61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
26.04.2023 Справа № 905/909/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання (помічник судді за дорученням) Васильєвій О.М., розглянувши матеріали
заяви
кредитора Акціонерного товариства “Сенс Банк”
до боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”
розпорядник майна арбітражний керуючий Кіцул С.Б.
про банкрутство
За участю представників сторін:
від кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк" - Дем'янець Яна Вікторівна;
від кредитора Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” - Орєхов Артем Володимирович;
від кредитора Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” - не з'явився;
від кредитора Товариства з обмежено відповідальністю “Мегамет” - не з'явився;
від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” - не з'явився;
від кредитора Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” - не з'явився;
від кредитора ОСОБА_1 - не з'явився;
від кредитора ОСОБА_2 - не з'явився;
від кредитора ОСОБА_3 - не з'явився;
від кредитора Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області - не з'явився;
від кредитора ОСОБА_4 - не з'явився;
від кредитора Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області - не з'явився;
від боржника Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" - не з'явився;
арбітражний керуючий: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Донецької області передано заяву Акціонерного товариства “Альфа Банк” б/н від 20.05.2021 (вх.№10674/21 від 20.05.2021) про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на суму основного боргу у розмірі 135 659 754,92 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича.
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
28.08.2021, до Господарського суду Донецької області, надійшла заява №223 від 19.08.2021 (вх.№18073/21) ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 311355,80 грн заборгованості по виплаті заробітної плати, що визначена без урахування податків і зборів.
Ухвалою суду від 01.09.2021 призначено до розгляду заяву №223 від 19.08.2021 ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою суду від 01.02.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у справі №905/909/21 у розмірі 255945,64 грн в наступній черговості:
-перша черга 255945 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 64 коп (без податків та зборів).
Решту кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” відхилено.
28.08.2021, до Господарського суду Донецької області, надійшла заява №229 від 19.08.2021 (вх.№18072/21) ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 75608,46 грн заборгованості з виплати заробітної плати, що визначена без урахування податків і зборів.
Ухвалою суду від 01.09.2021 призначено до розгляду заяву №229 від 19.08.2021 ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою суду від 01.02.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у справі №905/909/21 у розмірі 60864,81 грн в наступній черговості:
-перша черга 60864,81 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 81 коп (без податків та зборів).
Решту кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” відхилено.
28.08.2021, до Господарського суду Донецької області, надійшла заява №231 від 19.08.2021 (вх.№18074/21) ОСОБА_4 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 46667,34 грн заборгованості з виплати заробітної плати.
Ухвалою суду від 23.09.2021 призначено до розгляду заяву №231 від 19.08.2021 ОСОБА_4 про визнання грошових вимог до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою суду від 01.02.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_4 по відношенню до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у справі №905/909/21 у розмірі 29637,22 грн в наступній черговості:
-перша черга 29637 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 22 коп (без податків та зборів).
Решту кредиторських вимог ОСОБА_4 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” відхилено.
28.08.2021, до Господарського суду Донецької області, надійшла заява №230 від 19.08.2021 (вх.№18071/21) ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 49370,09 грн.
Ухвалою суду від 04.10.2021 призначено до розгляду заяву №230 від 19.08.2021 ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою суду від 01.02.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_3 до боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у справі №905/909/21 у розмірі 30871,02 грн в наступній черговості:
-перша черга 30871 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят один) грн 02 коп.
Решту кредиторських вимог ОСОБА_3 до боржника, - Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” відхилено.
19.08.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" №02-12/139 від 17.08.2021 (вх. №17528/21) про визнання грошових вимог до боржника у сумі 4356183,80 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2021 призначено до розгляду заяву №02-12/139 від 17.08.2021 (вх. №17528/21) Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою суду від 27.02.2023 визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у справі №905/909/21 в наступній черговості:
-4540,00 грн (судовий збір) - перша черга;
-16183,80 грн - четверта черга.
Відхилено грошові вимоги Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” до боржника, Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у розмірі 4340000,00 грн.
26.08.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Головного управління ДПС у Донецькій області б/н, б/д (вх.№17877/21) про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 147089,38 грн, що складається з: 109373,65 грн - основний борг; 20139,2 грн (штрафна санкція - єдиний внесок) та 17576,53 грн (пеня - єдиний внесок).
Ухвалою суду від 22.09.2021 призначено до розгляду заяву б/н, б/д (вх.№17877/21) Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні.
Ухвалою від 27.02.2023 визнано кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" у справі №905/909/21 з яких:
-4540,00 грн (судовий збір) - перша черга;
-109373,65 грн (основний борг) - друга черга;
-37715,73 грн (штрафні санкції) - шоста черга.
21.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Акціонерного товариства “Альфа Банк” б/н від 17.09.2021 (вх.№19781/21) в якій кредитор відмовляється від забезпечення за договором застави майнових прав №2 від 05.04.2013, предметом застави за яким є всі майнові права Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів", як існуючі, так і ті , що виникнуть у майбутньому, включаючись, але не обмежуючись, право вимоги поставки обладнання, за контрактом №12840 від 21.13.2013, укладеними між Приватним акціонерним товариством "Завод по обробці кольорових металів"та боржником Компанія “Kiomenta Trading LTD” (Кіпр), включаючи будь-які специфікації, замовлення, додатки , угоди про внесення змін та доповнень контракту, і інші аналогічні документи, які укладені чи оформлені у зв'язку з контрактом або будуть укладені чи оформлені у зв'язку з контрактом, заставною вартістю 78371365,00 грн.
Ухвалою суду від 07.12.2023 замінено найменування кредитора Акціонерного товариства «Альфа -Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).
Ухвалою суду від 27.02.2023 постановлено: задовольнити заяву Акціонерного товариства “Сенс Банк” б/н від 21.09.2021 (вх..№19781/21) про відмову від забезпечення; прийняти відмову від забезпечення Акціонерного товариства “Сенс Банк” за договором застави майнових прав №2 від 05.04.2013 заставною вартістю 78371365,00 грн; розпоряднику майна Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. внести зміни до реєстру вимог кредиторів боржника,- Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” щодо грошових вимог Акціонерного товариства “Сенс Банк” визнаних ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі №905/909/21 на суму основного боргу у розмірі 136659754,95 грн, з яких:-20000000,00 грн забезпечені грошові вимоги - позачергово; -76700,00 грн судовий збір та авансування винагороди арбітражного керуючого - перша черга;-115583054,92 грн основний борг - четверта черга.
Також, до Господарського суду Донецької області звернулись Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 06.09.2021 постановлено призначити до розгляду заяву №09-1-8/650 від 30.08.2021 (вх.№18418/21) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021.
Ухвалою суду від 06.09.2021 постановлено призначити до розгляду заяву б/н від 01.09.2021 (вх.№18570/21) Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021.
Ухвалою суду від 13.09.2021 постановлено призначити до розгляду заяву б/н від 01.09.2021 (вх.№18587/21) Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021.
Ухвалою суду від 13.09.2021 призначити до розгляду заяву б/н, від 31.08.2021 (вх. №18732/21) Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання грошових вимог кредитора до боржника у попередньому засіданні на 28.09.2021.
Ухвалою суду від 07.10.2021 призначено до розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання грошових вимог до боржника у попередньому засіданні на 13.10.2021.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 №905/909/21 визначено дату попереднього засідання суду на 28.09.2021.
28.09.2021, через канцелярію суду, надійшло клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" б/н від 28.09.2021 (вх.№20212/21) про відкладення (оголошення перерви) з розгляду заяви з кредиторськими вимогами.
Ухвалою суду від 28.09.2021 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання кредиторських вимог до боржника на 13.10.2021.
12.10.2021, на електронну пошту суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" №09-6/1817 від 12.10.2021 (вх.№04-18/7887) про відкладення розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника на іншу дату. Розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" з кредиторськими вимогами до боржника без їх участі не проводити.
13.10.2021, на електронну пошту суду надійшло клопотання розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/79 від 13.10.2021 (вх.№04-18/7926) про відкладення попереднього засідання.
13.10.2021, на електронну пошту суду надійшла заява боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” №283 від 13.10.2021 (вх.№21472/21) про застосування строку позовної давності до вимог кредитора Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”.
13.10.2021, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/21-595-1 від 13.10.2021 (вх.№21431/21) про відкладення розгляду справи та заяв кредиторів з вимогами до боржника, у тому числі заяви Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” на інший час і дату.
Ухвалою суду від 13.10.2021 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 18.11.2021; запропонувати Приватному акціонерному товариству "Укрпідшипник" надати суду належні та допустимі докази на підтвердження кредиторських вимог, а саме копії первинних документів підтверджуючих виконання сторонами договорів №2676, №14306, №5861, відображення господарських операцій з виконання сторонами договорів №2676, №14306, №5861 у податковому обліку кредитора; надати належні докази на підтвердження відсутності поставки товару по договору 14306 та неповернення боржником кредитору коштів перерахованих останнім в якості попередньої оплати; запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпідшипник" належні та допустимі докази на підтвердження кредиторських вимог, а саме копії первинних документів підтверджуючих виконання сторонами договору № 14370 від 01.04.2015 у повному обсязі; надати суду належні та допустимі докази на підтвердження відображення господарських операцій з виконання сторонами договору № 14370 від 01.04.2015 у податковому обліку кредитора.
08.11.2021, через канцелярію суду, надійшла заява боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” №283 від 13.10.2021 (вх.№23142/21), в якій останній просить суд застосувати позовну давність до вимог кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», на загальну суму 526407846,62 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2021 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 06.12.2021; запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегамет" належні та допустимі докази на підтвердження кредиторських вимог, а саме копії первинних документів підтверджуючих виконання сторонами договору № 14370 від 01.04.2015 у повному обсязі; надати суду належні та допустимі докази на підтвердження відображення господарських операцій з виконання сторонами договору № 14370 від 01.04.2015 у податковому обліку кредитора; запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет" належні та допустимі докази на підтвердження кредиторських вимог, а саме копії первинних документів підтверджуючих виконання сторонами договорів № 14989, №13252 у повному обсязі; надати суду належні та допустимі докази на підтвердження відображення господарських операцій з виконання сторонами договорів №14989, №13252 у податковому обліку кредитора; надати належні та допустимі докази щодо виконання наказів виданих Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2017 №922/3279/17.
Ухвалою суду від 06.12.2021 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 16.12.2021.
15.12.2021, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/21-776 від 15.12.2021 (вх.№25898/21), в якому останній просить суд: витребувати докази у Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”; застосувати наслідки спливу строку позовної давності за кредиторськими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”.
Ухвалою суду від 16.12.2021 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 20.01.2022; задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про витребування доказів; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет" оригінали письмових доказів, наданих на підтвердження заборгованості у розмірі 6572912,31 грн за договором купівлі-продажу від 17.02.2016 №14898 у копіях; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет" оригінали письмових доказів, наданих на підтвердження заборгованості у розмірі 22518617,47 грн за договором купівлі-продажу від 01.04.2015 №14370.
19.12.2021, через канцелярію суду, від розпорядника майна-арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича надійшло клопотання про припинення повноважень керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» Чистякова Олександра Вікторовича; про покладення тимчасово на розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» арбітражного керуючого Кіцула С.Б виконання відповідних обов'язків.
20.01.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/111 від 20.01.2022 (вх.№01-35/380) про відкладення судового засідання.
20.01.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» б/н від 20.01.2021 (вх.№01-35/388) про відкладення розгляду справи на іншу дату і час.
Ухвалою суду від 20.01.2022 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні та відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 08.02.2022.
07.02.2022, листом Господарського суду Донецької області по справі №905/909/21 повідомлено учасників справи про неможливість проведення попереднього засідання призначеного на 08.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. на лікарняному.
Ухвалою суду від 11.02.2022 визначено дату попереднього засідання на 18.02.2022.
Ухвалою суду від 18.02.2022 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні та відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 16.03.2023.
Ухвалою суду від 18.02.2022 постановлено: задовольнити клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника боржника; припинити повноваження керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) - Чистякова Олександра Вікторовича (код НОМЕР_1 ); тимчасово покласти виконання обов'язків керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) на розпорядника майна - Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» Кіцула Сергія Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1296, видане Міністерством юстиції України від 08.07.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ); зобов'язати керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) - Чистякова Олександра Вікторовича протягом трьох днів передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України попереднє засідання призначене на 16.03.2022, не відбулось.
На підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 06.02.2023 №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законами України від 15.03.2022 №2119-IХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, 22.05.2022 №2263-IX, 15.08.2022 №2500-ІХ, № 2738-IX від 16.11.2022, №2915-ІХ від 07.02.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено 05 години 30 хвилин 19.02.2023 року строком на 90 діб.
Статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно з рекомендаціями Верховного Суду від 04.03.2022 "Щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", процесуальні строки, зокрема, проведення підготовчого провадження, розгляду справи по суті, строки розгляду апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд за нововиявленими чи виключними обставинами в умовах воєнного чи надзвичайного стану, визначено як розумні.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012). Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області “Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області” №20 від 28.02.2022 установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано оптимізувати роботу зі сторонами та враховувати те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу реалізувати свої процесуальні права через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Рішенням зборів суддів Господарського суду № 2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові продовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми "Електронний суд".
Враховуючи зазначене вище, а також небезпечну ситуацію, яка склалася у місті Харкові, господарський суд Донецької області продовжував свою роботу у дистанційному режимі.
При цьому, беручи до уваги вищезазначені рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, ухвалою суду від 17.06.2022 повідомлено учасників справи, що тимчасово до усунення вищезазначених обставин:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Донецької області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду:
- через особистий кабінет в системі “Електронний суд”;
- у разі неможливості надсилання через систему “Електронний суд” - електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом);
-у зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та у зв'язку із запровадженням дистанційної роботи, через воєнний стан в Україні та небезпеку у місті Харкові, Господарський суд Донецької області не має можливість здійснювати відправку вихідної кореспонденції.
З огляду на вказане, суд звернув увагу учасників на те, що процесуальні документи будуть надсилатися на електронні адреси, які відомі суду, або сторони будуть повідомлені телефонограмами, а також суд пропонує альтернативний спосіб отримання процесуальних документів та необхідної інформації у справах в системі "Електронний суд" https://cabinet.court.gov.ua.
Необхідно зазначити, що Харківська територіальна громада, з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та Інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
Судом здійснено розгляд справи у строки з урахуванням обставин, які склались у зв'язку з здійсненням військової агресії проти України, місцезнаходження боржника (місто Бахмут), заявника (місто Київ), Господарського суду Донецької області (місто Харків), стадії розгляду справи, обставин пов'язаних з активними бойовими діями в зазначених містах, часткової окупації, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, складності справи, поведінки заявника та відповідача, а також забезпечення безпеки відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до розпорядження Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022 про припинення прийняття документів для відправки за межі суду: зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам суду використання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу.
Для оперативного інформування у зв'язку з неможливістю надсилання процесуальних документів засобами поштового зв'язку судом створено заявки про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, що наявні в матеріалах справи. Також, судом неодноразово було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006.
Ухвалою суду від 08.09.2022 призначено попереднє засідання на 21.09.2022.
19.09.2022, на електронну пошту суду, надійшло клопотання Акціонерного товариства “Альфа Банк” б/н від 15.09.2022 (вх.№01-35/2974) про проведення попереднього за відсутності представника.
20.09.2022, на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/142 від 20.09.2022 (вх.№01-35/3000) про розгляд справи за відсутності розпорядника майна на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвалою суду від 21.09.2022 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні та відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 12.10.2022.
11.10.2022, на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/143 від 11.10.2022 (вх.№01-35/3348) про розгляд справи за відсутності розпорядника майна на підставі наявних у справі матеріалів.
12.10.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» б/н від 12.10.2022 (вх.№6122/22) про відкладення розгляду справи на інший час та дату, а не раніше завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16.
Ухвалою суду від 12.10.2022 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні та відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамент", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 15.11.2022.
31.10.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/33902-22 від 31.10.2022 (вх.№6591/22), в якому останній просить суд відкласти судове засідання по справі №905/909/21 призначене на 15.11.2022 на інший час і дату, але не раніше завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16 (01.12.2022).
14.11.2022, на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/144 від 14.11.2022 (вх.№01-35/3922) про розгляд справи за відсутності розпорядника майна на підставі наявних у справі матеріалів.
15.11.2022, на електронну пошту суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" №09-1-7/979 від 14.11.2022 (вх.№01-35/3941) про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 15.11.2022 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні та відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегамет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Головного управління Пенсійного фонду України про визнання кредиторських вимог до боржника на 07.12.2022; зобов'язати учасників справи виконати вимоги попередніх ухвал суду у повному обсязі.
02.12.2022, на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/149 від 02.12.2022 (вх.№01-35/4189) про розгляд справи за відсутності розпорядника майна на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвалою суду від 07.12.2022 постановлено: замінити найменування кредитора Акціонерного товариства «Альфа -Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк»; задовольнити частково клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про відкладення розгляду справи; оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, Приватного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог до боржника на 01.02.2023.
03.01.2023, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/171-23 від 03.01.2023 (вх.№54/23), в якому останній просить суд відкласти судове засідання по справі №905/909/21 призначене на 15.11.2022 на інший час і дату, але не раніше завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16 (01.12.2022).
04.01.2023, на електронну пошту суду надійшло уточнення до клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” б/н від 04.01.2023 (вх.№01-35/56), в якому просить суд вважати п.1 прохальної частини клопотання №0000606/171-23 від 03.01.2023 про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції власними технічними засобами у такій редакції: “відкласти судове засідання по справі №905/909/21, призначене на 01.02.2023 на інший час та дату, але не раніше завершення розгляду Великою Палатою Верховного суду справи №910/4518/16”.
01.02.2023, на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” Кіцула С.Б. №02-1/150 від 31.01.2023 (вх.№01-35/548) про розгляд справи за відсутності розпорядника майна на підставі наявних у справі матеріалів.
01.02.2023, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/3058-23 від 01.02.2023 (вх.№943/23) про витребування від арбітражного керуючого, розпорядника майна доказів.
Ухвалою суду від 01.02.2023 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, Приватного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог до боржника на 27.02.2023
24.02.2023, на електронну пошту суду надійшло клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/5610-23 від 23.02.2023 (вх.№01-35/943), в якому останній просить суд розглянути та задовольнити клопотання Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про витребування доказів, оголосити перерву у попередньому засіданні по справі №905/909/21 призначеному на 27.02.2023 та відкласти розгляд заяви Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” з вимогами до боржника на інші час та дату, але не раніше завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16, що наразі призначена до розгляду на 05.04.2023.
Ухвалами суду від 27.02.2023 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, Приватного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог до боржника на 10.04.2023.
Ухвалами суду від 10.04.2023 постановлено: оголосити перерву у попередньому засіданні; відкласти розгляд заяв Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, Приватного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання кредиторських вимог до боржника на 26.04.2023.
25.04.2023, на електронну пошту суду надійшли пояснення Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” б/н від 25.04.2023 (вх.№01-35/1973) щодо неможливості надати суду доказів збереження заставного майна.
Судом в попередньому засіданні 26.04.2023 розглянувши клопотання про витребування від арбітражного керуючого доказів, вирішено відмовити у його задоволенні з підстав викладених судом нище.
У попередньому засіданні судом встановлено, що боржник, відповідно до статуту у 2011 році змінив своє найменування з Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод по обробці кольорових металів” на найменування Публічне акціонерне товариство “Артемівський завод по обробці кольорових металів”. У 2016 році товариство змінило найменування на Публічне акціонерне товариство “Завод по обробці кольорових металів”. У 2017 році, у зв'язку із зміною типу, товариство змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство “Завод по обробці кольорових металів”. Приватне акціонерне товариство “Завод по обробці кольорових металів” зберігає за собою всі права та обов'язки, що належали йому до зміни найменувань.
У попереднє засідання призначене на 26.04.2023 з'явились представник Акціонерного товариства “Сенс Банк” - адвокат Дем'янець Я.В. та представник Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”- адвокат Орєхов Артем Володимирович, інші кредитори, боржник і розпорядник майна явку своїх представників не забезпечили.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, суд розглядає заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання кредиторських вимог за відсутності боржника, розпорядника майна та інших кредиторів.
Розглянувши матеріали справи та заяв, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
Предмет та підстави заяви
07.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява №0000606/21-473 від 31.08.2021 (вх.№18732/21) Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», в якій товариство просить суд прийняти його заяву до розгляду; визнати вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до боржника в розмірі 526548880,67грн; включити до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 526548880,67грн, з яких: 4540,00грн першої черги задоволення вимог кредиторів; 402892349,73грн четвертої черги задоволення вимог кредиторів; окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 123651990,00грн як такі, що забезпечені заставою відповідно до договору застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв від 22.04.2014 №5114Z9 та договору іпотеки від 22.04.2014 №5114Z10.
Заява мотивована тим, що 22.04.2014 між кредитором і боржником підписані Генеральна кредитна угода №5114N1 та кредитний договір №5114К4, зі змінами та доповненнями, на виконання яких боржнику наданий кредит у розмірі 155600000,00грн, кінцевий термін погашення якого 21.04.2016. Проте, боржник свої зобов'язання належним чином не виконав. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 задоволено частково; вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за основним боргом в розмірі 154600000,00грн, проценти за кредитом в розмірі 27211428,57грн, комісію з управління кредитною лінією в розмірі 2545716,39грн, 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1882992,27грн, 3% річних на суму процентів за користування кредитом в розмірі 254550,52грн, 3% річних на суму комісії за управління кредитною лінією в розмірі 29005,36грн, втрати від інфляції в розмірі 2238236,12грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 206010,20грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На час подання цієї заяви рішення господарського суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 не виконано. За розрахунком кредитора, заборгованість боржника за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 та кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014, станом на 01.08.2021, складає 526338330,47грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між боржником та кредитором укладені такі договори: договір застави прав вимоги коштів з депозитних рахунків №5114Z6 від 22.04.2014; договір застави прав вимоги товарів, які будуть поставлені Приватному акціонерному товариству «Завод по обробці кольорових металів» №5114Z7 від 22.04.2014; договір застави товарів в обороті №5114Z8 від 22.04.2014; договір застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014; договір іпотеки нерухомого майна (будівлі та споруди, нежитлові будівлі виробничого призначення, комплекс вогневого рафінування та земельні ділянки) №5114Z10 від 22.04.2014. Забезпечення за договором застави прав вимоги коштів з депозитних рахунків №5114Z6 від 22.04.2014 було реалізовано кредитором у 2015-2016 роках шляхом здійснення договірного списання коштів з депозитних рахунків боржника в розмірі 8222329,66грн. Кредитор зазначає, що вимоги останнього не можуть бути забезпечені за договором застави прав вимоги товарів, які будуть поставлені Приватному акціонерному товариству «Завод по обробці кольорових металів», №5114Z7 від 22.04.2014 та договором застави товарів в обороті №5114Z8 від 22.04.2014 у зв'язку з відсутністю (втратою) заставного майна. Як стверджує кредитор, виконання зобов'язань боржника фактично забезпечуються договорами застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014 та іпотеки нерухомого майна (будівлі та споруди, нежитлові будівлі виробничого призначення, комплекс вогневого рафінування та земельні ділянки) №5114Z10 від 22.04.2014, загальна договірна вартість предметів забезпечення за якими складає 123651990,00грн.
10.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява №0000606/21-486 від 07.09.2021 (вх. №19052/21) Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про уточнення (зменшення) кредиторських вимог, в якій товариство просить врахувати уточнені розрахунки кредиторських вимог станом на 27.07.2021 та зазначає, що загальна сума вимоги кредитора до боржника становить 526407846,62грн, з яких 4540,00грн - вимоги першої черги, 402751316,62грн - вимоги четвертої черги, 123651990,00грн - вимоги, які забезпечені заставою відповідно до договорів застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014 та іпотеки нерухомого майна №5114Z10 від 22.04.2014.
Заява обґрунтована необхідністю надати уточнений розрахунок кредиторських вимог станом на 27.07.2021, тобто, до дня порушення провадження у справі №905/909/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів».
18.10.2021, через канцелярію суду, надійшли пояснення №0000606/21-595 від 11.10.2021 (вх. №21528/21) Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на заперечення боржника та черговості щодо вимог кредитора, за змістом яких товариство вказує, що загальний розмір кредиторських вимог складає 526407846,62грн, з яких 4540,00грн - вимоги першої черги; 371985767,62грн - вимоги четвертої черги; 154417539,00грн - вимоги, які забезпечені заставою відповідно до договору застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014 (в редакції договору про внесення змін №5114Z9-1 від 28.07.2014) та іпотеки нерухомого майна №5114Z10 від 22.04.2014.
Заява мотивована тим, що у заявах кредитора №0000606/21-473 від 31.08.2021 та №0000606/21-486 від 07.09.2021 визначена вартість заставного майна без урахування договору про внесення змін №5114Z9-1 від 28.07.2014 до договору застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014.
Позиція боржника
Боржник направив до суду заяви №283 від 13.10.2021 (вх.23142/21) та №302 від 25.11.2021, №310 від 12.01.2022, в яких просить суд застосувати позовну давність до вимог кредитора на загальну суму 526407846,62грн та визнає грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 188967939,43грн. Від боржника надійшли доповнення до заперечень №310 від 12.01.2022 (вх.891/22) щодо дії договорів застави товарів в обороті, в яких боржник зазначає про припинення застави за договорами №5114Z7 від 22.04.2014 та №5114Z8 від 22.04.2014 на підставі ст. 28 Закону України «Про заставу». В обґрунтування своїх позиції боржник посилається на те, що терміни дії договорів №1744 від 10.03.2010, №1710 від 10.03.2010, №12930 від 01.04.2013, №12867 від 01.04.2013 закінчились з 01.01.2015 по 01.01.2016.
Позиція арбітражного керуючого
Арбітражний керуючий надіслав на адресу суду повідомлення про результати грошових вимог (відзив на заяву про визнання грошових вимог кредитора), за змістом якого арбітражний керуючий визнає заборгованість Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» перед Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» у розмірі 526407846,62грн з подальшим включенням до реєстру вимог кредиторів боржника в наступній черговості: в першу чергу - 4540,00грн, в четверту чергу - 402751316,62грн; окремо - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, в розмірі 123651990,00грн; арбітражний керуючий повідомив про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів боржника відомостей про майно боржника, яке є предметом забезпечення згідно з договором застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв №5114Z9 від 22.04.2014 та договором іпотеки нерухомого майна №5114Z10 від 22.04.2014.
Позиція інших кредиторів
Від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінено назву з 01.12.2022 на Акціонерне товариство «Сенс Банк») надійшли заперечення щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України». Акціонерне товариство «Сенс Банк» заперечує щодо суми заборгованості за процентами за користування кредитом та, посилаючись на постанову Великої палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, вказує про неправомірне нарахування процентів поза межами строку кредитування, який сплив 21.04.2016. За позицією кредитора, загальна сума заборгованості за процентами за користування кредитом, які нараховані в межах строку кредитування (до 21.04.2016) і які були предметом спору у справі №905/2016/16, складає 13580861,90грн. У запереченнях кредитор надає контррозрахунки на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, в обґрунтування яких вказує на необхідність застосувати позовну давність, а також зазначає про неправомірність нарахування 3% річних на проценти за користування кредитом, які нараховані поза межами строку кредитування. Акціонерне товариство «Сенс Банк» не погоджується з припиненням забезпечення за договором застави прав вимоги товарів №5114Z7 від 22.04.2014 та договором застави товарів в обороті №5114Z8 від 22.04.2014, оскільки факт відсутності (втрати) забезпечення за цими договорами не підтверджено належними та допустимими доказами. Кредитор заперечує щодо застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/17048/17 від 18.01.2022, оскільки така правова позиція не стосується врегулювання питання нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Також кредитор не підтримує клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про врахування юридичної позиції Конституційного Суду України, яка викладена у рішенні від 22.06.2022 №6-р(ІІ)/2022 у справі №3-188/2020(455/20), оскільки таке рішення не має своїм наслідком зміну судової практики в застосуванні приписів ч. 1 ст. 1048, першого речення ч.1 статті 1050 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України в їх системному зв'язку.
Інші кредитори не надали жодних письмових пояснень та заперечень на заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».
Додаткові пояснення Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
06.12.2021 електронною поштою до суду надійшла відповідь кредитора №0000606/21 від 03.12.2021 (вх. №25165/21) на заяви та заперечення Акціонерного товариства «Альфа-Банк та Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів». За змістом відповіді кредитор заперечує щодо застосування позовної давності, оскільки відповідно до п.12.5.1. Генеральної кредитної угоди №5114N1 від 22.04.2014 та п.14.6.1. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 сторони домовилися про збільшення строків позовної давності. Кредитор наголошує про правомірність нарахування процентів за користування кредитом протягом усього строку користування кредитом, посилаючись на п.14.1.2. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014. Факт відсутності забезпечення за договором застави прав вимоги товарів №5114Z7 від 22.04.2014 та договором застави товарів в обороті №5114Z8 від 22.04.2014 підтверджується актом від 23.10.2019 перевірки заставного майна та результатами перевірки від 31.08.2021.
Окремі питання щодо ходу розгляду заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та процесуальні дії
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу).
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2022 №911/2548/20.
Заява №0000606/21-473 від 31.08.2021 про визнання вимог кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до боржника надійшла до Господарського суду Донецької області 07.09.2021 (вх.№18732/21), а подана 01.09.2021 (відповідно до відмітки АТ “Укрпошта”), тобто у строк передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
01.02.2023 електронною поштою від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання №0000606/3058-23 від 01.02.2023 (вх. №943/23) про витребування доказів, а якому кредитор просить витребувати у виконуючого обов'язків керівника (Голови правління) Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів», розпорядника майна, арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича письмові та електронні докази: наявності, стану збереження або втрати (знищення) предмета застави за договором від 22.04.2014 №5114Z8 застави товарів в обороті; у разі відчуження заставлених товарів за договором від 22.04.2014 №5114Z8 та здійснення їх замінити іншими товарами такої ж або більшої вартості - надати докази такої заміни із зазначенням знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави; наявності, стану збереження або втрати (знищення) предмета застави за договором від 22.04.2014 №5114Z9 застави виробничого обладнання та передаточних пристроїв з врахуванням Договору про внесення змін від 28.07.2014 №5114Z9-1; наявності, стану збереження або втрати (знищення) предмета іпотеки за договором від 22.04.2014 №5114Z10 іпотеки нерухомого майна (будівлі та споруди, нежитлові будівлі виробничого призначення, комплекс вогневого рафінування); докази відновлення у разі знищення (втрати) переданих в іпотеку будівель (споруд) за договором від 22.04.2014 №5114Z10 іпотеки нерухомого майна.
Клопотання мотивовано тим, що існує необхідність з'ясування фактів припинення застав Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та наявності, стану збереження чи втрату (знищення) предметів застави, здійснення їх заміни чи відновлення. Як вказує кредитор, такими доказами володіє Боржник в особі виконуючого обов'язки Голови правління та розпорядника майна - арбітражний керуючий Кіцула С.Б., при цьому, кредитор стверджує, що у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Кіцул С.Б. вживав заходів щодо релокації Боржника у більш безпечні регіони країни.
25.04.2023, на електронну пошту суду надійшли пояснення Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» б/н від 25.04.2023 (вх.№01-35/1973) щодо неможливості надати суду докази збереження заставного майна.
У своїх поясненнях кредитор вказує на те, що відповідно до договорів іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014 (будівлі та споруди, нежитлові будівлі виробничого призначення, земельні ділянки), застави №5114Z9 від 22.04.2014 (виробничого обладнання та передаточних пристроїв) та застави товарів в обороті №5114Z8 від 22.04.2014, місцем знаходження предметів застави/іпотеки є: Донецька область, м.Бахмут, вул.Героїв Праці (колишня Кірова), б.42. Для встановлення фактів збереження або втрати зазначених об'єктів, необхідною умовою є виїзд за вищевказаною адресою. Кредитор посилається на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 “Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російської Федерацією”, відповідно до якого Бахмутська міська територіальна громада визнана як територія активних бойових дій з 24.02.2022, у зв'язку з чим останній позбавлений можливості самостійно надати суду докази збереження/фактичної наявності заставного майна.
Суд, розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/3058-23 від 01.02.2023 (вх. №943/23) про витребування доказів зазначає про таке.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 18.02.2022 року у справі №905/909/21 постановлено: припинити повноваження керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул.. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ); тимчасово покласти виконання обов'язків керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул.. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) на розпорядника майна - Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» Кіцула Сергія Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1296, видане Міністерством юстиції України від 08.07.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ); зобов'язати керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вул. Героїв Праці, 42, код ЄДРПОУ 00195452) - Чистякова Олександра Вікторовича протягом трьох днів передати розпоряднику майна бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Повний текст ухвали підписаний 22.02.2022 року.
Місцезнаходження боржника є м. Бахмут, Донецької області.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває до цього часу.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від №56 від 20.02.2023) Бахмутська міська територіальна громада (місцезнаходження боржника - м. Бахмут) включена до переліку територіальних громад, які розташовані на території активних бойових дій з 24.02.2022.
За таких обставин, оскільки місцезнаходження боржника та його майна значиться місто Бахмут, то відповідно докази про наявність, відсутність, стану збереження товарів в обороті, виробничого обладнання, предмети іпотеки, відповідно можливо знаходяться у місті Бахмут (за догорами, вони мають повинні знаходитись у м. Бахмут). Боржник, арбітражний керуючий жодних пояснень щодо місцезнаходження майна та його стану, до суду не подавали. Отже, по суті кредитор просить суд зобов'язати арбітражного керуючого зібрати докази у місці проведенні активних бойових дій. При цьому, кредитор у своїх пояснення зазначає, що він не може надати самостійно такі докази, оскільки м. Бахмут знаходиться у зоні активних бойових дій.
Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Враховуючи, що м. Бахмут знаходиться на території активних бойових дій, задоволення клопотання кредитора про витребування доказів може призвести до порушення основоположних прав арбітражного керуючого та посягання на безпеку його життя та здоров'я.
Поряд з цим, посилання кредитора на те, що арбітражний керуючий Кіцул С.Б. вживав заходів щодо релокації Боржника у більш безпечні регіони країни не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Також, судом відмічається, що у попередньому засіданні розглядаються тільки кредиторські вимоги, а процедура розпорядження майном продовжується і у ході останньої повинна бути проведена інвентаризація майна. З матеріалів справи вбачається, що у арбітражного керуючого не було змоги здійснити інвентаризацію майна до 24.02.2022, у зв'язку з діями директора боржника та відповідно початком бойових дій у м. Бахмут. Вирішення питання щодо складу кредиторів та розміру їх кредиторських вимог є необхідною передумовою для подальшого провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, з огляду на неможливість виконання такого клопотання з об'єктивних та відомих причин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №0000606/3058-23 від 01.02.2023 (вх. №943/23) про витребування доказів.
Фактичні обставини заяви, зміст правовідносин та перевірка їх доказами
22.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор, Банк) та Публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Завод по обробці кольорових металів», боржник, Позичальник) підписана Генеральна кредитна угода №5114N1 (Генеральна угода), за змістом п.2.1. якої відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах ліміту, визначеного в п.2.2 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.
Ліміт Генеральної угоди: 162000000,00 гривень. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди та включені до Додатку 1 до цієї Генеральної угоди протягом її дії, а також Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою які є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до цієї Генеральної угоди (п. 2.2.1. Генеральної угоди).
Пунктами 2.3., 2.4. Генеральної угоди передбачено, що строк користування Кредитом за цією Генеральною угодою: до “21” квітня 2019 року. При цьому умовами Кредитного договору може встановлюватись інший (менший) строк погашення Кредиту, що надається згідно з відповідним Кредитним договором, який є обов'язковим до дотримання. Процентна ставка за Кредитом визначається у відповідному Кредитному договорі.
Погашення Кредиту та виконання інших грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, здійснюється у порядку, визначеному у відповідному Кредитному договорі, та з урахуванням положень статті 4 цієї Генеральної угоди (п. 2.6. Генеральної угоди).
Відповідно до п. 3.4. Генеральної угоди в рамках Кредитних договорів Позичальник сплачує Банку комісії та інші платежі, передбачені умовами відповідного Кредитного договору.
Ця Генеральна угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками обох Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін. Ця Генеральна угода діє до 21.04.2019. У разі, якщо у вищезазначений термін зобов'язання за цією Генеральною угодою, у тому числі Кредитними договорами, не будуть виконані, Генеральна угода залишається чинною до дати повного виконання Сторонами зобов'язань за цією Генеральною угодою, у тому числі Кредитними договорами (п.п. 12.1.1-12.1.2 Генеральної угоди).
Згідно з п. 12.5.1 Генеральної угоди Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов'язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цієї Генеральної угоди, у тому числі Кредитних договорів.
У разі наявності розбіжностей в ідентичних зобов'язаннях, встановлених, як умовами цієї Генеральної угоди, так і умовами Кредитного договору, положення Кредитного договору мають перевагу (п. 12.5.4. Генеральної угоди).
В рамках Генеральної угоди Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Публічне акціонерне товариство «Артемівський завод по обробці кольорових металів» уклали кредитний договір №5114К4 від 22.04 2014 (Кредитний договір), за змістом п.2.1 якого відповідно до умов цього договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.
Кредит надається Позичальнику: шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії (п. 2.2. Кредитного договору).
Пунктом 2.3. Кредитного договору визначені ліміти кредитування за договором: ліміт кредитної лінії: 155600000,00 (сто п'ятдесят п'ять мільйонів шістсот тисяч) гривень (в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015); спільний ліміт заборгованості: 162000000,00 (Сто шістдесят два мільйона) гривень.
Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту: 21 квітня 2016 року (в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015).
У рамках цього договору Позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього Договору (п. 2.6. Кредитного договору).
Тип процентної ставки за кредитом: фіксована. Розмір процентної ставки за кредитом 23,0% річних (п.3.1.1-3.1.2. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015).
Згідно з п.3.1.3. Кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені п.4.1 цього договору.
Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року (п.3.1.4. Кредитного договору).
За п. 3.2.1. Кредитного договору розмір ставки комісії за відкриття кредитної лінії 0,251 (нуль цілих двісті п'ятдесят одна тисячна) % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у підпункті 2.3.1 цього Договору.
Розмір ставки комісії за управління 0,046 (нуль цілих сорок шість тисячних) % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у підпункті 2.3.1 цього Договору. У разі перевищення основного боргу над лімітом кредитної лінії, зазначеним у підпункті 2.3.1 цього договору, базою для нарахування комісії за управління є сума основного боргу (п.3.2.2.1. Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.2.2.3. Кредитного договору комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору.
Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду)- кожний календарний місяць.
Останній період нарахування комісії за управління:
починається з першого числа місяця, у якому відбулось повне погашення основного боргу (у випадку невиконання Позичальником зобов'язань з погашення основного боргу - з першого числа місяця, у якому наступить 90-й день з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору).
закінчується датою повного виконання зобов'язань з погашення основного боргу (включно) (у випадку невиконання Позичальником зобов'язань з погашення основного боргу - 90-м днем з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору (включно)).
Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії ліміту кредитної лінії/основного боргу (у випадках, передбачених другим абзацом підпункту 3.2.2.1 цього Договору), кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління.
Пунктом 4.2. Кредитного договору сторонами було передбачено зміну розміру ставки комісії за управління.
Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору розмір ставки комісії за управління змінюється залежно від виконання Позичальником умов договору, Генеральної угоди:
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 7.2.18. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне такс порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 7.2.18. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Позичальником виконані зазначені зобов'язання (п. 4.2.1.1. Кредитного договору).
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 7.2.23.10. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке невиконання починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені - підпунктом 7.2,23.10. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому Позичальником виконані зазначені зобов'язання (п.4.2.1.2. Кредитного договору).
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 7.2.19.4. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1, цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 7.2.19.4. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Позичальником виконані зазначені зобов'язання (п.4.2.1.3. Кредитного договору).
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених підпунктом 7.2.19.5. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього Договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому Позичальником порушені зобов'язання, визначені підпунктом 7.2.19.5. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому Позичальником виконані зазначені зобов'язання (п.4.2.1.4. Кредитного договору).
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених підпунктами 7.2.19.1,- 7.2.19.3. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього Договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти у разі невиконання будь-якого із визначених підпунктами 7.2.19.3. Генеральної угоди показників та встановлюється на такі періоди: три місяці - за Фінансовою звітністю станом па 01.04. та 01.07. поточного року, починаючи з 01.05 та 01.08. поточного року відповідно, чотири місяці - за Фінансовою звітністю станом на 01.10. поточного року, починаючи з 01.11. поточного року, два місяці - за Фінансовою звітністю станом на 01.01. поточного року, починаючи з 01.03. поточного року (п.4.2.1.5. Кредитного договору).
Додатковою угодою №5114К4-3 від 11.06.2015 в підпункті 4.2. Кредитного договору слова « 0,154 (Нуль цілих сто п'ятдесят чотири тисячних) процентних пункти» замінено на « 0,042 (Нуль цілих сорок дві тисячних) процентних пункти».
Згідно з п.6.3. Кредитного договору погашення кредиту протягом дії договору здійснюється Позичальником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості.
Повне погашення кредиту має бути здійснене Позичальником у дату, яка настане раніше: - у термін, зазначений у пункті 2.4 цього договору, або - у разі використання Банком права вимагати виконання грошових зобов'язань за цим договором у повному обсязі відповідно до підпункту 8.1.2 цього договору - у строк відповідно до підпункту 9.2.6 цього договору (п. 6.4. Кредитного договору).
Відповідно до п.6.5. Кредитного договору сплата процентів за кредитом, комісій та інших плат за цим Договором здійснюється Позичальником на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) пункту 5.10 цього договору.
Сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування Кредитом) здійснюється Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць.
Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені позичальником не пізніше наступного Банківського дня за днем повного погашення Основного боргу (п. 6.6. Кредитного договору).
Згідно з п.6.8. Кредитного договору сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія, за управління за попередній місяць.
У разі порушення термінів/строків погашення кредиту, процентів за кредитом, комісії за управління, інших платежів за цим Договором, такі зобов'язання вважаються простроченими, Банк відкриває відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості та переносить несплачену у встановлений термін/строк частину заборгованості за кредитом, процентами за кредитом, комісії за управління, інших платежів за цим Договором, на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості (п. 6.13. Кредитного договору).
Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується до дати надання кредиту оформити на умовах, що задовольняють Банк, у заставу/іпотеку майно та/або забезпечити оформлення у заставу/іпотеку Поручителем майна на умовах, що задовольняють Банк відповідно до умов Генеральної угоди, та належним чином виконувати зобов'язання щодо забезпечення, передбачені умовами Генеральної угоди.
Згідно з п.8.1.3.1. Кредитного договору Банк має право здійснювати на власну користь договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника у Банку, у т.ч. з рахунків Банку, зазначених у підпункті 11.2.16 цього договору, депозитного рахунку, всіх інших рахунків у Банку, що будуть відкриті в період дії цього Договору (у національній та/або іноземних валютах) у розмірі сум, що підлягають сплаті за цим Договором на користь Банку.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін, однак кредит надається після виконання Позичальником зобов'язань, встановлених пунктом 5.1 цього Договору (п.14.1.1. Кредитного договору).
Цей договір діє до 22.04.2015. У разі, якщо у вищезазначений термін, зобов'язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов'язань за цим договором (п.14.1.2. Кредитного договору).
Відповідно до приписів п. 14.6.1. Кредитного договору 14.6.1. Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов'язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.
У разі наявності розбіжностей в ідентичних зобов'язаннях, встановлених як умовами договору, так і умовами Генеральної кредитної угоди, положення договору мають перевагу (п. 14.6.4. Кредитного договору).
Додатком 1 до кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 передбачено графік зміни ліміту заборгованості, до якого вносилися зміни відповідно до додаткових угод №5114К4-1 від 28.07.2014, №5114К4-3 від 11.06.2015.
Генеральна угода №5114N1 від 22.04.2014, Кредитний договір №5114К4 від 22.04.2014 та всі додаткові угоди про внесення змін та доповнень до них підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.
Надання Банком кредиту на загальну суму 176900000,00грн підтверджується меморіальними ордерами №895 та №896 від 24.04.2014, №897 від 25.04.2014, №898 від 28.04.2014, №899 від 29.04.2014, №900 від 30.04.2014, №901 та №902 від 05.05.2014, №903 від 06.05.2014, №904 від 07.05.2014, №905 від 08.05.2014, №906 від 12.05.2014, №907 від 13.05.2014, №908 від 14.05.2014, №909 від 15.05.2014, №910 та №911 від 19.05.2014, №912 від 20.05.2014, №913 від 21.05.2014, №914 від 22.05.2014, №915 від 23.05.2014, №916 від 02.06.2014, №917 від 05.06.2014 та виписками по рахункам боржника.
На виконання умов договору боржником частково погашено заборгованість у загальному розмірі 22300000,00грн, що підтверджується виписками по рахункам боржника, у тому числі, шляхом договірного списання коштів з депозитних рахунків боржника.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 154600000,00грн боржником суду не надано, наявність заборгованості боржником не спростовано.
В забезпечення виконання грошових зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор, Заставодержатель, Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (боржник, Заставодавець, Іпотекодавець), були укладені також такі договори:
договір застави №5114Z6 від 22.04.2014, відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору право вимоги коштів з депозитних рахунків у загальному розмірі 8500000,00грн;
договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №656), відповідно до умов якого, в редакції договору про внесення змін №5114Z7-1 від 26.06.2015 (зареєстрований в реєстрі №885), боржник передав в заставу кредитору майнові права, а саме право вимоги товарів (кольорові метали та їх сплави, лом та відходи кольорових металів та їх сплавів), які будуть поставлені Заставодавцю за договором купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс», та договором №1710 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвет», загальна заставна вартість предмету застави становить 134616253,00грн;
договір застави №5114Z8 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №657), відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору товари в обороті, перелік яких міститься в тексті договору, загальною заставною вартістю у розмірі 18750000,00грн;
договір застави №5114Z9 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №655), відповідно до умов якого, в редакції договору про внесення змін №5114Z9-1 від 28.07.2014 (зареєстрований в реєстрі №1049), боржник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та передаточні пристрої, перелік яких міститься в тексті договору, загальною заставною вартістю у розмірі 127688748,00грн;
іпотечний договір №5114Z10 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №№653, 654), відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку кредитору нерухоме майно - земельні ділянки із розташованими на них будівлями та спорудами, перелік яких міститься в тексті договору, заставна вартість предмету іпотеки за договором становить на нерухоме майно у розмірі 26288541,00грн, на земельні ділянки у розмірі 440250,00грн.
За таких обставин, матеріали справи свідчать, що боржником передано Банку (кредитору) в якості забезпечення виконання вимог за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 та Кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 майно, обладнання, об'єкти нерухомості, товари в обороті, майнові права, які оцінені сторонами у відповідних договорах на загальну суму 316283792,00грн.
На підставі договорів застави №5114Z7, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014 здійснено реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується наданими до матеріалів заяви витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 23.04.2014.
Надалі, відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 28.03.2019, зареєстровані зміни відомостей про обтяження, за якими термін дії обтяжень за договорами застави №5114Z7, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014 становить до 28.03.2024.
Як вказує кредитор, відповідно до п.8.1.3.1. Кредитного договору, в рамках Договору застави №5114Z6 від 22.04.2014, з грудня 2015 року по червень 2016 року Банком було здійснено договірне списання коштів з рахунків відповідача, а саме: 01.12.2015 в розмірі 114708,01грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 22.12.2015 в розмірі 100000,00грн в рахунок погашення простроченого основного боргу; 22.12.2015 в розмірі 5920044,77грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 22.12.2015 в розмірі 1439986,00грн в рахунок погашення простроченої комісії за управління кредитом; 12.01.2016 в розмірі 100000,00грн в рахунок погашення простроченого основного боргу; 16.01.2016 в розмірі 546165,74грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 09.06.2016 в розмірі 1425,14грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом.
Судом встановлено, що обставини пов'язані з виконанням зобов'язань, які виникли з Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014, були предметом розгляду судом у справі №905/2016/16.
Так, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» заборгованості за кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 у загальному розмірі 189393970,75грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за основним боргом в розмірі 154600000,00грн, проценти за кредитом в розмірі 27211428,57грн, комісію з управління кредитною лінією в розмірі 2545716,39грн, 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1882992,27грн, 3% річних на суму процентів за користування кредитом в розмірі 254550,52грн, 3% річних на суму комісії за управління кредитною лінією в розмірі 29005,36грн, втрати від інфляції в розмірі 2238236,12грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 206010,20грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 повернуто заявникові.
Рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 набрало законної сили 05.07.2017 та є чинним.
07.07.2017 Господарським судом Донецької області виданий наказ про примусове виконання рішення від 12.06.2017 №905/2016/16.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.
Отже, не підлягають доведенню знову обставини:
пов'язані з виконання Банком зобов'язань по Кредитному договору №5114К4 від 22.04.2014 (10 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з договірним списанням коштів з рахунків боржника (10 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з невиконанням боржником зобов'язань з повернення кредиту по Кредитному договору у розмірі 154600000,00грн (13 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з наявністю заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 27211428,57грн (сторінка 13 мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з наявністю заборгованості по комісії з управління кредитною лінією в розмірі 2545716,39грн (сторінка 13 мотивувальної частини рішення);
пов'язані з наявністю заборгованості з 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1882992,27грн, на суму процентів за користування кредитом у розмірі 254550,52грн, на суму комісії з управління кредитною лінією в розмірі 29005,36грн (13 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з наявністю заборгованості з інфляційних втрат на суму основного боргу у розмірі 1924885,95грн, на суму процентів за користування кредитом у розмірі 284065,68грн, на суму комісії з управління кредитною лінією в розмірі 2928449грн (13-15 сторінки мотивувальної частини рішення суду).
Крім того, Положенням ст.129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За таких обставин, оскільки рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 набрало законної сили та є чинним, то відповідно останнє є обов'язковими до виконання боржником.
За поясненнями кредитора під час примусового виконання рішення суду у справі №905/2016/16 погашення вимог Банку не відбулось.
Боржник не заперечує факт невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16.
За таких обставин, заборгованість за Кредитним договором за рішенням суду у справі №905/2016/16 щодо якої кредитор просить визнати його вимоги до боржника, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, становить:
154600000,00грн - заборгованість за кредитом;
27211428,57грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
2545176,39грн - заборгованість по комісії з управління кредитною лінією;
2166548,15грн - загальний розмір 3% річних, з яких 1882992,27грн нараховані на суму основного боргу, 254550,52грн - на суму процентів за користування кредитом, 29005,36грн - на суму комісії з управління кредитною лінією;
2238236,12грн - інфляційні втрати;
206010,20грн - судовий збір.
У зв'язку з подальшим невиконанням умов Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 та рішення суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» до вимог, які виникли за рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, додатково заявило вимоги до боржника в частині нарахування процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про уточнення (зменшення) кредиторських вимог, загальний розмір кредиторських вимог до боржника становить 526407846,62грн:
154600000,00грн - заборгованість за кредитом;
186037161,99грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, з яких 27211428,57грн заявлені на підставі рішення суду та 158825733,42грн додатково заявлені;
2545716,39грн - заборгованість по комісії з управління кредитною лінією;
41692973,85грн - 3% річних, яких 2166548,15грн заявлені на підставі рішення суду та 158825733,42грн додатково заявлені;
141321444,19грн - інфляційні втрати, яких 2238236,12грн заявлені на підставі рішення суду та 139083208,07грн додатково заявлені;
206010,20грн - судовий збір у справі №905/2016/16;
4540,00грн - судовий збір у справі №905/909/21.
Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вказує на те, що вимоги кредитора до боржника у розмірі 154417539,00грн забезпечені відповідно до договору застави №5114Z9 від 22.04.2014 та договору іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014.
Поряд з цим, кредитор зазначає, що договори застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненими, оскільки товари в обороті, які передані на підставі договору застави №5114Z8 від 22.04.2014 фактично відсутні, а право вимоги, що передано у заставу за договором №5114Z7 від 22.04.2014, вичерпано/реалізовано боржником.
До матеріалів справи долучено лист Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №195-04/1163 від 12.10.2016 до боржника, за змістом якого Банк вимагав вжити заходів щодо страхування заставного майна за договорами застави №5114Z10, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014.
23.10.2019 комісією у складі Іпотекодержателя/Заставодержателя - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» проведено перевірку (огляд) наявності, стану та умов зберігання/використання майна відповідно до договору іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014, договорів застави №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014.
За змістом вказаної перевірки відповідно до Акту від 23.10.2019 комісією встановлено, що товари в обороті за ознаками, що вказані в договорі застави №5114Z8 від 22.04.2014, на території заводу ПрАТ «ЗОКМ», за адресою, що вказана у договорі застави, не знайдені, тобто фактично відсутні. За висновками комісії, усе оформлене забезпечення є в наявності частково, окрім товарів в обороті, які за місцем їх знаходження, вказаного у договорі застави, не знайдені. Стан майна при візуальному огляді задовільний, умови зберігання належні, умови використання належні частково (більша частина майна не використовується). Заставне майно на момент перевірки не застраховане. Результат перевірки - із зауваженнями (без підпису Заставодавця).
31.08.2021 здійснено перевірку товарів в обороті за договором №5114Z8 від 22.04.2014, за результатами якої відповідно до Акту перевірки товарів представники Банку не були допущені до огляду предметів забезпечення/до приміщень, у яких зберігаються предмети забезпечення (перевірка майна не проведена, майно до огляду не надано).
До матеріалів заяви долучені також копії Акту перевірки обладнання від 31.08.2021 за договорами застави №5114Z9 від 22.04.2014 та Акту перевірки нерухомості від 31.08.2021 за договором іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014.
За таких обставин, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» стверджує, що з огляду на фактичну відсутність у боржника товарів в обороті за договором застави №5114Z8 від 22.04.2014, вимоги кредитора до боржника не можуть вважатися такими, що забезпечені заставою згідно з таким договором застави.
Кредитор також вказує, що боржник вичерпав/реалізував права вимоги поставки товарів, що є предметом застави за договором №5114Z7 від 22.04.2014, у зв'язку з чим вимоги кредитора до боржника також не можуть вважатися такими, що забезпечені заставою відповідно до такого договору застави.
З урахуванням викладеного Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», вважає, що оскільки договори застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненими, то вимоги кредитора слід включити в реєстр вимог кредиторів окремо, які забезпечені майном, у розмірі 154417539,00грн.
Боржник у наданих доповненнях до заперечень вказує, що строк дії договорів купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 підписаного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс» та №1710 від 10.03.2010 підписаного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвет», право вимоги товарів за якими є предметом застави за договором №5114Z7 від 22.04.2014, закінчився 31.12.2014, тому договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненим у зв'язку із закінченням строку дії права, яке складає предмет застави.
Боржник також зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс» припинило свою господарську діяльність, а товари в обороті, визначені у договорі застави №5114Z8 від 22.04.2014, не ідентифіковані, що не відповідає вимогам статті 41 Закону України.
За позицією боржника, враховуючи припинення усіх прав Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» як заставодержателя за договорами застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014, боржник просить врахувати припинення застави при визначені грошових вимог кредитора.
Боржником до матеріалів справи додані інвентаризаційна описи основних засобів станом на 31.08.2021 та не надані витребувані судом акти інвентаризації щодо наявності необоротних активів, матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання; не надано переліку заставного майна боржника по кожному з заставодержателів із зазначенням його місцезнаходження, а також інформації щодо вжиття заходів щодо його охорони та збереження.
Суд відмічає, що кредитор - Акціонерне товариство «Сенс Банк» заперечує щодо припинення забезпечення за договорами застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 та вважає, що розмір вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», що забезпечені заставою, становить 170726578,29грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви суду
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
В частині 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Боржник не надав суду доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту та сплати комісії з управління кредитною лінією за Кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014, наявність заборгованості за кредитом у розмірі 154600000,00грн та за комісією у розмірі 2545176,39грн встановлена рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 та не спростовується боржником, з урахуванням чого, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за кредитом у розмірі 154600000,00грн та за комісією у розмірі 2545176,39грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів.
Щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості останнього по процентам у розмірі 186037161,99грн, то суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у статті 625 Цивільного кодексу України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов'язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Розглядаючи кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до боржника на суму 186584752,87грн процентів, судом встановлено, що боржник, Приватне акціонерне товариство «Завод по обробці кольорових металів” не виконав у повному обсязі грошові зобов'язання перед кредитором за договором №5114К4 від 22.04.2014.
Рішенням суду у справі №905/2016/16 встановлено, що боржник порушив строк повернення кредиту, оскільки не повернув усю суму кредиту у строк, передбачений умовами кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014.
За змістом кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 сторони погодили: тип процентної ставки за кредитом: фіксована. Розмір процентної ставки за кредитом 23,0% річних (п.3.1.1-3.1.2. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015).
Згідно п.3.1.3. Кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені п.4.1 цього договору.
Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року (п.3.1.4. Кредитного договору).
Отже умови кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 не містять умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитом за ставкою 23,0% річних.
При цьому, суд відхиляє заперечення Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», що Генеральна угода №5114N1 діє до 21.04.2019, тому зобов'язання за кредитним договором залишаються чинними до цієї дати.
Пунктами 2.3., 2.4. Генеральної угоди передбачено, що строк користування Кредитом за цією Генеральною угодою: до “21” квітня 2019 року. При цьому умовами Кредитного договору може встановлюватись інший (менший) строк погашення Кредиту, що надається згідно з відповідним Кредитним договором, який є обов'язковим до дотримання. Процентна ставка за Кредитом визначається у відповідному Кредитному договорі.
Таким чином, процентна ставка, строк та порядок її нарахування визначаються саме умовами Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014.
Умови п. 12.1.2. Генеральної угоди та п.14.1.2. Кредитного договору в частині чинності договорів до дати повного виконання сторонами своїх зобов'язань закріплюють обов'язок сторін виконати зобов'язання за договором, які виникли під час дії такого договору, а не право подальшого (після 21.04.2016) нарахування кредитором процентів за користування кредитом за ставкою 23,0% річних.
Разом з цим, рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 задоволені вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 27211428,57грн.
В матеріалах справи №905/909/21 наявна заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про збільшення розміру позовних вимог, що подавалася в межах справи №905/2016/16 та містить розрахунок заборгованості за кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 станом на 06.09.2016.
Так, заборгованість боржника по процентам за кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 станом за період з 01.12.2015 по 06.09.2016, яка стягнута рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, становить у сумі 27211428,57грн, з них: за період з 01.12.2015 по 21.12.2015 у розмірі 1529309,12грн, за період з 22.12.2015 по 31.12.2015 у розмірі 988361,11грн, за період з 01.01.2016 по 11.01.2016 у розмірі 1087197,22грн, за період з 12.01.2016 по 31.01.2016 у розмірі 1975444,44грн, за період з 01.02.2016 по 29.02.2016 у розмірі 2864394,45грн, за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у розмірі 3061938,89грн, за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 у розмірі 2963166,67грн, за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 у розмірі 3061938,89грн, за період з 01.06.2016 по 30.06.2016 у розмірі 2963166,67грн, за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 у розмірі 3061938,89грн, за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 у розмірі 3061938,89грн, за період з 01.09.2016 по 06.09.2016 у розмірі 592633,33грн.
Таким чином, оскільки обставини, пов'язані з наявністю заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 27211428,57грн, встановлені у рішенні Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 мають преюдиціальне значення для справи, що розглядається; враховуючи, що боржник не надав суду доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі сплати процентів за Кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014, наявність такої заборгованості не спростовується боржником, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за процентами у розмірі 27211428,57грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів.
Щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по процентам у розмірі 158825733,42грн, нараховані щомісячно за період з 07.09.2016 по 31.01.2021, то суд виходить з такого.
Враховуючи приписи частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України та з огляду на те, що кредитний договір №5114К4 від 22.04.2014 не містить умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитом за ставкою 23,0% річних, судом не встановлені правомірні підстави нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 23,0% за період з 07.09.2016 по 31.01.2021, тому вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині заборгованості по процентам у сумі 158825733,42грн відхиляються судом.
Щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по 3% річних у розмірі 41692973,85грн, то суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до наданого розрахунку кредитор нарахував 3% річних у загальному розмірі 41692973,85грн, з яких 24547984,14грн нараховані на суму основного боргу, 16737952,27грн нараховані на суму процентів за користування кредитом, 407037,44грн нараховані на суму комісії за управління кредитною лінією.
Судом з'ясовано, що нараховані 3% річних на суму основного боргу за загальний період прострочення з 01.12.2015 по 06.09.2016 у розмірі 1882992,27грн, на суму процентів за користування кредитом за загальний період прострочення з 16.01.2016 по 06.09.2016 у розмірі 254550,52грн, на суму комісії за у правління кредитною лінією за загальний період прострочення з 16.01.2016 по 06.09.2016 у розмірі 29005,36грн були предметом розгляду у справі №905/2016/16.
За висновками суду, викладеними у рішенні Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, розрахунок 3% річних є арифметично вірним та підлягає стягненню у заявленому розмірі.
За таких обставин, судом в межах справи №905/2016/16 вже вирішено питання щодо розміру 3% річних вказаний період.
На підставі викладеного та враховуючи розрахунок 3% річних на суму основного боргу, процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією, здійснений судом у справі №905/2016/16, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за 3% річними у загальному розмірі 2166548,15грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів.
Суд перевіряє обґрунтованість нарахування 3% річних:
- у розмірі 22664991,87грн, що нараховані на основний борг за період прострочення з 07.09.2016 по 27.07.2021;
- у розмірі 16483401,75грн, що нараховані на заборгованість по процентам за період прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 10.11.2015 по 30.11.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2015 по 27.07.2021;
- у розмірі 378032,08грн, що нараховані на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 27.07.2021.
Перевіривши розрахунок кредитора в частині нарахування 3% річних на основний борг та заборгованість по комісії, суд встановив, що розрахунок 3% річних у розмірі 22664991,87грн на основний борг за період прострочення з 07.09.2016 по 27.07.2021 та 378032,08грн на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 27.07.2021 є арифметично правильним.
Щодо нарахування 3% річних на заборгованість по процентам, судом встановлено, що нарахування 3% річних за період з 07.09.2015 по 27.07.2021 здійснювалось на неправильний розмір заборгованості по процентам, оскільки, як було встановлено судом, кредитором неправомірно продовжувалося нарахування процентів за кредитом.
Отже, належний розмір 3% річних на заборгованість по процентам становить у загальній сумі 4003525,02грн, з них: за період прострочення з 08.09.2015 по 08.09.2015 на борг у розмірі 2371777,78 складає 194,94грн, з 09.09.2015 по 09.09.2015 на борг у розмірі 1621777,78грн складає 133,30грн, з 10.09.2015 по 10.09.2015 на у розмірі 1021777,78 складає 83,98грн, з 10.11.2015 по 30.11.2015 на борг у розмірі 3067752,78грн складає 5295,03грн, з 01.12.2015 по 07.12.2015 на борг у розмірі 2953044,77грн складає 1699,01грн, з 08.12.2015 по 21.12.2015 на борг у розмірі 5920044,77грн складає 6812,11грн, з 07.09.2016 по 27.07.2021 на борг у розмірі 27211428,57грн складає 3989306,65грн.
Перевіривши розрахунок кредитора в частині нарахування 3% річних заборгованість по комісії, суд встановив, що розрахунок 3% річних у розмірі 378032,08грн на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 27.07.2021 є арифметично правильним.
Щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по інфляційним втратам у загальному розмірі 141321444,19грн, то суд зазначає про таке.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.
Відповідно до наданого розрахунку кредитор нарахував інфляційні втрати у загальному розмірі 141321444,19грн, з яких 89832976,89грн нараховані на суму основного боргу, 49974989,00грн нараховані на суму процентів за користування кредитом, 1513478,30грн нараховані на суму комісії за управління кредитною лінією.
Судом з'ясовано, що заявлені інфляційні втрати у загальній сумі 5933684,54грн, з яких 2396031,00грн нараховані на основний борг, 424841,81грн нараховані на заборгованість по процентам за користування кредитом та 49404,83грн нараховані на заборгованість по комісії за управління кредитною лінією, були предметом розгляду у справі №905/2016/16.
За висновками суду, викладеними у рішенні Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, встановлено невідповідність розрахунку інфляційних втрат вимогам Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо періодів нарахування.
При цьому, суд в межах справи №905/2016/16, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що стягненню підлягають інфляційні втрати у загальній сумі 2238236,12грн, з яких:
- 1924885,95грн нараховані на основний борг, а саме, за період з 01.02.2016 по 31.08.2016 на заборгованість у сумі 100000,00грн розмір інфляційних втрат складає 3596,80грн; за період з 01.03.2016 по 31.08.2016 на заборгованість у сумі 100000,00грн розмір інфляційних втрат складає 4012,85грн; за період з 01.04.2016 по 31.08.2016 на заборгованість у сумі 77200000,00грн розмір інфляційних втрат складає 2302889,91грн; за період з 01.05.2016 по 31.08.2016 на заборгованість у сумі 77200000,00грн розмір інфляційних втрат складає -385613,61грн;
- 284065,68грн нараховані на заборгованість по процентам, а саме, за період з 01.02.2016 по 31.08.2016 на суму 3065261,11грн розмір інфляційних втрат складає 110251,21грн; за період з 01.02.2016 по 31.08.2016 на суму 546165,74грн розмір інфляційних втрат складає 19644,47грн; за період з 01.07.2016 по 31.08.2016 на суму 1425,14грн розмір інфляційних втрат складає -5,70грн; за період з 01.03.2016 по 31.08.2016 на суму 3062641,66грн розмір інфляційних втрат складає 122899,16грн; за період з 01.04.2016 по 31.08.2016 на суму 2864394,45грн розмір інфляційних втрат складає 85445,40грн; за період з 01.05.2016 по 31.08.2016 на суму 3061938,89грн розмір інфляційних втрат складає -15294,37грн; за період з 01.06.2016 по 31.08.2016 на суму 2963166,67грн розмір інфляційних втрат складає -17746,42грн; за період з 01.07.2016 по 31.08.2016 на суму 3061938,89грн розмір інфляційних втрат складає -12238,57грн; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 на суму 2963166,67грн розмір інфляційних втрат складає -8889,50грн;
- 29284,49грн нараховані на заборгованість по комісії, а саме, за період з 01.02.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює 11976,76грн; за період з 01.03.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює 13362,14грн; за період з 01.04.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює 9932,97грн; за період з 01.05.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює -1663,25грн; за період з 01.06.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює -1994,24грн; за період з 01.07.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює -1330,94грн; за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 на суму 332984,00грн розмір інфляційних втрат дорівнює -998,95грн.
