Справа № 521/6647/23
Номер провадження:1-кс/521/1032/23
21.04.2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах громадянина ОСОБА_5 , на незаконне позбавлення свободи, подану в порядку ст. 206 КПК України -
До Малиновського районного суду м. Одеси, в порядку ст. 206 КПК України, надійшла скарга захисника адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах громадянина ОСОБА_5 на незаконне утримання останнього в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 без відповідного судового рішення. В обґрунтування скарги заявником зазначено, що 06 березня 2023 року на блокпосту біля міста Білгород - Дністровський Одеської області, близько 15 години, особи, одягнуті в військову форму затримали громадянина ОСОБА_5 , який проживає в с. Княжа Звенигородського району Черкаської області. Без будь-яких пояснень та підстав затримання в рамках КУпАП або КПК України, ОСОБА_5 було примусово поміщено до транспортного засобу та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та поміщено до спеціального розподільника. У ОСОБА_5 було примусово вилучено паспорт громадянина України та фактично позбавлено волі. Станом на 08 березня 2023 року на 13 годину 45 хвилин ОСОБА_5 утримується в ІНФОРМАЦІЯ_3 в спеціальному розподільнику нібито з приводу вчинення кримінального правопорушення але в свою чергу жодного документу про адміністративне затримання або затримання особи в рамках КПК України не складалось. Жодної ухвали суду, яка б надавала право затримання ОСОБА_5 в рамках діючого законодавства не існує. На даний час в межах територіальної юрисдикції Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться особа, ОСОБА_5 , яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення.
За даним фактом було зареєстровано заяви до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, заяву до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, територіального відділу Одеської області, але жодного реагування або пояснення підстав затримання та позбавлення волі ОСОБА_5 надано не було.
Заявник просить постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи, щодо незаконного затримання та позбавлення волі ОСОБА_5 .
В судовому засіданні, у якому заявник приймав участь у режимі відеоконференції, він підтримав свою скаргу і просив її задовольнити.
З метою повного та об'єктивного розгляду скарги, для участі у судовому засіданні слідчим суддею був залучений представник державного органу - ІНФОРМАЦІЯ_4 , який надав у судовому засіданні свої заперечення з приводу скарги та на підтвердження своєї позиції надав відповідні документи.
Дослідивши доводи скарги, вислухавши позиції сторін у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Під час прийняття рішення про наявність підстав для розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України, слідчим суддею було прийнято до уваги, що дані, викладені у скарзі у достатній мірі свідчили про те, що особа перебувала в умовах примусової ізоляції шляхом поміщення її до державної установи, із відповідним режимом збройною охорони, тобто по факту була позбавлена волі.
Під час розгляду скарги, слідчим суддею були отримані дані, які надійшли з територіального органу комплектування, з яких убачається, що ОСОБА_5 дійсно прибув 06.03.2023 року у супроводі представників районного центру комплектування до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 , де перебував по 09.03.2023 року в зв'язку із очікуванням проходження медичного огляду на предмет придатності проходження військової служби під час мобілізації, після чого був зарахований до команди, яка була направлена в розпорядження відповідної військової частини, а пізніше був зарахований до списків особового складу цієї військової частини.
Крім того, з наданої слідчому судді інформації убачається, що охорона периметрової зони та службових приміщень збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 та дотримання пропускного режиму здійснюється відповідним підрозділом роти охорони територіального центру, в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.
Зазначене вище, дає підстави слідчому судді вважати, що факт перебування ОСОБА_5 у приміщенні збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 в період часу з 06.03.2023 по 09.03.2023 року є підтвердженим.
Отримана від начальника територіального центру комплектування інформація про те, що ОСОБА_5 прибув до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 у супроводі військовослужбовців районного центру комплектування, яку слідчий суддя розглядає у сукупністю з доводами, викладеними у скарзі, надає слідчому судді підстави для обґрунтування висновків про те, що ОСОБА_5 прибув на територію збірного пункту в примусовому порядку, поза його волевиявленням.
Враховуючи те, що охорона периметрової зони та службових приміщень збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також забезпечення пропускного режиму здійснюється відповідним підрозділом роти охорони територіального центру, в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, слідчий суддя вважає, що громадяни, які поміщені до збірного пункту фактично позбавлені можливості вільного пересування за його межі без дозволу військових службових осіб. Перебування таких громадян на території збірного пункту в умовах загрози застосування зброї військовослужбовцями у випадку здійснення наміру самостійно залишити територію, вказує на те, що фактично ці особи є особами, які позбавлені волі.
Проведений слідчим суддею аналіз діючого законодавства України, у тому числі того, на якій посилався представник ІНФОРМАЦІЯ_4 , як на підставу законності примусової доставки і подальшого утримання ОСОБА_5 на території збірного пункту центру комплектування, приводить слідчого суддю до глибокого переконання, що діюче законодавство України, у тому числі і норми Конституції України, має чітко визначені підстави і порядок для затримання особи і позбавлення її волі, які передбачені спеціальними нормами Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про попереднє ув'язнення» тощо. При цьому слідчий суддя вважає, що невиконання особою приписів зазначених у ст. 22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.1 Закону України «Про військовий обв'язок і військову службу» щодо виконання громадянами України певних обов'язків, якими представник ІНФОРМАЦІЯ_4 обґрунтовував законність дій службових осіб, не перебуває у будь-якому зв'язку чи в залежності із повноваженнями службових осіб щодо примусової доставки громадян і їх подальшого тримання в умовах позбавлення волі на невизначений строк.
Крім того, слідчий суддя вважає, що час перебування громадян у збірному пункті в зв'язку із очікуванням проходження медичного огляду на предмет придатності проходження військової служби під час мобілізації, не може перебувати у залежності від незадовільної організації роботи військово-лікарської комісії і обчислюватись добами.
Одночасно із цим, слідчим суддею під час розгляду скарги, встановлено, що ОСОБА_5 перебував в умовах позбавлення волі за відсутності будь-якого судового рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, під час розгляду скарги, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 був безпідставно доставлений службовими особами районного центру комплектування до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 , де без законних правових підстав утримувався в період з 06.03.2023 по 09.03.2023 року.
Проте, оскільки на час розгляду скарги ОСОБА_5 вибув зі збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військової служби, слідчий суддя не знаходить правових підстав для винесення судового рішення про його звільнення, як особи яка позбавлена свободи, тому вважає, що скарга адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах громадянина ОСОБА_5 , в якій ставиться вимога про постановлення ухвали про зобов'язання органу державної влади забезпечити додержання прав ОСОБА_5 , задоволенню не підлягає.
Оскільки під час розгляду кримінального провадження, слідчим суддею в діях військових службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлені формальні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 146, 426-1 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне повідомити про вчинення цих кримінальних правопорушень керівника Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 206, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах громадянина ОСОБА_5 , на незаконне позбавлення свободи - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити керівнику Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей з метою перевірки даних про можливе вчинення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 146, 423 КК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6