ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 квітня 2023 року Справа № 906/1154/20 (906/478/22)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Цвіркун О.О.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: Бондаренко Д.М. (адвокат)
відповідача 3: не з'явився
ТзОВ "Суффле Агро Україна" - Стеценко А.І. (адвокат)
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 19.12.2022 судде Макаревичем В.А. у м. Житомир (повний текст рішення складено 21.12.2022) у справі № 906/1154/20 (906/478/22)
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське" в особі ліквідатора Комлика І.С.
до: - ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства
у межах справи № 906/1154/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бондарівське"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду від 10.11.2020, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство СТзОВ "Бондарівське"; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 07.09.2021, зокрема, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
11.07.2022 на адресу місцевого господарського суду від СТзОВ "Бондарівське" в особі ліквідатора Комлика І.С. надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства у межах справи № 906/1154/20.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 закрито провадження у справі в частині покладення субсидіарної відповідальноcті за зобов'язаннями СТзОВ "Бондарівське" у зв'язку з доведенням його до банкрутства та стягнення солідарно з ОСОБА_3 6971412, 38 грн. субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1154/20. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора СТзОВ "Бондарівське" в частині покладення солідарно на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальноcті за зобов'язаннями СТзОВ "Бондарівське" у зв'язку з доведенням його до банкрутства та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6971412, 38 грн. субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1154/20.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ліквідатор боржника ОСОБА_4 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати в частині мотивування відмови у задоволенні заяви ліквідатора СТзОВ "Бондарівське" про покладення солідарно на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6971412, 38 грн. субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1154/20. Змінити рішення у даній частині, зокрема: - визнати встановленою бездіяльність засновників (власників) СТзОВ "Бондарівське" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у доведенні до банкрутства боржника та наявність підстав для покладення на засновників СТзОВ "Бондарівське" субсидіарної відповідальності, оскільки їх винна бездіяльність призвела до безконтрольного виведення майнових активів, позбавлення боржника засобів отримання прибутку та джерела погашення заборгованості перед кредиторами боржника, що об'єктивно стало причиною неплатоспроможності боржника, а згодом, після визнання боржника банкрутом, унеможливило формування відповідного розміру ліквідаційної маси банкрута і відповідно задоволення вимог кредиторів; - визнати встановленим причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю засновників (власників) СТзОВ "Бондарівське" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та втратою платоспроможності боржника; - за відсутності доказів невинуватості засновників (власників) СТзОВ "Бондарівське" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановити обставини наявності вини засновників (власників) товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у доведенні до банкрутства СТзОВ "Бондарівське"; - визнати заяву ліквідатора боржника в частині покладення солідарно на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства у зв'язку з доведенням його до банкрутства та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6971412, 38 грн. субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1154/20 поданою передчасно, через що на час винесення рішення відсутні підстави для задоволення позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги арбітражний керуючий вказав про те, що Господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення, було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає зміні. На думку скаржника, суд першої інстанції, при відмові в задоволенні заяви, мав би визнати доведеною причинно-наслідковий зв'язок та вину засновників боржника в доведенні до банкрутства, а відмову в заяві мотивувати виключно передчасністю заявлення подання такої заяви, як поданої до закінчення остаточного формування ліквідаційної маси.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Комлика І.С. на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/1154/20 (906/478/22); призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Від ТзОВ "Суффле Агро Україна" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просило апеляційну скаргу арбітражного керуючого Комлика І.С. на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/1154/20 (906/478/22) - задовольнити.
Від арбітражного керуючого Комлика І.С. на адресу суду надійшли письмові пояснення, які він просив суд долучити до матеріалів справи.
Від ОСОБА_2 на адресу суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких остання вважає необґрунтованими наведені арбітражним керуючим та представником ТзОВ "Суффле Агро Україна" аргументи в підтримання доводів апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник відповідача 2 вимоги апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Представник ТзОВ "Суффле Агро Україна" апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у письмовому відзиві, просила останню задоволити.
Інші учасники провадження явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату засідання були належним чином повідомлені судом.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що інші учасники провадження належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а явка представників обов'язковою не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.
За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, письмових пояснень та відзиву, заслухавши представників відповідача 2 та кредитора у судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що СТзОВ "Бондарівське" зареєстровано 31.10.2008 Коростенською районною державною адміністрацією за юридичною адресою: 11562, Житомирська область, с. Бондарівка, вул. Миру, буд. 50-А. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.11.2021 засновниками СТзОВ "Бондарівське" є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а керівником зазначено ОСОБА_3 .
Згідно п. 6.5 Статуту товариства, його виконавчим органом є директор, який вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені до компетенції зборів учасників. Директор діє від імені товариства без довіреності в межах повноважень, передбачених контрактом та цим статутом. Згідно до п. 6.6 Статуту товариства, директор, зокрема: - діє без довіреності від імені товариства в межах своєї компетенції, видає накази та розпорядження, у відповідності з трудовим законодавством наймає на роботу і звільняє працівників; - в порядку та спосіб, встановлені рішенням загальних зборів учасників товариства, розпоряджається майном і коштами товариства та виступає розпорядником кредитів, представляє товариство у відносинах з вітчизняними та зарубіжними юридичними та фізичними особами; - укладає в Україні та за її межами договори, вчиняє інші юридичні дії та видає доручення про укладення таких договорів та представництво інтересів товариства іншими особами; - здійснює керівництво поточною діяльністю товариства і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, розподіляє обов'язки керівниками структурних підрозділів і визначає їх повноваження у розв'язанні завдань діяльності товариства.
Судами встановлено, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності, проведений на замовлення розпорядника майна показав, що за період з 2017 по 2019 р.р. відбулись значні зміни показників із забезпечення зобов'язання боржника всіма активами, забезпечення зобов'язання боржника його оборотними активами та розміру чистих активів, що свідчать про наявність ознак дій з доведення до банкрутства.
Ліквідатором, зокрема, зазначено про те, що в період взяття боржником зобов'язань за договором поставки № 1300022026 від 01.01.2018, укладеного між СТОВ "Бондарівське" та ТзОВ "Суффле Агро Україна" бездіяльність керівника та засновників спричинила до настання надкритичної неплатоспроможності і банкрутства боржника. Така бездіяльність полягає у невиконанні зобов'язань за цим договором перед ТзОВ "Суффле Агро Україна" та невиконанні рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у справі № 906/340/19, а також не вчинення будь-яких дій, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості, безпідставна реалізація необхідних для здійснення статутної діяльності банкрута транспортних засобів або передача їх в оренду іншим особам. Поряд з цим, керівником підприємства протягом липня-серпня 2019 було відчужено іншим особам всі транспортні засоби боржника в кількості 19 одиниць, що призвело до стійкої неплатоспроможності боржника.
Аналізом дебіторської заборгованості перед СТОВ "Бондарівське" за період 2017-2019 р.р., було встановлено, що розмір останньої зріс на 3849, 7 тис. грн. та на кінець 2019 року дебіторська заборгованість становила 4029, 2 грн., що вказує на вилучення грошових коштів з господарської діяльності, зумовлює зменшення фінансових ресурсів для придбання активів, сплати поточних платежів, виплати заробітної плати, тощо. При цьому, матеріалами проведеного аналізу встановлено відсутність вжиття будь-яких заходів керівництвом СТзОВ "Бондарівське" щодо стягнення дебіторської заборгованості.
Тобто, бездіяльність керівника СТОВ "Бондарівське" щодо стягнення з дебіторів сум заборгованості та відсутність проведення претензійно-правової роботи та в межах строків позовної давності звернення до суду для стягнення заборгованості є його управлінським рішенням, яке негативно вплинуло на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призвело до фінансових збитків та втрат.
В ході проведення аналізу фінансового становища боржника за вказаний період встановлено, що діяльність товариства була збитковою, доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) дуже низькі та не покривали витрати.
Згідно звіту за результатами проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності, проведеного на замовлення розпорядника майна, вбачається, що протягом 2017-2019 р.р. керівником банкрута вчинялись дії, наслідком яких стала збиткова діяльність підприємства.