На підставі викладеного та враховуючи розрахунок інфляційних втрат на суму основного боргу, процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією, здійснений судом у справі №905/2016/16, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за інфляційними втратами у загальному розмірі 2238236,12грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, судом перевіряються вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині заборгованості про визнання його кредитором боржника по нарахованим інфляційним втратам в сумі 87908090,94грн на заборгованість по основному боргу, в сумі 49690923,32грн на заборгованість по процентам та в сумі 1484193,81грн на заборгованість по комісії.
Судом з'ясовано, що відповідно до наданого розрахунку кредитором додатково нараховані інфляційні втрати:
- у загальному розмірі 87908090,94грн на основний борг за періоди прострочення з 01.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 01.08.2021;
- у загальному розмірі 49690923,32грн на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 01.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 01.08.2021;
- у загальному розмірі 1484193,81грн на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.10.2015 по 21.12.2015, з 16.10.2015 по 21.12.2015, з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 17.11.2015 по 21.12.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 01.08.2021.
При цьому, нарахування інфляційних втрат на заборгованість по процентам здійснено на розмір заборгованості, який нарахований кредитором неправомірно з огляду на наведені вище мотиви суду, тому суд перевіряє подальше нарахування інфляційних втрат заборгованість по процентам у загальному розмірі 27211428,57грн, яка стягнута рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16.
Судом встановлено, що кредитор має право на подальше нарахування інфляційних втрат на грошові зобов'язання боржника.
Разом з цим, боржник просить застосувати строк позовної давності до вимог кредитора у повному обсязі, що складає 526407846,62грн. Акціонерне товариство «Сенс Банк» просить застосувати строки позовної давності до вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
У свою чергу, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» заперечує щодо застосування позовної давності, посилаючись на п.12.5.1. Генеральної кредитної угоди №5114N1 від 22.04.2014 та п.14.6.1. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014, за змістом яких сторони домовилися про збільшення строків позовної давності.
Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.
Позовна давність відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, судом враховані висновки Верховного суду викладені в постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.
Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу.
Пред'явлення позову як форми захисту суб'єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в Цивільного кодексу України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
Цивільний кодекс України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі №910/12604/18).
Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.
У справі, що розглядається, кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство.
Тобто кредитор звернувся до суду в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України з вимогою про захист свого майнового права та інтересу.
За таких умов положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство.
Ураховуючи наведене, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.
Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Водночас ЄСПЛ у свої рішеннях неодноразово звертав увагу, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Гнучкість механізму застосування позовної давності означає можливість для суду врахувати різноманітні особливості конкретної справи при визначенні початку, перебігу та закінчення позовної давності.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При вирішенні питання щодо початку перебігу позовної давності, суд виходить із суті господарських правовідносин які склались між сторонами та факту порушення боржником зобов'язання по Генеральній угоді та кредитного договору.
Отже, виходячи з того, що судом встановлено порушення боржником зобов'язання щодо повернення кредиту по кредитному договору до 21.04.2016, то відповідно перебіг позовної давності починається з 22.04.2016 та, за загальним правилом, спливає 22.04.2019.
Згідно із ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Кредитором не повідомлено суд та судом не встановлено обставин пов'язаних із зупиненням перебігу позовної давності.
Відповідно до частин першої, другої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя статті 264 Цивільного кодексу України).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17).
Як встановлено судом вище, кредитор звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до боржника про стягнення заборгованості, яка була розглянута судом в межах справи №905/2016/16. Судом встановлено з бази “Діловодство спеціалізованих судів” та з матеріалів справи №905/2016/16, що знаходяться в архіві суду, що позовна заява була подана до суду 13.06.2016. Тобто строк позовної давності переривається шляхом пред'явлення кредитором позову до боржника та відповідно починається заново з 13.06.2016 та відповідно за загальним правилом закінчується 13.06.2019.
Інших обставин пов'язаних із перериванням строку позовної давності, кредитором не повідомлено і судом не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.
Саме на кредитора покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).
Кредитором не повідомлено суд про наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності.
Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
З системного аналізу статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №910/4908/21.
Суд також зазначає, якщо 3% річних нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення.
Судом з'ясовано, що відповідно до п.12.5.1. Генеральної кредитної угоди №5114N1 від 22.04.2014 та п.14.6.1. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 боржник та кредитор домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов'язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.
За таких обставин, сторони погодили, що склад грошових зобов'язань, до яких застосовується строк позовної давності у 10 років,передбачається умовами договору.
Разом з тим, виходячи зі змісту умов Генеральної угоди та Кредитного договору, судом не встановлено, що сторонами окремо погоджено, що до складу грошових зобов'язань боржника по угоді та/або договору включаються зобов'язання щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Суд зауважує, що право нараховувати інфляційні втрати та 3% річних виникає на підставі закону, а саме ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, 3% річних та інфляційні втрати відносяться до грошових зобов'язань, право на нарахування та стягнення яких виникло у кредитора на підставі Закону а не Договору, тому до таких зобовязань застосовуються позовна давність визначаена Законом.
Отже, суд відхиляє доводи кредитора щодо застосування до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат збільшеного строку давності, оскільки сторони чітко погодили між собою, що такий строк застосовується тільки до грошових зобов'язань передбачених Договором, а не Законом.
За змістом цієї норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Близька за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Аналіз змісту ст. 625 Цивільного кодексу України та норм Цивільного кодексу України щодо позовної давності у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 цього Кодексу), сплив якої, у разі заявлення стороною у спорі про її застосування, є підставою для відмови у позові.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць/день з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2018 у справі №918/117/18, від 30.01.2019 у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.
Як встановлено судом вище, до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних застосовується загальний строк позовної давності тривалістю 3 роки.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX внесені доповнення до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон України №540-IX від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 9 грудня 2020 року.
З урахуванням наведених обставин, позовна давність продовжена на строк дії карантину щодо вимог, закінчення позовної давності за якими припадає на 12.03.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи наведені приписи щодо застосування загальної позовної давності за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, з огляду на переривання строку позовної давності та строк дії карантину, до вимог щодо 3% річних, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за період прострочення з 07.09.2016 по 11.03.2017 у розмірі 2359446,67грн; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 10.11.2015 по 30.11.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2015 по 11.03.2017 у розмірі 428003,01грн; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 11.03.2017 у загальному розмірі 43336,86грн, підлягає застосуванню позовна давність, тому суд відмовляє у визнанні вимог кредитора в цій частині.
Разом з цим, суд встановив, що строк позовної давності до вимог в частині заборгованості 3% річних за період з 12.03.2017 по 27.07.2021 не сплив. Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв про застосування строків позовної давності.
Таким чином, з урахуванням застосування позовної давності, належний розмір 3% річних становить 24213922,01грн, з них:
20305545,21грн нарахованих на основний борг в сумі 154600000,00грн за період прострочення з 12.03.2017 по 27.07.2021;
3574016,13грн нарахованих на борг по процентам в сумі 27211428,57грн за період прострочення з 12.03.2017 по 27.07.2021;
334360,67грн нарахованих на борг по комісії 2545716,39грн за період прострочення з 12.03.2017 по 27.07.2021.
Отже, вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості по 3% річних у загальному розмірі 24213922,01грн є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів, в іншій частині вимоги відхиляються судом.
Як вже зазначено судом, до вимог про нарахування інфляційних втрат також заявлено вимогу про застосування позовної давності.
Таким чином, враховуючи наведені приписи щодо застосування загальної позовної давності за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та з огляду на переривання строку позовної давності та продовження позовної давності на строк дії карантину до вимог щодо інфляційних втрат, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за періоди прострочення з 01.12.2015 по 21.12.2015 та з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 01.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.10.2015 по 21.12.2015, з 16.10.2015 по 21.12.2015, з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 17.11.2015 по 21.12.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017 підлягає застосуванню позовна давність, тому суд відмовляє у визнанні вимог кредитора в цій частині.
Разом з цим, суд встановив, що строк позовної давності до вимог в частині заборгованості інфляційних втрат за період з 12.03.2017 по 01.08.2021 (березень 2017 року - липень 2021 року) не сплив.
Таким чином, з урахуванням застосування позовної давності, належний розмір інфляційних втрат становить 77671011,90грн, з них: 65134109,36грн нараховані на основний борг в сумі 154600000,00грн за період прострочення з березня 2017 року по липень 2021 року; 11464373,62грн нараховані на борг по процентам в сумі 27211428,57грн за період прострочення з березня 2017 року по липень 2021 року; 1072528,90грн нараховані на борг по комісії 2545716,39грн за період прострочення з березня 2017 року по липень 2021 року.
Отже, вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості по інфляційним втратам у загальному розмірі 77671011,88грн є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів, в іншій частині вимоги відхиляються судом.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по судовому збору, сплаченому кредитором при розгляді справи №905/2016/16 у розмірі 206010,20грн, то суд їх визнає, оскільки вони підтверджені судовим рішенням.
Також, судом визнаються вимоги кредитора до боржника пов'язані зі сплатою судового збору за подання заява з кредиторськими вимогами у розмірі 4540,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, заява Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» підлягає задоволенню частково.
Вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» визнані судом у загальному розмірі 290857413,32грн, з них:
154600000,00грн - заборгованість за кредитом;
27211428,57грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
2545716,39грн - заборгованість по комісії з управління кредитною лінією;
26380470,16грн - 3% річних, яких 2166548,15грн заявлені на підставі рішення суду та 24213922,01грн додатково заявлені;
79909248,00грн - інфляційні втрати, яких 2238236,12грн заявлені на підставі рішення суду та 77671011,88грн додатково заявлені;
206010,20грн - судовий збір у справі №905/2016/16;
4540,00грн - судовий збір у справі №905/909/21. Решта вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до боржника відхиляються судом.
Як було встановлено судом вище, в забезпечення виконання грошових зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватним акціонерним товариством «Завод по обробці кольорових металів» були укладені відповідні договори іпотеки та застави. Оцінена вартість предметів забезпечення за умовами договорів становить 316283792,00грн. При цьому, забезпечення за договором застави №5114Z6 від 22.04.2014, за яким в заставу передано право вимоги коштів з депозитних рахунків у загальному розмірі 8500000,00грн, є припиненим внаслідок договірного списання коштів з депозитних рахунків боржника, що встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16. Кредитор просить визнати його вимоги забезпечені заставою на суму 154417539,00грн та посилається на те, що договори застави №5114Z7 від 22.04.2014 та №5114Z8 від 22.04.2014 також є припиненими внаслідок фактичної відсутності товарів в обороті, що передані в заставу, а також у зв'язку із тим, що боржник вичерпав/реалізував права вимоги поставки товарів, що є предметом застави договір застави №5114Z7 від 22.04.2014. Боржник також стверджує, що договори застави №5114Z7 від 22.04.2014 та №5114Z8 від 22.04.2014 є припиненими. У свою чергу, кредитор - Акціонерне товариство «Сенс Банк» заперечує щодо таких обставин, стверджує, що належних доказів припинення таких договір застави не надано та належний розмір забезпечених вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» становить 170726578,29грн.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедури банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17 визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема статей 572, 575, 589 Цивільного України, Законів України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку».
Згідно з статтею 572 та частиною першою статті 576 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (частини перша, друга статті 4 Закону України «Про заставу»).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель), та статті 1 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Судом встановлено, що в цій справі, заставодавцем та іпотекодавцем є сам боржник, який передав Банку в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору об'єкти нерухомості, майно, обладнання, товари в обороті, майнові права.
За положеннями частини другої статті 589 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду щодо визначення розміру вимог забезпеченого кредитора, викладеної постанові від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18, вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Тобто, вимоги забезпеченого кредитора обмежуються договірною вартістю предмета.
Відповідно до частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (частина 2 статті 593 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Судом було встановлено, що за договором застави №5114Z8 від 22.04.2014, боржник передав у заставу кредитору товари в обороті, перелік яких міститься в тексті договору, загальною заставною вартістю у розмірі 18750000,00грн.
Кредитор вказує, що забезпечення за таким договором є припиненим у зв'язку з фактичною відсутністю товарів. Боржник зазначає про закінчення строку дії договорів купівлі-продажу.
Разом з цим, приписи статей 593 Цивільного кодексу України та 28 Закону України «Про заставу» пов'язують припинення застави внаслідок втрати застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави, або у разі загибелі заставленого майна.
Так, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду з заявою про визнання його кредитором боржника у вересні 2021 року, до матеріалів заяви на підтвердження фактичної відсутності товарів в обороті надало акти перевірок від 23.10.2019 та від 31.08.2021.
Надалі, у грудні 2021 року кредитор звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, викладеного у відповіді на заяви та заперечення АТ «Альфа-Банк», ПрАТ «ЗОКМ» та розпорядника майна, за змістом якого просив, зокрема, витребувати у боржника акти інвентаризації активів та зобов'язань боржника за період з 28.07.2018 по сьогоднішній день.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.01.2022 зобов'язано, зокрема, керівника Чистякова Олександра Вікторовича Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження фактичної наявності залишків товарів із зазначенням найменування, кількості, вартості на складі (складах) підприємства боржника, станом на теперішній час (результати інвентаризації, бухгалтерські документи, первинні документи, тощо).
Керівник Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» вимоги ухвали суду від 26.01.2022, не виконав.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2022 задоволено клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника боржника. Припинено повноваження керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» - ОСОБА_2 . Тимчасово покладено виконання обов'язків керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на розпорядника майна - Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» Кіцула Сергія Богдановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1296, видане Міністерством юстиції України від 08.07.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
При цьому, під час розгляду клопотання розпорядника майна судом встановлено, що керівником боржника вчиняються дії, що перешкоджають виконанню повноважень розпорядника майна, що проявляється у не виконанні протягом тривалого часу вимог запитів розпорядника майна щодо надання документів необхідних для проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках, не проведення інвентаризації майна протягом більше шести місяців, які минули з моменту відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, який станом на теперішній час триває.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від №56 від 20.02.2023) Бахмутська міська територіальна громада (місцезнаходження боржника) включена до переліку територіальних громад, які розташовані на території активних бойових дій.
Судом відмічається, що в матеріалах справи відсутні докази проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведення інвентаризації майна боржника після 18.02.2022 арбітражним керуючим.
У лютому 2023 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду з клопотанням про витребування доказів, за змістом якого просить витребувати у розпорядника майна як виконуючого обов'язки керівника боржника докази наявності, стану збереження або втрати (знищення) предмета застави за договором застави №5114Z8 від 22.04.2014; у разі відчуження заставлених товарів за договором №5114Z8 від 22.04.2014 та здійснення їх заміни іншими товарами такої ж або більшої вартості - докази такої заміни із зазначенням знаходження товарів у володінні заставодавця чи їх розташування в певному цеху, складі, іншому приміщенні або іншим способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомих речей як предмета застави.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» про витребування доказів з мотивів, вказаних вище.
Судом не приймаються надані до матеріалів справи акти перевірок від 23.10.2019 та від 31.08.2021 як належні докази втрати або загибелі предметів застави, оскільки акт від 23.10.2019 фактично складений в односторонньому порядку представниками кредитора, а за змістом акту від 31.08.2021 представники кредитора не були допущені до огляду предметів забезпечення/до приміщень, у яких зберігаються предмети забезпечення.
Крім того, матеріали справи не містять доказів реалізації права вимоги; вжиття заходів, необхідних для визначення стану предмета застави після перевірки предмету застави 23.10.2019.
Таким чином, заставодержатель як заінтересована особа протягом тривалого часу (з 23.10.2019 по 31.08.2021) не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на підтвердження або спростування фактичної наявності предмета застави.
Судом враховано, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 28.03.2019 та на 21.01.2022, зареєстровані зміни відомостей про обтяження, за якими термін дії обтяжень за договором застави №5114Z8 від 22.04.2014 становить до 28.03.2024, а строк виконання зобов'язань (21.04.2019). І навіть після настання строку виконання зобов'язання (21.04.2019), сторони не внесли зміни до реєстру.
Крім того, договір застави №5114Z8 від 22.04.2014 передбачає ряд обов'язків для заставодавця щодо заставного майна, зокрема, в разі відчуження предмету застави замінити його аналогічним товаром такої ж вартості (п. 2.3.12); у випадку загибелі або втрати у будь-який спосіб предмету застави або його частини, не пізніше наступного робочого дня, як стане відомо про це заставодавцю, повідомити про це заставодержателя і у термін не пізніше двадцяти днів надати аналогічну за вартістю та якістю заміну предмету застави, чи незалежно від терміну, виконати в повному обсязі забезпечене заставою зобов'язання (п. 2.3.13); за свій рахунок страхувати предмет застави у страховій компанії (п. 6.1).
Матеріали справи не містять належних доказів виконання заставодавцем обов'язку щодо повідомлення заставодержателя про загибель або втрату предмету застави, а також доказів відсутності у заставодателя іншого майна для заміни предмета застави.
Суд також відхиляє твердження боржника про те, що товари в обороті не ідентифіковані всупереч приписам ст. 41 Закону України «Про заставу», оскільки товари в обороті як предмет застави визначаються родовими ознаками.
Таким чином, належних доказів припинення такої застави з підстав, передбачених статтею 593 Цивільного кодексу України та статтею 28 Закону України «Про заставу», до матеріалів справи не надано, зокрема, будь-яких первинних документів, які б підтверджували реальну та наявну втрату, знищення, стан заставного майна, інших доказів виведення зі свого володіння предмета застави, неможливості заміни предмета застави іншим майном.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність забезпечення вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на підставі договору застави №5114Z8 від 22.04.2014 на забезпечення у розмірі 18750000,00грн.
Щодо припинення договору застави №5114Z7 від 22.04.2014, судом встановлено, що за таким договором, в редакції договору про внесення змін №5114Z7-1 від 26.06.2015, боржник передав в заставу кредитору майнові права, а саме право вимоги товарів (кольорові метали та їх сплави, лом та відходи кольорових металів та їх сплавів), які будуть поставлені Заставодавцю за договором купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс», та договором №1710 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвет», загальна заставна вартість предмету застави становить 134616253,00грн.
Умовами договору застави №5114Z7 від 22.04.2014 передбачено, що з моменту одержання Заставодавцем товарів в рахунок виконання зобов'язання контрагента за контрактом та у разі отримання грошових сум від контрагента за контрактом останні є предметом застави за цим Договором (п.1.2. Договору).
Боржник зазначає, що строк дії договорів купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 та №1710 від 10.03.2010 закінчився 31.12.2014.
Відповідно до абзацу 6 статті 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. У той же час, згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про заставу» строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору, може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.
З огляду на наведене, закінчення строку дії договорів купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 та №1710 від 10.03.2010 не є підставою для припинення застави.
Разом з цим, судом з'ясовано, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань 13.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс», яке є стороною договору купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010.
Згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до вимог статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про її припинення.
Отже, зобов'язання, що виникли з договору купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 є припиненими у зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс».
Таким чином, враховуючи приписи статей 28, 49 Закону України «Про заставу» про припинення застави при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави, з огляду на припинення зобов'язань, що виникли з договору купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 внаслідок ліквідації однієї з зобовязаної особи, договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненим в частині прав вимоги товарів (кольорові метали та їх сплави, лом та відходи кольорових металів та їх сплавів), які будуть поставлені Заставодавцю за договором купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс».
Однак, станом на дату розгляду кредиторських вимог, договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 є дійсним, належних доказів припинення зобов'язань по /недійсності договору №1710 від 10.03.2010 матеріали справи не місять, як і не містять будь-яких доказів на підтвердження факту виконання/невиконання зобов'язань зобов язаними особами за такими договорами, первинних документів на підтвердження наявності/відсутності дебіторської заборгованості за договорами купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 та №1710 від 10.03.2010.
Судом відмічається, що боржник вказуючи на припинення застави посилається тільки на те, що вона припинена у зв'язку з закінченням строку дії договору, а не у зв'язку з неможливістю виконання. Боржник також не надав жодних пояснень щодо виконання та або невиконання договорів купівлі-продажу, майнові права по яким боржник передав в заставу.
Разом з цим, судом в межах розгляду справи, з дотриманням принципу змагальності, вчинялися процесуальні дії з метою повного з'ясування всіх обставин справи та отримання належних доказів, зокрема, ухвалою суду від 26.01.2022 зобов'язано керівника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» надати до суду належні та допустимі докази на підтвердження фактичної наявності залишків товарів із зазначенням найменування, кількості, вартості на складі (складах) підприємства боржника, станом на теперішній час (результати інвентаризації, бухгалтерські документи, первинні документи, тощо). Вимоги ухвали суду не були виконані.
Судом також враховано, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 28.03.2019, зареєстровані зміни відомостей про обтяження, за якими термін дії обтяжень за договором застави №5114Z7 від 22.04.2014 становить до 28.03.2024.
Реєстрація змін відомостей про обтяження за договором застави №5114Z7 від 22.04.2014 про продовження терміну дії такого обтяження до 28.03.2024 вчинена кредитором, Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», самостійно на власний розсуд, що підтверджує зі сторони кредитора вчинення дій на продовження термін обтяження договору застави №5114Z7 від 22.04.2014 та спростовує висновки викладені в кредиторській заяві про припинення обтяження у звязку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави та або вичерпності/реалізованості права вимоги Боржника. Закінчення строку дії договору не призводить до припинення ані зобов'язань по договору а ні права вимоги по договору.
При цьому, дослідивши матеріали справи та оцінивши поведінку кредитора, Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», під час розгляду справи, судом вбачається, що кредитор перекладає на суд обов'язок доведення або спростування певних обставин справи.
Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування для забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Суд неодноразово звертав увагу кредитора, що законодавцем в абзаці 3 частини другої статті 45 Кодексу України з процедури банкрутства визначено право забезпеченого кредитора повністю або частково відмовитися від забезпечення. Разом з цим, кредитор не реалізував своє процесуальне право відмовитись від, на його думку “неіснуючого” забезпечення та не надав належних та допустимих й достатніх доказів на підтвердження таких обставин.
Станом на дату розгляду справи, заява від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відмову від забезпечення кредиторських вимог, до суду не надходила.
Судом також береться до уваги те, що станом після 24.02.2022 та на теперішній час, зв'язок з боржником повністю відсутній. Арбітражний керуючий також не надає жодних пояснень щодо наявності або відсутності майна та у лютому 2023 подав клопотання про припинення його повноважень розпорядника майна боржника. В умовах проведення активних бойових дій у м. Бахмуті, суду не вбачається за можливе достеменно встановити наявності або відсутності майна, майнових прав, товарів в обороті боржника. Отже, суд розглядає кредиторські вимоги на підставі наявних матеріалів справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що кредитором та боржником не доведено належними доказами припинення застави за договором №5114Z7 від 22.04.2014.
Щодо розміру забезпечення за договором застави №5114Z7 від 22.04.2014 внаслідок припинення такого договору в частині прав вимоги товарів (кольорові метали та їх сплави, лом та відходи кольорових металів та їх сплавів), які будуть поставлені Заставодавцю за договором купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс», суд зазначає таке.
Судом встановлено, що загальна заставна вартість предмету застави за договором застави №5114Z7 від 22.04.2014 становить 134616253,00грн, договір не містить визначення заставної вартості предмету застави окремо за кожним із договорів, за якими забезпечено право вимоги.
При цьому, відповідно до п.4.2. договору №1710 від 10.03.2010, який є чинним, загальна сума договору становить 600000000,00грн з ПДВ.
В матеріалах справи відсутні специфікації до договору №1710 від 10.03.2010, в яких на підставі п.1.2. договору визначається ціна та загальна вартість договору.
Таким чином, оскільки суд не може визначити окремо суму забезпечення права вимоги за договором №1744 від 10.03.2010, враховуючи, що загальна сума договору №1710 від 10.03.2010 у розмірі 600000000,00грн з ПДВ перевищує суму забезпечення 134616253,00грн, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» є забезпеченими за договором застави №5114Z7 від 22.04.2014 у повному розмірі на суму забезпечення 134616253,00грн.
Як було встановлено судом, вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до боржника складають у загальному розмірі 290857413,32грн та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів., з яких 184357144,96грн (заборгованість по кредиту, процентам та комісії) можуть бути забезпеченні.
Таким чином, враховуючи, що загальний розмір забезпечення відповідно до договорів застави №5114Z7 від 22.04.2014, №5114Z8 від 22.04.2014, №5114Z9 від 22.04.2014, іпотечного договору №5114Z10 від 22.04.2014 становить 307783792,00грн, вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у розмірі 184357144,96грн є забезпеченими повністю та включаються до реєстру вимог окремо.
Сума вимог у розмірі 4540,00грн сплачена кредитором за подання заяви з кредиторськими вимогами включається до першої черги, інша частина вимог у загальному розмірі 106495728,36грн включаються до четвертої черги.
Кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”
Предмет та підстави заяви
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою з кредиторськими вимогами до боржника- Публічного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”, в якій просить суд визнати:
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” кредитором боржника на загальну суму 370789545,21 грн, з яких: заборгованість по кредиту (7005000,00 дол. США), що складає 188476530,00 грн; заборгованість по процентам (6746891,57 дол. США), що складає 181531864,58 грн; 3% річних по процентам, ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 572609,90 грн; 3% річних по кредиту, ст. 625 Цивільного кодексу України (рішення суду від 07.09.2017) у розмірі 25840,73 грн; судовий збір за рішенням суду від 07.09.2017 у розмірі 182700,00 грн;
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” забезпеченим кредитором боржника на суму 39346914,00 грн;
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” конкурсним кредитором боржника на загальну суму 331442631,21 грн.
15.02.2021 Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” подало уточнення до заяви з кредиторськими вимогами до боржника, в якій уточнила розмір вимог забезпечених та просило визнати останнього забезпеченим у розмірі 33546000,00 грн.
Уточнення прийняті судом та подальший розгляд кредиторської заяви здійснюється з урахуванням заяви про уточнення.
Заява обгрунтована тим, що між кредитором та боржником був укладений Кредитний договір № 20-0350/2-1, на виконання умов якого кредитором надано боржнику кошти на загальну суму 7005000,00 дол. США, які боржник у порядку та строки передбачені договором не повернув, у зв'язку з чим кредитор нарахував проценти за неправомірне користування кредитом, 3% річних та просить їх включити до кредиторських вимог. Також,кредитор звертався до суду за захистом своїх прав та 07.09.2017 Господарським судом Донецької області прийнято рішення у справі №905/3332/15, яке залишено без змін про задоволення вимог банку.
Також, 28.10.2021 Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” подало заяву до суду про відмову від забезпечення та просить суд прийняти відмову від забезпечення вимог банку договором застави майнових прав № 20-0352/3-1 від 23.02.2021 (із змінами та доповненням) по контракту № 10800 від 12.10.2010 (із змінами та доповненнями) на загальну суму 1200000000,00 грн.
Позиція боржника
Боржник у своїй відповіді на вимоги кредитора від 25.11.2021 №303 повідомив суд, що він визнає грошові вимоги в сумі 170411109,53 грн, що стягнуті за рішенням суду у справі №905/3332/21, а щодо решти вимог просить застосувати строк позовної давності.
Позиція арбітражного керуючого
Арбітражний керуючий надіслав на адресу суду повідомлення про результати грошових вимог (відзив на заяву про визнання грошових вимог кредитора), за змістом якого арбітражний керуючий визнає заборгованість Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» перед Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” у розмірі 370789545,21 грн. Також арбітражний керуючий повідомив про внесення окремо до реєстру вимог кредиторів боржника відомостей про майно боржника, яке є предметом забезпечення згідно з договором іпотеки №20-0351/3-1 та №20-0351/3-1.
Позиція інших кредиторів
Від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінено назву з 01.12.2022 на Акціонерне товариство «Сенс Банк») надійшли заперечення щодо вимог Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” . Акціонерне товариство «Сенс Банк» заперечує щодо визначення еквіваленту суми боргу у доларах США до гривні, оскільки вважає, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються слід визначати в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. а не на іншу дату.
Інші кредитори не надали жодних письмових пояснень та заперечень на заяву Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Окремі питання щодо ходу розгляду заяви Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та процесуальні дії
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу).
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2022 №911/2548/20.
Заява 09-1-8/650 від 30.08.2021 про визнання вимог кредитора Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” до боржника надійшла до Господарського суду Донецької області 10.08.2021 (вх.№16910/21), а подана 31.08.2021 (відповідно до відмітки АТ “Укрпошта”), тобто у строк передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Фактичні обставини заяви, зміст правовідносин та перевірка їх доказами
23.02.2011 між Публічним акціонерним товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (банк, кредитор) та Відкритим акціонерним товариством “Артемівський завод по обробці кольорових металів” (змінило назву на Публічне акціонерним товариством “Артемівський завод по обробці кольорових металів”) (позичальник, боржник) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20-0350/2-1, за змістом п.п.2.1-2.3 якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 60000000 грн (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Сторони домовились, що загальна заборгованість за цим договором та кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-11/09 від 01.04.2009 не може перевищувати 60000000 грн.
Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 22 грудня 2011 ліміт встановлюється в сумі 40000000 грн; з 22 січня 2012 ліміт встановлюється в сумі 20000000 грн; з 22 лютого 2012 ліміт встановлюється в сумі 0 грн.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 22.02.2012 року. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. Кредит надається із наступним цільовим призначенням: поповнення обігових коштів.
Сторонами неодноразово вносились зміни до укладеного правочину, внаслідок чого, зокрема, предмет договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 було викладено у наступній редакції: банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у доларах США, у сумі, яка не може перевищувати 7505000 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Строк кредитування становить 1 місяць, починається з « 18» грудня 2014 року та закінчується « 16» січня 2015 року та щоразу продовжується автоматично на такий самий строк по « 16» грудня 2015 року (включно), за умови відсутності у позичальника на момент закінчення строку кредитування прострочених сум кредиту, процентів, неустойки (пені, штрафів) та інші. Щомісячна автоматична пролонгація можлива за умови зменшення за 2 робочі дні до закінчення кожного строку кредитування суми ліміту на суму 50000 доларів США. Строк кредитування продовжується, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання терміну повернення кредиту не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування починається з останнього дня попереднього строку кредитування та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування. При продовженні строку кредитування подальше кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Під поняттям 1 місяць, слід розуміти період часу, що складає 30 календарних днів. Позичальник здійснює повернення кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», код банку 300012. (п.п.2.1-2.2 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3010/2-1 від 18.12.2014р.).
За приписами п.6.8 укладеного сторонами правочину останній діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.
За змістом п.3.1 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 (в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-4061/2-1 від 18.12.2013) банк надає позичальнику кредит в межах ліміту кредитної лінії на підставі заяви позичальника шляхом перерахування коштів з кредитного на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_4 та/або НОМЕР_5 , які відкриті позичальником у ПАТ «Промінвестбанк» (Обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Донецьк), код банку 300012, відповідно до термінів визначених п.2.1 та п.2.2 цього договору та цільового призначення кредиту. На кредит наданий в доларах США, розповсюджуються умови та правила валютного регулювання та валютного контролю, встановлені чинним законодавством.
За приписами п.1 договору про внесення змін та доповнень №20-3526/2-1 від 19.12.2011 розділ 1 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 доповнено наступними термінами:
3МLIBOR (Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) - індикативна процентна ставка, яка розраховується Британською банківською асоціацією як середньозважене значення індивідуальних процентних ставок пропозиції ресурсів на строк трьох місяців банків-членів Британської банківської асоціації. LIBOR фіксується на 11.00 (одинадцяту годину рівно) за лондонським часом на дату укладення цього договору про внесення змін та доповнень, а в подальшому на перший робочий день місяця, що передує періоду застосування процентів, для валюти долари США на строк в 3 місяці. Якщо на дату визначення ставки або на дату зміни процентів відсутнє значення LIBOR (в тому числі, якщо ця дата припадає на вихідний день), для розрахунку процентної ставки приймається останнє значення LIBOR, зафіксоване до такої дати. При реалізації цього договору значення ставки LIBOR визначається за даними інформаційного агентства Bloomberg на сайті www.bloomberg.com., http://www.pmfd.ru/libor.
Період застосування процентів - календарний квартал: з 01 січня по 31 березня; з 01 квітня по 30 червня; з 01 липня по 30 вересня; з 01 жовтня по 31 грудня.
Перший період застосування процентів - період, з дати укладання цього договору по останній календарний день найближчого періоду застосування процентів. Найближчий період застосування процентів - найближчий календарний квартал, що настає не раніше 15 днів від дати укладення цього договору.
Дата зміни процентів - перший календарний день періоду застосування процентів.
Комплекс електронного банкінгу «PIB-ONLINE» - сукупність технічних засобів та програмного забезпечення, впровадженого в банку, що дозволяють без відвідування клієнтом банку за допомогою каналів зв'язку, визначених в документації до комплексу, та через спеціальний сайт банку, здійснювати укладення (підписання) правочинів за допомогою застосування кожній із сторін електронного цифрового підпису, операції за рахунком на підставі електронних документів клієнта, в тому числі виконувати створення та підписання електронних документів клієнта, а також отримувати банківські виписки по рахунку і іншу довідкову інформацію по рахунку, а також отримувати інші інформаційні послуги, передбачені в документації до комплексу, по рахунку клієнта в порядку і на умовах, передбачених окремим укладеним з клієнтом договором.
Відповідно до п.3.2 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень №20-3526/2-1 від 19.12.2011, №250-4178/2-1 від 20.12.2012, №20-4061/2-1 від 18.12.2013) проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі: з 19.12.2011 - 3-місячний Libor - 9 процентів річних; розмір Libor фіксується банком на дату укладення договору про внесення змін та доповнень №20-3526/2-1 від 19.12.2011 і поширюється на видачу кредиту та застосовується при розрахунку процентів по 31.03.2012; з 20.12.2012 - 3-місячний Libor - 12,5 процентів річних, але не більше 18 процентів річних; з 18.12.2013 - 3-місячний Libor - 12 процентів річних, але не більше 18 процентів річних. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, у якій надано кредит. При розрахунку процентів по заборгованості в іноземній валюті використовується метод «факт/360», виходячи із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
При цьому, позичальник дає свою згоду на те, що банк здійснює зміну розміру процентної ставки на підставі фактичного значення 3МLIBOR у зазначені дати зміни процентів без будь-яких додаткових погоджень з позичальником.
Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.
Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, щомісячно 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів та в день остаточного повернення кредиту.
При цьому, сторони встановлюють, що зобов'язання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважаються простроченими: до 5 числа місяця (період з 20.12.2012 до 17.12.2013 - договір №250-4178/2-1 від 20.12.2012), до 4 числа місяця (з 18.12.2013 - договори №20-4061/2-1 від 18.12.2013, №20-3010/2-1 від 18.12.2014) наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів).
У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов'язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.
У випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановлених п.п.2.1, 2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із діючої процентної ставки, збільшеної на 3 процентні пункти, але не більше максимальної процентної ставки, зазначеної в п.3.2 цього договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.3.2 цього договору (п.3.4 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3010/2-1 від 18.12.2014).
Всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому строк у межах якого банк може звернутись до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим Договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років (п. 6.12 договору).
На підтвердження виконання кредитного договору №20-0350/2-1, кредитором до матеріалів заяви додано копії меморіальних ордерів №В_01 від 22.12.2011 на суму 2500000 дол. США, №1 від 19.01.2012 на суму 2500000 дол. США, №01 від 02.04.2012 на суму 1335000 дол. США, №01 від 03.04.2012 на суму 700000 дол. США, №01 від 04.04.2012 на суму 470000 дол. США.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 7005000,00 дол США боржником суду не надано, наявність заборгованості боржником не спростовано.
В забезпечення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (кредитор, Заставодержатель, Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (боржник, Заставодавець, Іпотекодавець), були укладені також такі договори:
-іпотечний договір №20-0351/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014), відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку кредитору будівлі з господарськими спорудами загальною площею 32348,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул Червоножовтнева, 206 реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав та нерухомого майна 229424314101 за оціночною ціною 31976000,00 грн (п.1.4 в редакції договору від 18.12.2014);
-договір застави №20-0353/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014) відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору основні засоби-обладнання за оціночною вартістю 1570000,00 грн (п. 1.4 в редакції договору від 18.12.2014);
- договір застави майнових прав № 10800 від 12.10.2010, які оцінені в сумі 1200000000,00 грн (договір відсутній в матеріалах справи, кредитор та боржник не надали копію договору), але на нього його посилання у п. 3.9 Кредитного договору
На підставі вказаних договорів іпотеки та застави здійснено реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Судом встановлено, що обставини пов'язані з виконанням зобов'язань, які виникли з Кредитного договору №20-0350/2-1, були предметом розгляду судом у справі №905/3332/15.
Так, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів» про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №20-0350/2-1 від 23.02.2011 у загальному розмірі 7138777,34 дол. США та 447059,26 грн, яка складається з заборгованості по кредиту - 7005000 дол. США, заборгованості по процентам - 133777,34 дол. США, в тому числі прострочена - 80969,21 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 378997,30 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 39526,26 грн, 3% річних за несплату кредиту - 25840,73 грн, 3% річних за несплату відсотків - 2694,97 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2017 у справі №905/3332/15, залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та постановою Верховного суду від 19.07.2018 частково задоволені позовні вимоги; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість по кредиту - 7005000 дол. США, що становить еквівалент 167010408 грн, заборгованість по процентам - 133777,34 дол. США, що становить еквівалент 3189465,83 грн, 3% річних за несплату кредиту - 25840,73 грн, 3% річних за несплату відсотків - 2694,97 грн, а також судовий збір в сумі 182700 грн.
Рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2017 у справі №905/3332/15 набрало законної сили 06.12.2017 та є чинним.
04.04.2018 Господарським судом Донецької області виданий наказ про примусове виконання рішення від 07.09.2017 №905/3332/15.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Донецької області від 04.04.2018 у справі №905/3332/15 мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.
Отже, не підлягають доведенню знову обставини:
пов'язані з виконання Банком зобов'язань по Кредитному договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 (12 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з невиконанням боржником зобов'язань з повернення кредиту по Кредитному договору у розмірі 7005000 дол. США (20 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з наявністю заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 133777,34 дол. США (сторінки 21-23 мотивувальної частини рішення суду);
пов'язані з наявністю заборгованості з 3% річних на суму основного боргу у розмірі 25840,73грн, на суму процентів за користування кредитом у розмірі 2694,97грн;
пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182700,00 грн
За поясненнями кредитора під час примусового виконання рішення суду у справі №905/3332/15 погашення вимог Банку не відбулось.
Крім того, Положенням ст.129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За таких обставин, оскільки рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2017 по справі №905/332/17 набрало законної сили та є чинним, то відповідно останнє є обов'язковим до виконання боржником.
Боржник не заперечує факт невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2017 у справі №905/3332/15.
За таких обставин, заборгованість за Кредитним договором за рішенням суду у справі №905/3332/15, щодо якої кредитор просить визнати його вимоги до боржника, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, становить:
7005000 дол. США - заборгованість за кредитом;
133777,34 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом;
25840,73 грн - заборгованість із 3% річних на суму основного боргу;
2694,97 грн - заборгованість із 3% річних на суму процентів за користування кредитом;
182700 грн - заборгованість зі сплати судового збору.
У зв'язку з подальшим невиконанням умов Кредитного договору та рішення суду у справі №905/3332/15, кредитор до вимог, які виникли за рішенням суду у справі №905/3332/15, додатково заявив вимоги до боржника в частині нарахування процентів за неправомірне користування кредитом, 3% річних на суму основного боргу та суму боргу з процентів, що визнані рішенням суду.
Загальний розмір кредиторських вимог до боржника становить 370789545,21 грн:
7005000,00 дол. США (гривневий еквівалент -188476530,00 грн) - заборгованість за кредитом;
6746891,57 дол. США (гривневий еквівалент 181531864,58 грн) - заборгованість по процентам, з яких 133777,34 дол. США заявлені на підставі рішення суду;
572609,90грн - 3% річних, яких 25840,73 грн заявлені на підставі рішення суду ;
182700,00грн - судовий збір у справі №905/3332/17.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вказує на те, що вимоги кредитора до боржника у розмірі 33546000,00грн забезпечені відповідно до договору іпотеки № 20-0351/3-1 та договору застави № 20-0353/3-1 від 23.02.2011.
Заперечень щодо застави від учасників процесу не надходило.
Окрім цього, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» подало заяву про відмову від забезпечення вимог банку за договором застави майнових прав №20-0352/3-1 від 23.02.2011 по контракту №10800 від 12.10.2010 на суму 1200000000,00 грн.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур Банкрутства забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Згідно п. 4, ч. 6 ч. 1, ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
Отже, право кредитора на відмову від забезпечення передбачено законом без будь яких обмежень та є правом кредитора.
Судом перевірені повноваження особи, що підписала заяву від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відмову від забезпечення, перевірено порядок та спосіб прийняття банком рішення про відмову від забезпечення та припинення обліку забезпечення - майнових прав та встановлено, що заява підписана уповноваженою особою, а відповідне рішення банку прийнято у спосіб та у порядок передбачений розпорядчими актами банку та не суперечать нормам чинного законодавства.
Таким чином враховуючи, що право кредитора на відмову від забезпечення прямо передбачено ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також те, що відмова від забезпечення прийнята кредитором у порядок та спосіб передбачений відповідними положеннями останнього, які судом перевірені та не встановлено жодних порушень, суд задовольняє заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про відмову від забезпечення за договором застави майнових прав №20-0352/3-1 від 23.02.2011 по контракту №10800 від 12.10.2010 на суму 1200000000,00 грн.
За таких обставин, вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до боржника забезпечені у розмірі 33546000,00грн відповідно до договору іпотеки № 20-0351/3-1 та договору застави №20-0353/3-1 від 23.02.2011.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви суду
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
В частині 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Боржник не надав суду доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором №20-0350/2-1 від 23.02.2011, наявність заборгованості за кредитом у розмірі 7005000,00 дол. США встановлена рішенням суду у справі №905/3332/15 та не спростовується боржником, з урахуванням чого, суд вважає вимоги кредитора про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за кредитом у розмірі 7005000,00 дол. США обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості останнього по процентам у розмірі 6746891,57 дол. США, то суд виходить з наступного.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у статті 625 Цивільного кодексу України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі №912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України, має визначатися окремим зобов'язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Розглядаючи кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до боржника на суму 6746891,57 дол. США процентів, судом встановлено, що боржник- Публічне акціонерне товариство «Завод по обробці кольорових металів» не виконав у повному обсязі грошові зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за договором.
Рішенням суду у справі №905/3332/15 встановлено, що боржник порушив строк повернення кредиту, оскільки не повернув суму кредиту у строки передбачені договором, тому з 26.10.2015 кредитор почав обліковувати суму кредиту як прострочену.
Відповідно до п.3.4 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3010/2-1 від 18.12.2014 у випадку порушення позичальником строку погашення одержаного кредиту, встановлених п.п.2.1, 2.2 цього договору, позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із діючої процентної ставки, збільшеної на 3 процентні пункти, але не більше максимальної процентної ставки, зазначеної в п.3.2 цього договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.3.2 цього договору .
Отже, вищевикладені умови договору свідчать про те, що сторонами погоджено умови щодо розміру процентів за неправомірне користування кредитом, а саме за ставкою збільшену на 3 процентні пункти, але не більше максимальної процентної ставки, зазначеної в п.3.2 цього договору, порядок нарахування та сплати яких встановлюється п.3.2 цього договору (п.3.4 договору №20-0350/2-1 від 23.02.2011 в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-3010/2-1 від 18.12.2014).
