вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" травня 2023 р. Cправа № 902/163/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.
за участю представників
позивача: Шевцов П.В., ордер серії ВІ №1125159 від 30.01.2023 (в режимі ВКЗ)
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника позивача №б/н від 14.04.2023 про ухвалення додаткового рішення, щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" (вул.1-й провулок Свободи, буд.8, м.Ромни, Сумська область, 40009)
до: Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (вул. Академічна, буд.16, село Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)
про стягнення 1447171,9 грн.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/163/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" до Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" про стягнення заборгованості в сумі 1 447 171,90 грн., з яких 781 310,04 грн - основний борг, 198 700,73 - штраф, 97 756,56 грн - 28% річних, 174 565,29 грн. - пеня, 86048,26 грн. - 14% за користування товарним кредитом та 108 791,02 грн - витрати від курсових коливань.
12.04.2023 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено частково, в зв'язку зі зменшенням на 50% сум 28% річних, штрафу та пені.
У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу в сумі 65 000,00 грн. та зазначено що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України.
19.04.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн, до якого додано докази понесення даних витрат.
Ухвалою суду від 20.04.2023 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі на 01.05.2023.
21.04.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача б/н від 21.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 24.04.2023 задоволено заяву представника позивача б/н від 21.04.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
27.04.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з вирішення питання понесених позивачем витрат на іншу дату в зв'язку із зайнятістю представника в іншому суді. Крім того, в даному клопотанні представник відповідача зазначив, що не ознайомлений з клопотанням та доданими до нього доказами, оскільки останнє не надходило на адресу відповідача.
На визначену судом дату з'явився представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні суд, з'ясувавши думку представника позивача щодо клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на викладену норму закону строк ухвалення додаткового рішення є присічним, а явка представників сторін не є обов'язковою.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що представник позивача направив на поштову адресу відповідача клопотання з додатками №б/н від 14.04.2023 про ухвалення додаткового рішення, щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення в цінний лист від 14.04.2023.
Крім того, ухвала суду від 20.04.2023 про призначення судового засідання з розгляду клопотання про прийняття додаткового рішення була направлена судом на електронні адреси сторін, зокрема представника відповідача, і на переконання суду у останнього було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання своїх пояснень чи заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання №б/н від 14.04.2023 про ухвалення додаткового рішення, щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.05.2023, судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено, що повний текс додаткового рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача про понесені судові витрати на правничу допомогу, зазначає наступне.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає 65 000,00 грн.
Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, в позовній заяві позивач зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення суду у даній справі ухвалено 12 квітня 2023, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду засобами поштового зв'язку 19 квітня 2023, а відповідно до конверту Укрпошти датою оформлення поштового відправлення є 14.04.2023.
У зв'язку з викладеним, представником позивача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги до суду від відповідача не надходило.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.
Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 17 травня 2022, додаткової угоди №5 від 30 грудня 2022 року, акту приймання - передачі наданих юридичних послуг №8 від 13 квітня 2023 року, розрахунок суми наданих послуг, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №2987 від 25.07.2019 та Ордер Серія ВІ №1138353 від 14.04.2023.
Згідно з умовами пункту 2.4.3. Договору про надання професійної правничої допомоги (далі Договір), клієнт зобов'язаний здійснювати оплату в порядку та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 3.1. та 3.2. Договору, встановлено, що Вартість (гонорар) наданих послуг за цим договором складає 1250,00 грн за годину наданих послуг. Загальна вартість (гонорар) наданих послуг визначається на підставі Актів приймання-передачі наданих юридичних послуг по даному Договору. Вартість представництва інтересів Клієнта в суді (одне судове засідання) становить 1250,00 грн.
Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.12.2022 (включно). Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невідємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані Сторонами (п. 8.1. та п. 9.4. Договору).
Відповідно до Додаткової угоди №5 від 30 грудня 2022 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 17 травня 2022, сторони погодили викласти п. 8.1. Договору у наступній редакції «Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023». Додаткова угода №5 є невід'ємною частиною Договору та набуває чинності з дати її підписання (пункти 1-2).
Як зазначено представником позивача в заяві, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 30 000,00 грн.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що акт приймання - передачі наданих юридичних послуг та доданий до нього розрахунок містить наступний перелік послуг в загальному розмірі 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу які включали в себе:
5000,00 грн - Надання консультації та юридичний аналіз документів стосовно правової позиції захисту інтересів ТОВ «КРОП-ІНКРІС» у зв'язку з невиконанням ФГ «ЛЕМЕШІВКА-АГРО» умов Договору поставки від 10.05.2022 № 00179-ВІ (4 години);
2500,00 грн - Складання та направлення документу правового характеру - Вимога №Б/Н від 06.01.2023 (2 години);
20 000,00 грн - Складання процесуальних документів (позовна заява, розрахунок суми позову) №Б/Н від 30.01.2023 (16 годин);
2500,00 грн - Представництво інтересів ТОВ «КРОП-ІНКРІС» у Господарському суді Вінницької області по справі №902/163/23 (судове засідання 27.03.2023 та 12.04.2023).
