Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/913/23
3/287/737/23
05 травня 2023 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 07.04.2021 року органом 1828, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001262 від 16.04.2023 року вбачається, що 16.04.2023 року, о 01 год. 55 хв., в с. Лопатичі, по вул. Гагаріна, гр. ОСОБА_1 керував скутером «XONDA DIO», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. При проходженні тесту на алкотестері Драгер 6810, проба позитивна, 0,95 проміле.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяви про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001262 від 16.04.2023 року, який складений відносно ОСОБА_1 ; чеком тестування на алкоголь № 249 від 16.04.2023 року, з якого вбачається, що результат тесту ОСОБА_1 становить 0,95 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та за результатами огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння проба позитивна (0,95 проміле); диском відеофіксації, які наявні в матеріалах справи.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розписки про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу ОСОБА_1 підписав зазначені розписки, як водій транспортного засобу.
Відповідно до наявного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.04.2023 року огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився на місці за допомогою «Alcotest 6810 Drager», проба позитивна - 0,95 проміле.
Згідно із копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/7027, яке чинне до 11.11.2023 року, газоаналізатор «Alcotest 6810», № ARBL-0901, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.
З рапорту інспектора СРПП ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції О.Гаврилюка від 16.04.2023 року, вбачається, що 16.04.2023 року о 01 год. 55 хв. під час несення служби у добовому наряді СРПП ВП № 2 в с. Лопатичі , по вул. Гагаріна, було зупинено транспортний засіб «XONDA DIO», не зареєстрований у встановленому законом порядку, під керуванням гр. ОСОБА_1 , який керував скутером, не мав при собі посвідчення водія, під час розмови у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), під час проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проба позитивна, 0,95 проміле. Відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130, ч. 6 ст. 126 та ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Згідно із копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001263 від 16.04.2023 року, цей протокол складений відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Також, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001261 від 16.04.2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що стверджується копією зазначеного протоколу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а ПДР України визначено заборону для водія керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.9а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив, що він підвозив друга додому на скутері та зупинився. Також поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу , на що він погодився. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, встановлено, що результат тесту позитивний та становив 0,95 проміле. При цьому, ОСОБА_1 стверджував, що він лише випив пива, будь-яких заперечень стосовно огляду на стан сп'яніння не висловлював та у протоколі чи письмових поясненнях не вказував. Також, ОСОБА_1 особисто підписав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 порушено п. 2.9а ПДР України, згідно якого водію заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О.Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що до неповнолітнього правопорушника слід застосувати адміністративне стягнення в дусі необхідності точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є особливо небезпечним, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів (в даному випадку мопеду) є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів впливу, які передбачені статтею 24-1 КУпАП, а тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар