ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.04.2023Справа № 910/14087/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер"
про стягнення 421141,29 грн.
за участі представників:
від позивача: Яковенко Д.А.
від відповідача: Павленко А.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" про стягнення за договором про врегулювання відносин з оплати комунальних послуг від 17.12.2019 № 17-12 основного боргу в розмірі 271450,76 грн., пені в розмірі 53992,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 80938,51 грн. та трьох процентів річних у розмірі 14759,35 грн. Також позивач просив здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" про залишення без розгляду відповіді на відзив задоволено. Відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" залишено без розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 30.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення технічної експертизи у справі.
Відповідно до частини 2 статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
У частині 1 статті 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У поданому клопотанні відповідач на вирішення експерта просив поставити наступні питання: чи нанесено відтиск печатки з визначеними реквізитами на актах наданих послуг у той самий час, яким датовані акти? чи є печатка (відтиск печатки), яка нанесена на договорі від 17.12.2019 № 17-12, тією самою печаткою, що нанесена на актах?
Натомість, відповідачем не доведено, що до предмету доказування у справі щодо стягнення заборгованості по актам надання послуг входить з'ясування обставини щодо часу проставлення печатки відповідачем на спірних актах. Також відповідачем не обґрунтовано, яке значення має для справи встановлення відмінності відтисків печаток відповідача на договорі та на актах.
Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем сукупності визначених частиною 1 статті 99 ГПК України умов для призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про залишення без розгляду клопотання від 29.03.2023 про витребування доказів у справі задоволено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" про витребування доказів у справі від 29.03.2023 залишено без розгляду.
У відзиві на позов відповідач наголосив, що до нього не надходили рахунки та акти за договором, у зв'язку з чим відповідач звернувся з адвокатським запитом до позивача. Також відповідач наголосив, що в матеріалах справи відсутні копії підтверджуючих документів про сплату позивачем комунальних платежів. Щодо наданих актів виконаних робіт, то останні містять підпис від імені директора Соловйова С.М., який вже був звільнений з посади директора 25.06.2020, та містить відбиток печатки, яка ніколи не використовувалася відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.12.2019 між позивачем (Сторона 1) та відповідачем (Сторона 2) укладено договір про врегулювання відносин з оплати комунальних послуг № 17-12, відповідно до пункту 1.1 якого сторони на умовах і протягом дії цього Договору вживають заходи для врегулювання відносин з оплати послуг електропостачання, водопостачання, водовідведення, телекомунікаційних послуг та інших комунальних послуг (надалі - в рамках цього Договору - комунальні послуги) на об'єктах нерухомості, а саме: Черкаська область, місто Сміла, вулиця Незалежності, 117; Полтавська область, місто Пирятин, вулиця Веселкова, 90.
У пункті 1.2 договору погоджено, що до моменту укладення Стороною - 2 договорів про надання комунальних послуг на об'єктах нерухомості з відповідними організаціями, а також оформлення, переоформлення чи виготовлення технічних умов на приєднання установок споживача - Сторони-2 до мереж енергопостачальної організації, виготовлення паспорту енергетичного господарства, протоколу замірів ізоляції внутрішньої електромережі та контуру заземлення, та подальшого належного оформлення усієї технічної документації по Об'єктах нерухомості щодо присвоєння особового рахунку і підготовку інших необхідних документів, Сторона - 1 зобов'язується здійснювати від свого імені на компенсаційній основі наступні дії: 1.2.1. отримувати рахунки від відповідних організацій (рахунки, квитанції) за користування електричною енергією, телекомунікаційними послугами та іншими комунальними послугами на Об'єктах нерухомості; 1.2.2. своєчасно і в повному об'ємі оплачувати надані комунальні послуги з електропостачання, телекомунікаційні послуги та інші комунальні послуги на Об'єктах нерухомості на підставі виставлених відповідними надавачами (виконавцями) комунальних послуг розрахункових документів (рахунків, квитанцій).
Згідно з пунктом 2.1 договору Сторона -1 зобов'язується: 2.1.1. виконувати прийняті в рамках цього Договору зобов'язання; 2.1.2. своєчасно надавати Стороні-2 рахунки для здійснення авансового платежу для оплати витрат по оплаті комунальних послуг; 2.1.3. рахунки виставляються в межах сум фактичних платежів попереднього (останнього) місяця; 2.1.4. разом з підтверджуючими документами про оплату сум комунальних послуг надавати Стороні 2 Акт про відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг; 2.1.5. повідомляти Сторону - 2 про всі відомості, шо стосуються оплати наданих комунальних послуг на Об'єктах нерухомості; 2.1.6. у випадку неможливості виконання своїх зобов'язань за цим Договором - повідомляти в найкоротший термін про це Сторону - 2 для прийняття останньою відповідного рішення; 2.1.7. протягом 2 банківських днів з дня отримання від Сторони - 2 відповідної оплати, надати Стороні - 2 копії підтверджуючих про сплату комунальних платежів разом з Актом про відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що Сторона-2 зобов'язується: 2.2.1 щомісячно, протягом 2-х банківських днів з дня отримання від Сторони-1 відповідних рахунків в повному обсязі здійснити авансовий платіж для подальшого здійснення Стороною-1 відповідних оплат комунальних послуг з моменту укладення цього договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору обов'язковою умовою відносин Сторін по цьому договору є їх документальне підтвердження та обґрунтованість.
