03.05.2023м. СумиСправа № 920/116/23
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс»
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Сумбуд»
про стягнення 603 601 грн. 59 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Кендюшенко А.О.
від відповідача: не прибув
Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 603601 грн 59 коп. заборгованості по договору постачання природного газу №1.875 від 01.01.2016, з них: 423658 грн 58 коп. основного боргу, 77161 грн 26 коп. пеня, 12254 грн 53 коп. - 3% річних та 90527 грн 22 коп. інфляційні втрати. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 054 грн 02 коп. судового збору, 100 грн 00 коп. поштові витрати для відправки процесуальних документів та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 12 000 грн. 00 коп.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено газ по Договору, відповідачем газ було спожито, однак за нього сплачено не в повному обсязі, що є порушенням умов Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, пені, інфляційних втрат і 3% річних.
Ухвалою суду від 09.02.2023 було відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначене на 13.03.2023.
Розгляд справи 13.03.2023 не відбувся, у зв'язку з відпусткою судді Резніченко О.Ю.
Ухвалою суду від 20.03.2023 підготовче засідання призначене на 05.04.2023.
Відповідно до ухвали суду від 05.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №920/116/23, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.05.2023.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між позивачем та відповідачем 01.01.2016 року укладено Договір постачання природного газу №1.875 (далі - Договір, а.с.9-12).
Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов'язковому виконанню сторонами.
Відповідно до п.1.1. Договору позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачу (споживач) природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим Договором, а відповідач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим Договором.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, що складається між сторонами на підставі отриманих від відповідача даних та/або даних оператора ГРМ.
Згідно з п. 7.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування з поточного рахунку або внесення через банківську установу грошових коштів на поточний рахунок постачальника за наступним графіком:
- 30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу до 10-го числа місяця поставки газу;
- 30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу до 20-го числа місяця поставки газу;
- 40 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 30-го числа місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5-го числа наступного за місяцем поставки.
На виконання своїх зобов'язань за договором, протягом січня - березня 2022 року позивач здійснював постачання природного газу, що підтверджується актами №23/1.875 від 31 січня 2022 року, № 342/1.875 від 28 лютого 2022 року, № 102/1.875 від 31 березня 2022 року, які були підписані відповідачем без заперечень.
Проте, відповідач не в повному обсязі оплатив вартість природного газу, спожитого у січні - березні 2022 року, у зв'язку з чим його заборгованість за спожитий природний газ складає 423658 грн 58 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за поставлений по Договору природний газ є таким, що встановлений судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 265 ГК України та ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 423658 грн 58 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов п. 7.1. Договору відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 77161 грн 26 коп. пені за загальний період з 05.02.2022 по 04.10.2022.
Позивачем розрахунок пені додано до позовної заяви (а.с.18).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 77161 грн 26 коп. пені за загальний період з 05.02.2022 по 04.10.2022 є правомірною та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних збитків додано до позовної заяви (а.с.18-19).
Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов'язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12254 грн 53 коп. - 3% річних та 90527 грн 22 коп. інфляційних збитків за загальний період з 05.02.2022 по 03.02.2023 є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Щодо судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 9054 грн 02 коп. покладаються на відповідача.
Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем серед іншого у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про те, що відповідна заява буде подана ним в порядку ст. 221 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» про стягнення 603601 грн 59 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 14017843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» (вул. СКД, 24, м. суми, 40024, код ЄДРПОУ 36066710) 423658 грн 58 коп. основного боргу, 77161 грн 26 коп. пені, 12254 грн 53 коп. - 3% річних та 90527 грн 22 коп. інфляційних збитків, 9054 грн 02 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 05.05.2023.
Суддя О.Ю. Резніченко