ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"05" травня 2023 р. Справа № 906/761/22
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 5 квітня 2023 року, повний текст виготовлено 12 квітня 2023 року по справі №906/761/22 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автомотів"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна"
про стягнення 2897370 грн
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Автоматів" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1865400 грн, а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2022 року залучено до участі по справі №906/761/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (надалі - Третя особа).
Водночас ухвалою місцевого господарського суду від 24 жовтня 2022 року об'єднано справу №906/761/22 про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 1865400 грн, а також судових витрат зі справою №906/759/22 про стягнення пені та штрафу з Відповідача на користь Позивача в сумі 1031970 грн в одне провадження (загалом 2897370 грн). Присвоєно вищевказаним об'єднаним справам наступний єдиний унікальний номер - №906/761/22.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 5 квітня 2023 року по справі №906/761/22 позов задоволено частково:
- закрито провадження по справі №906/759/22 в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 15000 грн;
- стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1850400 грн боргу, а також 27756 грн витрат по сплаті судового збору;
- в іншій частині позову відмовлено;
- розстрочено виконання рішення місцевого господарського суду в частині стягнення боргу у загальному розмірі 1850400 грн на шість місяців (кожен платіж по 308400 грн) шляхом стягнення не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
25 квітня 2023 року від Позивача до Північно-західного апеляційного господарського суду поштовими засобами зв'язку надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Житомирської області від 5 квітня 2023 року по справі №906/761/22.
Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі, Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції від 5 квітня 2023 року по справі №906/761/22 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені в сумі 444670 грн, 7% штрафу в сумі 587300 грн та надання розстрочення виконання даного рішення в частині стягнення боргу у загальному розмірі 1850400 грн на шість місяців (кожен платіж по 308400 грн) шляхом стягнення не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішення суду першої інстанції законної сили.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач прийшов до висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а частина 3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 18 січня 2018 року N 2268-VIII , за подачу до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
В силу дії пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, Позивач оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 5 квітня 2023 року по справі №906/761/22 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені в сумі 444670 грн та 7% штрафу в сумі 587300 грн (загалом - 1031970 грн), що є вимогою майнового характеру.
Стосовно оскарження рішення суду першої інстанції в частині надання розстрочення Відповідачу строку виконання рішення стягнення боргу у загальному розмірі 1850400 грн на шість місяців (кожен платіж по 308400 грн), суд апеляційної інстанції констатує наступне.
Матеріали апеляційної скарги свідчать, що Позивач оскаржує не прийняте судом рішення по суті спору в частині стягнення 1850400 грн, а процедурне питання, пов'язане з виконанням такого стягнення, тобто в частині розстрочення виконання даного рішення.
Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Отже, про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду чи відмову у вчиненні відповідної процесуальної дії за загальним правилом постановляється ухвала.
Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не забороняє викладення результату вирішення питання розстрочення виконання рішення суду у судовому акті за результатом розгляду справи по суті спору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 серпня 2021 року по справі №908/2406/20.
Оскільки про розстрочення або відстрочення виконання рішення суду чи відмову у вчиненні відповідної процесуальної дії за загальним правилом постановляється ухвала, оскарження прийнятого судом рішення по суті спору в частині оскарження суду у вчиненні відповідної процесуальної дії, підлягає сплаті судовим збором, як за оскарження ухвали суду.
Положеннями підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, Позивач звертаючись до суду з апеляційною скаргою мав сплатити судовий збір в розмірі 25700 грн 32 коп. (15479 грн 55 коп. (вимоги майнового характеру)*150%) + 2481 грн)..
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Водночас, здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд зауважує, що в даній програмі відсутні дані щодо надходження коштів в сумі 25700 грн 32 коп. до спеціального фонду.
Відтак, Позивачем не додано доказів сплати судового збору; в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.
Суд констатує, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Як уже описувалося вище Позивачем не було дотримано дану норму, доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги не додано, що є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на все вищевказане відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених, статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу Позивача слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на рішення Господарського суду Житомирської області від 5 квітня 2023 року, повний текст виготовлено 12 квітня 2023 року по справі №906/761/22 - залишити без руху.
2. Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду: докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 25700 грн 32 коп..
3. Роз'яснити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем.
5. Копію ухвали направити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз".
Суддя Василишин А.Р.