ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2023Справа № 910/2317/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика"
про стягнення 59 176,41 грн. суми страхового відшкодування/
Представники сторін: не з'явилися.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Логістика" (експедитора) 59 176,41 грн. суми сплаченого страхового відшкодування страхувальнику позивача, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором на транспортно-експедиторське обслуговування № GRC-013985 від 09/06/2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 59176,41 грн вантажоодержувачу за пошкоджений вантаж при перевезенні за міжнародної товарно-транспортною накладною (CMR) № DEUA 10000026( інвойс № 44535889 від 18.11.2020), який був застрахований позивачем. Посилаючись на ст.ст. 932, 933 ЦК України, ст. 14 ЗУ «Про транспортно - експедиторську діяльність» позивач звернувся з вимогами про стягнення вказаної суми з відповідача (експедитора) як відповідальної особи за заподіяні збитки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.02.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 14.03.2023, а також зобов'язав позивача надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову документів, а саме: міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № DEUA 10000026, інвойсу № 44535889 від 18.11.2020, накладну (Delivery Note) № 24382690 від 18.11.2020 та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов.
09.03.2023 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, в якому також викладене клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 14.03.2023 представники сторін не з'явились, господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні на 04.04.2023.
29.03.2023 засобами електронної пошти Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 03.04.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
04.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує.
04.04.2023 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 04.04.2023 представники сторін не з'явились, господарський суд оголосив перерву на 02.05.2023.
14.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
26.04.2023 засобами електронної пошти Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якій заявник просив суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні 02.05.2023 в режимі відео конференції.
Ухвалою від 27.04.2023 суд задовольнив клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
02.05.2023 представники сторін в судове засідання не з'явились, з'єднання з представником відповідача в режимі відеоконференції не відбулось.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.08.2020 між позивачем Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та ТОВ «Мета - Груп» (страхувальник) був укладений генеральний договір добровільного страхування вантажів (договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим вантажем, зазначеним в п.п. 1.1. відповідного додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною (Страховий сертифікат), незалежно від способу та умов його перевезення ( п.3.1. договору).
Страховим сертифікатом № 40-5001 -00001/00004 від 01.12.2020 був застрахований вантаж - бурові колонки ( інвойс № 44535889 від 18.11.2020), який перевозився за маршрутом Німеччина (TXW Homberg) - Україна (Киівська область, смт. Чайки, вул. Антонова, 1 А), експедитор ТОВ «ДСВ Логістика», вантажоодержувач ТОВ «Мета-Груп».
09.06.2020 року між відповідачем - ТОВ "ДСВ Логістика" (експедитор) та ТОВ "Мета-Груп" (замовник) був укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування №GRC-013985 від 09.06.2020 (договір №GRC-013985) за умовами якого відповідач (експедитор) взяв на себе зобов?язання за плату і за рахунок замовника організувати виконання визначених договором транспортно - експедиційних послуг у внутрішньому та міжнародному сполученні, пов'язаних з дорожнім перевезенням та митним оформленням вантажу, у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у заявках та /або додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується оплачувати надані експедитором послуги.
На виконання умов договору №GRC-013985 відповідачем було організовано перевезення вантажу (інвойс 44535889) вантажним автомобілем НОМЕР_1 за маршрутом Zorngraubenstr 6 34576 Homberg (Efze) - Киівська область, смт. Чайки, вул. Антонова, 1А за міжнародною вантажно - транспортною накладною (CMR) № DEUA 10000026 від 04.12.2020.
Вказані обставини не заперечуються сторонами у заявах по суті спору.
Як вказує позивач у позовній заяві, 09.12.2020 при розвантаження автомобіля НОМЕР_1 було виявлено пошкодження вантажу (п.26 інвойсу 44535889) каменеріз , 2018 року виготовлення, вартість якого згідно інвойсу складає 1889 євро.
Оскільки пошкоджений вантаж ( частина вантажу) інвойс 44535889 від 18.11.2020 був застрахований у ПРАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" за договором страхування, позивачем здійснена виплата страхового відшкодування вантажоодержувачу -ТОВ «Мета Груп» в сумі 59176,41 грн, яку і просить він стягнути з відповідача, як відповідальної особи за заподіяні збитки при перевезення вантажу по договору №GRC-013985, укладеному відповідачем (експедитором) та ТОВ «Мета Груп» (замовником).
За правовою природою, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №GRC-013985 від 09.06.2020, укладений між відповідачем (експедитором) та ТОВ «Мета Груп» (замовником) є договором транспортного експедирування.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
За змістом ст. 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Відповідно до п. 4.1.1 договору експедитор, з метою належного виконання зобов'язань викладених у п.1.1. договору , має право на власний розсуд залучити до виконання своїх обов'язків третіх осіб.
Пунктом 5.8 договору визначено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору у тому ж порядку, як і за власні дії та відповідає за доставку вантажу у відповідності до вимог підписаної сторонами заявки.
Таким чином, з огляду на положення ст. 932 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», а також п. 5.8. договору, відповідач як експедитор за договором №GRC-013985 несе відповідальність за дії залучених ним третіх осіб, як за свої власні.
На виконання умов даного договору експедитором, відповідно до ст. 930 ЦК України п.4.1.1. договору, було залучено перевізника ФОП Стобожук Костянтина Борисовича. Вказані обставини підтверджуються відмітками в графі 16 та 23 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № DEUA 10000026, копія якої наявна в матеріалах справи, вантаж по рахунку - фактурі (інвойс) № 44535889 до перевезення було прийнято перевізником ПП Стобожук Артуром за маршрутом Німеччина - Україна, автомобіль НОМЕР_1 без зауважень.
Згідно п.4.2.4. укладеного договір №GRC-013985 від 09.06.2022 року замовник зобов?язаний забезпечити належне оформлення товаросупровідних документів при відправленні вантажу (завантаженні транспортного засобу, поданого під завантаження), а у випадку виявлення нестачі/пошкодження вантажу, забезпечити складання відповідного акту в місці призначення/місці доставки вантажу відповідно до заявки з підписом вантажоодержувача/вантажовідправника та водія, і зробити відмітку в CMR/ТTH про його складання. У випадку відсутності акту виявлення нестачі-пошкодження вантажу та запису про складення такого акту в CMR/TTH, претензія з приводу нестачі-пошкодження вантажу експедитором не приймаються.
Правовідносини, які випливають з договору міжнародного перевезення вантажу, врегульовані Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу від 19.05.1956 (надалі - Конвенція). 01.08.2006 Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу».
Відповідно ч. 1 ст. 1 Конвенції ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції при відсутності в накладній обґрунтованих перевізником застережень, є презумпція, що вантаж та його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та номери відповідали вказаному у накладній.
Відповідно до п. 1 ст. 17 вказаної Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
За приписами статті 30 Конвенції якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.
Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.
Однак, міжнародна автомобільна накладна CMR №DEUA10000026, що підтверджує виконання даного перевезення, не містить жодних відміток замовника (вантажоодержувача) про складання Акту невідповідності чи пошкодження вантажу зафіксованих під час його отримання, натомість в графі 24 «Товар отримано» стоїть печатка ТОВ «Мета -Груп», чим підтверджено отримання вантажу за CMR №DEUA10000026 без зауважень.
Матеріали справи також не містять Акту не відповідності чи пошкодження вантажу скріпленого підписами замовника(вантажоодержувача) ТОВ "Мета-Груп" та перевізника ФОП Стобожук, складеного при прийнятті вантажу від перевізника.
Акт про виявлені дефекти устаткування від 09.12.2020 не є належним доказом, пошкодження вантажу при перевезенні, оскільки складений в односторонньому порядку вантажоодержувачем та не містить підпису перевізника.
Також відсутні докази направлення вказаного акту не пізніше семи днів від дня отримання вантажу експедитору/перевізнику, у відповідності до ст. 30 Конвенції.
Згідно ч.1 ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно ч.1 ст.610 - ЦК України - порушенням зобов?язання з його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме: CMR №DEUA10000026, товарно - транспортною накладною від 09 грудня 2020 р., актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 19941 від 09 грудня 2020 р., рахунком № 9986від 08.12.2020, та платіжними дорученнями на загальну суму 2089775 грн. підтверджено, що ТОВ "ДСВ Логістика" виконала зобов?язання щодо організації транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу на підставі договору №GRC-013985 від 09.06.2022 року належним чином, послуги перевезення прийняті замовником без зауважень.
Згідно із ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем всупереч статтям 76, 77 ГПК України належними засобами доказування не спростовано докази надані відповідачем та не доведено суду порушення з боку ТОВ "ДСВ Логістика" законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.
За таких обставин, у задоволенні вказаних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у разі відмови у задоволенні позову, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.233, 236- 240, 247-252 ГПК України, господарський суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 05.05.2023.
Суддя О.М.Ярмак