Справа № 947/6846/23
Провадження № 2/947/1640/23
про залишення позовної заяви без руху
03.04.2023
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом та про визнання права власності за набувальною давністю, -
27 лютого 2023 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом та про визнання права власності за набувальною давністю.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що за подання даного позову сплаті підлягає сума судового збору у загальному розмірі 11342 грн. Позивачем у даній справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 29 травня 2019 року.
Тобто, на момент подачі позовної заяви позивачу виповнилось повних 18 років, остання взагалі не отримує жодного доходу, а тому представник позивача вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу даного позову.
Вирішуючи питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суддя дійшов до наступного.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюється ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, як роз'яснено у п.1 вказаній постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Представником позивача до заяви не надано доказів на підтвердження незадовільного майнового стануОСОБА_2 , що унеможливлює оплату судового збору. Та обставина, на яку посилається представник позивача, не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» у 2023 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви вона містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1073,60 грн. та за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн.).
Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору за подання даного позову за заявлені вимоги майнового та немайнового характеру становить 11073,60 грн. (10000+1073,60).
Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, запропонувати позивачу сплатити судовий збір за подання даного позову у загальному розмірі 11073 (одинадцять тисяч сімдесят три) гривні 60 копійок, за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом та про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.