За таких обставин, оскільки порушення грошового зобов'язання по кредитному договору боржником встановлено, то відповідно з дня порушення умов договору та неповернення кредиту, тобто з 26.10.2015, боржник користується кредитом неправомірно, і саме за таке неправомірне користування сторонам в договорі передбачено нарахування процентів за ставкою погодженою сторонами в договорі. Тобто, нараховані кредитором проценти після 26.10.2015 та до 27.07.2021, тобто до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, є за своєю правовою природою мірою відповідальності боржника за порушення строків повернення кредиту.
Таким чином, кредитор починаючи з 26.10.2015 по 27.07.2021 має право нараховувати проценти за неправомірне користування кредитом виходячи зі ставки, яка передбачена кредитним договором та погоджена сторонами в іншому ніж нормами відповідної статті, розмірі.
З огляду на викладене та перевіривши розрахунок кредитора процентів за неправомірне користування боржником кредитом, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за процентами у розмірі 6746891,57 дол. США обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом.
Акціонерне товариство “Сенс Банк” подало заперечення проти того, що кредитор визначив розмір грошових вимог в національній валюті України, не за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, а на іншу дату. За розрахунком кредитора розмір грошових вимог 7005000,00 дол. США плюс 6746891,57 дол. США слід помножити на курс долара встановленого Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме станом на 31.08.2021, курс становив 26,8601 грн та відповідно еквівалент у гривні зазначених кредиторських вимог становить 369377182,76 грн.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Таким чином, суд погоджується з доводами Акціонерного товариства “Сенс Банк” про те, що якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Судом перевірений наданий Акціонерним товариством “Сенс Банк” розрахунок кредиторських вимог у доларах США у відповідності до еквіваленту гривні станом на 31.08.2021, курс НБУ становив 26,8601 грн та встановлено, що останній здійснений арифметично вірно.
Отже, розмір кредиторських вимог з основної заборгованості та процентів становить (7005000,00 дол. США +6746891,57 дол. США*26,8601=369377182,76 грн. Решта заборгованості визначена у гривнях.
Щодо вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по 3% річних у розмірі 572609,90 грн, то суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до наданого розрахунку кредитор нарахував 3% річних у загальному розмірі 572609,90 грн на суму заборгованості із сплати строкових процентів, тобто за правомірне користування кредитом, у тому числі, що визнані судом в рішенні суду у справі № 905/3332/15, а саме на суму 124826,12 дол. США за період з 26.10.2015 по 27.07.2021 та з урахуванням 3% річних стягнутих за рішенням суду у розмірі 2694,97 грн та 25840,73 грн
Судом перевірений розрахунок 3 % річних та визнаний арифметично вірним
На підставі викладеного та враховуючи розрахунок 3% річних на суму процентів за користування кредитом здійснений судом у справі №905/3332/15 та кредитором у цій справі, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на суму заборгованості за 3% річними у загальному розмірі 572609,90 грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом.
Разом з цим, боржник просить застосувати строк позовної давності до вимог кредитора у розмірі 370789545,21 грн та визнає вимоги на суму 170411109,53 грн
У свою чергу, банк заперечує щодо застосування позовної давності, посилаючись на п.6.12. Кредитної угоди за змістом яких сторони домовилися про збільшення строків позовної давності тривалістю у 10 років.
Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.
Позовна давність відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Отже, під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, судом враховані висновки Верховного суду викладені в постанові від 09.09.2021 у справі №916/4644/15.
Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу.
Пред'явлення позову як форми захисту суб'єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в Цивільного кодексу України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
Цивільний кодекс України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі №910/12604/18).
Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.
У справі, що розглядається, кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство.
Тобто кредитор звернувся до суду в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України з вимогою про захист свого майнового права та інтересу.
За таких умов положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство.
Ураховуючи наведене, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.
Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Водночас ЄСПЛ у свої рішеннях неодноразово звертав увагу, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Гнучкість механізму застосування позовної давності означає можливість для суду врахувати різноманітні особливості конкретної справи при визначенні початку, перебігу та закінчення позовної давності.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При вирішенні питання щодо початку перебігу позовної давності, суд виходить із суті господарських правовідносин які склались між сторонами та факту порушення боржником зобов'язання по Генеральній угоді та кредитного договору.
Отже, виходячи з того, що судом встановлено порушення боржником зобов'язання щодо повернення кредиту по кредитному договору, з урахуванням обставин встановлених у рішенні суду №905/3332/15 щодо того, що банк 26.10.2015 відніс на просрочку суму кредиту у розмірі 6995000 дол. США та відповідно термін повернення коштів у розмірі 7005000 дол. США, настав, то перебіг позовної давності починається з 26.10.2015 та, за загальним правилом, спливає 26.10.2018.
Згідно із ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Кредитором не повідомлено суд та судом не встановлено обставин пов'язаних із зупиненням перебігу позовної давності.
Відповідно до частин першої, другої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя статті 264 Цивільного кодексу України).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17).
Як встановлено судом вище, кредитор звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до боржника про стягнення заборгованості, яка була розглянута судом в межах справи №905/3332/15. Судом встановлено з бази “Діловодство спеціалізованих судів” та з матеріалів справи №905/3332/15, що знаходяться в архіві суду, що позовна заява була подана до суду 02.12.2015. Тобто строк позовної давності переривається шляхом пред'явлення кредитором позову до боржника та відповідно починається заново з 02.12.2015 та відповідно за загальним правилом закінчується 02.12.2018.
Інших обставин пов'язаних із перериванням строку позовної давності, кредитором не повідомлено і судом не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.
Саме на кредитора покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).
Кредитором не повідомлено суд про наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності.
Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
З системного аналізу статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №910/4908/21.
Суд також зазначає, якщо 3% річних нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення.
Судом з'ясовано, що п. 6.12 Кредитного договору передбачено, що строк у межах якого банк може звернутись до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим Договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років (п. 6.12 договору).
Зі змісту Кредитного договору вбачається, що сторони погодили, що за цим договором кредитор має право, а боржник зобов'язаний повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, неустойку, інфляційні втрати, пеню, штрафи.
За таких обставин, сторони погодили, що за Кредитним договором підлягають захисту цивільні права кредитора, що передбачені цим договором та відповідно строк позовної давності погоджений сторонами в договорі передбачений, саме для захисту тих прав, що передбачені саме договором.
Разом з цим, виходячи зі змісту умов Кредитного договору, судом не встановлено, що сторонами окремо погоджено, що до складу цивільних прав кредитора, що передбачені саме Договором включаються права на нарахування та стягнення з боржника 3% річних.
Суд зауважує, що право кредитора на нарахування та стягнення 3% річних виникає на підставі закону, а саме ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, право на нарахування та стягнення 3% річних кредитор набув на підставі Закону, а не Договору, тому суд відхиляє доводи кредитора щодо застосування до кредиторських вимог про стягнення 3% річних збільшеного строку давності, оскільки сторони чітко погодили між собою, що такий строк застосовується тільки до тих прав кредитора, що передбачені Договором, а не Законом.
Отже, суд приходить до висновку, що до вимог про стягнення 3% річних застосовується загальний строк позовної давності тривалістю 3 роки.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX внесені доповнення до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон України №540-IX від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 9 грудня 2020 року.
З урахуванням наведених обставин, позовна давність продовжена на строк дії карантину щодо вимог, закінчення позовної давності за якими припадає на 12.03.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи наведені приписи щодо застосування загальної позовної давності за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, з огляду на переривання строку позовної давності та строк дії карантину, до вимог щодо 3% річних, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по процентам, що нараховані за користування кредитом за період прострочення з 26.10.2015 по 11.03.2017 у розмірі підлягає застосуванню позовна давність, тому суд відмовляє у визнанні вимог кредитора в цій частині.
Разом з цим, суд встановив, що строк позовної давності до вимог в частині заборгованості 3% річних за період з 12.03.2017 по 27.07.2021 не сплив. Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяв про застосування строків позовної давності.
Таким чином, з урахуванням застосування позовної давності, належний розмір 3% річних становить 467406,11грн, з них: 438870,71 грн за період з з 12.03.2017 по 27.07.2021 та 2694,97 грн +25840,73 грн стягнуті за рішення суду у справі №905/3332/15.
Отже, вимоги кредитора про визнання його вимог до Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості по 3% річних у загальному розмірі 467406,11грн є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів, в іншій частині вимоги відхиляються судом.
Суд відхиляє доводи боржника щодо застосування строків позовної давності до решти вимог, оскільки судом не встановлено пропущення такого строку.
Також, судом визнаються вимоги кредитора до боржника пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви в межах справи № 905/3332/15 у розмірі 182700,00 грн та подання заява з кредиторськими вимогами у розмірі 4540,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» підлягає задоволенню частково.
Вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» визнані судом у загальному розмірі 369844588,87грн, з них:
181155000,05 грн - заборгованість за кредитом;
181222182,26 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
467406,11 грн- заборгованість із сплати 3% річних, у тому числі 2694,97 +25840,73 стягнуті за рішення суду у справі №905/3332/15.
182700,00 грн-судовий збір у справі № 905/3332/15
4540,00 грн - судовий збір у справі №905/909/21. Решта вимог Банку до боржника відхиляються судом.
Як було встановлено судом вище, в забезпечення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором були укладені договори іпотеки та застави, а саме:-іпотечний договір №20-0351/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014), відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку кредитору будівлі з господарськими спорудами загальною площею 32348,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул Червоножовтнева, 206 реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав та нерухомого майна 229424314101 за оціночною ціною 31976000,00 грн (п.1.4 в редакції договору від 18.12.2014); - договір застави №20-0353/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014) відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору основні засоби-обладнання за оціночною вартістю 1570000,00 грн (п. 1.4 в редакції договору від 18.12.2014).
Кредитор просить визнати його вимоги забезпечені заставою та іпотекою на суму 33546000,00 грн. Жодних заперечень щодо визнання вимог забезпеченими по цим договорам та на вказану суму, від учасників процесу, не надходило.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедури банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17 визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань, зокрема статей 572, 575, 589 Цивільного України, Законів України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку».
Згідно з статтею 572 та частиною першою статті 576 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (частини перша, друга статті 4 Закону України «Про заставу»).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України «Про заставу», за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель), та статті 1 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Судом встановлено, що в цій справі, заставодавцем та іпотекодавцем є сам боржник, який передав Банку в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору об'єкти нерухомості, майно, обладнання, товари в обороті, майнові права.
За положеннями частини другої статті 589 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду щодо визначення розміру вимог забезпеченого кредитора, викладеної постанові від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18, вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
Тобто, вимоги забезпеченого кредитора обмежуються договірною вартістю предмета.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність забезпечення вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на підставі іпотечного договору №20-0351/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014) та договору застави №20-0353/3-1 від 23.02.2011 (із змінами від 18.12.2013 від 18.12.2014) на забезпечення у розмірі 33546000,00 грн.
Сума вимог у розмірі 4540,00грн сплачена кредитором за подання заяви з кредиторськими вимогами включається до першої черги, інша частина вимог у загальному розмірі 336481289,17 грн включаються до четвертої черги. Вимоги у розмірі 762256,01 грн відхиляються судом.
Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”
Предмет та підстави заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”
06.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” б/н від 01.09.2021 (вх.№18587/21) про визнання кредитором Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” з загальною сумою грошових вимог у розмірі 20161796,03 грн.
Заява обґрунтована тим, що між кредитором та боржником був підписаний договір купівлі-продажу №14898 від 14.02.2016, який не виконаний боржником у повному обсязі та належним чином, у зв'язку з чим боржник має заборгованість перед кредитором у розмірі 6572912,31 грн. Також боржник має заборгованість перед кредитором у зв'язку з невиконанням рішення Третейського суду по справі №2/1218-2017 на суму 13588883,72 грн.
Позиція боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”
30.11.2021, через канцелярію суду, надійшов супровідний лист Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” №305 від 25.11.2021 (24784/21), в якому міститься відповідь на вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” №296 від 25.11.2021.
У своїй відповіді боржник визнає заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” без третейського та судового збору у сумі 20161796,03 грн (6572912,31 грн +13588883,72 грн).
Позиція Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”
15.12.2021, на електронну пошту суду надійшли заперечення Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/21-21-776 від 15.12.2021 (вх.№25898/21), в яких останній просить суд: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” оригінали письмових доказів, наданих для підтвердження заборгованості у розмірі 6572912,31 грн за договором купівлі продажу від 17.02.2016 №14898 у копіях; застосувати наслідки спливу строку позовної давності за кредиторськими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” за договором купівлі-продажу від 17.02.2016 №14898 у розмірі 6572912,31 грн. Заперечення обгрунтовані тим, що кредитор ставить під сумнів факт існування заборгованості. Клопотання про витребування доказів, судом було задоволено, проте залишено без виконання.
Позиція розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”
16.09.2021, через канцелярію суду, надійшло повідомлення розпорядника майна Кіцула С.Б. №02-1/63 від 13.09.2021 (вх.№19448/21) про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” у розмірі 20161796,03 грн.
Розпорядник майна у своєму повідомленні визнає заборгованість Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” у розмірі 20166336,03 грн з подальшим включенням його до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: в першу чергу 4540,00 грн; в четверту чергу 22518617,47 грн.
Окремі питання щодо ходу розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” та процесуальні дії
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу).
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2022 №911/2548/20.
Заява б/н від 01.09.2021 про визнання вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” до боржника надійшла до Господарського суду Донецької області 06.09.2021 (вх.№18587/21), а подана 01.09.2021 (відповідно до відмітки АТ “Укрпошта”), тобто у строк передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами
17.02.2016, між Публічним акціонерним товариством “Артемівський завод по обробці кольорових металів” (далі Приватне акціонерне товариство “Артемівський завод по обробці кольорових металів) (продавець, боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” (покупець, кредитор) підписаний договір купівлі-продажу №14898.
Договір скріплений підписами комерційного директора Публічного акціонерного товариства “Артемівський завод по обробці кольорових металів”, директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” та печатками підприємств.
Відповідно до умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупця брухт кольорових металів згідно ДСТУ/ГОСТ (далі -“Товар”), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов цього договору. Продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності і треті особи не мають на нього права.
Згідно з п.4.1-4.3 договору ціна і сума партії товару узгоджується продавцем і покупцем у специфікаціях до договору. Після отримання не допускається зміна ціни товару. Розрахунки за поставлений за цим договором товар здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця по вазі нетто згідно результатам приймання покупця. Оплата за товар здійснюється протягом 30-ти банківських днів після приймання товару покупцем і на підставі рахунку наданого продавцем, або 100% передплати.
Пунктом 5.2 договору визначено, що сторона, яка не виконала свої зобов'язання, або заздалегідь знала, що не виконує їх, зобов'язана негайно повідомити про це іншу сторону.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.
Кредитор зазначає, що боржник по договору №14898 мав заборгованість перед кредитором у розмірі 56373398,61 грн. Проте, дана заборгованість зменшилась до 6572912,31 грн у зв'язку з підписанням 30.08.2018 між боржником та кредитором угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.
30.08.2017, між Приватним акціонерним товариством “Завод по обробці кольорових металів” (сторона-1, боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” (сторона- 2, кредитор) підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до п.1 угоди від 30.08.2017 сторона -1 та сторона -2 маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижченаведених договорів у яких сторона -1 та сторона -2 є сторонами.
Згідно з п.1.1-1.2 угоди за договором №14898 від 17.02.2016 сторона -1 має кредиторську заборгованість перед стороною -2 у розмірі 56373398,61 грн, з яких згодна зарахувати 49800486,29 грн. За договором №13252 від 01.10.2013 сторона -2 має кредиторську заборгованість перед стороною -1 у розмірі 49800486,29 грн.
Пунктом 2 угоди визначено, що зобов'язання за договорами вказаними у пункті 1 припиняються у сторони -1 частково у сумі 49800486,29 грн, а у сторони -2 у повному обсязі у сумі 49800486,29 грн, оскільки в даній сумі зустрічні вимоги є рівними та однорідними.
Угода скріплена підписами голови правління Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”, директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” та печатками підприємств.
На підтвердження виконання кредитором умов договору №14898, кредитором до матеріалів справи надано копії виписок з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, з яких вбачається, що кредитором перераховано боржнику кошти на загальну суму 48133745,17 грн, а саме: від 17.02.2016 на суму 28000000,00 грн; від 16.05.2016 на суму 16176745,17 грн; від 20.05.2016 на суму 1500000,00 грн; від 23.05.2016 на суму від 857000,00 грн; від 02.06.2016 на суму 1300000,00 грн; від 03.06.2016 на суму 300000,00 грн.
Як зазначалось судом вище, боржник визнав заборгованість по договору у повному розмірі.
Судом відмічається, що кредитором не надано суду оригіналів письмових доказів, які витребовувались судом.
Матеріали справи містять копію акту звірки взаємних розрахунків за період червень 2021, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” в особі директора Анікушиною Л.В. та Приватним акціонерним товариством “Завод по обробці кольорових металів” в особі Голови Правління Чистяковим О.В., відповідно до якого заборгованість останнього за договором №14898 від 17.02.2016 перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” складає 6572912,31 грн.
За таких обставин, кредитором заявлені кредиторські вимоги до боржника у розмірі 6572912,31 грн за договором №14898.
Також кредитором заявлені кредиторські вимоги, що виникли на підставі, як зазначає сам кредитором, оскільки копію рішення суду до матеріалів справи не надано, Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Слобожанська Перспектива” по справі №2/1218-2017 про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” заборгованості за договором №13828 купівлі-продажу від 31.07.2014 у розмірі 13588883,72 та стягнення витрат по оплаті третейського збору у розмірі 2000,00 грн.
Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2017 по справі №922/3279/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації “Слобожанська Перспектива” та видано на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА" від 18.09.2017 по третейській справі № 2/1218-2017 накази наступного змісту:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Героїв Праці, будинок 42, код ЄДРПОУ 00195452, р/р. НОМЕР_6 в ПАТ «МЕГАБАНК», м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕТ» (код ЄДРПОУ 32092223) заборгованість за Договором №13828 купівлі - продажу від 31.07.2014 р. в розмірі 13 588 883,72 грн. (тринадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три гривні, 72 копійки);
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Героїв Праці, будинок 42, код ЄДРПОУ 00195452, р/р. НОМЕР_6 в ПАТ «МЕГАБАНК», м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕТ» (0код ЄДРПОУ 32092223) витрат по оплаті третейського збору в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень);
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (84500, Донецька область, місто Бахмут, вулиця Героїв Праці, будинок 42, код ЄДРПОУ 00195452, р/р. НОМЕР_6 в ПАТ «МЕГАБАНК», м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕТ» (код ЄДРПОУ 32092223) витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн. (вісімсот гривень, 00 копійок).
Ухвала Господарського суде Харківської області по справі №922/3279/17 від 20.10.2017 набрала законної сили та є чинною.
Матеріали справи містять витяг з інформацією про виконавче провадження від 01.09.2021, з якого вбачається, що виконавче провадження №55362794 з примусового виконання наказу від 20.10.2017 №922/3279/17 Господарського суду Харківської області зупинено.
За таких обставин, кредитором заявлені кредиторські вимоги до боржника у розмірі 13588883,72 грн на підставі рішення Третейського суду.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість боржника перед кредитором складається із заборгованості по договору купівлі-продажу №14898 від 17.02.2016 та по рішенню Третейського суду на загальну суму 20161796,03 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів та закону. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Щодо грошових вимог у розмірі 6572912,31грн
Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між кредитором та боржником на підставі договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу які регулюються нормами ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконує його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 Цивільного кодексу України).
Відповідно до умов договору №14898 від 17.02.2016 боржник зобов'язаний був продати, а кредитор купити товар. Умовами договору сторонами строк передачі товару покупцю не визначений, копії специфікацій, з яких можна було б встановити суму договору, в матеріалах справи відсутні. Разом з цим, жодних доказів на підтвердження здійснення боржником передачі товару кредитору, матеріали справи не містять. Кредитор зазначає, що ним перераховані боржнику кошти на виконання договору №14898, а боржник не здійснив а ні передачу кредитору товару а ні повернув йому суму попередньої оплати.
Як встановлено судом вище, в матеріалах справи наявні копії виписок з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет”, з яких вбачається, що кредитор перерахував боржнику, на виконання договору №14898 кошти на загальну суму 48133745,17 грн.
При цьому, як вбачається з угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони зазначають, що боржник має перед кредитором по договору №14898 заборгованість у розмірі 56373398,61 грн та сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 49800486,29 грн.
Дослідивши матеріали заяви, судом встановлено, що кредитором не надано жодним первинних бухгалтерських документів, на підтвердження перерахування останнім боржнику коштів на суму більшу ніж 48133745,17 грн. При цьому, за результатами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони провели зарахування на суму більшу ніж матеріалами справи підтверджується перерахування, а саме на суму 49800486,29 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд не приймає в якості належного та допустимого доказу на підтвердження виконання кредитором своїх зобов'язань по договору акт звірки, оскільки такий документ не є первинним бухгалтерським документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та відповідно не є тим, документом, який може підтверджувати самостійно обставини пов'язані з перерахуванням (оплатою) коштів кредитором боржнику.
Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності грошової заборгованості боржника перед кредитором у сумі 6572912,31грн. Кредитором не доведено перерахування коштів боржнику в якості попередньої оплати в сумі, що перевищує суму зараховану по угоді. Судом враховуються положення п. 1.1. угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог про те, що боржник має заборгованість у розмірі 56373398,61 грн, проте за відсутності первинних доказів, в судовому порядку дана обставина не може бути визнана.
Враховуючи вищевикладене, кредиторські вимоги в частині 6572912,31грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо кредиторських вимог у розмірі 13588883,72 грн
Згідно з ч. З ст. 55 Закону України "Про третейські суди" від 11.05.2004 р. виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Відповідно до ст. 56 Закону України "Про третейські суди" за наявності обставин, передбачених ч. З ст. 55 цього Закону, компетентний суд протягом 15 днів повинен розглянути заяву про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду і постановити ухвалу про видачу наказу в разі додержання суб'єктами третейської угоди та складом третейського суду норм Закону України "Про третейські суди".
