Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 519/267/19
Провадження №1-кп/523/261/23
28.04.2023 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі
колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурорів Доброславської окружної прокуратури
Одеської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
представника потерпілих ОСОБА_9
у присутності потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018160200000350 від 1.11.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не маючого утриманців, до затримання працюючого ФОП, раніше судимий:
- 20.07.2020 року Малиновським районним судом м. Одеси за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2021 року відносно ОСОБА_12 було скасоване звільнення від покарання з випробуванням та направлений для відбування покарання у виді 4 років позбавлення волі, призначеного вироком суду.
Зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, -
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину-інваліда дитинства, ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого неофіційно, в силу ст.89 КК України не маючого судимості.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, -
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, працюючої неофіційно, раніше не судимої.
Зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 .
Фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, -
Встановила:
1.11.2018 року у період часу з 7:30 по 10:45 години, ОСОБА_12 , за його пропозицією за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи навмисно, маючи корисливий намір, направлений на незаконне та таємне заволодіння чужим майном, прибули на орендованому автомобілі марки «Dacia Logan» державний номер НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_5 , розподіливши між собою ролі, відповідно якої ОСОБА_14 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, залишилася біля під'їзду спостерігати за оточуючою обстановкою, а саме за мешканцями квартири АДРЕСА_6 вищевказаного будинку з метою повідомлення ОСОБА_13 , що останні покинули місце свого проживання В свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу направленого на вчинення крадіжки, впевнившись, що потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 залишили місце свого мешкання, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що їх дії залишаються не помітними, використовуючи заздалегідь підготовлену відмичку, ОСОБА_13 , діючи згідно розподілених ролей, відкрив замок вхідних дверей, після чого разом зі ОСОБА_12 проникли до квартири АДРЕСА_7 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , звідки таємно викрали планшет «Леново» в чохлі сірого кольору, ноутбук марки «Леново» в корпусі чорного кольору, шубу норкову, золоті прикраси, металевий сейф, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 77 тис. доларів США, 1 тисяча Євро, 80 тис. гривень, документи про право власності, проектну документацію щодо вводу в експлуатацію салону краси за адресою: АДРЕСА_8 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_10 , після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми діями потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 2500000 гривень, що є особливо великим розміром.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_14 , остаточно визначившись, змінивши свою позицію у ході судового провадження, свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що у 2014 році в соціальних мережах познайомилися з цивільною дружиною ОСОБА_13 - ОСОБА_15 , з якою підтримувала дружні відносини. В подальшому ОСОБА_13 познайомив її зі ОСОБА_12 , що у нього свій бізнес, продає гелеві кульки, їй було корисне це знайомство, оскільки на той час вона працювала в розважальному центрі. 31 жовтня 2018 року ОСОБА_13 запропонував їй поїхати разом з ними в м. Южне, на що вона погодилася. 1.11.2018 році о 5:30 годині вони виїхали в м. Южне, вийшли з машини, вона залишилася на вулиці, хлопці трохи почекали на лавочці, потім пішли в будинок. Через хвилин 40 ОСОБА_13 їй подзвонив, щоб вона підійшла до таксі та вони разом повернулися в м. Одесу. На вул. Сахарова ОСОБА_12 витягнув з машини коробку, обгорнуту в темну тканину, сумку, сказав, що далі буде їхати один, вона з ОСОБА_13 вийшли з автомобілю, трохи пізніше приїхали на маршрутці до ОСОБА_12 додому на АДРЕСА_2 , де він їх чекав в гаражі з предметом схожим на сейф. Хлопці стали розбивати сейф, що здалося їй підозрілим, потім звідти витягли гроші, якісь папери, її попросили піти та почекати в квартирі у ОСОБА_12 . Через деякий час ОСОБА_12 повернувся, поговорив з ОСОБА_13 , сказали, що можна їхати додому. В подальшому вона була затримана біля під'їзду будинку, в якому мешкала, в квартирі був проведений обшук, в ході якого вилучили дві шуби, одна з яких була її, друга ні, а також парфуми, біжутерію, срібні прикраси, які належали їй та були подарунками її матері, крім цього вилучили планшет «Асус», фотоапарат, декілька мобільних телефонів, які також були її власністю. Деякі речі, які знаходилися в її помешканні, належали ОСОБА_13 , приблизно через тиждень він приніс сумку з речами до неї додому, попросив, щоб полежала, пояснив, що там знаходяться речі на продаж, в тому числі в сумці була шуба. Особисто вона ніяких грошей від ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не отримувала, бачила тільки як їх доставали, що далі зробили з сейфом, не знає. За проханням ОСОБА_13 уклала договір в «Ощадбанку» щодо оренди комірки, якою не користувалася.
Вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнає повністю, дала детальні покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, висловлюючи щире каяття, та не оспорюючи кваліфікацію дій, а також того факту, що знаходилася разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у м. Южне, розуміючи, що була здійснена крадіжка, особливо коли побачила сейф, вказуючи, що здогадувалася, коли вони направлялися до м. Южне, що буде скоєний злочин, виходячи з того, як ОСОБА_13 та ОСОБА_12 між собою перемовлялися, що ОСОБА_13 сказав їй номер, описав машину потерпілих, прохання спостерігати та подзвонити йому, коли вони поїдуть, водночас зазначаючи, що на теперішній час у неї з ОСОБА_13 повноцінна сім'я, разом вони виховують дитину, запевняючи, що в повній мірі усвідомила свою провину, більше нічого подібного вчиняти не буде, просила вибачення у потерпілих за спричинене їх спільними діями зло, завданий матеріальний збиток відшкодований у добровільному порядку у повному обсязі, будь-яких претензій до неї не має, що підтверджується розпискою потерпілих, долученої до матеріалів судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що у 2018 році познайомився зі ОСОБА_12 , через якого купував на радіо ринку деталі, оскільки на той час займався ремонтами мобільних телефонів. В розмові ОСОБА_12 запропонував йому вчинити крадіжку з квартири, розповідаючи, що там живуть багаті люди, є гроші, передбачаючи, що може бути сейф, яка сума повинна бути, не знав. Спочатку він відмовився від його пропозиції, однак у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, погодився. 1 листопада 2018 року разом зі ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , яка на той час була подругою його цивільної дружини, на таксі рано вранці приїхали у м. Южне з метою вчинення крадіжки. ОСОБА_12 показував дорогу, називав адрес, фактично керував всіма їх діями, зупинилися на вулиці за декілька будинків від місця проживання потерпілих, ОСОБА_14 залишилася неподалік спостерігати, щоб переконатися та за його проханням повідомити йому, що потерпілі дійсно поїхали. Дочекавшись, коли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишили будинок, разом зі ОСОБА_12 піднялися до квартири потерпілих, за допомогою відмички він відчинив вхідні двері, зайшли всередину приміщення, звідки викрали металевий сейф з грошима, шубу, які винесли в сумці, годинник, золоті прикраси, після чого викликали таксі, все погрузили в багажник, підібрали ОСОБА_14 та поїхали з місця скоєння злочину. В подальшому він разом з ОСОБА_14 приїхали до ОСОБА_12 додому, де в його гаражі розбили сейф, в якому було приблизно 85 тис. доларів США, викрадені гроші між ОСОБА_12 поділили порівну, при цьому ОСОБА_14 не була присутня, також він особисто забрав з квартири шубу, яку пізніше віддав ОСОБА_14 на зберігання, щоб потім продати. Викрадені годинник, золоті прикраси, косметика знаходилися безпосередньо у нього вдома. За його проханням ОСОБА_14 орендувала комірку в банку, щоб зберігати гроші, однак він не встиг їх туди покласти, судьба сейфу йому не відома, жодного документу не брав, гроші не витратив. Через деякий час був затриманий співпрацівниками поліції в магазині, одразу зізнався у вчиненні крадіжки, все розповів на санкції. При арешті у нього забрали всі грошові кошти, в тому числі і ті, які особисто належали йому, які його мати прислала на лікування його дитини.
Вину визнає повністю, не заперечуючи фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, додатково вказуючи, що ОСОБА_14 нічого не пропонували, не пояснювали, лишніх запитань вона не задавала, вона погодилася їхати в м. Южне, розуміючи, що вони їдуть не на прогулянку, а мають намір вчинити злочин, водночас стверджуючи, що на теперішній час його життя налагодилося, щиро жалкує за свій вчинок, що опинившись у важкій життєвій ситуації, допустив слабкість, оступився, пояснюючи, що у той період часу у нього було тяжке матеріальне становище, необхідні були кошти на лікування дитини-інваліда, запевняючи, що більше нічого подібного вчиняти не буде, що в повній мірі усвідомив свою провину, зробив висновки, виправився, завданий потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 збиток відшкодований у добровільному порядку у повному обсязі, будь-яких претензій до нього не має, що підтверджується розпискою потерпілих, долученої до матеріалів судового провадження, разом з цим висловлюючи подяку потерпілим, що вони прийняли його вибачення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що у 2018 році з мережі Інтернет дізнався, що потерпілий є заможнію людиною, що у нього є гроші, потім з'ясував, де ОСОБА_10 живе. Будучи протягом року знайомим з ОСОБА_13 , під час спілкування, запропонував йому скоїти крадіжку, на що ОСОБА_13 погодився, хоча не одразу. З ОСОБА_14 раніше не був знайомий, бачив пару разів, з нею особисто нічого не обговорював, її запросив ОСОБА_13 , те, що вона поїхала з ними, був здивований, але не заперечував. 1.11.2018 року зранку на таксі втроє вирушили у м. Южне, він з ОСОБА_13 вийшли з машини, направилися до будинку, де мешкали потерпілі, що в цей час робила ОСОБА_14 сказати не може, піднялися до квартири, ОСОБА_13 відмичкою відкрив замок вхідних дверей, вони зайшли всередину приміщення, забрали металевий сейф, інші речі, які підпадали під руку. Він особисто тримав в руках сейф, що саме ніс ОСОБА_13 не звертав уваги, оскільки це було йому не цікаво. Коли вийшли з будинку, підійшли до таксі, поклали майно в багажник, приїхали до м. Одеси, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вийшли з машини раніше, він поїхав далі до себе додому, сейф заніс до гаражу, але самостійно не міг його відкрити. Коли приїхали ОСОБА_13 з ОСОБА_14 , розбили сейф, побачили грошові кошти, викрадені гроші поділили між ОСОБА_13 порівну, він взяв собі 40 тис. доларів США, 40 тис. доларів США забрав ОСОБА_13 та поїхав. Отримані ним кошти витратив на власний розсуд, що зробив ОСОБА_13 зі своїми коштами та викраденим речами, не знає.
Вину визнає повністю, щиро розкаюється, не заперечуючи фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, дав покази, які співпадають з пред'явленим обвинуваченням, стверджує, що в повній мірі усвідомив свою провину, позов потерпілого також визнає, пояснюючи, що раніше не відшкодував потерпілій стороні спричинений збиток, так як не мав можливості.
Потерпілий ОСОБА_10 підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення, заявивши, що позовних вимог, будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не має, просив суд суворо їх не наказувати, не позбавляти волі, надати можливість почати нове життя, вважаючи, що вони дійсно щиро розкаються, зі своєї ініціативи звернулися до нього, зі своєї сторони повністю відшкодували йому спричинений збиток у добровільно порядку, про що ним та його дружиною була написана відповідна розписка, датованої 29.08.2020 року. Щодо ОСОБА_12 висловив позицію, що обвинувачений повинен бути суворо наказаний, оскільки заздалегідь планував, був ініціатором вчинення злочину, крім цього ще скоїв крадіжку, не виявив жодних дій щодо компенсації завданої шкоди, викрадені гроші витратив на власний розсуд, тому пред'являє до ОСОБА_12 уточнений цивільний позов про стягнення на їх користь невідшкодованого матеріальної шкоди у сумі 1462744 грв. та морального збитку у розмірі 73000 гривень.
Потерпіла ОСОБА_11 приєдналася до думки чоловіка, також просила ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не позбавляти волі, зазначаючи, що у них на утриманні дитина-інвалід, яка потребує стороннього догляду, вважаючи, що у обвинувачених є шанси в подальшому бути щасливими, що вони вселяють довіру, дійсно компенсували збиток. Щодо ОСОБА_12 приєдналася до думки прокурора про призначення обвинуваченому міри покарання у вигляді позбавлення волі на термін, який суд вважає за необхідне визначити. Уточнений цивільний позов, пред'явлений до ОСОБА_16 підтримує в повному обсязі.
Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження та за відсутністю клопотань щодо доповнення судового розгляду, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків, повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинувачених повністю відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення, та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи у сукупності покази обвинувачених, відповідно яких ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 разом та узгоджено перебували в місці та часу скоєння крадіжки, сумісно зникли з місця вчинення злочину разом з викраденим майном, наявність речових доказів, що в свою чергу свідчить про обізнаність дій кожного, крім цього, спосіб вчинення кримінального правопорушення, поведінка обвинувачених, які з'явилися за адресою місця проживання потерпілих, послідовність та чіткість їх дій, також підтверджує розподілення ролей та їх домовленість щодо скоєння злочину.
Покази обвинувачених, дані у ході судового засідання, суд визначає допустимими та належними доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України. На переконання колегії суддів, судом отримано достатньо доказів винуватості обвинувачених у скоєнні умисного злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 своїми діями скоїли умисний злочин, передбачений ст.185 ч.5 КК України та:
- дії ОСОБА_12 вірно кваліфіковані за кваліфікуючими ознаками ст.185 ч.5 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло, в особливо великих розмірах та його вина повністю доказана.
- Дії обвинуваченого ОСОБА_13 за кваліфікуючими ознаками ст.185 ч.5 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло, в особливо великих розмірах та його вина повністю доказана.
- Дії обвинуваченої ОСОБА_14 за кваліфікуючими ознаками ст.185 ч.5 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло, в особливо великих розмірах та її вина повністю доказана.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер, ступінь тяжкості, суспільну небезпечність, його активну роль при скоєнні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що він засуджений за вчинення злочину майнової спрямованості у період розгляду даного кримінального провадження, коли відносно нього діяв запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, разом з цим притягується до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень, що характеризує його як особу схильну до скоєння злочинів та свідчить про те, що ОСОБА_12 на шлях виправлення не став, висновків не зробив, також суд враховує те, що обвинувачений має місце проживання, як вбачається відсутні стійкі соціальні зв'язки, наявність позивних вимог, завданий збиток не відшкодований у добровільному порядку, хоча у нього був достатній час для вирішення даного питання, також суд враховує негативне відношення обвинуваченого до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, думку потерпілої сторони щодо призначення ОСОБА_12 міри покарання, пов'язаної з позбавленням волі.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить його щире каяття.
Не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 ч.1 п.1 КК України, судом встановлено вчинення злочину особою повторно, оскільки ОСОБА_12 є раніше засудженим за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2020р. за ст.185 ч.3 КК України, який набрав чинності.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер, ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, те, що в силу ст.89 КК України вважається особою не маючої судимості, має міцні соціальні зв'язки, на утриманні неповнолітню дитину-інваліда, опікуном якої визнаний, що знайшло своє документальне підтвердження у ході судового засідання, виходячи з поведінки обвинуваченого наявні підстави вважати, що обвинувачений фактично веде законослухняний спосіб життя, також суд враховує негативне відношення ОСОБА_13 до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілих у зв'язку з добровільним відшкодування завданого збитку, про що свідчить заява потерпілого, датованої 29.08.2020 року, долученої до матеріалів судового провадження, також суд приймає до уваги думку потерпілих, які одностайно просили призначити обвинуваченому міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі, що в свою чергу у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_13 оступився, на сьогоднішній день він не є суспільно-небезпечною особою.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому згідно ст.66 ч.1 п.1,2 КК України суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_14 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними у ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер, ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого нею діяння, її незначну пасивну роль при скоєнні злочині, особу обвинуваченої, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має міцні соціальні зв'язки, її негативне ставлення до скоєного, усвідомлення своєї провини, відсутність матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з добровільним відшкодування завданого збитку, про що свідчить заява потерпілого, датованої 29.08.2020 року, долученої до матеріалів судового провадження, також суд враховує її молодий вік, думку потерпілих, які одностайно просили визначити обвинуваченій міру покарання, не пов'язаної з позбавленням волі, що в свою чергу у сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_14 оступилася, на сьогоднішній день вона не є суспільно-небезпечною особою.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій згідно ст.66 ч.1 п.1,2 КК України суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено.
Крім того, дослідженням кримінального провадження встановлено, що у ході досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення трьох трасо логічних експертиз, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених на користь держави процесуальні витрати, загальна сума яких складає 4576 гривень (2288грв., 1716грв., 572грв.).
Також вивченням наданих матеріалів встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучались речові докази, які були вилучені в ході обшуку 7.12.2018 року в квартирі АДРЕСА_9 за фактичним місцем мешкання ОСОБА_14 , а саме жіночі парфуми «Versace BrightT Crystal»жіночі парфуми «Ming SH L'au de Toilette»; жіночі парфуми «Colosseum Femina»; жіночі парфуми «Versace»; жіночі парфуми «L'eaupar Kenzo pour homme»; жіночі парфуми «Armand Basi In Red»; жіночі парфуми «C-XXM»; парфуми «Aspic Man Avon»; жіночі парфуми в скляній сріблястій банці без маркування; жіночі парфуми в скляній сріблястій банці без маркування; жіночі парфуми в скляній червоній банці без маркування; жіночу шубу біло-коричневого кольору «Albino»; жіночу шубу коричневого кольору «Ailіbeier»; шкіряний гаманець чорного кольору; гроші 200 Euro X00073402148; гроші 100 euro Є22442478343; «Ktratin tag1 Developer CL10\004»; «My Organics CN04\025» крем для волосся; палітра «Pantesalmina»; окуляри «Marciano» чорного кольору; фотоапарат «Olympus» Є-450 Lens Hood LH-6\C чорного кольору; штатив до фотоапарату «hama star 05»; жорсткий диск «Work Hard stay humbleAdata Classic CH 84»; флеш карта сірого кольору; флеш «Apacer» чорного кольору; карта «Emtec Compact Flash Cord 4Gb»; наручний годинник чорного кольору «aple watch»; мобільний телефон «Noкia» чорного кольору; подарункова коробка червоного кольору; зв'язка ключів 3 шт.; наручний годинник білого кольору «DKNY»; наручний годинник коричневого кольору «Quartz»; наручний годинник чорного кольору «Quartz F02»; наручний годинник блакитного кольору; наручний годинник «Чайка» золотистого кольору; браслети сріблястого кольору в кількості 2 шт.; карти пам'яті в кількості 7 шт.; жіночі кільця (срібло) в кількості 19 шт.; інша біжутерія в кількості 7 шт.; підвіски в кількості 5 шт.; сережки в кількості 6 шт.; ланцюжки срібряні 1 шт.; дві бирки до ювелірних виробів; інші ювелірні вироби (пошкодженні) 3 шт.; паспорт для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_14 ; шкатулка у вигляді сердечка помаранчевого кольору; срібні ланцюжки 2 шт.; сережки жіночі 9 шт.; обручка; наручний жіночий браслет золотистого кольору; три підвіски для ланцюжків; довіреність №29; договір №176/595; видаткова накладна №ЧПVL2-0078; фотоапарат «Olympus» JGB 205194 чорного кольору в чохлі чорного кольору; об'єктив чорного кольору «Olympus» 1:4-5.6 в чохлі чорного кольору з надписом «кодак»; клавіатура «Asus» коричневого кольору; коробка фіолетового кольору (для ювелірних виробів); наручний годинник чорного кольору «Omega»; срібні ланцюжки в кількості 5 шт.; карта пам'яті; три бирки до ювелірних виробів одна з хрестиком; 21 жіночі сережки; два срібних кільця; брошка 1 шт.; два срібних браслети; дві підвіски; одна жіноча зачіпка для волосся; жіноча косметичка; палітра «Beauty Glazed»; тіні для очей «Givenchy I»; cream apf-30; тіні для очей «L'oceanc cosmeties Co.ltd»; рум'яна в кількості тіні для очей Contaiher of donya cosmeties A-De L230; тіні для очей «meis»; пудра «fit me!»; парфуми «Aqva Pour Homme»; маска для обличчя «Collamask»; «Mary kay foundation primer»; «LA Roche-Posay»; «Always Active» Sunbrella; румяна «Ель коразон» 3 шт.; тіні F2147021965; туш для вiй в кількості 4 шт.; блиски для губ в кількості 14 шт.; «Clarins Paris»; олівці косметичні в кількості 17 шт.; кісті косметичні в кількості 13 шт.; помада для губ в кількості 7 шт.; для очей «підводка» 2 шт.; тональний крем «Clarins Paris»; зачіпки для волосся 7 шт.; жіночий браслет золотистого кольору; пінцет для бейров; тіні для очей «NYX» в кількості 2 шт; ключ від автомобіля з позначкою «L»; ноутбук «Asus» коричневого кольору в чохлі чорного кольору; мобільний телефон «Samsung S8» чорного кольору; гроші 1 долар F88295642A; гроші 1 долар Д74328016С; гроші 1 долар Д74328050С; чохол у вигляді лева коричневого кольору; біжутерія (браслет 1 шт., 1 пара срібних сережок); «Oxy Emulsion» 20 VOL; три тюбика «Siena jnowa professional»; «powderblond Artic 800g»; сумка чорного кольору «Nguard», золота жіноча обручка, дві срібні жіночі обручки, срібний браслет жіночий з камінцем білого кольору, мобільний телефон марки «Iphone 7», на які ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1195/18 (Пр.1-кс/519/328/18) від 10.12.2018р. був накладений арешт.
Крім цього встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування долучались речові докази, які були вилучені в ході обшуку 7.12.2018 року в квартирі АДРЕСА_10 за фактичним місцем мешкання ОСОБА_13 , а саме грошові кошти у загальній сумі 10000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів у кількості 100 штук; електронний блок домофону марки «Commax» білого кольору; картонна шкатулка, наповнена жіночими прикрасами та двома годинниками жовтого кольору; шкіряна шкатулка чорного кольору, в якій знаходяться зовні схожі на золоті вироби: чоловічий перстень, 8 каблучок, 1 пара сережок, 2 кулони, кольє, браслет, підвіска з гравіюванням «Bvlgari»; наручний годинник марки «Casio» чорного кольору в пластиковому футлярі чорного кольору; жіноча пудра в картонній пачці з надписом «Libre», жіночий шампунь в банці синього кольору з надписом «Claim», картонна пачка з косметичним засобом з надписом «Pantesalmina»; картонна коробка чорно-червоного кольору, наповнена дрібними предметами жіночої біжутерії та косметичних засобів; планшет марки «Amazon» чорного кольору; планшет марки «Amazon», чорного кольору; планшет марки «Ergo», чорного кольору; планшет марки «Asus», білого кольору, в чохлі червоного кольору; планшет марки «IPad», білого кольору в чохлі чорного кольору; цифровий фотоапарат марки «Canon SX 230 HS»; картонна коробка червоного кольору, в якій знаходяться наручні годинники в кількості 16 штук; чоловічі запонки марки «Swarovski»; косметичка синього кольору з надписом «Arrogance», заповнена пошкодженими замками та ключами до замків; картонна коробка з надписом «Многофункциональный фонарик полиции», з предметами, зовні схожими на пристрої для зламу замків; пластикова коробка синього кольору з надписом «У локсмита Фольга 5,5 мк» з предметами, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; тряпчана сумка зеленого кольору з застібкою липучкою з предметами, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; металева коробка з надписом «To buy or not to buy», в якій знаходиться 6 пластилінових відрізків з відбитками ключів дверей; два шкіряних футляри, з предметами, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; пластиковий футляр оранжевого кольору, з предметами, зовні схожими на пристрої для зламу замків; картонна коробка синього кольору з предметами, зовні схожими на пристрої для зламу замків; пластиковий прозорий футляр з предметами, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; пластиковий футляр чорного кольору з предметами, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; картонна коробка з пристроєм для копіювання кредитних банківських карт з надписом «MSR606» та бланки банківських карток; трапляний чохол-футляр з застібкою, в якому знаходяться 5 мобільних телефонів, а саме: мобільний телефон марки «Philips» чорного кольору, мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, мобільний телефон марки «Nokia» сірого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, мобільний телефон марки «Xiaomi» чорного кольору; металева коробка з надписом «Handyman», в якій знаходяться 3 брилка до сигналізації «Sherif», мобільний телефон марки «Xiaomi» чорного кольору та мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору; сумка чорного кольору, в якій знаходиться ноутбук марки «Acer», чорного кольору, серійний номер 25002107872; цифровий фотоапарат марки «Сanon» чорного кольору в сумці чорного кольору, цифровий фотоапарат марки «Nikon», чорного кольору в сумці чорного кольору, на які ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1199/18 (Пр.1-кс/519/331/18) від 10.12.2018р. був накладений арешт.
Речові докази - жіноча шуба коричневого кольору «Ailіbeier», активатор для фарби «My Organics Cl10/04», крем для волосся «My Organics CN04/025»; жіночі парфуми «Colosseum Femina»; подарункова скриня фіолетового кольору, срібний ланцюжок з підвіскою у формі ножиць, срібний хрестик, жіночі сережки у вигляді букету, жіночі сережки з медичної сталі з перлинами білого кольору, сережки з камінцем білого кольору, сережки з рожевим камінцем, підвіска у вигляді ключа срібного кольору, сережка у вигляді павука, професійні компактні рум'яна, тіні для очей «L'oceanc cosmeties», повернуті потерпілій ОСОБА_11 на відповідальне зберігання під розписку.
Речові докази - грошові кошти у загальній сумі 10000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів в кількості 100 штук, повернуті потерпілому ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку, датованої 28.05.2021 року та долученої до матеріалів судового провадження.
Речові докази - картонна коробка з надписом «Многофункциональный фонарик полиции», пластикова коробка синього кольору з надписом «У локсмита Фольга 5,5 мк»; ганчір'яна сумка зеленого кольору з застібкою липучкою, два шкіряних футляри; пластиковий футляр оранжевого кольору, картонна коробка синього кольору; пластиковий прозорий футляр, пластиковий футляр чорного кольору, в яких знаходяться предмети, зовні схожими на пристрої для відкривання замків; картонна коробка з пристроєм для копіювання кредитних банківських карт з надписом «MSR606» та бланки банківських карток, металева коробка з надписом «To buy or not to buy», в якій знаходиться 6 пластилінових відрізків з відбитками ключів дверей, після набрання вироком чинності підлягають знищенню.
Речові докази - косметичні вироби, годинники, фотоапарати, планшети, належність яких документально доведена, які розміщені в сейф пакети за №2404974, №2980060, №4064399 та які передані на зберігання до камери схову при відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000006, №000007 від 31.01.2019р., №000011 від 9.02.2018р., після набрання вироком чинності підлягають поверненню за належністю - ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 .
Інші речові докази, вилучених під час обшуку, належність яких не встановлена, мобільні телефони, планшети, які розміщені в сейф пакети за №2404974, №2980060, №4064399 та які передані на зберігання до камери схову при відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000006, №000007 від 31.01.2019р., №000011 від 9.02.2018р., після набрання вироком чинності підлягають знищенню.
Водночас з'ясовано, що ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1242/18 (Пр.№1-кс/519/339/18) від 20.12.2018 року був накладений арешт на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 665357651101, а саме квартиру АДРЕСА_11 , номер запису про право власності: 10160208, належної на праві спільної часткової власності 148/1000 ОСОБА_13 ; а також на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 34145852, а саме квартиру АДРЕСА_12 , номер запису: 117 в книзі: 153 дод., належної на праві приватної власності 1/1 ОСОБА_13 та на об'єкт рухомого майна, а саме транспортний засіб марки «ВАЗ 21083», державний номер НОМЕР_2 , VІN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , належного ОСОБА_12 відповідно свідоцтва про реєстрацію серії та номеру НОМЕР_5 .
Положеннями ч.3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт може бути накладено на майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших осіб.
Статтею 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані прокурором матеріали, суд дійшов до висновку, що ухвала слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1242/18 (Пр.№1-кс/519/339/18) від 20.12.2018 року про накладення арешту на майно, а саме квартиру АДРЕСА_11 , квартиру АДРЕСА_12 ; автомобіль марки «ВАЗ 21083», державний номер НОМЕР_2 , VІN НОМЕР_3 , після набрання вироком чинності підлягає скасуванню, оскільки в подальшому потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпадає, так як всі процесуальні дії закінчені, необхідні експертні дослідження по справі проведені, зазначене майно не є речовими доказами у кримінальному провадженні, при ухваленні вироку обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 втрачають статус обвинувачених, у зв'язку з чим суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для скасування арешту майна.
При цьому, при вирішенні питання про скасування арешту майна колегія суддів не вбачає підстав для застосування в порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КК України спеціальної конфіскації до автомобілю марки «ВАЗ 21083», державний номер НОМЕР_2 , VІN НОМЕР_3 , оскільки вказаний транспортний засіб не був предметом, не використовувався як засіб чи знаряддя, не одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження за №12018160200000350 від 1.11.2018 року прокурором не долучались, суду лише були надані документи щодо речових доказів та характеризуючи матеріали відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Також суд приймає до уваги, що в рамках даного кримінального провадження потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 був пред'явлений уточнений заявлений цивільний позов про стягнення на користь ОСОБА_11 зі ОСОБА_12 не відшкодованого матеріального збитку у сумі 1462744 гривень, та на користь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральної шкоди у загальному розмірі 73000 гривень, тобто по 36500 гривень відповідно, який на думку колегії суддів підлягає задоволенню за наступними підставами.
Так, за змістом положень ст.128 ч.1, 5 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.129 ч.1 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Оцінюючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 про стягнення на її користь зі ОСОБА_12 не відшкодованого матеріального збитку у сумі 1462744 гривень суд вважає за необхідне задовольнити повністю, оскільки зазначена сума доказана документально матеріалами справи, найшла своє підтвердження у ході судового розгляду та фактично не заперечувалась обвинуваченим.
Оцінюючи позовні вимоги ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відшкодування на їх користь моральної шкоди у розмірі 73000 гривень суд вважає за необхідне задовольнити у повному обсязі, а саме у сумі 73000 гривень, що на думку колегії суддів є спів розмірним з понесеними моральними стражданнями, виходячи із засад розумності та виваженості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини кримінального правопорушення, при яких була спричинена моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, також виходить з характеру та обсягу душевних, психологічних страждань, їх тривалості та значимості для цивільного позивача.
Від позивних вимог, викладених у цивільному позову від 12.03.2019 року, пред'явленого до ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відмовилися, у зв'язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченими завданого збитку у повному обсязі, що також підтверджується розпискою потерпілих від 29.08.2020 року, долученої до матеріалів судового провадження.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_18 з урахуванням санкції ч.5 ст.185 КК України, яке відповідно положень ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, оцінюючи обставини, спосіб вчиненого злочину, характер, ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, враховуючи особу обвинуваченого, який у судовому засіданні вину визнав повністю, не заперечуючи, що був ініціатором скоєння злочину, негативне ставлення до вчиненого, ту обставину, що ОСОБА_18 має постійне місце мешкання, наявність позивних вимог, які обвинувачений готовий відшкодувати в визначеній судом сумі, враховуючи його вік, поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що він в повній мірі усвідомив свою вину, розкаюється, однак наявний факт притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за скоєння іншого особливо тяжкого злочину у Київській області, що приймається колегією суддів в якості характеризуючих матеріалів, крім цього є раніше засудженою особою за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2020р. за злочин аналогічної спрямованості, враховуючи думку прокурора, потерпілих щодо призначення обвинуваченому суворої міри покарання, вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.70 ч.4 КК України, відповідно яких призначається покарання за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, а саме шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного та не відбутого за попереднім вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2020р., який набрав чинності, що на переконання колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину із застосуванням правил складення покарань передбачених ст.72 КК України, яка діє на час ухвалення вироку, тобто з розрахунку один день попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.
За викладених обставин суд вважає за необхідне призначати ОСОБА_18 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, що передбачене санкцією ст.185 ч.5 КК України, яке відповідно положень ст.59 КК України полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого та встановлюється за особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд, оцінюючи обставини скоєного кримінального правопорушення, вчиненого на ґрунті скрутного матеріального становища, спосіб та мотив, характер, ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України вважається особою не маючої судимості, у судовому засіданні свою вину визнав повністю, те, що він має родину, міцні соціальні зв'язки, на утриманні неповнолітню дитину - інваліда, є єдиним опікуном, відсутність матеріальних претензій у зв'язку з добровільним відшкодуванням завданого збитку, що знайшло своє документальне підтвердження, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, а також його поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що він оступився, усвідомив протиправність своїх дій, веде та має бажання в подальшому вести законослухняний спосіб життя, що свідчить про те, що обвинувачений зробив висновки, на теперішній час вбачаються підстави вважати, що він втратив свою соціальну небезпеку, не є суспільно-небезпечною особою, разом з цим враховуючи думку прокурора, потерпілих щодо призначення міри покарання, не пов'язаної з позбавлення волі; за наявності кількох обставин, що значно пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_13 ст.69 КК України, а саме перейти до більш м'якого покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ст.185 ч.5 КК України без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, при цьому колегія суддів вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням до нього ст.ст.75, 76 КК України, буде цілком достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_14 , суд, оцінюючи у сукупності обставини, спосіб та мотивацію вчиненого злочину, характер, ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченої, яка у судовому засіданні свою вину визнала повністю, її пасивну роль при скоєнні інкримінованого злочину, ту обставину, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, її молодий вік, те, що вона має міцні соціальні зв'язки, відсутність матеріальних претензій у зв'язку з добровільним відшкодуванням завданого збитку, що знайшло своє документальне підтвердження, її негативне ставлення до скоєного, щире каяття, а також поведінку під час судового провадження, з якої вбачається, що ОСОБА_14 оступилася, в повній мірі усвідомила протиправність своїх дій, веде та має бажання в подальшому вести законослухняний спосіб життя, що свідчить про те, що обвинувачена зробила висновки, на теперішній час вбачаються підстави вважати, що вона втратила свою соціальну небезпеку, не є суспільно-небезпечною особою, разом з цим враховуючи думку прокурора, потерпілих щодо призначення міри покарання, не пов'язаної з позбавлення волі, за наявності кількох обставин, що значно пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_14 ст.69 КК України, а саме перейти до більш м'якого покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ст.185 ч.5 КК України без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, при цьому колегія суддів вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням до неї ст.ст.75, 76 КК України, буде цілком достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченої та попередження вчинення нею нового злочину.
Разом з цим, суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження в рамках кримінального щодо ОСОБА_12 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 15.06.2023р. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання пов'язаного з позбавленням волі, суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Водночас суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_12 час його попереднього ув'язнення та перебування під вартою у період часу з 8.12.2018 року відповідно протоколу затримання особи від 8.12.2018р. по 23.09.2019р. (відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 23.09.2019р. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт), а також у період часу з 15.12.2020 року (відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 15.12.2020р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) до моменту ухвалення вироку.
Також, суд приймає до уваги ту обставину, що перш початково відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_14 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 перебували під вартою у період часу з 8.12.2018 року (відповідно протоколу затримання особи від 8.12.2018р.) до 6.03.2019 року відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 6.03.2019 року, якою відносно обвинувачених був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який припинив свою дію 19.09.2021 року та в подальшому за відсутністю клопотань учасників процесу запобіжний захід відносно обвинувачених у ході судового розгляду не обирався. Оцінюючи у сукупності вищевикладені доводи, враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченим ОСОБА_13 , ОСОБА_14 міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, суд не вбачає необхідності в вирішенні питання щодо запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.66-69, 75, 76 КК України, ст.ст.100, 124, 128-129, 173, 182, 183, 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, призначивши йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.ст.70 ч.4, 72 КК України за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, визначеного вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20.07.2020р. та ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2021 року, більш суворим за вказаним вироком суду, та остаточно визначити ОСОБА_12 міру покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироку законної сили, залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 обчислювати з моменту його утримання під вартою, тобто з 15.12.2020 року (відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 15.12.2020р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).
Разом з цим, відповідно до ст.ст.70 ч.4, 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_18 в строк відбування основного покарання час його попереднього ув'язнення та перебування під вартою у період часу з 8.12.2018 року відповідно протоколу затримання особи від 8.12.2018 року по 23.09.2019 рік (відповідно ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 23.09.2019р. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України, призначивши їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін - три роки.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін - три роки.
Відповідно до положень ст.76 ч.1 п.п.1,2 КК України зобов'язати ОСОБА_13 , ОСОБА_14 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.
Виконання вироку в даній частині покласти на Малиновський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем фактичного проживання ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , направив копію вироку після набрання законної сили до органу, якому доручено виконання.
Стягнути зі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 4576 гривень(2288грв., 1716грв., 572грв.), а саме в рівних частках по 1526 гривень з кожного, пов'язаних із залученням експертів для проведення трьох судових трасологічної експертиз під час досудового розслідування.
Ухвалу слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1242/18 (Пр.№1-кс/519/339/18) від 20.12.2018 року про накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_11 , квартиру АДРЕСА_12 , належних ОСОБА_13 ; про накладення арешту на рухоме майно - автомобіль марки «ВАЗ 21083», державний номер НОМЕР_2 , VІN НОМЕР_3 , належного ОСОБА_12 скасувати за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.
Скасувати арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_11 , реєстраційний номер 665357651101, номер запису про право власності: 10160208, належної ОСОБА_13 .
Скасувати арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_12 , номер запису: 117 в книзі: 153 дод., реєстраційний номер 34145852, належної ОСОБА_13 .
Скасувати арешт з рухомого майна, а саме транспортного засобу марки «ВАЗ 21083», державний номер НОМЕР_2 , VІN НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , належного ОСОБА_12 відповідно свідоцтва про реєстрацію серії та номеру НОМЕР_5 , з метою його подальшої конфіскації.
Ухвали слідчого судді Южного міського суду Одеської області за №519/1199/18 (Пр.1-кс/519/331/18) від 10.12.2018р., №519/1195/18 (Пр.1-кс/519/328/18) від 10.12.2018р. про накладення арешту на майно, вилученого в ході обшуку - скасувати.
Речові докази - жіночу шубу коричневого кольору «Ailіbeier», активатор для фарби ««My Organics Cl10/04», крем для волосся ««My Organics CN04/025»; жіночі парфуми «Colosseum Femina»; подарункову скриню фіолетового кольору, срібний ланцюжок з підвіскою у формі ножиць, срібний хрестик, жіночі сережки у вигляді букету, жіночі сережки з медичної сталі з перлинами білого кольору, сережки з камінцем білого кольору, сережки з рожевим камінцем, підвіску у вигляді ключа срібного кольору, сережки у вигляді павука, професійні компактні рум'яна, тіні для очей «L'oceanc cosmeties», які повернуті потерпілій ОСОБА_11 на відповідальне зберігання під розписку - вважати повернутими за належністю.
Речові докази - грошові кошти у загальній сумі 10000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів у кількості 100 штук, які повернуті потерпілому ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку від 28.05.2021 року - вважати повернутими за належністю.
Речові докази - картонну коробку з надписом «Многофункциональный фонарик полиции», пластикову коробку синього кольору з надписом «У локсмита Фольга 5,5 мк»; ганчір'яну сумку зеленого кольору з застібкою липучкою, два шкіряних футляри; пластиковий футляр оранжевого кольору, картонну коробку синього кольору; пластиковий прозорий футляр, пластиковий футляр чорного кольору, в яких знаходяться предмети, зовні схожими на пристрої для відкривання замків (відмички); картонну коробку з пристроєм для копіювання кредитних банківських карт з надписом «MSR606» та бланки банківських карток, металеву коробка з надписом «To buy or not to buy», в якій знаходиться 6 пластилінових відрізків з відбитками ключів дверей, після набрання вироком чинності - знищити.
Речові докази - косметичні вироби, годинники, фотоапарати, планшети, належність яких документально доведена, які розміщені в сейф пакети за №2404974, №2980060, №4064399, які передані на зберігання до камери схову при відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000006, №000007 від 31.01.2019р., №000011 від 9.02.2018р., після набрання вироком чинності - повернути за належністю власникам - ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 .
Інші речові докази, вилучених під час обшуку, належність яких не встановлена, мобільні телефони, планшети, які розміщені в сейф пакети за №2404974, №2980060, №4064399 та які передані на зберігання до камери схову при відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області відповідно квитанцій за №000006, №000007 від 31.01.2019р., №000011 від 9.02.2018р., після набрання вироком чинності - знищити.
Виконання вироку в даній частині покласти на ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, який безпосередньо займався розкриттям злочину.
Контроль за виконанням вироку у даній частині покласти на прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12018160200000350 від 1.11.2018 року.
Уточнений цивільний позов потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про стягнення на користь ОСОБА_11 зі ОСОБА_12 не відшкодованого матеріального збитку у розмірі 1462744 гривень, на користь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 моральної шкоди у загальній сумі 73000 гривень, тобто по 36500 гривень відповідно - задовольнити повністю за підстав викладених в мотивувальній частині вироку.
Стягнути зі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , невідшкодованої матеріальної шкоди у сумі 1462744 гривень, морального збитку у розмірі 36500 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , морального збитку у розмірі 36500 гривень.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_3
ОСОБА_2