Як установлено пунктом 3.2. договору Сторона-1 надає Стороні-2 документи, підтверджують сплату комунальних послуг для здійснення остаточних розрахунків по цьому договору після спливу кожного календарного місяця, за який Стороною-1 було здійснено комунальні платежі.
У випадку перевищення, або заниження сум відповідних оплат за комунальні послуги, сторони щомісячно складають Акт звірки, за наслідками якого відповідна сума або повертається Стороною -1 Стороні-2 (у випадку заниження сум оплат), або додатково сплачується Стороною-2 Стороні-1. Всі перерахунки здійснюються протягом 2-х робочих днів з моменту підписання відповідного Акту звірки (пункт 3.3 договору).
Згідно з пунктом 3.4. договору Сторона-1 надає Стороні-2 також Акт про відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг та документи підтверджуючі її витрати протягом 2 банківських днів з моменту здійснення авансового платежу Стороною -2 передбаченого п.2.2. цього Договору.
У пункті 6.1 договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками двох Сторін і діє до повного виконання зобов'язань взятих на себе Сторонами.
На підтвердження пред'явлених позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи складені за договором від 17.12.2019 № 17-12 акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2020 № РП-0000146 щодо компенсації комунальних послуг Сміла, Пирятин, період грудень 2019 року по жовтень 2020 року на суму 141288,11 грн. з ПДВ, від 31.12.2020 № РП-0000182 щодо компенсації комунальних послуг на суму 54374,27 грн. з ПДВ та від 31.01.2021 № РП-0000015 щодо компенсації комунальних послуг на суму 75788,38 грн. з ПДВ.
Дані акти містять зі сторони відповідача, як замовника, підписи зверху актів із зазначенням посади «директор» та прізвищем підписанта - ОСОБА_1 , знизу - лише підписи без зазначення посади та прізвища підписанта, а також скріплені зверху та знизу печаткою ТОВ "Євро Смарт Пауер" № 2.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до відповідача з претензією від 09.08.2022 № 11 щодо сплати заборгованості в розмірі 271450,76 грн. за спожиті комунальні послуги. Зазначену заборгованість позивач просив сплатити в десятиденний термін з моменту отримання претензії.
Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні (копії) про вручення поштового відправлення № 1803401073310 останнє вручено відповідачу 17.08.2022 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує з умов договору, позивач зобов'язався отримувати рахунки від відповідних організацій (рахунки, квитанції) за користування електричною енергією, телекомунікаційними послугами та іншими комунальними послугами на Об'єктах нерухомості, та на підставі вказаних рахунків сплачувати за відповідача комунальні послуги відповідним надавачам (виконавцям).
У пункті 2.1 договору прямо передбачено, що позивач зобов'язаний надавати відповідачу рахунки для здійснення авансового платежу для оплати витрат по оплаті комунальних послуг, що виставляються в межах сум фактичних платежів попереднього (останнього) місяця.
Також позивач зобов'язаний надавати відповідачу разом з актом про відшкодування витрат по оплаті комунальних послуг підтверджуючі документи про оплату сум комунальних послуг.
Натомість, до матеріалів справи позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків для здійснення авансового платежу для оплати витрат по оплаті комунальних послуг.
Одночасно, позивачем не надано доказів направлення відповідачу актів про відшкодування витрат по сплаті комунальних послуг та підтверджуючих документів про оплату позивачем сум комунальних послуг.
Дані документи також не направлялися позивачем разом із претензією від 09.08.2022 № 11 щодо сплати заборгованості в розмірі 271450,76 грн. за спожиті комунальні послуги.
При цьому, в пункті 3.1. договору сторони погодили, що обов'язковою умовою відносин сторін по цьому договору є їх документальне підтвердження та обґрунтованість.
Так, матеріали справи містять лише копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо компенсації комунальних послуг від 31.10.2020 № РП-0000146, від 31.12.2020 № РП-0000182, від 31.01.2021 № РП-0000015 (без доказів направлення відповідачу).
Однак, зі змісту укладеного сторонами договору слідує, що позивач також має надавати відповідачу рахунки для здійснення авансового платежу для оплати витрат по оплаті комунальних послуг, що виставляються в межах сум фактичних платежів попереднього (останнього) місяця, та разом із актами надавати підтверджуючі документи про оплату позивачем сум комунальних послуг.
Крім того, позивач зобов'язаний за договором отримувати рахунки від відповідних організацій (рахунки, квитанції) за користування електричною енергією, телекомунікаційними послугами та іншими комунальними послугами на об'єктах нерухомості, на підставі яких проводити оплату. Утім, зазначені докази до матеріалів справи також не долучені.
Також суд звернув увагу, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2020 № РП-0000182 щодо компенсації комунальних послуг на суму 54374,27 грн. з ПДВ та від 31.01.2021 № РП-0000015 щодо компенсації комунальних послуг на суму 75788,38 грн. з ПДВ не містять місця надання комунальних послуг.
Дані відомості зазначені лише в акті від 31.10.2020 № РП-0000146 щодо компенсації комунальних послуг Сміла, Пирятин, період грудень 2019 року по жовтень 2020 року на суму 141288,11 грн. з ПДВ.
Натомість, у пункті 1.1 договору визначено, що даним договором врегульовано відносини з оплати послуг на об'єктах нерухомості, а саме: Черкаська область, місто Сміла, вулиця Незалежності, 117; Полтавська область, місто Пирятин, вулиця Веселкова, 90.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18.
Відтак, позивачем у розумінні статтей 73, 74 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами направлення відповідачу в передбаченому договором порядку рахунків, актів та підтверджуючих оплату позивачем комунальних послуг документів, а також не доведено обґрунтованість заявлених до стягнення сум комунальних послуг, зазначених в актах, ураховуючи відсутність рахунків від відповідних організацій на сплату комунальних послуг та доказів їх оплати позивачем саме в такому розмірі, що заявлений до стягнення з відповідача.
На відповідних обставинах також зауважував відповідач, який указував, що до нього не надходили рахунки та акти за договором, у зв'язку з чим після отримання позову відповідач звернувся з адвокатським запитом до позивача щодо надання відповідних доказів.
У відповідь на адвокатський запит від ТОВ «Сокар Петролеум» на електронну пошту адвоката відповідача надійшли запитувані документи, а саме рахунки позивача на оплату комунальних послуг та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо компенсації комунальних послуг.
Однак, матеріали справи не містять та сторонами не надавалися відомості щодо правової підстави, на якій ТОВ «Сокар Петролеум» приймала або приймає участь у спірних правовідносинах сторін за договором про врегулювання відносин з оплати комунальних послуг від 17.12.2019 № 17-12.
Водночас, оскільки відповідні рахунки на оплату комунальних послуг позивачем до матеріалів справи на підтвердження своїх позовних вимог не подані, суд з урахуванням принципів змагальності сторін, диспозитивності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, не приймає дані докази в якості підтвердження позовних вимог.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Одночасно судом прийнято до уваги, що відповідачем наголошувалося на неналежності долучених до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), оскільки дані акти містять підпис від імені директора ОСОБА_1 , який вже був звільнений з посади директора 25.06.2020, та містять відбиток печатки, що ніколи не використовувалася відповідачем.
Так, зі спірних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) убачається, що останні містять зі сторони відповідача, як замовника, підписи зверху актів із зазначенням посади «директор» та прізвищем підписанта - ОСОБА_1 , знизу - лише підписи без зазначення посади та прізвища підписанта, а також скріплені зверху та знизу печаткою «ТОВ "Євро Смарт Пауер" № 2».
У той же час, відповідачем жодних доказів відсутності печатки «ТОВ "Євро Смарт Пауер" № 2» у товариства не надано.
Разом із цим, до матеріалів справи відповідачем долучено копію рішення учасника від 25.06.2020 № 25/20 ТОВ "Євро Смарт Пауер" щодо звільнення з посади директора ОСОБА_1 з 25.06.2020 за власним бажанням та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_2 з 26.06.2020 року.
Відповідно до наказу від 26.06.2020 № 3392-ЄСП/ПР-К (копії) ОСОБА_2 з 26.06.2020 приступає до виконання обов'язків директора ТОВ "Євро Смарт Пауер".
Дані відомості щодо зміни директора ТОВ "Євро Смарт Пауер" станом на 31.10.2020, 31.12.2020, 31.01.2021 відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, станом на дати оформлення актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо компенсації комунальних послуг від 31.10.2020 № РП-0000146, від 31.12.2020 № РП-0000182, від 31.01.2021 № РП-0000015 директором ТОВ "Євро Смарт Пауер" виступав ОСОБА_2 , відомості про якого містилися у відповідному державному реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими та достатніми доказами правових підстав для стягнення з відповідача 271450,76 грн. заборгованості за комунальні послуги.
З огляду на те, що позовні вимоги про пені в розмірі 53992,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 80938,51 грн. та трьох процентів річних у розмірі 14759,35 грн. мають похідний характер від основної вимоги про стягнення заборгованості, суд дійшов висновку в задоволенні даних похідних вимог відмовити.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Плас" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 05.05.2023 року.
Суддя К.В. Полякова