01.05.2023м. СумиСправа № 920/893/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/893/22
за позовом Відділу освіти Кролевецької міської ради (вул. Франка, № 8,
м. Кролевець, Конотопського району, Сумської області, 41300, код
ЄДРПОУ 41761455)
до відповідача:Фізичної особи - підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича
( АДРЕСА_1 ,
ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про розірвання договору та стягнення 478599 грн 20 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Кордюк В.П.,
при секретарі судового засідання Щербак Н.М.
Суть спору: 26.10.2022 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- Розірвати Договір про закупівлю № 92 від 05.04.2021 року укладений між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ФОП Заблоцьким Євгеній Ігоровичем.
- Стягнути з ФОП Заблоцького Є.І. (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Відділу освіти Кролевецької міської ради (код ЄДРПОУ 41761455; вул. Франка, 8, м. Кролевець, Конотопський район, Сумська область, 41300) 478599,20 грн. боргу.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.11.2022 у справі № 920/893/22 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (з урахуванням ухвали суду від 21.11.2022 про виправлення описки) на 27.12.2022, 10:20.
26.12.2022 позивачем надано клопотання про розгляд справи без учасника судового процесу.
27.12.2022 відповідачем подано Відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, також просить поновити процесуальний строк для подання відзиву та прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду.
Ухвалою суду від 27.12.2022 задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву; продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 17.01.2023, 11:00.
Судове засідання 17.01.2023 по справі № 920/893/22 не відбулось, у зв'язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 10 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 17.01.2023 Позовну заяву Відділу освіти Кролевецької міської ради (вх. № 2689 від 26.10.2022) залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також Позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом подання придатних для читання та належним чином засвідчених копій доказів, які додані до позовної заяви, а саме: ТТН № 728405 від 12.04.2021, ТТН № 80700 від 07.05.2021. ТТН № 80697 від 05.05.2021. ТТН .N2 14344 від 27.07.2021, ТТН № 80723 від 16.07.2021, ТТН № 80721 від 14.07.2021. ТТН № 143408 від 13.07.2021, ТТН № 728407 від 12.04.2021, ТТН № 720493 від 30.04.2021, ТТН № 720446 від 27.05.2021, ТТН № 720444 від 21.05.2021, ТТН № 720492 від 29.04.2021, ТТН № 720459 від 02.07.2021, ТТН № 720447 від 01.06.2021, ТТН № 80716 від 01.07.2021, ТТН № 80715 від 29.06.2021, ТТН № 720440 від 19.05.2021, ТТН № 720495 від 03.05.2021, ТТН № 720430 від 05.05.2021, ТТН № 720462 від 07.07.2021, ТТН № 80705 від 19.05.2021, ТТН № 80704 від 18.05.2021, ТТН № 720431 від 06.05.2021, ТТН № 80720 від 10.07.2021, ТТН № 80719 від 09.07.2021, ТТН № 720438 від 13.05.2021, ТТН № 720454 від 26.06.2021, ТТН № 720456 від 30.06.2021, ТТН № 720457 від 01.07.2021, ТТН № 143401 від 08.07.2021, ТТН № 720437 від 12.05.2021, ТТН № 720461 від 06.07.2021, ТТН № 720460 від 05.07.2021, ТТН № 143435 від 22.07.2021, ТТН № 720436 від 11.05.2021, ТТН № 720435 від 11.05.2021, ТТН № 80696 від 22.04.2021, ТТН № 80694 від 27.04.2021, ТТН № 80695 від 26.04.2021, ТТН № 80717 від 02.07.2021, ТТН № 720434 від 07.05.2021, ТТН № 720491 від 22.04.2021, ТТН № 720488 від 20.04.2021, ТТН № 728410 від 15.04.2021, ТТН № 720490 від 21.04.2021, ТТН № 720478 від 08.04.2021, ТТН № 80708 від 21.05.2021, ТТН № 80707 від 20.05.2021.
31.01.2023 до суду надійшла заява позивача від 26.01.2023 про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано витребовувані документи.
Ухвалою суду від 02.02.2023 (з урахуванням ухвали суду від 02.02.2023 про виправлення описки) продовжено розгляд справи №920/893/22; призначено підготовче засідання на 14.02.2023, 11:20.
Ухвалою суду від 14.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №920/893/22 до судового розгляду по суті на 14.03.2023, 10:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 54 хв. до 11 год. 24 хв. 14.03.2023 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.03.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 14.03.2023 призначено справу до судового розгляду по суті на 28.03.2023, 10:30.