Водночас, умовами договору, зокрема, п. 1.2. Договору встановлено, що Адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання Клієнту усіх видів правової допомоги, не заборонених діючим законодавством України та правилами адвокатської етики, що може включати, але не обмежуватись:
- надання усних та письмових консультацій і роз'яснень із юридичних (правових) питань;
- надання послуг щодо захисту інтересів Клієнта та супроводження від імені Клієнта справу будь-яких судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства;
- знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, брати участь у засіданнях, представляти докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати письмові й усні пояснення судові, приводити свої доводи, міркування та заперечення з усіх питань, що виникають під час судового процесу та виконавчою провадження, будь-яких стадій дізнання та досудового слідства, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників процесу, брати участь в ухваленні рішення, підписувати і подавати позовні заяви, відзиви на позовні заяви, заяви і скарги, передбачені процесуальним законодавством України, у тому числі: про усунення недоліків позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, про відновлення процесуальних строків, про вживання заходів по забезпеченню позову, про роз'яснення рішення, ухвали, постанови, про виправлення, допущених у рішенні, ухвалі, постанові описок або арифметичних помилок, про перегляд рішення, ухвали, постанови по знов виявленим обставинам, про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміні способу і порядку їхнього виконання, а також змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, цілком або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, пред'являти зустрічні позови, укладати мирову угоду, досягати примирення, представляти інтереси у виконавчому провадженні, пред'являти виконавчі документи до стягнення, подавати заяви про видачу дублікатів будь- яких документів.
- Підписувати та направляти адвокатські запити, вимоги, листи, претензії, звернення, що направляються до підприємств, установ, організацій всіх форм власності.
Відповідно до п. 1.4. Договору у разі необхідності. Сторони за взаємною згодою, шляхом укладання відповідних додаткових угод, можуть домовитись про зміну або уточнення завдання.
Як вбачається з даного переліку, послуга «надання усних та письмових консультацій і роз'яснень із юридичних (правових) питань» включає в себе як надання консультації та юридичний аналіз документів стосовно правової позиції захисту так і складання процесуальних документів (позовна заява, розрахунок суми позову), тому на переконання суду, послуги щодо ознайомлення з матеріалами та консультування клієнта охоплюються процесом складання позовної заяви як окремим видом послуг з надання правової допомоги.
Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення процесу надання консультації та юридичний аналіз документів від безпосередньої правової допомоги у формі складання позову суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що п. 3 Розрахунку до Акту №8 приймання-передачі наданих юридичних послуг включає в себе п. 1 даного Розрахунку, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих пунктах в розмірі 20 000,00 грн.
Також, суд вважає правомірними та обґрунтованими суми послуг по п. 2 та п. 4 Розрахунку до Акту №8 приймання-передачі наданих юридичних послуг в розмірі 2500,00 грн. та 2500,00 грн (Складання та направлення документу правового характеру - Вимога №Б/Н від 06.01.2023 та представництво Клієнта в суді (участь в 2 судових засіданнях)).
Таким чином суд не вбачає підстав для покладення на відповідача таких послуг, що відображені в пункті 1 Розрахунку до Акту №8 приймання-передачі наданих юридичних послуг в розмірі 5 000,00 грн з огляду на їх необґрунтованість, а тому вказані витрати покладаються на позивача.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є не цілком обґрунтованим.
Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на надання консультацій клієнту та складення позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, необхідний на надання таких послуг, суд робить висновок про те, що справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 25 000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу в розрахунку 18 годин витраченого часу представником та перебування у двох судових засіданнях.
Таким чином суд частково покладає на відповідача понесені позивачем судові витрати відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 4, 13, 123, 124, 126, 129, 219, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника позивача №б/н від 14.04.2023 року про ухвалення додаткового рішення по справі №902/163/23, щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (вул. Академічна, буд.16, село Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ 38309199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" (вул.1-й провулок Свободи, буд.8, м. Ромни, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 40015185) 25 000,00 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. залишити за позивачем.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - vligtes@gmail.com , shevtsov-p@ukr.net, відповідача - lawyer.o.rudenko@gmail.com .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 05.05.2023
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи