника територіального органу Національної поліції України, котра полягає у вчиненні адміністративного волевиявлення у межах показника від 0,1% грошового забезпечення поліцейського до 50,00% грошового забезпечення поліцейського і обмежено такими факторами як: 1) неприпустимість проявів свавілля в аспекті дискримінації поліцейських під час несення служби в абсолютно ідентичних умовах; 2) призначення додаткової доплати за виконання роботи із забезпечення життєдіяльності населення (зокрема, забезпечення правопорядку і безпеки громадян) в умовах безпосереднього контакту з населенням; 3) призначення додаткової доплати пропорційно відпрацьованому часу.
Таким чином вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Матеріалами справи підтверджено, що у спірних правовідносинах заявник обіймав посаду у штаті тероргану Національної поліції України, пов'язану із виконанням функцій патрульної поліції, що за своєю суттю (окрім спеціальних виняткових випадків виконання суто адміністративної роботи, роботи із статистики та узагальнень, участі у складі дисциплінарних комісій тощо) включає виконання роботи із контролю за дотриманням правопорядку у сфері дорожнього руху, безпеки громадян, профілактики, запобігання, виявлення, припинення, документування правопорушень в умовах безпосереднього контакту з населенням.
Отже, матеріали справи підтверджено, що позивач у спірні періоди забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання службових обов'язків мав безпосередній контакт з населенням.
Крім того, додатковим аргументом є також той факт, що така доплата виплачувалась позивачу у липні, серпні, грудні 2020 року, липні 2021 року, в інші місяці її виплата припинена, хоча він перебував на тій же самій посаді і продовжував виконувати ті ж самі службові обов'язки.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача за місяці, в яких виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача у своїх поясненнях на те, що ОСОБА_1 у січні та лютому 2021 року було нараховано та виплачено доплату за роботу в мовах карантину, оскільки включення позивача до списків формування даних щодо встановлення додаткової оплати за період дії карантину не підтверджує факт нарахування та виплати ОСОБА_1 такої доплати у січні та лютому 2021 року.
Натомість факт не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за роботу в умовах карантину у січні та лютому 2021 року підтверджується наданими відповідачем розрахунковими листами.
Також, суд звертає увагу, що голова первинної професійної спілки Департаменту 31.05.2021 року за вих. №12 патрульної поліції направив запит про надання інформації щодо причин невиплати доплати в період дії карантину.
Відповідач, у листі від 07.06.2021 №12623/41/5/05-2021 зазначив, що для здійснення вказаних видатків головним розпорядником бюджетних коштів - Міністерством внутрішніх справ України передбачено бюджетну програму по КПКВК 1007060 Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками. Зазначає, що фінансування за вказаною програмою для здійснення вказаної доплати станом на дату відповіді не надходило.
З вказаного приводу суд зазначає, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати на період дії карантину не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Вказана правова позиція викладена в рішеннях Верховного Суду від 18.12.2018 по справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 по справі № 820/660/17.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку щодо протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, з 01.08.2021 по 31.01.2022 року та зобов'язання відповідача здійснити вказані дії.
При цьому, як вбачається з розрахункового листа позивача за липень 2021 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено доплату до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаної частини позовних вимог.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу ОСОБА_1 у зв'язку із несвоєчасною виплатою доплати у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 за період з 01.12.2020 по 31.01.2022, доплати за несення служби в нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018, індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 за періоди їх невиплат, то суд зазначає наступне.
Так, згідно зі ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п.3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Отже, нарахування та виплата суми доплати за несення служби у нічний час та індексації грошового забезпечення ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, які нараховуються та виплачуються, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми доплати за несення служби у нічний час та індексації грошового забезпечення, тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату доплати за службу у нічний час та індексації грошового забезпечення є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при вказаних виплатах буде порушене відповідачем.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 23.12.2020 року по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 року по справі №520/34/17, від 01.04.2021 року по справі №120/4555/18-а.
З урахуванням наведеного вище, зазначені позивачем доводи щодо обґрунтованості його вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату доплати за службу у нічний час та індексації грошового забезпечення є передчасними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаної частини позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ,03048) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, з 01.08.2021 по 31.01.2022 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, з 01.08.2021 по 31.01.2022 року.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) доплату за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відповідно до відпрацьованого нічного часу.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С.Мороко