Ухвалою суду від 28.03.2023 відкладено розгляд справи по суті на 04.04.2023, 10:00; явку повноважного представника позивача - Відділу освіти Кролевецької міської ради (вул. Франка, № 8, м. Кролевець, Конотопського району, Сумської області, 41300, код ЄДРПОУ 41761455) визнано обов'язковою.
03.04.2023 позивачем через електронну пошту було надіслано до суду клопотання (вх.№2027/23) про розгляд справи без участі учасника судового процесу.
У судовому засіданні 04.04.2023 судом було встановлено, що Клопотання позивача (вх.№2027/23 від 03.04.2023) про розгляд справи без участі учасника судового процесу не підписано електронним цифровим підписом, у зв'язку з чим, протокольною ухвалою суду вищезазначене клопотання позивача було залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено розгляд справи по суті на 20.04.2023,10:40.
Протокольною ухвалою від 20.04.2023 в судовому засіданні оголошено перерву у розгляді справи по суті до 24.04.2023,14:00.
Протокольною ухвалою від 24.04.2023 в судовому засіданні оголошено перерву у розгляді справи по суті до 01.05.2023,14:00.
26.04.2023 через систему "Електронний суд" представником позивача - Відділу освіти Кролевецької міської ради Копейченком Андрієм Віталійовичем надіслано до суду Заяву б/н від 26.04.2023 (вх.№1457 від 26.04.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №920/893/22, відповідно до якої зазначений представник просить судове засідання призначене на 01.05.2023, 14:10 провести за участю представника позивача - Відділу освіти Кролевецької міської ради в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ; в судовому засіданні як представник позивача братиме участь Копейченко Андрій Віталійович (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвалою суду від 26.04.2023 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцз'язку (вх.№1457 від 26.04.2023) у справі №920/893/22.
27.04.2023 позивачем надано до суду Клопотання про долучення доказів (копії накладних).
28.04.2023 представником відповідача до суду надано письмові Пояснення.
Подані сторонами документи, судом долучені до матеріалів справи.
01.05.2023 представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
У частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 01.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 за результатами відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі в системі - «Prozoro» - UА-2021-02-23-000213-с) між Відділом освіти Кролевецької міської ради (далі - Замовник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Заблоцьким Євгенієм Ігоровичем (далі - Постачальник, відповідач) укладено договір № 92 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується поставити Замовникові товар та виконати супутні послуги за ДК:021:2015:03410000-7 Деревина «Паливна деревина» (І та II групи), а Замовник прийняти і оплатити товар згідно Специфікації (п.1.1. Договору).
Пунктом 1.2. Договору обумовлено термін поставки: протягом десяти робочих днів з дати подачі заявки Замовником на поставку товару.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає умовам, встановленим чинним законодавством України до цієї категорії товарів. Технічні, якісні характеристики товару повинні відповідати встановленим/зареєстрованим діючим нормативним актам діючого законодавства (державним стандартам (технічним умовам), які передбачають застосування заходів із захисту довкілля.
Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник має право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає за якістю умовам Договору. Товар неналежної якості підлягає обов'язковому поверненню Постачальнику. Постачальник зобов'язаний замінити дефектний товар. Всі витрати, пов'язані із заміною товару по якості несе Постачальник.
У разі поставки товару неналежної якості, або виявлення недоліків поставленого товару, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки або замінити неякісний товар на товар належної якості ( п. 2.3.Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, обумовлено, що сума визначена у Договорі становить з урахуванням всіх витрат, зборів, податків Постачальника: 1611675,50 грн. (один мільйон шістсот одинадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 50 коп.) без ПДВ.
Оплата проводиться після пред'явлення постачальником видаткової накладної на товар та акту приймання - передачі товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.. Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Фінансування здійснюється за кошти місцевого бюджету (п.п. 4.1.- 4.3. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору, поставка товару здійснюється відповідно до заявки Замовника до 30.06.2021 року.
Пунктом 5.2 Договору визначено місце поставки товару: заклади Відділу освіти Кролевецької міської ради (Додаток № 2).
Згідно з п. 5.3. унормовано сторонами, що при передачі товару постачальник повинен передати Замовнику наступні документи:
- видаткову накладну;
- акт приймання-передачі товару від постачальника.
Передача-приймання товару здійснюється у присутності представників постачальника та замовника. Факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання Акту приймання-передачі в 2-х примірниках (по одному примірнику для постачальника та замовника). Додатково між замовником та постачальником підписується накладна. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п.п. 5.4- 5.5. Договору).
Відповідно до п. 5.7. Договору у випадку встановлення порушення якості товару відповідно до встановлених супровідних документів на нього або нестачі будь-яких складових замовником та постачальником складається окремий акт, на підставі якого замовник пред'являє претензію винній стороні.
Розділом VI Договору визначено «Права та обов'язки сторін», в тому числі п.6.1.2. Договору визначено, що приймання поставленого товару проводиться згідно з актом приймання -передачі, накладної.
Пунктом 6.3.1. визначено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 липня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п.10.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що Додатком № 1 до Договору від 05 квітня 2021 року № 92 є Специфікація, яка передбачає постачання паливної деревини І групи в кількості 1889,75 м.куб, по ціні 562,00 грн. без ПДВ на суму 1062039,50 грн., та паливної деревини ІІ групи в кількості 978,00 м. куб по ціні 562,00 грн на суму 549636,00 гривень.
Додатком № 2 Договору від 05 квітня 2021 року № 92 є «Перелік та адреси закладів Відділу освіти Кролевецької міської ради», яким визначено найменування закладу, обсяги поставки, місцезнаходження. До найменувань закладу віднесено 21 заклад освіти, які підпорядковані Відділу освіти.
З матеріалів справи також вбачається, що протягом періоду з 05 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року до Договору від 05.04.2021 року № 92 укладено 2 додаткові угоди.
Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 30.06.2021 року № 1 до вищевказаного Договору, Сторони домовилися викласти п. 5.1. Договору в наступній редакції: « 5.1. Поставка товару здійснюється відповідно до Заявки Замовника до 30.07.2021року». Усі інші пункти Договору залишились без змін.»
З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.04.2021 по 11.08.2021 відповідачем було поставлено товар та підписано між сторонами накладні на загальну суму 1604313,30 грн. (один мільйон шістсот чотири тисячі триста тринадцять гривень 30 коп. та загальну кількість товару 2854,65м3, а саме:
- накладна № 1 від 12.04.2021 - на суму 28943,00 грн. (51,50м3);
- накладна № 3 від 13.04.2021 - на суму 8430,00 грн. (15,00м3);
- накладна № 2 від 13.04.2021 - на суму 39986,30 грн. (71,15м3);
- накладна № 15 від 14.04.2021 - на суму 28943,00 грн. (51,50м3);
- накладна № 3 від 19.04.2021 - на суму 39902,00 грн. (71,00м3);
- накладна № 4 від 21.04.2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 6 від 23.04.2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна №5 від 23.04.2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 21 від 23.04.2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 22 від 23.04.2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 6 від 26.04 2021 - на суму 29224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 23 від 27.04.2021 - на суму 25290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 26 від 13.05.2021 - на суму 19670,00 грн. (35,00м3);
- накладна № 30 від 13.05.2021 - на суму 39340,00 грн. (70,00м3);
- накладна № 27 від 13.05.2021 - на суму 29392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 28 від 13.05.2021 - на суму 29392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 29/1 від 13.05.2021 - на суму 25290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 29 від 13.05.2021 - на суму 29280,20 грн. (52,10м3);
- накладна №31 від 18.05.2021 - на суму 29280,20 грн. (52,10м3);
- накладна №31 від 19.05. 2021 - на суму 77556,00 грн. (138,0м3);
- накладна № 33 від 19.05.2021 - на суму 28549,60 грн. (50,80м3);
- накладна від 30 від 19.05.2021 - на суму 29392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 33 від 26.05.2021 - на суму 29392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 1 від 15.06.2021 - на суму 25290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 2 від 15.06.2021 - на суму 26133,00 грн. (46,50м3);
- накладна № 5 від 22.06.2021- на суму 39340,00 грн. (70,00м3);
- накладна № 8 від 22.06.2021 - на суму 47208,00 грн. (84,00м3);
- накладна № 7 від 22.06.2021 - на суму 36530,00 грн. (65,00м3);
- накладна № 6 від 22.06.2021 - на суму 27819,00 грн. (49,50м3);
- накладна № 42 від 07.07.2021 - на суму 25852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 43 від 07.07.2021 - на суму 25852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 47 від 12.07.2021 - на суму 28212,00 грн. (50,20м3);
- накладна № 46 від 12.07.2021 - на суму 25852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 2 від 20.07.2021 - на суму 34282,00 грн. (61,00м3);
- накладна № 5 від 20.07.2021 - на суму 82951,20 грн. (147,60м3);
- накладна № 1 від 20.07.2021 - на суму 68845,00 грн. (122,50м3);
- накладна № 4 від 20.07.2021 - на суму 80647,00 грн. (143,50м3);
- накладна № 50 від 03.08.2021 - на суму 25852,00 грн. (46,0м3);
- накладна № 59 від 11.08.2021 - на суму 16298,00 грн. (29,00м3);;
- накладна № 58 від 11.08.2021 - на суму 27538,00 грн. (49,00м3);
- накладна № 54 від 11.08.2021 - на суму 16635,20 грн. (29,60м3);
- накладна № 56 від 11.08.2021 - на суму 7811,80 грн. (13,90м3);
- накладна № 51 від 11,08.2021 - на суму 79523, 00 грн. (141,50м3);
- накладна № 53 від 11.08.2021 - на суму 21861,80 грн. (38,90м3);
- накладна № 55 від 11.08.2021 - на суму 65192,00 грн. (116,00м3);
- накладна № 57 від 11.08.2021 - на суму 27538,00 грн. (49,00м3);
- накладна № 52 від 11.08.2021 - на суму 27875,20 грн. (49,60м3);
Накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками позивача - Відділу освіти Кролевецької міської ради та відповідача ФОП Заблоцький Є.І. без будь-яких зауважень, щодо якості та кількості поставленого товару.
Відділом освіти Кролевецької міської ради в період із 05.04.2021 року по 11.08.2021 року відповідно до платіжних доручень перераховано кошти на рахунок відповідача - ФОП Заблоцький Є.І. на загальну суму 1604313,30 грн. (один мільйон шістсот чотири тисячі триста тринадцять гривень 30 коп., а саме:
- платіжне доручення № 448 від 12.04.2021 - 28943,00 грн.;
- платіжне доручення № 470 від 13.04.2021 - 8430,00 грн.;
- платіжне доручення № 239 від 13.04.2021 - 39986,30 грн.;
- платіжне доручення № 481 від 14.04.2021 - 28943,00 грн.;
- платіжне доручення № 503 від 19.04.2021 - 39902,00 грн.;
- платіжне доручення № 1 від 21.04.2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення № 138 від 23.04.2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення №125 від 23.04.2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення № 133 від 23.04.2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення № 134 від 23.04.2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення № 2 від 28.04 2021 - 29224,00 грн.;
- платіжне доручення № 162 від 27.04.2021 - 25290,00 грн.;
- платіжне доручення 261 від 20.05.2021 - 19670,00 грн.;
- платіжне доручення № 258 від 13.05.2021 - 39340,00 грн.;
- платіжне доручення № 265 від 13.05.2021 - 29392,60 грн.;
- платіжне доручення № 264 від 13.05.2021 - 29392,60 грн.;
- платіжне доручення № 262 від 20.05.2021 - 25290,00 грн.;
- платіжне доручення № 263 від 20.05.2021 - 29280,20 грн.;
- платіжне доручення №79 від 20.05.2021 - 29280,20 грн.;
- платіжне доручення №189 від 20.05. 2021 - 77556,00 грн.;
- платіжне доручення № 70 від 20.05.2021 - 28549,60 грн.;
- платіжне доручення від 190 від 20.05.2021 - 29392,60 грн.;
- платіжне доручення № 1000 від 26.05.2021 - 29392,60 грн.;
- платіжне доручення № 167 від 15.06.2021 - 25290,00 грн.;
- платіжне доручення № 166 від 15.06.2021 - 26133,00 грн.;
- платіжне доручення № 258 від 22.06.2021- 39340,00 грн.;
- платіжне доручення № 255 від 22.06.2021 - 47208,00 грн.;
- платіжне доручення № 256 від 22.06.2021 - 36530,00 грн.;
- платіжне доручення № 257 від 22.06.2021 - 27819,00 грн.;
- платіжне доручення № 855 від 07.07.2021 - 25852,00 грн.;
- платіжне доручення № 854 від 07.07.2021 - 25852,00 грн.;
- платіжне доручення № 537 від 12.07.2021 - 28212,00 грн.;
- платіжне доручення № 536 від 12.07.2021 - 25852,00 грн.;
- платіжне доручення № 361 від 20.07.2021 - 34282,00 грн.;
- платіжне доручення № 863 від 20.07.2021 - 82951,20 грн.;
- платіжне доручення № 740 від 20.07.2021 - 68845,00 грн.;
- платіжне доручення № 739 від 20.07.2021 - 80647,00 грн.;
- платіжне доручення № 28 від 04.08.2021 - 25852,00 грн.;
- платіжне доручення № 2587 від 11.08.2021 - 16298,00 грн.;
- платіжне доручення № 3254 від 11.08.2021 -27538,00 грн.;
- платіжне доручення № 3259 від 11.08.2021 - 16635,20 грн.;
- платіжне доручення № 3257 від 11.08.2021 -7811,80 грн.;
- платіжне доручення № 3262 від 11,08.2021 - 79523, 00 грн.;
- платіжне доручення № 3260 від 11.08.2021 - 21861,80 грн.;
- платіжне доручення № 3258 від 11.08.2021 - 65192,00 грн.;
- платіжне доручення № 3255 від 11.08.2021 - 27538,00 грн.;
- платіжне доручення № 3261 від 11.08.2021 - 27875,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постачальник ФОП Заблоцький Євгеній Ігорович поставив згідно товарно - траспортних накладних (а.с. 13-58, том. 1) на заклади освіти товар у кількості 2003,05 м. куб, на загальну суму 1125714,10 грн. Таким чином, зазначає, що Відділом освіти Кролевецької міської ради зайво сплачено кошти в сумі 478599 грн 20 коп. ФОП Заблоцькому Євгенію Ігоровичу за фактично не поставлений товар за кодом ДК:021:2015:03410000-7 - Деревина «Паливна деревина (І та ІІ групи)» в кількості 851,60 мЗ. Також позивач вказує, що даний факт підтверджується Актом перевірки закупівель у Відділі освіти Кролевецької міської ради від 25.07.2022 № 201803-20/02 від 25.07.2022 року, в якому Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, зазначено: «Таким чином, в межах наданих документів встановлено, що Відділом освіти протягом періоду з 05.04.2021 по 31.12.2021 зайво сплачено коштів в сумі 478 599,20 грн ФОП Заблоцький Є.І. за фактично не поставлений товар за кодом ДК:021:2015 - 03410000-7- Деревина «Паливна деревина (І та II групи)» в кількості 851,60 м3., чим порушено статтю 629 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (зі змінами), пункт 5.1., 5.7. Договору від 05.04.2021 № 92 (із змінами).
Відділом освіти Кролевецької міської ради було направлено Відповідачу претензію від 13.09.2021 та 15.08.2022 року про те, що останнім порушено умови Договору щодо недопоставки паливної деревини в кількості 851,60 м3. Відповіді від Відповідача відсутні.
Позивач також зазначає, що на електронну адресу Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 відправлялись Акт взаєморозрахунків від 02 листопада 2021 року та Реєстр товарно - транспорних накладних (ТТН) від 20 грудня 2021 року. Однак станом на 17.10.2022 року, Відповідач так поставки паливної деревини не здійснив.
Вважаючи свої права порушеними позивач - Відділ освіти Кролевецької міської ради звернувся з даним позовом до суду та просить розірвати Договір від 05.04.2021 № 92 та стягнути з відповідача 478599,20 грн.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Згідно ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов'язання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України закріплено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли щодо поставки (закупівлі) товару - паливної деревини.
Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Покупець, в свою чергу, зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, (ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України).
За правилами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стверджуючи про порушення відповідачем умов договору позивач вказує на те, що згідно товарно - транспорних накладних за період з 12.04.2021 по 20.05.2021 (а.с. 185-231, том 1) відповідач поставив на заклади освіти позивача товару в загальному обсязі 2003,05 м3 на загальну суму 1125714,10 грн., що на 851,60 м3 менше ніж обумовлено умовами Договору. Проте, ним (позивачем) цей обсяг недопоставки оплачений в повному обсязі, а тому 478599 грн 20 коп є зайво сплаченими.
Отже, відповідно до позиції Позивача, існування такої заборгованості підтверджується платіжними дорученнями, згідно яких на рахунок Відповідача переховано коштів на загальну суму 1604313,30 грн., та відсутністю у замовника товарно-транспортних накладних на вказаний об'єм деревини.
Відповідно до укладено між сторонами Договору, унормовано самими ж сторонами, що передача-приймання товару здійснюється у присутності представників постачальника та замовника. Факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання Акту приймання-передачі в 2-х примірниках (по одному примірнику для постачальника та замовника). Додатково між замовником та постачальником підписується накладна. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п.п. 5.4- 5.5. Договору).
В матеріалах справи наявні накладні, які є підписаними представниками обох сторін та скріплені печатками позивача та відповідача. Факту укладення накладних не заперечується представниками сторін в судових засіданнях та в поданих ним письмових поясненнях. Загальний обсяг поставленого товару за спірним Договором за накладними становить 12854,65 м3 на загальну суму 1604313,30 грн.
Як зазначалося раніше, відповідно п.4.1. договору сторонами передбачено, що оплата проводиться після пред'явлення Постачальником видаткової накладної на товар та акту приймання - передачу товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару».
Тобто, фактично Позивач наданими платіжними дорученнями на загальну суму 1604313,30 грн. підтвердив отримання товару на суму 1604313,30 грн., адже згідно умов Договору, оплата проводиться після отримання товару та пред'явлення видаткової накладної.
При цьому, Актом перевірки закупівель у Відділі освіти Кролевецької міської ради від 25.07.2022 чітко встановлено, що відповідно до наявних накладних замовнику поставлено товар в кількості 2854, 65 м3 на загальну суму 1 604 313, 30 грн., а згідно товарно - транспорних накладних фактично поставлено паливної деревини в кількості 2003,05 м3 на загальну суму 1125714,10 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджена Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (даті Положення № 88).
Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363).
Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільний, транспортом у внутрішньому сполученні.
За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.
Відсутність ТТН, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.
Більше того, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження №К/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №К/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053), від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 11 вересня 2018року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).
Таким чином слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність такого документа, як ТТН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Згідно загальноприйнятого у бухгалтерському обліку тлумачення видаткова накладна - це документ, який фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг. При цьому, законодавчих визначення видаткової накладної та її форм не існує. На практиці, використовують Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11) затверджену наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193, перероблюючи її під потреби та вимоги кожного конкретного випадку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно ч. 2 ст. 9 вищенаведеного закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.
Отже, якщо видаткова накладна оформлена з урахуванням вищевказаних вимог, вона є первинним документом, який фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові по справі № 904/887/18 від 22.01.2019, закріпивши рішення суду першої інстанції вважає, що видаткова накладна, складена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», засвідчує факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі N 3-77 гс15).
Тим більше, сторони у спірному Договорі обумовили, що доказом поставки товару є накладна (п 5.5 Договору).
Доказів оспорення факту поставки за будь з якою накладною чи причин невідповідності загального обсягу поставки товару за накладними та товарно-транспортними накладними, при тому, що товар за накладними приймався також і представниками позивача, позивачем суду надано не було.
Таким чином, з огляду на викладене нормативне регулювання та правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що видаткові накладні на поставку товару та платіжні доручення з оплати деревини належним чином підтверджують здійснення господарських операцій у вигляді поставки паливної деревини, які була здійснені ФОП Заблоцьким Є.І. в повному обсязі згідно умов укладеного Договору на загальну суму 1604313 грн 30 коп, та спростовують позицію Відділу освіти Кролевецької міської ради про існування заборгованості у розмірі 478 599,20 грн. за недопоставку товару.
В обґрунтування позовної вимоги щодо розірвання спірного Договору від 05.04.2021 № 92, позивач зазначає, істотність порушення Відповідачем умов Договору, що виявляється у невиконанні обов'язку щодо передачі оплаченого товару - паливної деревини (І та ІІ групи).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок також міститься у Постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
З матеріалів справи вбачається, що Договір від 05.04.2021 № 92, який позивач просить суд розірвати припинив свою дію 31.07.2021 на підставі п. 10.1. Договору, яким обумовлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до « 31липня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов'язання» не є тотожними.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Враховуючи викладене, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові КГС ВС від 18.11.2019 у справі 910/16750/18.
Приймаючи до уваги зазначене, господарський суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору від 05.04.2021 № 92 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо усебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
За таких обставин, з огляду на недоведеність викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділу освіти Кролевецької міської ради не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 130, 183, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позовної заяви Відділу освіти Кролевецької міської ради до Фізичної особи - підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича про розірвання договору від 05.04.2021 № 92 та стягнення 478599 грн 20 коп. відмовити в повному обсязі.
2. Копію рішення направити сторонам у справі
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 05.05.2023.
Суддя С.В. Заєць