номер провадження справи 24/160/22
26.04.2023 Справа № 908/2305/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2305/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056, ідентифікаційний код 33908322)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення майнової шкоди в сумі 23223,60 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування”, стягнуто з ТОВ “Страхова компанія “Кредо” на користь ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” 20623,60 грн страхового відшкодування та 1240,50 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
10.04.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2305/22, у якій останній просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” 4000,00 грн відшкодування судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2023 вказану заяву у справі № 908/2305/22 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 17.04.2023 заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2305/22 прийняти до розгляду, судове засідання призначено на 26.04.2023 о 12 год. 10 хв.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності учасників провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 26.04.2023 проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
За результатами судового розгляду заяви, судом ухвалено додаткове рішення.
Розглянувши матеріали справи № 908/2305/23 та заяву ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2305/22, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 4000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, укладеного з адвокатом Даниловим А.Г., Акт виконаних робіт №908/2305/22 від 20.12.2022, рахунок №908/2305/22 від 20.12.2022, платіжне доручення №67101245 від 21.12.2022.
В Акті виконаних робіт №908/2305/22 від 20.12.2022 зазначено, що адвокатом Даниловим А.Г. на підставі договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021 надавалися наступні послуги:
- визначення підсудності розгляду позовної заяви, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, аналіз правового конфлікту, надання правової інформації - 1 год., вартістю 1000,00 грн;
- аналіз діючого законодавства з питань відшкодування шкоди в порядку суброгації, заподіяної в результаті ДТП, вивчення законодавства, що підлягає застосуванню, підбір та аналіз судової практики Верховного Суду стосовно розгляду спорів подібного характеру, зустріч з довірителем та визначення стратегії захисту його інтересів під час розгляду справи в суді - 1 год., вартістю 1000,00 грн;
- підготовка позовної заяви та формування пакету документів за позовом ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» до ТОВ «Страхова компанія «КРЕДО» - 2 год. 2000,00 грн.
Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт №908/2305/22 від 20.12.2022, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України” зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд зауважує, що вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).
Відповідач будь-яких письмових заперечень на заяву позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт №908/2305/22 від 20.12.2022 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 280921 від 28.09.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги № 280921 від 28.09.2022 та критерію розумної необхідності таких витрат.
Разом із тим, суд зауважує, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 позов ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” задоволено частково.
За таких обставин, з урахуванням наданих документів, змісту виконаних адвокатом робіт та наданих послуг під час розгляду даної справи, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3480,30 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Решту витрат на послуги адвоката залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” про вирішення питання про судові витрати № 908/2305/22 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (проспект Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056, ідентифікаційний код 33908322) - 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн 300 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Решту витрат на послуги адвоката залишити за позивачем.
Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано - 05.05.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян