Справа № 361/799/21
Провадження № 2/361/324/23
26.04.2023
26 квітня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Лелеки В.А.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення вартості товару,
У лютому 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив встановити факт порушення прав споживача, який полягає у відмові ФОП ОСОБА_3 повернути добровільно майно всупереч рішення Верховного суду України та стягнути з відповідача вартість електростанції АД -10.
Позов обґрунтований тим, що у справі № 361/1122/17 року Верховним Судом прийнята постанова. Позивач зазначає, що Верховним Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 почав тлумачити закон на власний розсуд доводи якого спрямовані на незгоду з ухваленням судовими рішеннями.
Позивач вказує на те, що відповідач не бажає повернути йому дизельну електростанцію АД-10 марка дизеля 448,5x11 марка тнвд: Н 40865 клемйо: ТНВД 1674, зазначаючи, що її немає, а тому позивач вважає, що із відповідача необхідно стягнути грошову суму вартості електростанції.
05 лютого 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 19 травня 2021 року.
13 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
19 травня 2021 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд встановити факт порушення прав споживача, який полягає у відмові ФОП ” ОСОБА_3 ” повернути добровільно майно всупереч рішення з Верховного суду України, та з'ясувати місцезнаходження електростанції та чи перебуває вона у володінні відповідача чи продана стороннім особам, стягнути на користь споживача усі понесені судові витрати пов'язані з розглядом даного спору, стягнути з відповідача вартість електростанції АД-10 (після отримання ціни визначеної судовими експертами).
19 травня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. даний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23 червня 2021 року до суду надійшла позовна заява в порядку виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року, у якій позивач просив суд встановити факт порушення прав споживача, стягнути із відповідача на його користь вартість електростанції АД-10, марка дизеля:4Ч 8,5х11 (5д4), марка ТНДВ: Н 40865, клеймо ТНДВ: 1674, 400 вольт.
12 липня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. у даній справі призначено судову товарознавчу експертизу.
26 жовтня 2021 року дана справа повернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з висновком експерта.
Згідно висновку експерта С-21049 від 15.10.2021 року, дійсна (ринкова) вартість електростанції АД-10, марка дизеля: АЧ 8,5х11 (5д4), марки ТНДВ: Н 40865, клеймо ТНДВ: 1674, 400 вольт, становить 42319,77 грн.
01 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17 січня 2022 року.
14 жовтня 2022 року позивач подав уточнення до позовної заяви у якій просив суд встановити факт порушення прав споживача, стягнути із відповідача на його користь вартість електростанції АД-10, марка дизеля:4Ч 8,5х11 (5д4), марка ТНДВ: Н 40865, клеймо ТНДВ: 1674, 400 вольт в розмірі 42319 грн. 00 коп.
В судовому засіданні, яке відбулось 08 лютого 2023 року представник відповідача у заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, обґрунтовуючи клопотання тим, що згідно ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками, справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми, правами щодо предмета спору на власний розсуд.
08 лютого 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про встановлення факту порушення прав споживача, стягнення вартості товару, - відмовлено.
08 лютого 2023 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
20 лютого 2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримав та просив задовольнити.
Позивач в судовому засіданні залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.
Суд, вислухавши представника відповідача, позивача, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про задоволення клопотання про закриття провадження у справі, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2018 року, що набрало законної сили 20 вересня 2018 року, встановлено факт порушення прав споживача ОСОБА_1 , що полягає у відмові надання споживачу послуг книги скарг та пропозицій, відмові у наданні прейскуранту цін, пов'язаних з ремонтом дизельного обладнання, засвідчених печаткою суб'єкта підприємницької діяльності та встановлення вивіски реклами ”ФОП ОСОБА_3 ” ремонт та діагностування дизельного обладнання; зобов'язано ФОП ОСОБА_3 надати споживачу ОСОБА_1 , належним чином засвідчену книгу скарг та пропозицій, надати прейскуранти цін, пов'язаних з ремонтом дизельного обладнання, засвідчених печаткою суб'єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 та встановити на дверях орендованого відповідачем приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вивіску-рекламу ”СПД ОСОБА_3 ” ремонт та діагностування дизельного обладнання”.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про встановлення факту порушення останнім прав споживача, які полягають у застосування до правовідносин нечесно-агресивної підприємницької практики; вимагання згідно із вимогою від 04 травня 2017 року коштів за ремонт насосу, який він не замовляв та перегородження споживачу рукою входу до ремонтного приміщення; визнання протиправною вимоги грошових коштів, складеної ФОП ОСОБА_3 ; визнання протиправним перегородження рукою ФОП ОСОБА_3 вільного входу споживача у середину ремонтного цеху; визнання недійсним одностороннім правочином заказ-наряд від 14 грудня 2016 року; стягнення із ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ФОП ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 електростанцію АД-10, марка дизеля: 4Ч 8,5 х 11 (5Д4), марка ТНВД: Н 40865, клеймо ТНВД: 1674, в стані, наданому до ремонтного цеху. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду від 22 листопада 2019року апеляційні скарги ФОП ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року залишено без змін.
17 грудня 2020 року постановою Верховного суду України, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишити без змін.
Позивачем був отриманий виконавчий лист, який на даний час перебуває на виконанні у виконавчій службі, але так і не виконаний боржником.
У лютому 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив встановити факт порушення прав споживача, який полягає у відмові ФОП ОСОБА_3 повернути добровільно майно всупереч рішення Верховного суду України та стягнути з відповідача вартість електростанції АД -10.
Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті третьому частини першої статті 255 ЦПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У розумінні цивільного процессуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принцип уres judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі ?Совтрансавто-Холдинг? проти України? та від 28 жовтня 1999 року у справі ?Брумареску проти Румунії? зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Неможливість виконання судового рішення, що набрало законної сили, не може бути підставою для повторного розгляду судами спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих же підстав, оскільки суперечить принципам верховенства права, зокрема, правової визначеності.
Фактично, з позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом з метою виконання попереднього рішення суду, тобто з наміром прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб, що є зміною способу виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення вартості товару підлягає закриттю.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, 259, 260 ЦПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживача, стягнення вартості товару, - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Радзівіл А.Г.