Статтею 57 вказаного Закону передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом вище, Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.10.2017 по справі №922/3279/17 видано на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "СЛОБОЖАНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА" від 18.09.2017 по третейській справі № 2/1218-2017 наказ, зокрема про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦМЕТ» заборгованість у розмірі 13 588 883,72 грн (тринадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три гривні, 72 копійки).
Матеріали справи містять витяг з інформацією про виконавче провадження від 01.09.2021, з якого вбачається, що виконавче провадження №55362794 з примусового виконання наказу від 20.10.2017 №922/3279/17 Господарського суду Харківської області зупинено.
Доказів виконання Наказу Господарського суду Харківської області №922/3279/17 від 20.10.2017 матеріали справи не містять.
Боржником не надано доказів на підтвердження сплати коштів кредитору по наказу у справі №922/3279/17 та визнана заборгованість у повному обсязі.
Положенням ст.129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За таких обставин, оскільки ухвала Господарського суду Харківської області від 20.10.2017 по справі №922/3279/17 набрала законної сили та є чинною, то відповідно накази видані судом є обов'язковими до виконання боржником.
Отже, заборгованість боржника перед кредитором у розмірі 13 588 883,72 грн є такою, що підтверджується матеріалами справи та підлягає визнанню судом.
З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” про визнання кредиторських вимог підлягає задоволенню частково у сумі 13 588 883,72 грн, решта кредиторських вимог відхиляються.
Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”
Предмет та підстави заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”
03.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” б/н від 01.09.2021 (вх.№18570/21) про визнання кредитором Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” на загальну суму у розмірі 22518617,47 грн.
Заява обгрунтована тим, що між кредитором та боржником було укладено договір купівлі-продажу №14370 від 01.04.2015, у зв'язку з невиконанням якого у боржника виникла заборгованість, яка підлягає включенню до кредиторських вимог.
Позиція боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”
30.11.2021, через канцелярію суду, надійшов супровідний лист Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” №305 від 25.11.2021 (24784/21), в якому міститься відповідь на вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” №295 від 25.11.2021.
В своїй відповіді боржник визнає заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” в сумі 22518617,47 грн.
Позиція Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”
15.12.2021, на електронну пошту суду надійшли заперечення Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” №0000606/21-21-776 від 15.12.2021 (вх.№25898/21), в яких останній просить суд: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” оригінали письмових доказів, наданих для підтвердження заборгованості у розмірі 22518617,47 грн за договором купівлі продажу від 01.04.2015 №14370; застосувати наслідки спливу строку позовної давності за кредиторськими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” за договором купівлі-продажу від 01.04.2015 №14370 у розмірі 22518617,47 грн. Заперечення обгрунтовані тим, що кредитор ставить під сумнів факт існування заборгованості. Клопотання про витребування доказів було судом задоволено, проте залишено без виконання.
Позиція розпорядника майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”
16.09.2021, через канцелярію суду, надійшло повідомлення розпорядника майна Кіцула С.Б. №02-1/63 від 13.09.2021 (вх.№19448/21) про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” у розмірі 22523157,47 грн.
Розпорядник майна у своєму повідомленні визнає заборгованість Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” у розмірі 22523157,47 грн з подальшим включенням його до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: в першу чергу 4540,00 грн; в четверту чергу 22518617,47 грн.
Окремі питання щодо ходу розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” та процесуальні дії
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу).
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2022 №911/2548/20.
Заява б/н від 01.09.2021 про визнання вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” до боржника надійшла до Господарського суду Донецької області 03.09.2021 (вх.№18570/21), а подана 01.09.2021 (відповідно до відмітки АТ “Укрпошта”), тобто у строк передбачений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами
01.04.2015, між Публічним акціонерним товариством “Артемівський завод по обробці кольорових металів” (далі Приватне акціонерне товариство “Артемівський завод по обробці кольорових металів”)(покупець, боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” (продавець, кредитор) підписаний договір купівлі-продажу №14370. Відповідно до умов договору продавець зобов'язується передати у власність покупця брухт кольорових металів (далі- “Товар”), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.1.2 договору найменування, кількість, якість, ціна і загальна вартість товару, а також терміни поставки узгоджується сторонами в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.4.2.-4.3 договору загальна сума договору складається з сум всіх доданих до нього специфікацій. Розрахунки за поставлений за цим договором товар здійснюється покупцем за вагою брутто в безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Додатковою угодою від 02.04.2015 внесено зміни зокрема до п.4.4. договору, а сторонами погоджено, що оплата за товар здійснюється протягом 90-та банківських днів після приймання товару покупцем і на підставі рахунку наданого продавцем, або по узгодженню сторін 100% передоплата.
Відповідно до п.8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.
На підтвердження виконання договору, кредитором до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, відповідно до яких кредитор передав, а боржник прийняв, а саме: №05/07 від 05.07.2015 на суму 1322904,00 грн; №09/07 від 09.07.2015 на суму 1637790,00 грн; №09/07-02 від 09.07.2015 на суму 1592118,00 грн; №09/07-3 від 09.07.2015 на суму 1514008,00 грн; №09/07-4 від 09.07.2015 на суму 1241049,70 грн; №17/04-1 від 17.04.2015 на суму 1750294,00 грн; №25/05-1 від 23.05.2015 на суму 1376782,00 грн; №23/05-2 від 23.05.2015 на суму 1361710,35 грн; №24/05-1 від 24.05.2015 на суму 1304436,00 грн; №24/05-2 від 24.05.2015 на суму 1395125,00 грн; №24/05-3 від 24.05.2015 на суму 1183547,99 грн; №24/06 від 24.06.2015 на суму 1258054,96 грн; №24/06-1 від 24.06.2015 на суму 433435,20 грн; №24/06-2 від 24.06.2015 на суму 1386734,80 грн; №25/06-2 від 25.06.2015 на суму 729985,30 грн; №28/04 від 28.04.2015 на суму 1731730,00 грн; №24/05-4 від 24.05.2015 на суму 1600900,92 грн,- всього на суму 22820606,22 грн; а також акти приймання брухту та відходів кольорових металів, з яких вбачається, що боржником прийнято, а кредитором передано товар на загальну суму 22820606,22 грн, а саме: акт приймання №05/07 від 05.07.2015 на суму 1322904,00 грн; акт приймання №09/07 від 09.07.2015 на суму 1637790,00 грн; акт приймання №09/07-02 від 09.07.2015 на суму 1592118,00 грн; акт приймання №09/07-3 від 09.07.2015 на суму 1514008,00 грн; акт приймання №09/07-4 від 09.07.2015 на суму 1241049,70 грн; акт приймання №17/04-1 від 17.04.2015 на суму 1750294,00 грн; акт приймання №23/05-1 від 23.05.2015 на суму 1376782,00 грн; акт приймання №23/05-2 від 23.05.2015 на суму 1361710,35 грн; акт приймання №24/05-1 від 24.05.2015 на суму 1304436,00 грн; акт приймання №24/05-2 від 24.05.2015 на суму 1395125,00 грн; акт приймання №24/05-3 від 24.05.2015 на суму 1183547,99 грн; акт приймання №24/06 від 24.06.2015 на суму 1258054,96 грн; акт приймання №24/06-1 від 24.06.2015 на суму 433435,20 грн; акт приймання №24/06-2 від 24.06.2015 на суму 1386734,80 грн; акт приймання №25/06-2 від 25.06.2015 на суму 729985,30 грн; акт приймання №28/04 від 28.04.2015 на суму 1731730,00 грн; акт приймання №24/05-4 від 24.05.2015 на суму 1600900,92 грн, всього на суму 22820606,22 грн.
Видаткові наакладні та акти приймання-передачі підписані представниками кредитора та боржника та скріплені печатками підприємств.
В матеріалах справи наявна копія акту звірки взаємних розрахунків за 1 півріччя 2021 року, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” в особі директора Туманова Т.О. та Приватним акціонерним товариством “Завод по обробці кольорових металів” в особі Голови Правління Чистяковим О.В., відповідно до якого заборгованість останнього за договором №14370 від 01.04.2015 перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” складає 22518617,47 грн.
Як зазначає кредитор, боржник свої зобов'язання з оплати отриманого товару, не виконав, боржник розмір заборгованості визнає.
За таких обставин, кредитором заявлені кредиторські вимоги до боржника у розмірі 22518617,47 грн за договором №14370.
Оцінка аргументів учасників заяви та мотиви рішення суду
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Оцінивши зміст правовідносин, що виникли між кредитором та боржником на підставі договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу які регулюються нормами ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом відмічається, що згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі, кредитор поставив боржнику товар на суму 22820606,22 грн. При цьому, кредитор не зазначає про оплату боржником здійсненого на виконання договору №14370. Матеріали справи не містять доказів оплати. Боржник визнав кредиторські вимоги у повному обсязі. Разом з цим, акт звірки містить суму заборгованості 22518617,47 грн. Кредитор не пояснив різниці між сумою поставлених товарів та розміром заборгованості згідно акту звірки.
Представник кредитора у попереднє засідання після 24.02.2022 не з'являвся, оригінали документів, витребуваних судом, не надав.
Пунктом 4.4. договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 90-та банківських днів після приймання товару покупцем і на підставі рахунку наданого продавцем, або по узгодженню сторін 100% передоплата.
Судом встановлено, що видаткові накладні та акти приймання-передачі підписані між сторонами протягом квітня -липня 2019 року (остання дата підписання 09.07.2015).
Кредитором Акціонерним товариством “Укрексімбанк” подана заява про застосування строків позовної давності до вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет”.
Щодо застосування строку позовної давності
Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.
Позовна давність відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).
При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, судом враховані висновки Верховного суду викладені в постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.
Позовна давність характеризується наявністю предмета, на який вона спрямовує свою дію. Ним є матеріально-правова вимога особи про захист права або інтересу.
Пред'явлення позову як форми захисту суб'єктивного права є одним з етапів здійснення матеріального права. Втім, хоча позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їх захисту в суді і в Цивільного кодексу України йдеться саме про позовну давність, проте встановлені законом строки застосовуються і до цивільно-правових вимог, які не оформляються у вигляді позову, зокрема у справах про банкрутство.
Цивільний кодекс України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 ГК України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18).
Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.
У справі, що розглядається, кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство.
Тобто кредитор звернувся до суду в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України з вимогою про захист свого майнового права та інтересу.
За таких умов положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство.
Ураховуючи наведене, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника дійшов висновку, що для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.
Отже, заява Акціонерного товариства “Укрексімбанк” про застосування до вимог іншого кредитора строків позовної давності підлягає розгляду судом.
Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При вирішенні питання щодо початку перебігу позовної давності, суд виходить із суті господарських правовідносин які склались між сторонами та факту порушення боржником зобов'язання по договору №14370 від 01.04.2015.
Умовами договору, а саме п.4.4. договору сторонами погоджено, що оплата за товар здійснюється протягом 90-та банківських днів після приймання товару покупцем і на підставі рахунку наданого продавцем, або по узгодженню сторін 100% передоплата.
Матеріали справи доказів здійснення попередньої оплати за товар не містять. Відтак, боржник мав оплатити отриманий товар протягом 90-та банківських днів з моменту отримання. Товар боржником отримано, що підтверджується підписом уповноваженою особи та штемпелем підприємства на актах приймання брухту та відходів кольорових металів.
Як вже було встановлено судом строк оплати за актом приймання передбачений пунктом 4 договору №14370 від 01.04.2015, враховуючи зазначене, осіннім днем сплати за актами є:
-за актом приймання №05/07 від 05.07.2015 строк сплати настав 10.11.2015;
-за актом приймання №09/07 від 09.07.2015 строк сплати настав 16.11.2015;
-за актом приймання №09/07-02 від 09.07.2015 строк сплати настав 16.11.2015;
-за актом приймання №09/07-3 від 09.07.2015 строк сплати настав 16.11.2015;
-за актом приймання №09/07-4 від 09.07.2015 строк сплати настав 16.11.2015;
-за актом приймання №17/04-1 від 17.04.2015 строк сплати настав 31.08.2015;
-за актом приймання №23/05-1 від 23.05.2015 строк сплати настав 23.05.2015;
-за актом приймання №23/05-2 від 23.05.2015 строк сплати настав 23.05.2015;
-за актом приймання №24/05-1 від 24.05.2015 строк сплати настав 23.05.2015;
-за актом приймання №24/05-2 від 24.05.2015 строк сплати настав 23.05.2015;
-за актом приймання №24/05-3 від 24.05.2015 строк сплати настав 23.05.2015;
-за актом приймання №24/06 від 24.06.2015 строк сплати настав 02.11.2015;
-за актом приймання №24/06-1 від 24.06.2015 строк сплати настав 02.11.2015;
-за актом приймання №24/06-2 від 24.06.2015 строк сплати настав 02.11.2015;
-за актом приймання №25/06-2 від 25.06.2015 строк сплати настав 03.11.2015;
-за актом приймання №28/04 від 28.04.2015 строк сплати настав 09.09.2015;
-за актом приймання №24/05-4 від 24.05.2015 строк сплати настав 23.09.2015.
Отже, виходячи з того, що судом встановлено порушення боржником зобов'язання щодо оплати товару по договору №14370 від 01.04.2015, то відповідно перебіг позовної давності починається:
-за актом приймання №05/07 від 05.07.2015 перебіг позовної давності починається з 11.11.2015 та спливає 11.11.2018;
-за актом приймання №09/07 від 09.07.2015 перебіг позовної давності починається з 17.11.2015 та спливає 17.11.2018;
-за актом приймання №09/07-02 від 09.07.2015 перебіг позовної давності починається з 17.11.2015 та спливає 17.11.2018;
-за актом приймання №09/07-3 від 09.07.2015 перебіг позовної давності починається з 17.11.2015 та спливає 17.11.2018;
-за актом приймання №09/07-4 від 09.07.2015 перебіг позовної давності починається з 17.11.2015 та спливає 17.11.2018;
-за актом приймання №17/04-1 від 17.04.2015 перебіг позовної давності починається з 01.09.2015 та спливає 01.09.2018;
-за актом приймання №23/05-1 від 23.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018;
-за актом приймання №23/05-2 від 23.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018;
-за актом приймання №24/05-1 від 24.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018;
-за актом приймання №24/05-2 від 24.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018;
-за актом приймання №24/05-3 від 24.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018;
-за актом приймання №24/06 від 24.06.2015 перебіг позовної давності починається з 03.11.2015 та спливає 03.11.2018;
-за актом приймання №24/06-1 від 24.06.2015 перебіг позовної давності починається з 03.11.2015 та спливає 03.11.2018;
-за актом приймання №24/06-2 від 24.06.2015 перебіг позовної давності починається з 03.11.2015 та спливає 03.11.2018;
-за актом приймання №25/06-2 від 25.06.2015 перебіг позовної давності починається з 04.11.2015 та спливає 04.11.2018;
-за актом приймання №28/04 від 28.04.2015 перебіг позовної давності починається з 10.09.2015 та спливає 10.09.2018;
-за актом приймання №24/05-4 від 24.05.2015 перебіг позовної давності починається з 24.09.2015 та спливає 24.09.2018.
Згідно із ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Кредитором не повідомлено суд та судом не встановлено обставин пов'язаних із зупиненням перебігу позовної давності.
За приписами ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Аналіз зазначеної норми статті 264 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що йдеться про дві підстави для переривання перебігу позовної давності: а) вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; б) пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків за 1 півріччя 2021 року, що підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет”, в особі директора та Приватним акціонерним товариством “Завод по обробці кольорових металі”, в особі Голови правління та скріплений печаткою за договором №14370 від 01.04.2015, відповідно до якого станом на 30.06.2021, за боржником обліковується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегамет” у сумі 22518617,47 грн.
Судом встановлено, що вищевказаний акт був підписаний між сторонами 30.06.2021, при тому, що строк позовної давності за останнім актом приймання -передачі сплинув 17.11.2018. Відтак акт звірки взаємних розрахунків підписано між сторонами після спливу строку позовної давності.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо у них є докази на підтвердження факту такого переривання.
Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду 12.02.2020 року у справі №917/1421/18 при цьому господарському суду слід мати на увазі таке.
Тлумачення статті 264 Цивільного кодексу України, свідчить, що переривання строку давності може мати місце лише у межах позовної давності, відповідно сплив позовної давності виключає можливість її переривання (постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 648/3491/15-ц, від 24.04.2019 у справі № 569/8314/14-ц).
Як вже було встановлено вище, строк позовної давності за вимогами кредитора до боржника про сплату товару за договором купівлі-продажу №14370 від 01.04.2015 відповідно до актів приймання розпочав свій перебіг 01.09.2015 та за загальним правилом встановленим 257 Цивільного кодексу України за останнім актом сплив 17.11.2018.
Відтак, саме дії вчиненні у названий період, могли б свідчити про переривання строку позовної давності.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, підписання акту звірки взаємних розрахунків відбулось 30.06.2021, тобто поза межами строку позовної давності.
З огляду на наведене, визнання боржником свого боргу шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків поза межами строку позовної давності, не може свідчити про переривання строку позовної давності.
Інших обставин, що свідчать про переривання строку позовної давності, кредитор суду не повідомив, та судом таких не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.
Саме на кредитора покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17).
Кредитором не повідомлено суд про наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності та судом таких не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегамет” до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” у розмірі 22518617,47 грн, оскільки судом застосовані наслідки спливу строку позовної давності за заявою сторони.
Щодо кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
Предмет та підстави заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
07.09.2021, через канцелярію суду, надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-2204-7/61958 від 01.09.2021 (вх.№18729/21) про визнання кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" на суму 44370900,72 грн.
Заява обгрунтована тим, що заборгованість яка виникла у боржника до бюджету Пенсійного фонду України є безспірною та підлягає відшкодуванню.
Позиція боржника Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"
30.11.2021, через канцелярію суду, надійшов лист Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" №"305 від 25.11.2021 (вх.№24784/21), в якому боржник надає відповідь №304 від 25.11.2021 на грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідь обґрунтована тим, що боржником сплачено в порядку виконавчого провадження 292075,37 грн. Відтак, боржник визнає грошові вимоги, що стягнуті рішеннями суду у розмірі 12106811,22 грн. Крім того, у свої відповіді боржник просить суд застосувати позовну давність відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України до вимог кредитора за період з 01.12.2017 по 01.09.2018.
Позиція розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" - арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича
06.12.2021, на електронну пошту суду надійшли пояснення розпорядника майна Кіцула Сергія Богдановича №02-1/91 від 06.12.2021 (вх.№04-18/9163) щодо кредиторських вимог.
Розпорядник майна повідомляє, що на його електронну адресу надійшла заява від Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” №291 від 21.09.2021, згідно якої боржник вважає, що загальна сума відшкодування з врахуванням позовної давності та заявлених вимог, складає 34829059,45 грн.
З урахуванням позиції боржника розпорядником майна Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлення про результати розгляду грошових вимог та дату проведення попереднього засідання суду, згідно якого кредитора повідомлено про визнання заборгованості Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 34829059,45 грн з подальшим включенням до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: в четверту чергу -34829059,45 грн; відхилення заборгованості у розмірі 9541841,27 грн.
Заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
23.02.2023, на електронну пошту суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0901-7/15708 від 22.02.2023 (вх.№01-35/925) щодо кредиторських вимог.
У своїх поясненнях Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти доводів боржника щодо спливу позовної давності по грошовим вимогам за січень 2016 та за період з 01.12.2017 по 01.09.2018 на загальну суму 6512496,57 грн. Кредитор посилається на ч.15 ст.106 Закону №1058-VI в якому зазначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Щодо тверджень боржника про сплату в порядку виконавчого провадження 292075,37 грн. Кредитор підтверджує, що сума боргу 292075,37 грн сплачена та стягнута з боржника в порядку виконавчого провадження згідно виконавчого листа по справі №805/434/17-а у сумі 1019668,30 грн, яка виникла за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 - врахована в розрахунку боргу за списком №2 та відображена в картці особового рахунку боржника.
За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить визнати кредиторські вимоги До Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” на суму 44370900,72 грн.
Інші кредитори письмових пояснень по суті заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, до суду не надали.
Окремі питання щодо ходу розгляду заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та процесуальні дії
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу).
Відповідно до ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналіз норм статей 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2022 №911/2548/20.
Заява №0500-2204-7/61958 від 01.09.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання вимог кредитора до боржника надійшла до Господарського суду Донецької області 07.09.2021 (вх.№18729/21), а подана 02.09.2021 (відповідно до відмітки АТ “Укрпошта”), тобто з порушенням строку передбаченим ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Судом встановлено, що строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника до 01.09.2021 включно, кредитор подав заяву 02.09.2021, що вбачається з поштового конверту, в якому направлена заява про визнання грошових вимог до боржника.
За таких обставин, заява про визнання кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла до суду поза межами 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з цим, оскільки заява надійшла до суду під час проведення попереднього засідання, то судом вирішено розглянути кредиторські вимоги в межах останнього із зазначенням про те, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла до суду поза межами 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Фактичні обставини заяви, зміст правовідносин та перевірка їх доказами.
Кредитором заявлені грошові вимоги до Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів", що виникли станом на 31.07.2021 у розмірі 44370900,72 грн та складаються з :
-відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 за період з 01.01.2019 по 31.07.2021 в розмірі 27337256,97 грн;
-відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 за період з 01.01.2019 по 31.07.2021 в розмірі 17017569,79 грн;
-відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.08.2016 по 31.05.2017 в розмірі 16073,96 грн.
Щодо вимоги про виплату то доставку пільгової пенсії по Списку №1 за період з 01.01.2016 по 31.07.2021 у розмірі 27337256,97 грн.
На підтвердження своїх вимог за списком 1, заявник подає наступні докази:
- копія розрахунку заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2016 по 31.07.2021;
-копія виконавчого листа №805/3873/16-а від 31.05.2017 про стягнення 1365415,00 грн за період з 01.02.2016-31.03.2016 та 01.07.2016-31.08.16;
-копія виконавчого листа №805/469/17-а від 25.05.2017 про стягнення 1412822,16 грн за період з 01.09.2016-31.12.2016;
-копія виконавчого листа №805/2392/17-а від 26.12.2017 про стягнення 1078849,73 грн за період з 01.01.2017-31.03.2017;
-копія виконавчого листа №805/3565/17-а від 15.01.2018 про стягнення 2146778,96 грн за період з 01.04.2017-31.08.2017;
-копія виконавчого листа №805/4350/17-а від 29.03.2019 про стягнення 1311347,48 грн за період з 01.09.2017-30.11.2017;
-копія картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1;
-копія листа від 07.12.2017 №6992/05 з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 за грудень 2017;
-копія листа від 17.01.2018 №191/05 з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 за січень 2018;
-копія листа від 16.02.2018 №881/05 з розрахунком №928 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 за лютий 2018;
-копія листа від 12.03.2018 №1247/05 з розрахунком №1222 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 за березень 2018;
-копія листа від 13.04.2018 №1723/05 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в квітні 2018 у сумі 519450,29 грн з копіями розрахунків;
-копія листа від 05.05.2018 №2115/05 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в травні 2018 у сумі 429316,36 грн з копіями розрахунків;
-копія листа від 05.06.2018 №832/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в червні 2018 у сумі 441712,04 грн з копією розрахунку;
-копія листа від 05.07.2018 №4006/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в липні 2018 у сумі 477466,37 грн з копіями розрахунків;
-копія листа від 03.08.18 №7539/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в серпні 2018 на суму 421771,75 грн з копіями розрахунків;
-копія листа від 06.09.18 №10476/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в вересні 2018 на суму 425158,82 грн;
-копія листа від 04.10.18 №12690/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в жовтні 2018 на суму 434553,66 грн з копія розрахунку;
-копія листа від 05.11.18 №15808/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в листопаді 2018 на суму 411799,13 грн з копією корінця повідомлення про вручення поштового відправлення;
-копія листа від 28.11.18 №18122/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в грудні 2018 на суму 411799,13 грн з копією корінця повідомлення про вручення поштового відправлення;
-копія листа від 14.01.19 №1054/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в січні 2019 на суму 411799,13; копія розрахунку №57 від 09.01.2019 з копією корінця повідомлення про вручення поштового відправлення;
-копія листа від 08.02.2019 №3303/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в лютому 2019 у сумі 404206,96 грн;
-копія листа від 06.03.2019 №5997/08 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в березні 2019 у сумі 435543,93 грн з копіями розрахунків; з копіями актів звіряння розрахунків за 2018 рік;
-копія листа №9280/08 від 11.04.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в квітні 2019 у сумі 483476,41 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №12100/08 від 13.05.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій за травень 2019 в сумі 537679,17 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №14849/08 від 10.06.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в червні 2019 у сумі 464998,67 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №17517/08 від 12.07.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в липні 2019 року в сумі 502524,63 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №19933/08 від 12.08.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в серпні 2019 року в сумі 457458,53 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №22425/08 від 10.09.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в вересні 2019 року в сумі 447682,57 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №25092/08 від 09.10.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій у жовтні 2019 року в сумі 440947,76 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №27590/08 від 07.11.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій у листопаді 2019 року в сумі 448422,97 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №30570/08 від 10.12.2019 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в грудні 2019 року в сумі 456962,06 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №1169/08 від 15.01.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в січні 2020 року в сумі 366753,56 грн з актом звірки та копіями розрахунків;
-копія листа №3303/08 від 10.02.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в лютому 2020 року в сумі 445252,21 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №6039/08 від 10.03.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в березні 2020 року в сумі 461779,11 грн з копіями актів звіряння та копіями розрахунків;
-копія листа №8328/08 від 13.04.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в квітні 2020 в сумі 434693,55 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №10440/08 від 14.05.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в травні 2020 в сумі 482262,94 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/1855 від 11.06.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в червні 2020 в сумі 491044,73 грн з копіями розрахунків;
-копія листа від 09.07.2020 про нарахування та відшкодування пільгових пенсій в липні 2020 в сумі 485843,64 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/7549 від 06.08.2020 про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в серпні 2020 в сумі 4700924,95 грн;
-копія листа №0574-08-8/10271 від 08.09.2020 про про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у вересні 2020 в сумі 476781,67 грн з копіями розрахунку;
-копія листа №0574-08-8/13516 від 08.10.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у жовтні 2020 в сумі 476410,14 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/15959 від 05.11.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у листопаді 2020 в сумі 476410,14 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/18488 від 04.12.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у грудні 2020 в сумі 473224,66 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/1179 від 15.01.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у січні 2021 в сумі 338432,49 грн з копією розрахунку №0574-08-8/1000 від 14.01.2021 та копія корінця повідомлення про вручення поштового відправлення;
-копія листа №0574-08-8/4518 від 08.02.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у лютому 2021 в сумі 499908,92 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/8373 від 10.03.2021 про про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у березні 2021 в сумі 490790,67 грн з копією розрахунку;
-копія листа №0574-08-8/12468 від 09.04.2021 про про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у квітні 2021 в сумі 472520,78 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/15366, від 07.05.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у травні 2021 в сумі 462231,15 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0500-907-8/15502, від 10.06.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії у червні 2021 в сумі 482227,39 грн з копіями розрахунків;
-копія листа б/н, б/д про нарахування та сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у липні 2021 в сумі 455821,05 грн з копією розрахунку №0500-1907-9/28048 від 05.07.2021
На підтвердження своїх вимог за списком №2, заявник подає наступні докази:
-розрахунок заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.01.2016 по 31.07.2021;
-копія виконавчого листа №805/3672/16-а від 14.02.2017 про стягнення 1039057,15 грн за період з 01.02.2016-31.03.2016 та 01.07.2016-31.08.2016;
-копія виконавчого листа №805/434/17-а від 05.04.2017 про стягнення 1019668,30 грн за період з 01.09.2016-31.12.2016;
-копія виконавчого листа №805/4374/17-а від 06.02.2018 про стягнення 782239,26 грн за період з 01.09.2017-30.11.2017;
-копія виконавчого листа №805/2327/17-а від 25.09.2018 про стягнення 790142,87 грн за період з 01.01.2017-31.03.2017;
-копія виконавчого листа №805/3564/17-а від 13.12.2019 про стягнення 1436491,67 грн за період з 01.04.2017-30.08.2017;
-копія листа №6932/05 від 07.12.2017 розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень, листопад, грудень 2017 року;
-копія листа №7002/05 від 07.12.2017 про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2017 з копією розрахунку;
-копія листа №155/05 від 17.01.2018 про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень, листопад, грудень 2017 року, 2017 рік, січень 2018 року з копіями акту звіряння ;
-копія листа №724/05 від 09.02.2018 про направлення розрахунків за 2017 рік, січень та лютий 2018 року з копіями розрахунків;
-копія листа №1192/05 від 12.03.2018 про направлення розрахунків за лютий та березень 2018 року;
-копія листа №1664/05 від 12.04.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в квітні 2018 у сумі 268946,82 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №2016/05 від 02.05.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в травні 2018 у сумі 253883,46 грн з копією розрахунку;
-копія листа №825/08 від 11.06.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в червні 2018 у сумі 253718,73 грн;
-копія листа №3734/08 від 03.07.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в липні 2018 у сумі 251019,16 грн;
-копія листа №7535/08 від 03.08.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в серпні 2018 у сумі 244274,47 грн;
-копія листа №10273/08 від 05.09.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в вересні 2018 у сумі 254535,46 грн з копією додаткового розрахунку на суму 12936,87 грн;
-копія листа №12615/08 від 04.10.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в жовтні 2018 у сумі 292138,32 грн з копією розрахунку;
-копія листа №15741/08 від 06.11.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в листопаді 2018 у сумі 272528,97 грн з копією розрахунку;
-копія листа №18047/08 від 28.11.2018 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в грудні 2018 у сумі 232307,13 грн;
-копія листа №873/08 від 11.01.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в січні 2019 у сумі 232307,13 грн з копією розрахунку;
-копія листа №3329/08 від 08.02.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в лютому 2019 у сумі 228157,55 грн;
-копія листа №5948/08 від 06.03.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в березні 2019 у сумі 307124,17 грн з копіями актів звіряння; копіями розрахунків;
-копія листа №8971/08 від 03.04.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в квітні 2019 у сумі 303924,65 грн з копією акту звіряння №282; копіями розрахунків;
-копія листа №11773/08 від 10.05.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в травні 2019 у сумі 277003,65 грн з копією акту звірки № 358; копіями розрахунків;
-копія листа №14738/08 від 10.06.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в червні 2019 у сумі 269440,79 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №17484/08 від 12.07.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в липні 2019 у сумі 283161,61 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №19988/08 від 12.08.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в серпні 2019 у сумі 254431,04 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №22821/08 від 13.09.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в вересні 2019 у сумі 288560,25 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №24963/08 від 08.10.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в жовтні 2019 у сумі 260522,44 грн з копіє розрахунку;
-копія листа №27656/08 від 07.11.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в листопаді 2019 у сумі 262007,06 грн з копією розрахунку;
-копія листа №30635/08 від 11.12.2019 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті в грудні 2019 у сумі 268247,68 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №1018/08 від 14.01.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у січні 2020 у сумі 294026,80 грн з копією акту звіряння №38;
-копія листа №3653/08 від 12.02.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у лютому 2020 в сумі 289880,77 грн з копією розрахунку; копіями актів звіряння №182 та 216;
-копія листа №6028/08 від 10.03.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у березні 2020 в сумі 288585,24 грн з копією акті звірки №291;
-копія листа №8379/08 від 13.04.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у квітні 2020 в сумі 285813,03 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №10405/08 від 14.05.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у травні 2020 в сумі 293947,83 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/1861 від 11.06.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у червні 2020 в сумі 320030,55 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/4406 від 09.07.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у липні 2020 в сумі 288287,73 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/7345 від 06.08.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у серпні 2020 в сумі 280165,80 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/10487 від 08.09.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у вересні 2020 в сумі 381161,62 грн з копією розрахунку;
-копія листа №0574-08-8/13482 від 08.10.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у жовтні 2020 у сумі 297538,82 грн з копією розрахунку;
-копія листа №0574-08-8/16126 від 06.11.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у листопаді 2020 у сумі 287223,19 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/18619 від 07.12.2020 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у грудні 2020 у сумі 282177,91 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/1257 від 16.01.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у січні 2021 у сумі 302608,39 грн з актом звіряння №42 від 14.01.2021;
-копія листа №0574-08-8/4780 від 09.02.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у лютому 2021 у сумі 272018,16 грн
-копія листа №0574-08-8/12381 від 09.04.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у квітні 2021 у сумі 286890,20 грн з копіями розрахунків;
-копія листа №0574-08-8/8022 від 09.03.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у березні 2021 у сумі 276254,20 грн, з копіями розрахунків.
-копія листа №0574-08-8/15266 від 06.05.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у травні 2021 у сумі 293563,57 грн з копією розрахунку;
-копія листа №0500-1907-8/16138 від 11.06.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у червні 2021 у сумі 286351,68 грн з копією розрахунку №0500-1907-9/15283 від 10.06.2021;
-копія листа №0500-1907-8/30280 від 08.07.2021 про нарахування та відшкодування пільгової пенсії що підлягає нарахуванню та сплаті у липні 2021 у сумі 256144,91 грн з копією розрахунку №0500-1907-9/28253 від 06.07.2021;
На підтвердження заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.08.2016 по 31.05.2017 у розмірі 16073,96 грн кредитором надано копію виконавчого листа №805/4295/17-а від 11.01.2018.
З матеріалів справи вбачається, що боржник суму заборгованості перед Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не сплатив, доказів зворотного до суду не надав.
За подачу заяви про визнання грошових вимог до боржника Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви суду.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-ІV) покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція).
Згідно з пунктом 6. 4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 105 8-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до пункту 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
На момент звернення із заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, заборгованість Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”, перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком 1 складає 27337256,97 грн та за списком 2 складає 17017569,79 грн та з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам складає 16073,96 грн.
Вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи. Боржником не надано належних доказів на спростування кредиторських вимог. Надані боржником заперечення спростовуються матеріалами справи та поясненням кредитора.
Судом встановлено, що виконавчими листами Донецького окружного адміністративного суду №805/3565/17-а від 11.12.2017, №805/4295/17-а від 11.01.2018, №805/3873/16-а від 14.02.2017, №805/4350/17-а від 19.02.2018, №805/2892/17-а від 25.09.2017, № 805/469/17-а від 21.03.2017,№805/3672/16-а від 14.02.2017, №805/434/17-а від 05.04.2017, №805/4374/17-а від 06.02.2018, №805/2327/17-а від 25.09.2017 та №805/3564/17-а від 13.12.2017 стягнуто з боржника заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату до доставку пенсій за списком №1 та списком №2 на загальну суму 12398886,59 грн.
Боржник у відповіді на кредиторські вимоги вказує на те, що в порядку виконавчого провадження ним сплачено 292075,37 грн.
Кредитором подані додаткові пояснення щодо сплаченої боржником суми у розмірі 292075,37 грн. Так, за поясненнями кредитора вказана сума врахована останнім при розрахунку заборгованості та не включена до складу кредиторських вимог.
Відтак, загальна сума заборгованості, що підтверджується виконавчими листами Донецького окружного адміністративного суду №805/3565/17-а від 11.12.2017, №805/4295/17-а від 11.01.2018, №805/3873/16-а від 14.02.2017, №805/4350/17-а від 19.02.2018, №805/2892/17-а від 25.09.2017, № 805/469/17-а від 21.03.2017,№805/3672/16-а від 14.02.2017, №805/434/17-а від 05.04.2017, №805/4374/17-а від 06.02.2018, №805/2327/17-а від 25.09.2017 та №805/3564/17-а від 13.12.2017 складає 12106811,17 грн.
Положенням ст.129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
В силу частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Як встановлено судом, доказів виконання боржником виконавчих листів Донецького окружного адміністративного суду від №805/3565/17-а від 11.12.2017, №805/4295/17-а від 11.01.2018, №805/3873/16-а від 14.02.2017, №805/4350/17-а від 19.02.2018, №805/2892/17-а від 25.09.2017, № 805/469/17-а від 21.03.2017,№805/3672/16-а від 14.02.2017, №805/434/17-а від 05.04.2017, №805/4374/17-а від 06.02.2018, №805/2327/17-а від 25.09.2017 та №805/3564/17-а від 13.12.2017 у повному обсязі матеріали справи не містять.
Решта заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи листами з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 та списку 2 та підлягає обов'язковій сплаті боржником на підставі вищевказаних норм права.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання боржником листів кредитора із розрахунками щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по списку 1 та списку 2.
Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, а боржником не спростовано заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату до доставку пенсій за списком №1, списком №2 та заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам у розмірі 44370900,72 грн.
Щодо твердження боржника про застосування строку позовної давності
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пунктом 8 постанови правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено порядок стягнення заборгованості зі страхувальників, відповідно до якого органи Пенсійного фонду мають право надсилати страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми, узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін, фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що з поданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області документів достатньо для підтвердження наявності заборгованості Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів”. Крім того, у даному випадку загальні правила щодо позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, не застосовується, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та визнає кредиторські вимоги до боржника в загальній сумі 44370900,72 грн - конкурсні вимоги без права вирішального голосу на зборах комітету кредиторів, оскільки заява кредитора надійшла після встановленого законодавством строку та 4540,00 грн судовий збір перші черга.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Розпорядник майна у відомостях про майно боржника, яке перебуває в заставі повідомив суд, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав станом на 29.07.2021, майно боржника також перебуває у заставі Акціонерного товариства “Мегабанк”. Разом з тим, а ні Акціонерного товариства “Мегабанк” а ні боржник документів на підтвердження застави не надали.
Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.
Станом на 26.04.2023 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
За приписами ч.1 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
За результатами розгляду справи, суд вважає за необхідне призначити підсумкове засідання у даній справі та зобов'язати розпорядника майна провести збори кредиторів та комітет кредиторів.
Керуючись ст. 2, 9, 45, 46, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 12, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України (код ЄДРПОУ 0003212) до боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:
-184357144(сто вісімдесят чотири мільйони триста п'ятдесят сім тисяч сто сорок чотири) грн 96 коп (забезпечені грошові вимоги) - позачергово;
-4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) - перша черга;
-106495728(сто шість мільйонів чотириста дев'яносто п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 36 коп (основний борг) - четверта черга.
2. Відхилити грошові вимоги Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України (код ЄДРПОУ 00032112) до боржника Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 235550433 (двісті тридцять п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят тисяч чотириста тридцять три) грн 30 коп.
3.Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:
- 33546000 (тридцять три мільйони п'ятсот сорок шість тисяч) грн 00 коп (забезпечені грошові вимоги)- позачергово;
- 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) - перша черга;
-336481289 (триста тридцять шість мільойонів чотирист вісімсот одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять) грн 17 коп. (основний борг) - четверта черга.
4. Відхилити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 762256 (сімсот шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн 01 коп.
5. Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) від забезпечення вимог банку Договором застави майнових прав №20-0352/3-1 від 23.02.2011 (зі змінами та доповненнями) по Контракту №10800 від 12.10.2010 (із змінами і доповненнями) на загальну суму 1200000000 (один мільярд двісті мільйонів) грн 00 коп.
6. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” (код ЄДРПОУ 32092223) до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі:
-4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) - перша черга;
-13588883(тринадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 72 коп (основний борг) - четверта черга.
7. Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” (код ЄДРПОУ 32092223) до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 6572912 (шість мільонів п'ятсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 31 коп.
8. Відхили грошові вимоги Товариства з обмежено відповідальністю “Мегамет” (код ЄДРПОУ 32092239) до Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 22518617 (двадцять два мільйони п'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн 47 коп.
9. Визнати кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) до боржника Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" (код ЄДРПОУ 00195452) по справі №905/909/21з яких:
-4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп судовий збір - перша черга конкурсних вимог без права вирішального голосу на зборах комітету кредиторів;
-44370900 (сорок чотири мільйони триста сімдесят тисяч дев'ятсот) грн 72 коп основний борг -четверта черга конкурсних вимог без права вирішального голосу на зборах комітету кредиторів;
10. Визначити грошові вимоги до боржника,- Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452), які визнані ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 з урахуванням ухвали від 27.02.2023:
Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) у розмірі :
-20000000 (двадцять мільйонів) грн 00 коп (забезпечені грошові вимоги) - позачергово;
-76700(сімдесят шість тисяч сімсот) грн 00 коп (судовий збір та авансування винагороди арбітражного керуючого) - перша черга;
-115583054(сто п'ятнадцять мільйонів п'ятсот вісімдесят три тисячі п'ятдесят чотири) грн 92 коп (основний борг) - четверта черга.
1 1. Визначити грошові вимоги до боржника,- Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452), які визнані ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.02.2023:
ОСОБА_2 :
-перша черга 255945 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 64 коп (без податків та зборів).
ОСОБА_1 :
-перша черга 60864,81 (шістдесят тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 81 коп (без податків та зборів).
ОСОБА_4 :
-перша черга 29637 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 22 коп (без податків та зборів).
ОСОБА_3 :
-перша черга 30871 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят один) грн 02 коп.
12. Визначити грошові вимоги до боржника,- Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452), які визнані ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2023:
Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” (код ЄДРПОУ 13495470) у розмірі:
-4540(чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) - перша черга;
-16183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) грн 80 коп - четверта черга.
13. Визначити грошові вимоги до боржника,- Приватного акціонерного товариства “Завод по обробці кольорових металів” (код ЄДРПОУ 00195452), які визнані ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.02.2023:
Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187):
-4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) - перша черга;
-109373 (сто дев'ять тисяч триста сімдесят три) грн 65 коп (основний борг) - друга черга;
-37715(тридцять сім тисяч сімсот п'ятнадцять) грн 73 коп (штрафні санкції) - шоста черга.
14. Вимоги не визнані судом: грошові вимоги Приватного акціонерного товариства “Укрпідшипник” (код ЄДРПОУ 13495470) до боржника у розмірі 4340000 (чотири мільйони триста сорок тисяч) грн 00 коп; грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника у розмірі 55410 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста десять) грн 16 коп; грошові вимоги ОСОБА_1 у розмірі 14743 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок три) грн 65 коп; грошові вимоги ОСОБА_4 у розмірі 7179 (сім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 20 коп; грошові вимоги ОСОБА_3 у розмірі 7478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 07 коп; Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України (код ЄДРПОУ 00032112) у розмірі 235550433 (двісті тридцять п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят тисяч чотириста тридцять три) грн 30 коп грн; грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) у розмірі 762256,04 грн; грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецмет” (код ЄДРПОУ 32092223) у розмірі 6572912 (шість мільйонів п'ятсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 31 коп.; грошові вимоги Товариства з обмежено відповідальністю “Мегамет” (код ЄДРПОУ 32092239) у розмірі 22518617 (двадцять два мільйони п'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн 47 коп.
15. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу.
16. Зобов'язати розпорядника майна протягом 10 днів з моменту прийняття даної ухвали, але не пізніше дати проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, внести до реєстру вимог кредиторів відомості, за результатами попереднього засідання, про кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
17. Зобов'язати розпорядника майна проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву боржника, наявну дебіторську заборгованість.
18. Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
19. Зобовязати розпорядника майна провести збори кредиторів та комітету кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
20. Зобов'язати розпорядника майна боржника надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника; аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.
21. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
22. Призначити підсумкове судове засідання на 28.06.2023 року о 12:30 год у приміщенні Господарського суду Донецької області, за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд.5, зал судових засідань №403.
23. Роз'яснити, що відповідно до положень ст.197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
24. Роз'яснити учасникам справи, що рішенням зборів суддів Господарського суду № 2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові продовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми "Електронний суд".
У разі виникнення обставин зумовлених військовою агресією проти України та які об'єктивно унеможливлюють проведення судового засідання у призначений час, судове засідання може бути відкладено.
Інформація про час і місце судового засідання додатково розміщена на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).
Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, кредиторам.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена, підписана та оголошена 26.04.2023. Повний текст ухвали складено та підписано 05.05.2023.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у порядку та строки передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Суддя Д.М. Огороднік