Поряд з цим, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 906/340/19 за позовом ТзОВ "Суффле Агро Україна" до СТзОВ "Бондарівське" про стягнення 8460546, 99 грн. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у даній справі встановлено, що 01.01.2018 між ТзОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та ТзОВ "Бондарівське" (покупець) укладено договір поставки № 1300022026, згідно з п. 1.1. якого сторонами погоджено, що даний договір є змішаним договором у розумінні частини 2 статті 628 ЦК України та об'єднує договори поставки та надання послуг. Договір направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону, а також на надання послуг, пов'язаних із вирощуванням врожаю та невиконання відповідачем - СТзОВ "Бондарівське" умов даного договору, в результаті чого рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 позов було частково задоволено та стягнуто з СТзОВ "Бондарівське" на користь ТзОВ "Суффле Агро Україна": - 5124578, 46 грн. основного боргу; - 192144, 97 грн. інфляційних нарахувань; - 64443, 33 грн. 3 % річних; - 773319, 95 грн. пені; - 126908, 20 грн. судового збору.
Взяття боржником зобов'язань за вказаним договором в тому числі сприяло настанню надкритичної неплатоспроможності і банкрутству боржника. Невиконання зобов'язань, зокрема, за зазначеним договором перед ТзОВ "Суффле Агро Україна" та невиконання рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2019 у справі № 906/340/19 може свідчити про бездіяльність керівника банкрута.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що накопичення кредиторської заборгованості, укладення завідомо невигідного договору поставки та його не виконання, невжиття заходів для повернення дебіторської заборгованості, безпідставна реалізація необхідних для здійснення статутної діяльності банкрута транспортних засобів або передача їх в оренду іншим особам, негативно вплинуло на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призвело до фінансових збитків і втрат та можуть свідчити про бездіяльність та вину керівника СТзОВ "Бондарівське" ОСОБА_3 за вказаний у позовній заяві період та відповідно про наявність підстав для притягнення його до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства у межах справи № 906/1154/20.
Разом з тим, з матеріалів справи № 906/1154/20 вбачається, що СТзОВ "Бондарівське" зареєстровано 31.10.2008 Коростенською районною державною адміністрацією за юридичною адресою: 11562, Житомирська область, с. Бондарівка, вул. Миру, буд. 50-А. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.11.2021 керівником СТзОВ "Бондарівське" був ОСОБА_3 .
У судовому засіданні місцевого господарського суду 08.09.2022 було повідомлено про наявну інформацію від родичів відповідача ОСОБА_3 (без підтверджуючих документів) про смерть ОСОБА_3 .
Ухвалою місцевого господарського суду від 28.09.2022 судом зобов'язано Хмільницький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати суду інформацію про наявність (відсутність) запису в актах цивільного стану про реєстрацію смерті фізичної особи - ОСОБА_3 , у відповідь на що суд повідомлено про те, що у архіві відділу знаходиться актовий запис про смерть № 3 від 25.01.2021, складений виконавчим комітетом Петриківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - Вінницька область, м. Хмільник.
В силу п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи той факт, що позов у даній справі було заявлено, у тому числі, до ОСОБА_3 , який є стороною у даній справі та у зв'язку з його смертю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано закрив провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 .
Стосовно покладення солідарно на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальноcті за зобов'язаннями боржника у даній справі у зв'язку з доведенням його до банкрутства та стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6971412, 38 грн. субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1154/2, колегія суддів зазначає слідуюче.
В силу ч. 1 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно - правовий вид відповідальності свідчить і те, що законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Кодексу України з процедур банкрутства притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.
Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
Відтак, після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, допоки такі особи не доведуть протилежного.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач, відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Відтак, сторона при зверненні до господарського суду повинна довести, що її суб'єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об'єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового стану банкрута.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, об'єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
У зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисних мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення уповноваженою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої шкоди державі чи кредитору.
Правом ініціювати питання про притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства закон наділяє лише ліквідатора боржника. Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволяє ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Відтак, встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов'язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, покладений на ліквідатора.
Згідно до п. 4 Методичних рекомендацій, доведення до банкрутства - умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
В силу ст. 96 ЦК України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Статтею 211 ГК України встановлено, що засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Власники майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, що виявився неплатоспроможним боржником, кредитори та інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству вказаного суб'єкта можуть подати йому фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами, включаючи зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), та відновлення платоспроможності цього суб'єкта (досудова санація).
Згідно ч. 1 ст. 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства
Згідно приписів ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями
Відтак, за господарське правопорушення у вигляді доведення до банкрутства (стану неплатоспроможності та неможливості задовольнити вимоги кредиторів) засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника.
Для вирішенні питання наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (керівника) боржника необхідно встановити склад такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони). Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". При цьому, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство (ст. 1, ч. 3 ст. 10, ст. 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Окрім того, оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії суб'єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб'єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (ст. 42 ГК України).
На ліквідатора відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення. Визначальним для цієї відповідальності є доведення ліквідатором причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю цих осіб та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).
Як було вказано вище, СТзОВ "Бондарівське" зареєстровано 31.10.2008 Коростенською районною державною адміністрацією за юридичною адресою: 11562, Житомирська область, с. Бондарівка, вул. Миру, буд. 50-А.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.11.2021 засновниками СТзОВ "Бондарівське" є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно п. 5.2 Статуту товариства, його учасники мають право: - брати участь в управлінні справами товариства в порядку, передбаченому цим статутом; - брати участь у розподілі прибутку і одержувати його частину (дивіденди); - вийти в установленому порядку з товариства; - одержувати інформацію про діяльність товариства і знайомитися на вимогу з річними балансами, звітами, протоколами зборів.
Згідно п. 5.3 Статуту товариства, його учасники зобов'язані: - виконувати Статут, а також рішення загальних зборів учасників; - виконувати свої обов'язки перед товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також вносити у встановленому порядку і в строки, передбачені цим статутом, свої вклади; - не розголошувати комерційну таємницю, а також інші відомості про діяльність товариства, які носять конфіденційний характер.
Пунктом 6.1 Статуту товариства передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними, або призначаються на певний термін.
Судом відмічається, що субсидіарна відповідальність - це самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності вини вказаних осіб у доведенні боржника до стану неплатоспроможності.
З огляду на вищевказане, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів умисних дій (бездіяльності) засновників СТзОВ "Бондарівське" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо настання надкритичної неплатоспроможності і банкрутства боржника, відсутні належні докази, які б свідчили про те, що засновники боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 умисно приймали рішення, що спрямовані на зменшення активів підприємства та відсутні належні докази або обґрунтовані пояснення на підтвердження вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в умисному доведенні СТзОВ "Бондарівське" до банкрутства.
В даному випадку суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками місцевого господарського суду та зауважує наступне.
Аналіз фінансово-господарської діяльності СТОВ "Бондарівське" за період з 2017 по 2019 роки показав, що фактично з 2017 року боржник перестав належним чином здійснювати свою господарську діяльність і протягом вищевказаного періоду вбачаються ознаки дій з приховування та доведення підприємства до банкрутства.
Разом з цим поза увагою ліквідатора та суду залишилась та обставина, що у спірний період (2017-2019) засновниками СТОВ "Бондарівське" окрім відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були ще й - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Розмір внеску до статутного фонду товариства у засновників ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був однаковим і становив 8400,00 грн, а у засновника ОСОБА_1 - 16800,00 грн. Зазначене підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 29.08.2018 року, наданим представником ОСОБА_2 .
Як свідчить відкрита інформація на інтернет-ресурсі "Опендатабот", ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли зі складу засновників СТОВ "Бондарівське" відповідно в серпні та вересні 2019 року.
Тобто, в період діяльності товариства-боржника, протягом якого накопичена переважна частина боргу перед ініціюючим кредитором ТОВ "Суффле Агро Україна" за договором поставки № 1300022026 від 01.01.2018 та встановлені ознаки дій з приховування та доведення підприємства до банкрутства, до складу засновників окрім відповідачів входили також і інші особи, питання про субсидіарну відповідальність яких не порушується.
Зважаючи що за вимогами ст.ст. 30, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з питань діяльності товариства приймаються більшістю голосів, трьома чвертями або одностайно, притягнення до субсидіарної відповідальності лише двох засновників товариства не може вважатися належним чином доведеним.
Поряд з цим, місцевим господарським судом підставно зазначено, що подавати заяви до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута. Заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Відтак, ліквідатор, за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом заявою у даній справі ліквідатор звернувся 11.07.2022, обґрунтовуючи її подання необхідністю захисту інтересів кредиторів.
При зверненні із заявою до суду ліквідатор зазначив суму вимог до відповідачів 6971412, 38 грн. Розмір суми субсидіарної відповідальності визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою .
Судами встановлено, що у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувають справи № 906/1154/20 (906/1167/22) за позовом СТзОВ "Бондарівське" до ОСОБА_2 про стягнення 531000 грн. у межах справи № 906/1154/20 та справа № 906/1154/20 (906/1168/22) за позовом СТзОВ "Бондарівське" до ТзОВ "Солар Південь" про стягнення 2596012, 20 грн. у межах справи № 906/1154/20.
З ухвали Господарського суду Житомирської області від 19.11.2021 у справі № 906/1154/20 вбачається, що в ході проведення ліквідаційної процедури судом було встановлено, що ГУ Держспоживслужби в Житомирській області у відповіді від 13.10.2020 №04-00/3891 на запит ліквідатора Комлика І.С. повідомлено, що згідно уніфікованої бази даних за СТзОВ "Бондарівське" зареєстровано 11 одиниць сільськогосподарської техніки, яка на даний час знаходиться під арештом згідно рішення суду. Протягом трьох останніх років зареєстрована сільськогосподарська техніка з обліку не знімалася. Згідно доданого витягу з електронної бази до відповіді від 13.10.2020 № 04-00/3891 за банкрутом зареєстрована наступна сільськогосподарська техніка: - Трактор колісний Т-150К, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1992; - Трактор колісний МТЗ-82, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 1990; - Трактор колісний ЭО-2621, номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 1989; - Трактор колісний МТЗ-80, номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 1992; - Трактор колісний МТЗ-82, номерний знак НОМЕР_5 , рік випуску 1987; - причіп 2ПТС 4, номерний знак НОМЕР_6 , рік випуску 1989; - Трактор колісний ЮМЗ-6, номерний знак НОМЕР_7 , рік випуску 1986; - Причіп 2ПТС 4, номерний знак НОМЕР_8 , рік випуску 1987; - Причіп 1ПТС -9, номерний знак НОМЕР_9 , рік випуску 1986; - Самохідне шасі, Т-16, рік випуску 1986; - Трактор колісний ЮМЗ-6, номерний знак НОМЕР_10 , рік випуску 1989.
Враховуючи те, що місцезнаходження зазначеного майна невідоме, майно жодного разу не було виявлено під час ліквідаційної процедури, а ліквідатор був позбавлений можливості сформувати ліквідаційну масу та здійснювати подальші дії щодо реалізації активів банкрута, останнім було подано до місцевого господарського суду відповідне клопотання про оголошення в розшук відповідних транспортних засобів, яке було задоволено ухвалою від 19.11.2021.
Станом на день розгляду справи місцевим господарським судом будь - якої інформації щодо встановлення місцезнаходження, затримання вищезазначених транспортних засобів або доказів завершення їх розшуку не надійшло.
Таким чином, на даний час ліквідатором не завершено формування ліквідаційної маси боржника у справі № 906/1154/22, що свідчить про те, що остаточно не сформовано ліквідаційну масу та не визначено підсумкову суму, на підставі якої можна встановити розмір субсидіарної відповідальності, який має бути визначено на момент подачі позову про притягнення до субсидіарної відповідальності.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що пред'явити вимогу до засновників (учасників, акціонерів), керівника можливо лише після вчинення ліквідатором усієї повноти дій, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника. Якщо в результаті реалізації коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то в ліквідатора виникає право на пред'явлення субсидіарної вимоги.
Зважаючи на те, що у ліквідатора боржника не наступив момент, з настанням якого виникає право на пред'явлення субсидіарної вимоги, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у даній справі.
Підсумовуючи усі встановлені судами обставини, зважаючи на приписи норм права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/1154/20 (906/478/22) відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Наведені у апеляційній скарзі арбітражним керуючим доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні останньої слід відмовити.
В силу ст. 129 ГПК України понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року у справі № 906/1154/20 (906/478/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 906/1154/20 (906/478/22) повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складено "04" травня 2023 року.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.