Справа № 355/486/23
Провадження № 2/355/379/23
03 травня 2023 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Старенької С.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, в цілому.
До суду звернулась позивачка ОСОБА_2 з позовною заявою у якій просить визнати за нею право власності на виділене майно в натурі, а саме: веранду 1-1 площею 12,8 кв.м, коридор 1-2 площею 5,0 кв.м, кухня 1-3 кв.м загальною площею 11,1 кв.м, житлову кімнату 1-4 загальною площею 25,8 кв.м, котельню 1-5 загальною площею 3,8 кв.м, всього по будинку 58 кв.м, від загальної площі, а також господарські будівлі та споруди: cарай літера (Б) залишається в спільному користуванні, альтанка літера (В), колодязь літера (К) в цілому-як окремий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Позовну заяву обґрунтовує тим, що вона по справі є співвласником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Відповідач у справі ОСОБА_3 відповідно Договору дарування 1/2 частини будинку, є співвласником іншої 1/2 частини спірного будинку. 31 жовтня 2018 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області було затверджено мирову угоду про поділ майна в натурі між нею та відповідачем ОСОБА_3 , а саме: визнано за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який складається з наступних приміщень: веранди 1-1 площею 12,8 кв.м, коридору 1-2 площею 5,0 кв.м, кухні 1-3 кв.м загальною площею 11,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 загальною площею 25,8 кв.м, котельної 1-5 загальною площею 3,8 кв.м, а також господарських будівель та споруд колодязя (К), альтанки (В), сараю (Б) площею 36 кв.м, який залишається в спільному користуванні. Мирова угода була затверджена ухвалою суду без визнання права власності на частку в натурі даного будинку в цілому без урахування її частини, що позбавляє вільного розпорядження особистим приватним житлом, та робить залежним від співвласника частини будинку, хоча друга частина виділена за відповідачем.
Позивачка ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи. Однак передала повноваження для ведення справи своєму довірителю адвокату Блохіній О.В..
Представник позивача адвокат Блохіна О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду позовної заяви без його участі позовні вимоги визнає. Відзиву з запереченнями не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд вислухав представника позивача, дослідив матеріали справи, а саме:
Копію паспорта позивачки ОСОБА_2 , яка є громадянкою України. (а.с.5-7)
Копію паспорта відповідача ОСОБА_3 , який також є громадянином України.
Копію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі з якого вбачається, що мається спадкова справа, зареєстрована видача свідоцтва про права на спадщину спадкодавець є ОСОБА_4 спадкоємиць ОСОБА_2 . (а.с.9-10)
Копію свідоцтва про право на спадщину за законом з якого вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 1926 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 1/2 частки, дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 1/2 частки. Спадщина складається з вказаних часток на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .(а.с.11)
Копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень слід, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували кожен по 1/2 частини будинку з господарськими будівлями та спорудами. (а.с.21-22)
Копію технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 . (а.с.12-17)
Копію договору дарування 1/2 частки житлового будинку ОСОБА_5 своєму сину ОСОБА_3 , який знаходиться по АДРЕСА_1 . (а.с.18-20)
Копію мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з якої вбачається, що сторони погодились між собою залишити за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .(а.с.28-30)
Копію ухвали від 31 жовтня 2018 року Баришівського районного суду Київської області про затвердження мирової угоди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .(а.с.31-32)
Копію технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3 .(а.с.23-27)
Відповідно до ч.1ч.3 ст.364 ЦК України слід, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Як слід за ст. 367 ЦК України, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
За ст.391 ЦК України слід, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За ст.392 ЦК України слід, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_2 після смерті матері разом з братом ОСОБА_5 отримали у спадщину житловий будинок з господарськими будівлями у рівних частках. ОСОБА_5 свою частку спадщини у житловому будинку з господарськими будівлями подарував сину ОСОБА_3 , який є відповідачем. У свій час між позивачкою та відповідачем була укладена мирова угода згідно якою як позивачка так і відповідач визнали право власності тільки 1/2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, які належали відповідачу. З невідомих причин у мирову угоду не було включено 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями яка належала позивачки. Як було встановлено, що сторонами вже було виділено в натурі спірний житловий будинок з господарськими спорудами за мировою угодою частиною якої скористався відповідач оформив її як свою власність. Другою частиною, виділеного житлового будинку з господарськими спорудами позивачка як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном, визнання його права власності за собою. З наведених підстав позовні вимоги позивачки є законними та підлягають задоволенню.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені нею витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача у сумі 1073 гривень.
Керуючись ст.ст.4,5,12,13,76-82,141,200,258-259,263-265,268 ЦПК України, та ст.ст. 364,367,391,392 ЦК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, в цілому, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , право власності на виділене майно в натурі, а саме: веранду 1-1 площею 12,8 кв.м, коридор 1-2 площею 5,0 кв.м, кухню 1-3 кв.м загальною площею 11,1 кв.м, житлову кімнату 1-4 загальною площею 25,8 кв.м, котельню 1-5 загальною площею 3,8 кв.м, всього по будинку 58,5 кв.м, від загальної площі, а також господарські будівлі та споруди: cарай літера (Б) залишається в спільному користуванні, альтанка літера (В), колодязь літера (К), в цілому-як окремий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1073,00 (одна тисяча сімдесят три гривень) сплачений нею судового збору під час подачі позовної заяви до суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до київського апеляційного суду, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд київської області.
Повний текст рішення складено 05 травня 2023 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов