Справа №523/5345/23
Провадження №1-кс/523/1261/23
13.04.2023 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській ОСОБА_4 області у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні за №42023163040000011 від 23.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення огляду,
Згідно клопотання слідчого, досудовим слідством було встановлено, що на підставі розпорядження Міського голови м. Одеси № 1564K від 07.11.2019 ОСОБА_5 з 13.11.2019 призначено на посаду головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району Київської районної адміністрації Одеської міської ради. Також ОСОБА_5 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_6 , нехтуючи покладеними на нього обов'язками, реально усвідомлюючи кримінально-карані наслідки скоєння кримінального правопорушення, вирішив використати надану йому владу та службові повноваження всупереч інтересам служби - для вимагання неправомірної вигоди у громадян, у яких, під час здійснення ним своїх службових обов'язків, будуть виявлені порушення.
16.02.2023 року співробітниками відділу контролю та мониторингу за станом території району був здійснений демонтаж паркану, розміщеного з порушенням діючого законодавства біля будівлі за адресою АДРЕСА_1 , в якій на даний час мешкає ОСОБА_7 .. Вказані дії були здійсненні без повідомлення власника або користувача вказаного будинку а також без їх участі.
3 метою з'ясування підстав та законності знесення вказаного паркану ОСОБА_7 від працівника ОСМД дізналась номер телефону та прізвище особи, яка приймала участь у демонтажі, вказаною особою виявився спеціаліст відділу контролю та моніторингу за станом території району Київської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_5 , якому ОСОБА_7 в подальшому зателефонувала з метою з'ясування всіх обставин, та в телефонній розмові вони домовились про зустріч.
На виконання вказаної домовленості 21.02.2023 ОСОБА_5 під'їхав за адресою мешкання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) де між ним та ОСОБА_7 відбулась розмова в ході якої ОСОБА_5 , повідомив, що дійсно у січні 2023 ним виявлений паркан біля будинку, розміщеного за адресою АДРЕСА_1 який встановлений без відповідних дозвільних документів, на що в подальшому за його участі вказаний паркан був знесений. Почувши вказане ОСОБА_7 запитала про можливість та спосіб встановлення паркану на місце, на що ОСОБА_5 зазначив, що встановлення паркану на законних підставах вимагає велику кількість часу та документів, зазначив про те, що зібрати їх фактично нереально, та повідомив, що є інший варіант, а саме що у разі надання йому неправомірної вигоди в розмірі який він повідомить пізніше, він дасть згоду на встановлення паркану та не буде вживати заходи щодо його демонтажу, також вказав що у разі не погодження з його пропозицією паркан можна навіть не намагатися встановити. Через невеликий проміжок часу, ОСОБА_7 , знаходячись у безвихідному становищі, повідомила ОСОБА_5 щодо згоди на його пропозицію. 23.03.2023 ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 повідомив що його сприяння встановленню паркану буде коштувати 500 у.е. та в разі незгоди з його пропозицією він буде вживати заходів щодо повторного його демонтажу. На виконання вищевказаних домовленостей, 28.03.2023 року ОСОБА_7 зустрілась з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де після того як ОСОБА_5 повідомив про те, що не буде вживати заходів щодо демонтажу паркану, ОСОБА_7 передала останньому 500 доларів США, якими ОСОБА_5 мав намір в подальшому розпорядитись на власний розсуд, однак був викритий та затриманий правоохоронними органами.
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України 23.02.2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023163040000011.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди
Санкція ч.3 ст. 368 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання в повному обсязі, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у склєнні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає конфіскацію майна, а також таке майно може бути знищено та відчужено, що буде перешкоджати виконанню вироку в частині конфіскації майна.
Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно ч.5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна..
При вивченні матеріалів доданих до клопотання, судом достовірно встановлено, що 3188/12000 частки квартира за адресою: АДРЕСА_2 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власнсоті на нерухоме майно перебуває в приватній спільній частковій власності ОСОБА_5 ..
При вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та як зазначено в статті 171 КПК України вказати - перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, дослідивши матеріали поданого клопотання, приймаючи до уваги необхідність всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження, враховуючи те, що необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, встановивши співрозмірність заявлених у клопотанні вимог, наслідки арешту для власника майна, суд вважає, що сторона обвинувачення надала суду достатньо доказів, що з метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна є обґрунтована необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, на підставі вищевикладеного,
керуючись ст.ст. 131, 132, 167-169, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,- задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- 3188/12000 частки квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що перебуває в приватній спільній частковій власності ОСОБА_5
- Автомобіль OPEL VECTRA 2006 року випуску чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1