про повернення позовної заяви
05 травня 2023 року Справа № 480/3496/23
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
До Сумського окружного адміністративного суду 17.04.2023 звернувся Департамент патрульної поліції з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції завдану матеріальну шкоду в сумі 22160,55грн.
Ухвалою від 24.04.2023 позовну заяву було залишено без руху з наданням 10-денного строку позивачу для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії такої ухвали. Зокрема, позивача було зобов'язано надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску та доказів на їх підтвердження.
Представник позивача ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 24.04.2023 отримав 24.04.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023 та у встановлений нею строк, представник позивача надіслав до суду заяву, в якій, з т и х же підстав, зазначених у позовній заяві просив поновити строк для подання цієї позовної заяви до суду, з огляду на те, що згідно ч.3 ст.122 КАС України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Так, представник позивача вказує, що Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначає трирічний строк для звернення до винної особи з відповідними вимогами, зокрема, відповідно до статті 4 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Також наголошує на тому, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди (п. 8.4 постанови). Оскільки 19.12.2023 УПП в Сумській області ДПП було отримано довідку про вартісну оцінку завданої шкоди № 159 від 02.12.2022, то позовну заяву подано у строки визначені чинним законодавством для звернення з позовними вимогами, щодо відшкодування заподіяної відповідачем майнової шкоди..
Оскільки представництво інтересів Департаменту патрульної поліції по вказаній здійснюється сектором правового забезпечення управління патрульної поліції в Сумській області, цей територіальний (відокремлений) підрозділ Департаменту патрульної поліції знаходиться в м. Суми за адресою: вул. Білопільський шлях, 18/1. Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції не є юридичною особою публічного права, не має самостійного балансу, не має рахунків в органах Державної казначейської служби України.
23.11.2022 року з метою з'ясування суми завданої шкоди за вих. № 6610/41/38/01-2022 було направлено лист про надання інформації до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції для надання довідки про вартісну оцінку завданої шкоди.
19.12.2023 року управлінням патрульної поліції в Сумській області ДПП було отримано довідку про вартісну оцінку завданої шкоди № 159 від 02.12.2022 року, за вих. №1766/41/5-2022 від 08.12.2022 року.
Таким чином, про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно стало відомо 19 грудня 2022 року.
Перевіривши матеріали позовної заяви та подану заяву про поновлення строку подання позовної заяви, та вирішуючи питання щодо поновлення строку на подання позовної заяви до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позову, спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням відповідачем публічної служби, зокрема, предметом спору є стягнення з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції завданої позивачем під час проходження публічної служби матеріальної шкоди в сумі 22160,55грн.
Разом з тим, представник позивача заперечує, що строк звернення з цим позовом до суду встановлюється ч.5 ст.122 КАС України, а вважає, що строк звернення визначений ст.4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", який складає три роки з дня виявлення завданої шкоди.
Отже, фактично, нормативне обґрунтування заяви про поновлення строку подання позовної заяви, поданої у порядку усунення недоліків позовної заяви, відповідає доводам клопотання, заявленому у позові про поновлення строку звернення до суду, та яким вже суд надавав оцінку під час залишення позову без руху.
Так, ухвалою від 24.04.2023 судом зауважено щодо відсутності підстав прийняття посилання представника позивач на ст.4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", згідно ст.4 якої особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, о с к і л ь к и вказаною норму Закону врегульовано виключно питання про застосування строків притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, а не строків звернення до суду з позовом щодо проходження громадянами публічної служби, що має місце в цьому випадку.
Таким чином, у спірних відносинах підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України.
В ухвалі від 24.04.2023 також звернено увагу щодо посилань позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, та, виходячи з матеріалів справи, наголошено на тому, що твердження позивача стосовно дати, коли позивач дізнався про порушення прав, є спірним.
Так, позивач вказував, що про наявність шкоди, заподіяної працівником, остаточно стало відомо 19 грудня 2022 року, після отримання Управлінням патрульної поліції в Сумській області ДПП довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 159 від 02.12.2022 року, за вих. №1766/41/5-2022 від 08.12.2022 року, надісланої адресату саме Д е п а р т а м е н т о м патрульної поліції (позивач у справі) листом від 08.12.2022. Тобто, вже станом на 08.12.2022 позивачу було відомо про завдання матеріальної шкоди відповідачем, а відтак і про порушення прав.
При цьому доводи Департаменту патрульної поліції на те, що представництво інтересів Департаменту патрульної поліції у цій справі здійснюється сектором правового забезпечення управління патрульної поліції в Сумській області, та цей територіальний (відокремлений) підрозділ Департаменту патрульної поліції знаходиться в м. Суми і не є юридичною особою публічного права, не має самостійного балансу, не має рахунків в органах Державної казначейської служби України, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем у цьому позові заявлено виключно Департамент патрульної поліції, а не Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції
Тому посилання Департаменту патрульної поліції на отримання 19.12.2022 саме Управлінням патрульної поліції в Сумській області довідки про вартісну оцінку завданої шкоди від 02.12.2022 в контексті вирішення питання про строк звернення позивача до суду, суд не приймає його до уваги з огляду на його необґрунтованість.
Враховуючи вищевказане, а також з огляду на зміст позовних вимог, про порушення прав позивач дізнався 08.12.2022, однак, з позовом до суду позивач звернувся лише 17.04.2023, тобто з пропуском місячного строку звернення з позовом до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Також суд зауважує, що отримання довідки про вартісну оцінку завданої шкоди від 02.12.2022 навіть 19.12.2022, на чому наполягає позивач - Департамент патрульної поліції, не спростовує того факту, що позов подано з пропуском місячного строку звернення з позовом до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Вирішуючи питання поновлення строку на звернення з цим позовом до суду, суд також наголошує, що у справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії” визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі “Мушта проти України” нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Таким чином, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Крім того, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, суд зазначає, що доводи, викладені представником позивача у заяві про поновлення строку подання позовної заяви, є безпідставними, а відтак, зазначені у заяві підстави не можуть бути розцінені поважними, що унеможливлює поновлення строку судом звернення з цим позовом до суду. У цьому випадку, позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду.
Будь-яких інших заяв у порядку усунення недоліків позовної заяви представником позивача подано до суду, станом на сьогодні, не було.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що представником позивача не усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 24.04.2023.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2).
Відповідно до п.п.1,9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п.9).
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням наведеного вище, вбачається необхідним позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у вказаній частині вимог в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко