Рішення від 20.04.2023 по справі 927/56/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2023 року м. Чернігів справа № 927/56/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2 (nizhin.prok@gmail.com) в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 18 (262600@dasu.gov.ua)) та Управління освіти Ніжинської міської ради 16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Купецька, 13 (osvita-nizhyn@ukr.net)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201 (office@ukrgasresource.com.ua) 03087, м. Київ, бульвар Чоколівський, 42-а, кв. 103 (адреса представника - адвоката Шайка Сергія Валерійовича) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 472 167 грн. 79 коп.

за участі представників сторін:

від позивачів: Мойсієнко Н.О. - предст. Північного офісу Державної аудиторської служби України (в порядку самопредставництва)

від відповідача: Шайко С.В. - адвокат (ордер АА № 1254733 від 27.01.2023)

В підготовчому засіданні прийняв участь прокурор Чернігівської обласної прокуратури Сидоренко Ю.К.

В судовому засіданні 20.04.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2023 року (здана для відправки до відділення поштового зв'язку 29.12.2022) до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти Ніжинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 472 167,79 грн., якою прокурор просить:

визнати недійсними укладені між позивачем-2 та відповідачем Додаткові угоди № 3 від 11.03.2021, № 6 від 25.08.2021, № 7 від 25.08.2021, № 8 від 11.10.2021, № 9 від 26.10.2021 та № 10 від 27.10.2021 про внесення змін до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 04.12.2020,

стягнути з відповідача вартість недопоставленої електричної енергії (230 952,138 кВт*год) в сумі 472 167,79 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що на його думку, при укладенні спірних додаткових угод не було дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збільшено ціну електричної енергії без належного підтвердження коливання ціни після укладення Договору і до внесення змін до нього, що суперечать інтересам суспільства в особі територіальної громади Ніжинської міської ради, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Наслідком укладення спірних додаткових угод є недопоставка електричної енергії в обсязі 230 952,138 кВт*год вартістю 472 167,79 грн., що свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2023:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 07 лютого 2023 року;

викликано для участі в судовому засіданні, зокрема представника Управління освіти Ніжинської міської ради в якості позивача з одночасним повідомленням останнього про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Вказана вище ухвала суду від 09.01.2023 отримана Управлінням освіти Ніжинської міської ради 11.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400055878856, однак процесуальним правом на участь в призначеному на 07.02.2023 підготовчому засіданні позивачем не скористався.

Ухвала суду від 09.01.2023, адресована відповідачу, отримана останнім 12.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400055878848, однак процесуальним правом на участь в призначеному на 07.02.2023 підготовчому засіданні товариство не скористалось.

06.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 06.02.2023 відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити 07.02.2023 явку до суду повноважного представника товариства через його участь в судовому засіданні Господарського суду міста Києва.

До початку підготовчого засідання 07.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання позивача - Управління освіти Ніжинської міської ради від 06.02.2023 № 01-10/209 про проведення призначеного на 07.02.2023 підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень щодо призначення справи до судового розгляду по суті (в паперовій формі відповідне клопотання надійшло до суду 21.02.2023).

18.01.2023 позивачем - Північним офісом Державної аудиторської служби України подані письмові пояснення від 16.01.2023 № 262525-17/204-2023.

02.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 30.01.2023 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами з підстав їх необґрунтованості.

Також відповідач ставить під сумнів наявність у прокурора підстав для звернення до суду з даним позовом та зазначає про необхідність, на його думку, залишення позову прокурора в інтересах держави в особі Управління освіти Ніжинської міської ради без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України, то, на думку відповідача, позивач не є стороною спірних правочинів, а тому жодні його права та інтереси непорушені; як наслідок - позов в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

В підготовчому засіданні 07.02.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання відзиву на позовну заяву.

06.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 06.02.2023 № 52-75-865ВИХ-23 на відзив, зі змісту якої вбачається, що прокурор вважає наведені відповідачем доводи такими, що не спростовують викладені у позові факти (обставини).

В паперовій формі відповідь на відзив надійшла до Господарського суду Чернігівської області до початку підготовчого засідання 07.02.2023.

07 лютого 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02 березня 2023 року; одночасно:

повідомлено позивача - Управління освіти Ніжинської міської ради про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

встановлено процесуальний строк для відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

проведення судового засідання в режимі відеоконференції постановлено здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

У зв'язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 07.02.2023 позивачу - Управлінню освіти Ніжинської міської ради та відповідачу засобами поштового зв'язку в паперовій формі не направлялась, проте була направлена на його електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 08.02.2023).

Процесуальним правом на участь в призначеному на 02.03.2023 підготовчому засіданні позивач - Управління освіти Ніжинської міської ради та відповідач не скористались.

При цьому, до початку підготовчого засідання 02.03.2023 повноважний представник відповідача - адвокат Шайко С.В. в телефонному режимі повідомив про відсутність у нього можливості бути присутнім в даному засіданні суду.

Згідно засвідченого судом витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідь на відзив отримана відповідачем 08.02.2023, однак процесуальним правом на подання заперечення останній не скористався.

В підготовчому засіданні 02.03.2023, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд підтвердив наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Також в підготовчому засіданні 02.03.2023 суд постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання відповідача про залишення без розгляду позову заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Ніжинської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2023:

продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів;

закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23 березня 2023 року на 09 год. 00 хв.;

проведення судового засідання постановлено здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

У зв'язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 02.03.2023, зокрема Управлінню освіти Ніжинської міської ради та відповідачу 03.03.2023 була направлена на їх електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 03.03.2023 лише від позивача).

В паперовій формі ухвала суду від 02.03.2023 отримана повноважним представником відповідача - адвокатом Шайком С.В. 06.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400056687132.

Крім того, ухвала суду від 02.03.2023 була направлена на офіційну електронну адресу відповідача (адресу електронної пошти, вказану ним в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету 02.03.2023 16:35.

Таким чином, Управління освіти Ніжинської міської ради та відповідач належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення даного судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.

Постановляючи дану ухвалу, суд враховує те, що під час судового засідання 23.03.2023 о 09:08 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 23.03.2023 судове засідання по даній справі було негайно припинено.

23 березня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 06 квітня 2023 року на 09 год. 00 хв.

Ухвалою від 23.03.2023 суд повідомив прокурора та позивачів про призначення судового засідання на 06 квітня 2023 р. о 09:00.

У зв'язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 23.03.2023, зокрема Управлінню освіти Ніжинської міської ради 24.03.2023 була направлена на його електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 24.03.2023).

Процесуальним правом на участь в призначеному на 06.04.2023 судовому засіданні позивач 2 не скористався.

27.03.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 24.03.2023 № 01-10/4621 Управління освіти Ніжинської міської ради про проведення призначеного на 06.04.2023 судового засідання за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В паперовій формі дане клопотання позивача надійшло до Господарського суду Чернігівської області 30.03.2023.

За клопотанням відповідача, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2023, призначене на 06.04.2023 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 06.04.2023 суд повідомив позивача - Управління освіти Ніжинської міської ради про призначення судового засідання на 20 квітня 2023 року о 14:30.

У зв'язку з обмеженим фінансуванням на оплату поштових послуг вказана вище ухвала суду від 06.04.2023, Управлінню освіти Ніжинської міської ради була направлена на його електронну пошту з проханням повідомити про її отримання.

18.04.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 24.03.2023 № 01-10/562 Управління освіти Ніжинської міської ради про проведення призначеного на 20.04.2023 судового засідання за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, повне рішення складено 05.05.2023 - в перший робочий день після усунення дії обставин (перебування на лікарняному), що зумовили відсутність судді А.С. Сидоренка.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Управлінням освіти Ніжинської міської ради 30.10.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення за № UA-2020-10-30-001576-Ь про намір здійснити закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5) за бюджетні кошти для підпорядкованих закладів освіти в обсязі 1 228 310 кВт, який мав бути поставлений у період із 01 січня 2021 по 31 грудня 2021.

У відкритих торгах взяли участь 4 учасники, які 19.11.2020 надали під час аукціону наступні остаточні цінові пропозиції:

1. TOB «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» - 2 240 453,86 грн з ПДВ;

2. TOB «УКР ГАЗ РЕСУРС» - 2 432 053,80 грн з ПДВ;

3. TOB «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» - 2 480 572,02 грн з ПДВ;

4. TOB «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕВ» - 2 480 572,03 грн з ПДВ.

Відповідно до форми протоколу розкриття тендерних пропозицій, TOB «Укр газ ресурс» визнано переможцем торгів.

04.12.2020 між управлінням освіти Ніжинської міської ради (Споживач) та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Постачальник) укладено договір № 1 про постачання електричної енергії споживачу, який відповідно до п.1.1. є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 3.1 Договору постачальник продає електричну енергію по ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обсяги 1228310 кВт/год.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору, а саме: 01.01.2021.

Згідно з пунктом 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Сума договору складає 2 026 711,50 грн, в тому числі ПДВ - 405 342,30 грн, а разом з ПДВ - 2 432 053,80 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Згідно п.1 Комерційної пропозиції ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 1,65 грн/кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 1,98 грн/кВт*год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП №1329 від 11.07.2020) та без урахування тарифу на послугу з розподілу електричної енергії.

Комерційною пропозицією (п.2-5) сторони передбачили спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії: за нерегульованим тарифом на електроенергію, диференційовані за зонами доби (тризонний прилад обліку): за результатами процедури публічних закупівель. Спосіб оплати: по факту. Термін надання акту, рахунку за спожиту електричну енергію: до 15 числа місяця, що слідує за розрахунком. Термін надання акту, рахунку за спожиту електричну енергію: до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. Строк оплати: оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не пізніше 20 числа наступного місяця.

Інформація про діючу ціну електроенергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Постачальник зобов'язаний публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її в дію (пункти 5.3., 7.2. Договору).

У п.14.1. Договору сторони визначили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, а саме до 31.12.2021, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

За комерційною пропозицією Термін дії Договору та умови пролонгації: договір діє до 31.12.2021 і може бути пролонгований на 20% від його суми на початок 2022 року.

Згідно п. 13.4. Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Про зміни до Договору, у тому числі до комерційної пропозиції, постачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача, крім випадків, зазначених в п.2 та 7 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції Закону, що діяла на момент укладення Договору. (п.13.6 Договору).

У зв'язку із змінами тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 2021, встановленими постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353, між Позивачем-2 та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 від 18.01.2021, якою внесено зміни до ціни (тарифу) електричної енергії, у тому числі диференційованої ціни (тарифу), зокрема збільшено ціну за 1 кВт*год до 2,04444 грн. (в т.ч. ПДВ та тариф на послуги з передачі електричної енергії) та збільшено суму договору до 2 511 206,10 грн. Ця додаткова угода набуває чинності із 01.01.2021.

15.02.2021 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до споживачів з листом №609/Ю2, яким на виконання вимог ЗУ «Про ринок електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також умов договору про постачання електричної енергії повідомило про зміну ціни електричної енергії по договору у бік збільшення, у зв'язку з коливанням у лютому 2021 року ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати №363/21 та №364/21 від 12.02.2021.

Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №363/21 від 12.02.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за 10 днів грудня (01.12-10.12) 2020 року становила 1551,46грн (без ПДВ); за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79грн; тенденція росту цін +9,5%. Середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за 10 днів січня (01.01-10.01) 2021 року становила 1149,41грн (без ПДВ); за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79грн; тенденція росту цін +47,8%.

Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №364/21 від 12.02.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за грудень (01.12-31.12) 2020 року становила 1541,52грн (без ПДВ); за лютий (станом на 13.02.2021) 2021 року - 1657,15грн; тенденція росту цін +7,5%. Середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за січень (01.01-31.01) 2021 року становила 1462,52грн (без ПДВ); за лютий (станом на 13.02.2021) 2021 року - 1657,15грн; тенденція росту цін +13,3%.

11.03.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №3 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

Обсяги з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 63658кВт по ціні 1,70370 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.02.2021 - 1075654,926 кВт по ціні 1,84466 грн без ПДВ.

17.08.2021 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до споживачів з листом №1008/Ю2, яким на виконання вимог ЗУ «Про ринок електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також умов договору про постачання електричної енергії повідомило про зміну ціни електричної енергії по договору у бік збільшення, у зв'язку з коливанням у липні 2021 року ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1917/21 від 17.08.2021.

Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №1914/21 від 17.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за 1 декаду лютого (01.02.-10.02) 2021 року становила 1698,79грн (без ПДВ); за 1 декаду серпня (01.08.-10.08) 2021 року - 2127,10грн; тенденція росту цін +25,21%.

25.08.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №6 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

Обсяги з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 63658кВт по ціні 1,70370 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.02.2021 - 479158 кВт по ціні 1,84466 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.08.2021 - 550285,319 кВт по ціні 1,99957 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

25.08.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №7 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 15.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

15.09.2021 ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до споживачів з листом №1068/Ю2, яким на виконання вимог ЗУ «Про ринок електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а також умов договору про постачання електричної енергії повідомило про зміну ціни електричної енергії по договору у бік збільшення, у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2198-2/21 від 15.09.2021.

Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2198-2/21 від 15.09.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за 3 декаду серпня (21.08.-31.08) 2021 року становила 2034,14грн (без ПДВ); за 1 декаду вересня (01.09.-10.09) 2021 року - 2217,07грн; тенденція росту цін +8,99%.

11.10.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №8 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): з 01.01.2021 - 1,7037 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 2,04444 грн, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП №2553 від 09.12.2020 та без урахування тарифу на послугу з розподілу електричної енергії. З 01.02.2021 - 1,84466 грн без ПДВ, разом з ПДВ - 2,213592 грн, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. З 01.08.2021 - 1,99957 грн без ПДВ, разом з ПДВ - 2,399484 грн, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. З 15.08.2021 - 2,16966 без ПДВ, разом з ПДВ - 2,603952 грн, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії. З 01.09.2021 - 2,33861 грн без ПДВ, разом з ПДВ - 2,806332 грн, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

Обсяги з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 63658кВт по ціні 1,70370 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.02.2021 по 31.07.2021 - 479158 кВт по ціні 1,84466 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.08.2021 по 14.08.2021- 20678,5 кВт по ціні 1,99957 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 15.08.2021 по 31.08.2021 - 20678,5 кВт по ціні 2,16966 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.09.2021 по 30.09.2021 - 433642,427 кВт по ціні 2,33861 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

Ціновою довідкою Харківської торгово-промислової палати №2511/21 від 08.10.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України за 1 мВт/год за серпень (01.08.-31.08) 2021 року становила 1309,40грн (без ПДВ); за вересень (01.09.-30.09) 2021 року - 1737,90грн; тенденція росту цін +32,72%.

26.10.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №9 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

Обсяги з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 63658кВт по ціні 1,70370 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.02.2021 по 31.07.2021 - 479158 кВт по ціні 1,84466 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.08.2021 по 14.08.2021- 20678,5 кВт по ціні 1,99957 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 15.08.2021 по 31.08.2021 - 20678,5 кВт по ціні 2,16966 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.09.2021 по 30.09.2021 - 111551 кВт по ціні 2,33861 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.10.2021 - 296218,96 кВт по ціні 2,33861 грн за 1 кВт*год без ПДВ.

27.10.2021, між ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС " та Управлінням освіти Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду №10 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 №1, що поширює свою дію на відносини сторін з 10.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовились:

Внести зміни до п.1 Додатку 2 до договору Комерційна пропозиція:

Внести зміни до пункту 2.2 Договору:

Обсяги з 01.01.2021 по 31.01.2021 - 63658кВт по ціні 1,70370 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.02.2021 по 31.07.2021 - 479158 кВт по ціні 1,84466 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.08.2021 по 14.08.2021- 20678,5 кВт по ціні 1,99957 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 15.08.2021 по 31.08.2021 - 20678,5 кВт по ціні 2,16966 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.09.2021 по 30.09.2021 - 111551 кВт по ціні 2,33861 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 01.10.2021 по 09.10.2021 - 40000 кВт по ціні 2,33861 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 10.10.2021 - 235419,853 кВт по ціні 2,76753 грн за 1 кВт*год без ПДВ. З 10.10.2021

У період з лютого по листопад 2021 року відповідач поставив позивачу-2 електроенергію у кількості 864124 кВт/годна суму 2238817,46 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії №УГР00000528 від 15.03.2021, № УГР00000806 від 12.04.2021, №УГР00001224 від 14.05.2021, № УГР00001694 від 31.05.2021, №УГР00002060 від 12.07.2021, № УГР00002288 від 16.08.2021, №УГР00002700 від 17.09.2021, №УГР00002993 від 18.10.2021, №УГР00003412 від 17.11.2021, №УГР00003700 від 13.12.2021. Позивач-2 перерахував відповідачу кошти за поставлену електроенергію у кількості 864124 кВт/годна суму 2238817,46 грн, на підтвердження чого до позовної заяви надано відповідні копії актів приймання-передачі та платіжних доручень ( а.с.135-205, т.1)

Прокурор в позовній заяві вказує, що позивач-2 відповідно до ціни електричної енергії, зазначеної у Договорі, повинен був сплатити за поставлену електроенергію кошти у розмірі 1766649,67 грн, натомість сплатив 2238817,46 грн, а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 472167,79 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Прокурором подано позов в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти Ніжинської міської ради, в зв'язку з невиконанням ними своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Згідно Положення про Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 06 грудня 2017 року №29-32/2017, Управління освіти Ніжинської міської ради Чернігівської області є самостійним Управлінням міської ради, яке утворюється міською радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Управління освіти є підзвітним і підконтрольним міській раді, що його утворила, і підпорядковується виконавчому комітету міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих йому повноважень підконтрольний Управлінню освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Управління освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Однією з основних функцій Управління є організація фінансового забезпечення закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти: п.3.4.1. сприяє фінансовому забезпеченню існуючої мережі закладів освіти; п.3.4.2. вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування закладів та установ, освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання; п.3.4.3. Контролює створення та аналізує використання у закладах загальної середньої освіти навчального фонду загального обов'язкового навчання, який формується за рахунок коштів місцевого бюджету, а також залучення коштів підприємств, установ, організацій та з інших джерел, для задоволення матеріально-побутових потреб учнів.

До основних завдань Управління освіти Ніжинської міської ради відноситься також організація харчування дітей у закладах освіти за рахунок бюджетних і залучених коштів (п.п. 3.6.7. Положення).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Як встановив суд, Договір та спірні додаткові угоди до нього укладені між Управлінням освіти Ніжинської міської ради та ТОВ "УкрГазРесурс".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Так, у справі №927/491/19 прокурор звернувся з позовом від імені Відділу як сторони договору, який судом було визнано недійсним. У позові прокурор просив стягнути кошти на користь Відділу як сторони договору. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор правильно визначив Відділ (сторону договору) як позивача, враховуючи, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу (і не містить вимоги про стягнення отриманого за договором в дохід держави) (п.59 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Прокурор звертався до Управління освіти з повідомленням про те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод було порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень (лист від 03.10.2022 №4459ВИХ-22).

Управління освіти у листі від 13.10.2022 №01-10/1231 зазначило про те, що воно не зверталося до ТОВ «УкрГазРесурс» з приводу повернення коштів, безпідставно сплачених внаслідок укладання Додаткових угод до Договору, ним не вживались заходи до повернення коштів і Управління не планує цього робити.

Відтак Управлінням освіти Ніжинської міської ради особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом, що свідчить про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Управління освіти позивачем, компетентним органом, оскільки воно є стороною спірних правочинів, втім, не звернулося до суду з позовом про визнання їх недійсними та стягнення коштів після отримання інформації від прокурора про наявні порушення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частин 1 та 3 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі").

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, надалі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі №911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Управління Північного офісу Держаудитслужби листом від 13.10.2022 №4722вих-22, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між позивачем 2 та відповідачем додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також просив зазначити інформацію щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та про звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, прокурором було повідомлено позивача 1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом від 31.10.2022 №262531-17/2621-2022 повідомило прокурора, що моніторинг спірної процедури закупівлі не проводився та підстави для проведення моніторингу спірної процедури закупівлі відсутні; також відсутні повноваження для звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсними.

Отже, зі змісту вказаних листів слідує, що позивач 1 не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, заперечення позивача 1 про відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб'єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі, оскільки Управління освіти є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, а Північний офіс Державної аудиторської служби - органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача 1 як органу, що здійснює моніторинг закупівлі, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, та позивача 2, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивачів було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останні самостійно не захистили інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Управління освіти Ніжинської міської ради до ТОВ "УкрГазРесурс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти Ніжинської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Також судом враховано, що можливість використання відповідачем 2 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Згідно з п.1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п.2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Судом установлено, що позивач 2 та відповідач уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №1 від 04.12.2020, за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На момент підписання Договору сторонами погоджені всі його істотні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України "Про публічні закупівлі".

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1. Договору, Комерційної пропозиції (в редакції Додаткової угоди №2 від 18.01.2021) загальний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік складав 1228310кВт/год; ціна електричної енергії - 2,04444грн за 1кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору - 2511206,10грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №3,6-10 змінено істотні умови Договору, зокрема, за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 2,04444 грн до 30321036грн за 1кВт/год та зменшено кількість товару з 1228310кВт/год до 955125,291Вт/год. Фактично ціна за 1кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 62,44%, а кількість електричної енергії, яка підлягала поставці, було зменшено на 22%, порівняно з погодженою під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№3,6-10 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) ним надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати.

Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Так, з наданих цінових довідок Харківської торгово-промислової палати вбачається, що у них зазначені середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за певні несистематизовані періоди.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

Цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №363/21 від 12.02.2021, №364/21 від 12.02.2021, №1914/21 від 17.08.2021, №2198-2/21 від 15.09.2021, №2511/21 від 08.10.2021 містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю.

Визначаючи наявність коливання ціни на електричну енергію, відповідач використовував лише дані щодо середньозваженої ціни, а отже порівняння таких цін є некоректним, а відтак не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію.

З огляду на вимоги п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, таке порівняння має бути проведено починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Однак в цінових довідках Харківської торгово-промислової палати №363/21 від 12.02.2021, №364/21 від 12.02.2021, №1914/21 від 17.08.2021, №2198-2/21 від 15.09.2021, №2511/21 від 08.10.2021 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН В ОЕС не тільки не за календарний місяць (декада з декадою), а й не за неспівмірні проміжки часу (місяць з ціною на певну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

За висновком суду, застосування нових цін електричної енергії з дат, указаних в оспорюваних додаткових угодах, є неправомірним.

За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.

Проте таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин судом не встановлено.

Натомість сторони послідовно збільшували вартість електроенергії (7 разів за рік), за відсутності доказів, що її вартісні показники упродовж дії Договору зростали в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для ТОВ "УкрГазРесурс".

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що додаткові угоди №3,6-10 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору, починаючи з моменту його укладення.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач у спірному періоді дійсно був змушений придбавати електричну енергію для її подальшої реалізації кінцевому споживачу (позивачу 2) за цінами, вказаними в відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Управління освіти мало беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій позивача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, установивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов'язує визнання додаткових угод №№3,6-10 до Договору №1 від 04.12.2020 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо оскаржувані додаткові угоди суперечать п.2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Відповідно до умов Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 18.01.2021 та Комерційної пропозиції відповідач повинен був поставити позивачу - 1228310кВт/год електричної енергії за ціною 2,04444грн за 1 кВт/год.

Як установлено судом, відповідач, у період лютий - листопад 2021 року, поставив позивачу 2 електричну енергію у кількості 864124кВт/год, за яку останній розрахувався в повному обсязі, сплативши відповідачу кошти в сумі 2238817,46 грн.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в Комерційній пропозиції, позивач 2 повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 1766649,67грн (864124кВт/год х 2,04444грн / кВт/год), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 472167,79грн (2238817,46грн - 1766649,67грн).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 472167,79грн.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурором на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, доведено наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь Чернігівської обласної прокуратури 21968,52грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти Ніжинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 472 167,79 грн задовольнити повністю.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 11.03.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 25.08.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 25.08.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 11.10.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 9 від 26.10.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 10 від 27.10.2021 про внесення змін до Договору від 04.12.2020 № 1 укладену між Управлінням освіти Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 02147606) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (код ЄДРПОУ 41427817).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Управління освіти Ніжинської міської ради (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Купецька, 13, код ЄДРПОУ 02147606) кошти в сумі 472 167,79 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 21 968,52 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2023.

Суддя А.С.Сидоренко

Попередній документ

110668523

Наступний документ

110668525

Інформація про рішення:

№ рішення:	110668524
№ справи:	927/56/23
Дата рішення:	20.04.2023
Дата публікації:	08.05.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (28.09.2023)
Дата надходження:	18.08.2023
Предмет позову:	про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 472 167 грн. 79 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

07.02.2023 09:40	Господарський суд Чернігівської області
02.03.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
23.03.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
06.04.2023 09:00	Господарський суд Чернігівської області
20.04.2023 14:30	Господарський суд Чернігівської області
18.07.2023 14:00	Північний апеляційний господарський суд
18.07.2023 14:20	Північний апеляційний господарський суд
28.09.2023 13:00	Касаційний господарський суд