ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2023Справа № 910/13719/21
За заявою Політичної партії «Європейська Солідарність»
про відстрочення виконання рішення суду
у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство
«Київ»
до Політичної партії «Європейська Солідарність»
про стягнення 11.737.062,24 грн
За зустрічним позовом Політичної партії «Європейська Солідарність»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»
про внесення змін до договору оренди № к-206 від 15.10.2019
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Мелконян Н.Г.
за участю представників сторін
від позивача за п/п Невмержицький В.П., ордер серії АІ № 1374283 від 04.04.2023
від відповідача за п/п Ратич Х.О., адвокат за довіреністю б/н від 09.11.2022
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/13719/21 від 27.01.2022 первісні вимоги задоволено частково та стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 10.045.620,00 грн основного боргу, 449.190,40 грн пені, 628.688,38 грн інфляційних втрат, 213.866,55 грн 3% річних та 170.060,48 витрат по сплаті судового збору; в зустрічному позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/13719/21 стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 319.755,50 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду № 910/13719/21 від 20.06.2022 апеляційну скаргу Політичної партії «Європейська Солідарність» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 з доданими до неї документами повернуто апелянту.
04.07.2022 на виконання рішення та додаткового рішення Господарського суду міста Києва видано відповідні накази.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/13719/21 від 17.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/13719/21 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/13719/21 від 21.02.2022 стягнуто з Політичної партії «Європейська Солідарність» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» 182.843,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
09.03.2023 на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду видано відповідний наказ.
27.04.2023 від Політичної партії «Європейська Солідарність» (далі - відповідач) до суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 до 27.04.2024 (на один рік з дня подання заяви).
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13719/21 від 01.05.2023 з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва № 910/13719/23 від 02.05.2023 розгляд заяви призначено на 04.05.2023.
03.05.2023 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів.
04.05.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (далі - позивач) подано до суду заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
04.05.2023 позивачем подано до суду додаткові пояснення до заперечень.
Відповідач в судовому засіданні 04.05.2023 вимоги заяви про відстрочення виконання рішення суду підтримав повністю.
Позивач в судовому засіданні 04.05.2023 проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення заперечив повністю.
Розглянувши подану заяву та заслухавши пояснення представників сторін, суд відзначає наступне
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до положень Закону України «Про політичні партії в Україні» прийняття рішення про надання/про відмову у наданні політичній партії державного фінансування її статутної діяльності, розподіл коштів між політичними партіями, а також здійснення контролю за використанням цих коштів покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції.
14.03.2022 Національне агентство з питань запобігання корупції надало роз'яснення № 5 щодо застосування та дотримання окремих положень Закону України «Про політичні партії в Україні» стосовно використання коштів партій на оборону держави та безпеку населення, у якому роз'яснило, що політичні партії мають право розпоряджатися коштами, отриманими на фінансування її статутної діяльності та іншим майном на цілі, пов'язані із забезпеченням оборони України та безпекою населення.
18.03.2022 Президія Центральної ради Політичної партії «Європейська Солідарність» прийняла рішення про використання коштів з державного бюджету на фінансування статутної діяльності партії на час дії воєнного стану, яким вирішила спрямовувати отримані Політичною партією «Європейська Солідарність» з державного бюджету кошти, за винятком захищених статей видатків на цілі пов'язані із забезпеченням оборони України та безпеки населення.
Так, між Політичною партії «Європейська Солідарність» (як позикодавець) та Громадською організацією «Солідарна Справа Громад» (як позичальник) укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2022, від 19.01.2023, від 22.02.2023 (далі - договори фінансової допомоги), згідно з пунктом 1.1 яких позикодавець надає позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги у розмірі передбаченому цим договором, а позикодавець зобов'язується повернути надану фінансову допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 1.3. договорів фінансової допомоги цільовим призначенням поворотної фінансової допомоги є здійснення заходів із забезпечення оборони України від військової агресії російської федерації та забезпечення безпеки населення, зокрема:
сприяння захисту країни від зовнішньої агресії, збереженню територіальної цілісності країни, звільненню країни від окупації, підтримка волонтерського руху;
підтримка родин загиблих у боротьбі за Незалежність України, сприяння у реабілітації та соціальній адаптації ветеранів російсько-української війни;
сприяння зміцненню обороноздатності країни;
сприяння у створенні комфортних умов життя та соціальній адаптації для вимушено переміщених громадян.
Згідно п. 2.1 договорів фінансової допомоги загальний розмір поворотної фінансової допомоги, що надається становить 93.838.738,67 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Політичною партією «Європейська Солідарність» на рахунок Громадської організації «Солідарна Справа Громад» згідно платіжних доручень № 38 від 13.07.2022, № 2291 від 13.07.2022, № 254 від 13.07.2022, № 565 від 19.01.2023, № 137 від 22.02.2023 на виконання договорів фінансової допомоги перераховано кошти в загальному розмірі 93.838.738,67 грн.
Судом враховано, що Указом Президента України № 64/202 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні, який наразі триває, під час якого Політична партія «Європейська Солідарність» бере участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 набрало законної сили під час введення воєнного стану в Україні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому з метою дотримання балансу інтересів обох сторін суд вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 на п'ять місяців.
Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність партії, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
З огляду на вищевикладене, визначений судом строк у п'ять місяців відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі № 910/13719/21 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Щодо посилання позивача на те, що вимоги відповідача про відстрочення виконання рішення суперечать положенням ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України суд враховує наступне.
Системне тлумачення ст. 331 Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти наступних висновків. Структурно стаття складається з 7 частин, серед яких частини 1, 2 і 7 присвячені порядку розстрочення та відстрочення судового рішення (процедурні питання подання та розгляду заяви), 3, 4 - підставам для відстрочення та розстрочення судом, 5, 6 - правовим наслідкам та питанням, які вирішуються судом при ухваленні такого рішення. Зі змісту даної норми вбачається, що термін спливу з моменту ухвалення судового рішення не виступає чинником, який враховується господарським судом при вирішенні питання про задоволення такої заяви.
З огляду на це, положення ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України слід розуміти як такі, що стосуються вже правових наслідків задоволення поданої стороною заяви та обмежують максимальний строк, на який суд може розстрочити або відстрочити виконання судового рішення, одним роком з дня прийняття саме рішення про відстрочення або розстрочення останнього.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви Політичної партії «Європейська Солідарність» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 на п'ять місяців з дня ухвалення даної ухвали, тобто до 04.10.2023.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 331 ГПК України, -
1. Заяву Політичної партії «Європейська Солідарність» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 у справі № 910/13719/21 до 04.10.2023.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити повністю.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова