Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/697/23
3/287/567/23
04 травня 2023 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21.09.2022 року, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001203 від 19.03.2023 року вбачається, що 19.03.2023 року, о 23 год. 40 хв., в м. Олевську, по вул. Свято-Воздвиженській, Коростенського району, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер 6810 та у лікаря-нарколога відмовився. В подальшому водія відсторонено від керування транспортним засобом.
25.04.2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравчука В.І. засобами електронного зв'язку до суду надійшли письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення. У поданих письмових поясненнях адвокат Кравчук В.І. зазначає, що у матеріалах справи відсутні посилання на докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. На переконання адвоката Кравчука В.І. протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 не може бути визнаним належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своє природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, в порушення вимог порядку зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано безперервного відеозапису події.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до суду від його представника адвоката Кравчука В.І. надійшло клопотання з проханням розглядати справу без участі ОСОБА_1 та його представника адвоката Кравчука В.І. Також, адвокат Кравчук В.І. просить враховуючи надані ним письмові пояснення закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, крім національного законодавства, суд також керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика ЄСПЛ, застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями статті 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушення правил дорожнього руху (позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів). Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за нею настає за: керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п.2.9 «а» ПДР України), у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п.2.9 «г» ПДР України), а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР України).
Таким чином для кваліфікації діяння за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно встановити, що особа: керувала транспортним засобом, при цьому будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; або передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за умови, що тому, хто передає керування, відомо про такий стан; або керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вищевказаних норм законодавства та диспозиції інкримінованої ОСОБА_1 статті КУпАП вказує, що законодавець чітко визначив вичерпний перелік підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 КУпАП, і кожна ця обставина як окрема так і у сукупності з іншими є по суті складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії ААБ № 001203 від 19.03.2023 року ОСОБА_1 19.03.2023 року, о 23 год. 40 хв., в м. Олевську, по вул. Свято-Воздвиженській, Коростенського району, Житомирської області керував транспортним засобом автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 із явними ознаками алкогольного сп'яніння: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер 6810 та у лікаря-нарколога відмовився. В подальшому водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 1,3 Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно із п.9 розділу ІІ Інструкції №1452/73 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2018 року № 1103, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
На диску з відеозаписом події, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 001203 від 19.03.2023 року міститься три відеофайли. Перший відеофайл починається з діалогу працівників поліції з особою, яка як пізніше виявилося є ОСОБА_1 , в ході якого працівники поліції попросили у останнього пред'явити посвідчення водія, поліс загальнообов'язкового цивільного страхування та реєстраційні документи на транспортний засіб. Встановивши особу ОСОБА_1 працівник поліції запитав у останнього чи не вживав він сьогодні спиртних напоїв та запропонував «продути в Драгер». При цьому, про наявність будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , які б надавали поліцейському право законної вимоги пропонувати особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та підстави стверджувати, що особа знаходиться в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 повідомлено не було. Лише згодом після того, як ОСОБА_1 та особи, які знаходилися поруч почали стверджувати, що у поліцейських відсутні підставі вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, інспектор поліції відповів, що на його переконання у ОСОБА_1 наявне почервоніння обличчя. У зазначених діях працівників поліції вбачається порушення вимог п. 2-4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. На вказану пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 ствердно відповів, що спиртних напоїв він не вживав, проте не дуже довіряє результатам газоаналізатора Драгер, зазначив, що вперше потрапив у таку ситуацію, а тому не знає як правильно поводитися, просив час щоб подзвонити комусь із знайомих. Надалі, інспектором поліції повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 повідомив, що має бажання проїхати до лікарні для проходження огляду. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до приймального відділення КНП «Олевська ЦЛ» ОМР. Приїхавши до лікарні, ОСОБА_1 сів чекати лікаря для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поруч з ОСОБА_1 сіла особа чоловічої статі, яка ймовірно є його знайомим. Дочекавшись лікаря, інспектор поліції повторно запитав у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 не відповів, а особа, яка знаходилася поруч з ним почала висловлювати свої заперечення та повідомила, що ОСОБА_1 не буде проходити ніяких оглядів. Проте, працівник поліції так і не дочекавшись саме від ОСОБА_1 чіткої та однозначної відповіді на своє запитання сприйняв таку поведінку особи, яка сиділа поруч із ОСОБА_1 , як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та повідомив, що стосовно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Другий та третій відеофайл відображає процес складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 та відповідно процес ознайомлення ОСОБА_1 зі складеними відносно нього адміністративними матеріалами.
Враховуючи зазначене, наданий до суду диск з відеозаписом події не розкриває інформації про обставини подій, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки із вказаного диску з відеозаписом події не вбачається факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, що є обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376).
Тобто, Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції №1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення - це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об'єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого судом розглядається справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В порушення зазначених вище норм, подані до суду адміністративні матеріали містять розбіжності та неточності, що ставить під сумнів достовірність даних, які внесені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою Національної поліції зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Олевську, по вул. Свято-Воздвиженській, Коростенського району, Житомирської області 19.03.2023 року, о 23 год. 40 хв., проте з диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 19.03.2023 року, о 23 год. 29 хв. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 не міг 19.03.2023 року о 23 год. 40 хв. керувати транспортним засобом автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки в цей час він розмовляв з працівниками поліції. А тому, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають матеріалам справи.
Також, слід зазначити, що до матеріалів справи в якості доказу було надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте таке не є доказом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки з диску з відеозаписом події такої відмови не вбачається.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що міститься в матеріалах справи, також не є належним та допустимим доказом у справі за відсутності належним чином зафіксованої відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду технічними засобами відеозапису.
Крім того, копія постанови серії БАД № 104131 від 19.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, не містить відомостей про обставини, які мають значення для даної справи.
Отже, суд дійшов висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не доведена належними та допустимими доказами по справі.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «пози розумним сумнівом».
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є недостатніми для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не доводять поза розумним сумнівом винуватості особи у порушенні п. 2.5 ПДР України та притягнення його за це до адміністративної відповідальності за відповідною нормою закону про адміністративну відповідальність.
Відсутність або не доведення вини особи виключає склад правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи, те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, ч.1 ст. 130, 245, 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 21.09.2022 року повернути ОСОБА_1 .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар