18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/131/23
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про відшкодування збитків у порядку суброгації у розмірі 39 682,10 грн,
Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (пр. Науки, 3, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 19411125) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс" (пров. Пацаєва, 15, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 41826648) про відшкодування збитків (шкоди) у порядку суброгації у розмірі 39 682,10 грн та стягнення понесених судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія відповідача ОСОБА_1 майну страхувальника позивача завдано матеріальної шкоди, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № 44463 від 08.10.19, в зв'язку чим на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою від 30 січня 2023 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу вирішив розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначив на 28 лютого 2023 року.
Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
14 лютого 2023 року представник Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" подав до суду заяву про участь у призначеному на 10 год. 00 хв. 28.02.2023 судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 15 лютого 2023 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс" про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовив.
14 лютого 2023 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
23 лютого 2023 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечував з наступних підстав:
копії платіжних доручень, додані позивачем до позовної заяви свідчать про перерахування коштів ФОП Перехресту О.В., а не страхувальнику Вікторовській Вікторії Олександрівні;
копія договору доручення № 3-09П від 16 січня 2009 року, укладеного між закритим акціонерним товариством “Європейський страховий альянс” та товариством з обмеженою відпові дальністю “Європейський альянс”. Довірителем у договорі до ручення виступає закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс”, в той же час страховиком у договорі добровольного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу № 44463 від 08 жовтня 2019 року, укладеного з Вікторовською Вікторією Олександрівною приватне акціонерне товариство “Європейський страховий альянс”. В матеріалах справи відсутні докази зв'язку між цими двома акціонерними товариствами;
з копії ремонтної калькуляції № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 не можна встановити: яке вона має відношення до проведення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, а при відсутності будь-яких реквізитів та належного посвідчення, її взагалі не можна вважати доказом. В порушення підпункту 4.4 пункту 4 та підпункту 5.26 пункту 5 На ціонального стандарту України “Державна уніфікована система документації. Уніфікоована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів” ДСТУ 4163:2020 в наданій позивачем копії ремонту калькуляції № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 відсутні наступні реквізити документа: найменування особи, яка видала документ, найменування посади особи, яка повинна підписати документ, її особистий підпис, ініціали та прізвище цієї особи, відбиток круглої печатки юридичної особи (суб'єкта господарювання, яка видала ремонтну калькуляцію;
відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається в межах ліміту відшкодування за ризиками КАСКО (при пошкоджені) враховуючи умову “база ремонту”, визначену у частині 1 договору, та здійснюється виходячи з цін, що діють на день проведення огляду ТЗ на підставі: документів Гарантійної (авторизованої) СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; документів СТО, що погоджена страховиком, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; калькуляції, яка складається страховиком або калькуляції за актом автотоварознавчої експертизи (дослідження). Відповідач вважає, що всупереч зазначеного ремонтна калькуляція не погоджена страховиком, а ФОП Перехрест О.В. не є ні підприємством автосервісу, ні станцією технічного обслуговування, тоді як в договорі СТО визначене як підприємством автосервісу, станцією технічного обслуговування.
Ухвалою від 28 лютого 2023 року Господарський суд Черкаської області розгляд справи по суті відклав на 09 год. 30 хв. 04 квітня 2023 року.
07 березня 2023 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де спростовуються заперечення відповідача наступними підставами.
- у заяві на виплату страхового відшкодування від 24.01.2020 Страхувальник зазначила, що "належну мені суму страхового відшкодування у разі визнання випадку страховими прошу виплатити на СТО за реквізитами". Відповідно до заяви позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на підставі Рахунку СТО - фізичній особі - підприємцю Перехрест Олексію Віталійовичу (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на банківські реквізити СТО згідно вимог Закону України "Про страхування", Правил добровільного страхування наземного транспорту, Договору страхування та на підставі заяви страхувальника;
- згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа - підприємець Перехрест Олексій Віталійович здійснює діяльність за видом: "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів";
- розмір позовних вимог визначено позивачем на підставі Рахунку СТО, а також на підставі Акту виконаних робіт, який підтверджує фактичне виконання ремонтних робіт. Згідно п. 5.1.8 Договору страхування "база ремонту - СТО, погоджена Страховиком". Тому, на виконання умов Договору страхування та відповідно до Заяви страхувальника позивач здійснив виплату страхового відшкодування на підставі Рахунків СТО, які були попередньо погоджені позивачем, про що свідчать внутрішні штампи позивача із записом "розрахунок узгоджено";
- відповідно до п. 5.2 Наказу Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі що викликається, або телеграмою з повідомленням про вручення адресату. Виклик заінтересованих осіб на технічний огляд пошкодженого ТЗ є правом, а не обов'язком позивача відповідно до вимог діючої Методики, яким позивач скористався шляхом направлення телеграми до водія відповідача.
Також у відповіді на відзив представник позивача просить долучити до матеріалі справи копію витягу з Протоколу №м1 від 27.01.2011 позачергових Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" та роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
07 березня 2023 року представник Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" подала до суду заяву про участь у призначеному на 09 год. 30 хв. 04.04.2023 судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 08 березня 2023 року Господарський суд Черкаської області задовольнив заяву представника Приватного акціонерного товариства Європейський страховий альянс" про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
15 березня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2023 представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, просив долучити копію страхового акту № 103/20/50/ТР25/00/2.
04 квітня 2023 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 12 квітня 2023 року, яку судом було продовжено до 25 квітня 2023 року.
17 квітня 2023 року представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, просив долучити копію реєстру на відправлення рекомендованих листів від 21.01.2020.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Суд долучає докази до матеріалів справи, оскільки подані представником позивача клопотання про долучення доказів є здійсненням права сторони на подання доказів, передбачене ст. 42 ГПК України.
25 квітня 2023 року відповідач подав до канцелярії суду заперечення на відповідь на відзив.
24 квітня 2023 року представник позивача подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника. В заяві також зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 12 квітня 2023 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвала суду від 12.04.2023 направлена третій особі повернулась до суду з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
16.01.2009 між закритим акціонерним товариством “Європейський страховий альянс” (далі довіритель) та товариством з обмеженою відпові дальністю “Європейський альянс” (далі повірений) укладено договір доручення № 3-09П. Відповідно до п. 2.1. Договору довіритель доручає, а повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя виконувати роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань клієнтам Довірителя (надалі - Страхувальники) за видами страхування: КАСКО, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів (включаючи відповідальність перевізника) в добровільній та обов'язковій формах, страхування вантажів, страхування відповідальності за видані гарантії по обслуговуванню автомобілів та інших ризиків, пов'язаних із страхуванням та використанням транспортних засобів.
Відповідно до витягу з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” від 27.01.2011 змінено назву товариства на Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс".
08.10.2019 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу №44463 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля SUBARU, д.н. НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль).
Предметом Договору відповідно до пункту 1.1 є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням, визначеними у Додатку №1 до договору - страхування транспортного засобу (КАСКО).
Відповідно до пункту 1.2 Договору страхування страховим ризиком за цим договором може бути, зокрема, ДТП - пошкодження або знищення ТЗ та/або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в процесі руху ТЗ та з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення. Викид каміння або інших твердих фракцій (предметів) з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими транспортними засобами.
За умовами пункту 5.1.6 Договору страхування страхувальник зобов'язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, як стало відомо про випадок, повідомити страховика та подати письмову Заяву про настання страхового випадку.
Згідно з пунктом 8.2 Договору страхування страховик після отримання всіх необхідних документів про факт, обставини настання страхового випадку та розмір збитку, приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування у строк до 10 робочих днів з дати отримання останнього документа.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається в межах ліміту відшкодування за ризиками КАСКО при пошкоджені враховуючи умову «база ремонту», визначену у Частині 1 договору, та здійснюється виходячи з цін, що діють на день проведення огляду ТЗ на підставі: документів Гарантійної (авторизованої) СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; документів СТО, що погоджена страховиком, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; калькуляції AUDATEX, яка складається страховиком або калькуляції за актом автотоварознавчої експертизи (дослідження).
20.01.2020 відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з автомобілем SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (застрахованого позивачем автомобіля). Водій ОСОБА_1 , керуючи в м. Києві по проспекту Академіка Палладіна навпроти Гостомельської площі автомобілем «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2020 року в справі № 759/1624/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постанова набрала законної сили 15.04.2020.
20.01.2020 власник пошкодженого транспортного засобу SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , звернувся до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 32).
21.01.2020 позивач направив виклик ОСОБА_3 для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ, що підтверджується поштовим реєстром направлення повідомлення рекомендованим листом (а.с. 39).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ SUBARU XV, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено протокол огляду (а.с. 60), а також здійснено розрахунок, який відображений у ремонтній калькуляції (а.с. 58-59), відповідно якої вартість відновлювального ремонту автомобіля ТЗ SUBARU XV, д.н. НОМЕР_2 складає 46490,58 грн.
Відповідно до Рахунку-фактури ФОП Перехреста Олексія Віталійовича N ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 39682,10 грн.(а.с. 67).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа - підприємець Перехрест Олексій Віталійович здійснює діяльність за видом: "технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів".
Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування від 24.01.2020 Страхувальник зазначив "належну мені суму страхового відшкодування в разі визнання випадку страховим прошу виплатити наступним чином: на СТО за реквізитами".
Позивач в позовній заяві зазначив, що враховуючи умови Договору страхування та Заяву Страхувальника, виплата страхового відшкодування за вищевказаною ДТП, склала 39682,10 грн.
Відповідно до платіжних доручень № 51 від 04.03.2020, № 325 від 06.03.2020, № 342 від 11.03.2020 товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський альянс" на підставі п. 2.1 Договору доручення № 3 - 09п від 16.01.2009, була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 39682,10 грн.
Відповідно до інформації з відповіді Національної поліції України вантажний автомобіль MAN, д.н. НОМЕР_3 , належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс" (а.с. 23-24).
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 12.03.2020 встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП працював водієм у ТОВ "Мастер Тракс".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП не була забезпечена полісом обов'язкового страхування, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс", як роботодавець працівника, зобов'язане відшкодувати ПрАТ "Європейський страховий альянс" шкоду у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме 39682,10 грн.
18.12.2020 позивач направив відповідачу листа з вимогою відшкодувати ПрАТ "Європейський страховий альянс" шкоду у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме 39682,10 грн.
На день звернення позивачем з позовною заявою до суду, відповідач так і не здійснив сплати виплаченого страхового відшкодування, чим порушив права позивача, з чого і виник спір.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з визначенням статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.10.2019 між Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" та ОСОБА_2 (Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією автотранспортного засобу №44463.
Договір добровільного страхування №44463 від 08.10.2019 за своїм змістом та правовою природою є договором страхування, який підпадає під правове регулювання параграфу 2 глави 35 Господарського кодексу України, глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".
Як передбачено статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Аналогічні визначення поняття "договір страхування" містяться в статті 354 Господарського кодексу України та статті 979 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частині 2 статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
За визначенням статті 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 20.01.2020 відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , з автомобілем SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (застрахованого позивачем автомобіля). Водій ОСОБА_1 , керуючи в м. Києві по проспекту Академіка Палладіна навпроти Гостомельської площі автомобілем «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до пункту 1.3 Договору страхування страховим ризиком за цим договором може бути, зокрема, ДТП - пошкодження або знищення ТЗ та/або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в процесі руху ТЗ та з його участю (наїзд, перекидання, зіткнення. Викид каміння або інших твердих фракцій (предметів) з-під коліс транспорту), а також пошкодження нерухомого ТЗ іншими рухомими транспортними засобами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке частиною 16 статті 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні приписи містяться в частинах 1, 2 статті 990 Цивільного кодексу України, згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
За умовами пункту 5.1.6 Договору страхування страхувальник зобов'язаний не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту, як стало відомо про випадок, повідомити страховика та подати письмову Заяву про настання страхового випадку.
20.01.2020 страхувальник звернувся до страховика - Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» із заявою-повідомленням про подію з транспортним засобом №103/20/50/ТР25/00/0, (а.с. 32).
Згідно з пунктом 8.2 Договору страхування страховик після отримання всіх необхідних документів про факт, обставини настання страхового випадку та розмір збитку, приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування у строк до 10 робочих днів з дати отримання останнього документа.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається в межах ліміту відшкодування за ризиками КАСКО при пошкоджені враховуючи умову «база ремонту», визначену у Частині 1 договору, та здійснюється виходячи з цін, що діють на день проведення огляду ТЗ на підставі: документів Гарантійної (авторизованої) СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; документів СТО, що погоджена страховиком, які підтверджують необхідні витрати на ремонт ТЗ; калькуляції AUDATEX, яка складається страховиком або калькуляції за актом автотоварознавчої експертизи (дослідження).
Як встановлено судом, згідно з рахунком СТО - Фізичної особи-підприємця Перехрест Олексія Віталійовича № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 (а.с.67) та Актом виконаних робіт № ПЕ-К-00033 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена у розмірі 39682,10 грн.
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про настання страхової події від 20.01.2020, копія якої наявна в матеріалах справи, останнім згідно умов Договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та узгоджено розрахунок про виплату страхового відшкодування у сумі 39682,10 грн., про що складено відповідний страховий акт №103/20/50/ТР25/00/2 (а.с. 183), а також висновок щодо розміру заподіяної шкоди від 03.02.2020 за страховим актом №103/20/50/ТР25/00/2 (а.с. 71).
За змістом вказаного страхового акту вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем транспортному засобу SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 39682,10 грн та становить вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком - фактурою № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 та Актом виконаних робіт № № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 СТО ФОП Перехрест О.В.
У відповідності до вказаного страхового акту сума страхового відшкодування в розмірі 39682,10 грн. була виплачена безпосередньому виконавцю відновлювального ремонту автомобіля SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ФОП Перехресту Олексію Віталійовичу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення від 04.03.2020 № 51 на суму 10 000,00 грн., платіжного доручення від 06.03.2020 № 325 на суму 10 000,00 грн. та платіжного доручення від 11.03.2020 № 342 на суму 19682,10 грн (а.с.79-81).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виконання ПАТ «Європейський страховий альянс» умов Договору страхування, а саме виплати страхового відшкодування в розмірі 39682,10 грн у зв'язку із настанням страхового випадку страхувальнику шляхом перерахування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на розрахунковий рахунок ФОП Перехреста О.В. як СТО, що здійснював відновлювальний ремонт транспортного засобу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника (-ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу, відповідно до п. 2.3. Методики, це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Водночас, як зазначено в прийнятих за результатами перегляду справ даної категорії постановах Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 року у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 року у справі № 910/12722/18, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16 невірно вважати, що для вирахування страхового відшкодування (збитків) слід брати до уваги тільки Звіт суб'єкта оцінювання, складений згідно з Законом України «про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки відповідно до абз. 10 частини 2 статті 7 цього Закону проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування саме у випадках, встановлених законом. При цьому, норми вказаного Закону не передбачають обов'язковість проведення оцінки для визначення збитків та розміру відшкодування саме за результатами дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, суд критично ставиться до заперечень відповідача, оскільки наявність рахунку СТО - Фізичної особи-підприємця Перехрест Олексія Віталійовича № ПЕ-К-00033 від 25.01.2020 та Акту виконаних робіт № ПЕ-К-00033, а також платіжних доручень від 04.03.2020 № 51 на суму 10 000,00 грн., платіжного доручення від 06.03.2020 № 325 на суму 10 000,00 грн. та платіжного доручення від 11.03.2020 № 342 на суму 19682,10 грн (а.с.79-81) є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, у загальній сумі 39682,10 грн.
Як зазначалось судом вище, дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 20.01.2020 за участю застрахованого позивачем транспортного засобу марки SUBARU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування, та майнова шкода, завдана страхувальникові позивача, була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору страхування, при цьому постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2020 року в справі № 759/1624/20 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення було визнано ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2020 року в справі № 759/1624/20 про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для Господарського суду Черкаської області у цій справі як така, що підтверджує наявність дій, які спричинили вказану дорожньо-транспортну пригоду, та що ці дії вчинені водієм автомобіля MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору страхування, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
З огляду на вищевикладене, до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах виплаченої суми перейшло право вимоги до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс" як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеному Полісом.
В свою чергу правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц.
Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з відповіді від Національної поліції України, вантажний автомобіль MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , належить відповідачу.
Окрім того, Постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 12.03.2020 встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП працював водієм в ТОВ "Мастер Тракс".
Постановою Верховного Суду від 15.06.2018 по справі №911/2589/17 висловлена правова позиція, згідно якої на підставі ст. 1172 ЦК України особою, відповідальною за завдану під час ДТП шкоду може бути у тому числі і роботодавець винної у ДТП особи, у разі якщо вказана шкода була завдана таким працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
18.12.2020 позивачем було направлено Заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгацїї) за вих. № 2431/8 відповідачу щодо відшкодування завданої шкоди його працівником.
Відповідач отримав даного листа, проте виплату страхового відшкодування так і не здійснив.
Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП не була забезпечена полісом обов'язкового страхування, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс", як роботодавець працівника зобов'язане відшкодувати ПрАТ "Європейський страховий альянс" шкоду у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме 39682, 10 грн.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, право позивача на відшкодування фактичних затрат в межах здійсненого ним на користь потерпілого страхового відшкодування є законним та підтверджено належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджуються та відповідачем не спростовані, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 39682,10 грн страхового відшкодування в порядку суброгації підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Тракс" (пров. Пацаєва, 15, м. Черкаси, 18030, код ЄДРПОУ 41826648) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (пр-т Науки, 3, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 19411125) - 39682,10 грн страхового відшкодування, 2684,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене та підписане 05.05.2023.
Суддя О.В. Чевгуз