02 травня 2023 року м.Суми
Справа №587/2326/21
Номер провадження 22-ц/816/664/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради - адвоката Касьяненка Дениса Сергійовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 лютого 2023 року в складі судді Гончаренко Л.М., ухваленого в м. Суми, повний текст якого складено 27 лютого 2023 року, -
06 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради (далі - Путивльська міська лікарня) про визнання незаконним та скасування наказу т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматик І.І. № 134-к від 06 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з прогулом», поновлення заявниці на роботі на посаді лікаря акушера-гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2021 року по день ухвалення рішення суду та 60000 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом від 08 лютого 2021 року заявницю переведено на 0,25 посади акушер-гінеколога терапевтичного відділення № 2 і 0,25 посади лікаря ультразвукової діагностики поліклінічного відділення, а оскаржуваним наказом звільнено з роботи 06 жовтня 2021 року за прогул без поважних причин. Зазначає, що 01 жовтня 2021 року була відсутня на робочому місці у зв'язку з виїздом до міста Суми для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі, який необхідний для вчинення електронного підпису лікаря (медичного персоналу) для входу і роботи в уніфікованій медичній програмі «Medstar», для передачі даних про надані медичні послуги (прийом і лікування пацієнтів) до центральної бази Національної служби здоров'я України та отримання відповідної оплати за надані медичні послуги. Заявниця повідомила завідувачів поліклінічним відділенням ОСОБА_2 та терапевтичним відділенням №2 Кобзисту Ю.В про завершенням строку дії попереднього сертифікату відкритого ключа, після чого секретар т.в.о. директора Ю. Бачинська попередньо в телефонному режимі записала позивачку на прийом до пункту обслуговування кваліфікованого надавача в податковій службі у місті Суми на 11 год. 15 хв. 01 жовтня 2021 року. Оскільки вказаний час співпадав з робочим часом заявниці, тому вона попередила безпосереднє керівництво про необхідність виїзду у відрядження до міста Суми, через що на її робочому місці була організована взаємозаміна. Крім того, для отримання службового сертифікату відкритого ключа заявниця отримала від т.в.о директора лікарні Граматик І.І. заповнену та підписану реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, оригінал статуту юридичної особи та наказ про призначення на посаду. У визначений час 01 жовтня 2021 року позивачка отримала службовий сертифікат відкритого ключа, після чого разом з водієм ОСОБА_3 на службовому транспорті повернулась до м. Путивля. Звертає увагу, що має неприязні стосунки з т.в.о. директора лікарні Граматик І.І., яка зайняла цю посаду після двократного звільнення позивачки з посади директора лікарні, тобто відрядження було протиправно використане для незаконного звільнення. Вважає, що звільнення призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, вплинуло на стан здоров'я, тобто заподіяло моральну шкоду у розмірі 60000 грн.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматик І.І. № 134-к від 06 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з прогулом».
Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді лікаря акушера-гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики Путивльської міської лікарні.
Стягнуто з Путивльської міської лікарні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2021 року по 22 лютого 2023 року у сумі 108460,10 грн без урахування податків і зборів, 2000 грн моральної шкоди, а також 2724 грн судового збору.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря акушера-гінеколога та лікаря ультразвукової діагностики Путивльської міської лікарні.
В апеляційній скарзі Путивльська міська лікарня посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачкою не доведено поважності причин її відсутності на роботі 01 жовтня 2021 року. Заява позивачки від 30 вересня 2021 року про надання їй відпустки за власний рахунок 01 жовтня 2021 року задоволена не була, безпосередні керівники позивачки також не погодили її відсутність на робочому місці. Вважає, що дійсною причиною відсутності на роботі були особисті, а не службові справи позивачки, до дня прогулу позивачка електронний ключ (підпис) не використовувала і не отримувала. Відтак, вважає, що вказані позивачкою поважні причини відсутності на роботі не доведені. Звертає увагу на помилку суду щодо початку перебігу вимушеного прогулу, який почався не 06, а 07 жовтня 2021 року і всього склав не 357, а 356 робочих днів, а середній заробіток, відповідно не 108460,10 грн, а 108156,36 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Верем'юк Д.А. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому зазначає, що електронний цифровий підпис (ключ) потрібен кожному лікарю і виключно для здійснення професійної діяльності, тобто 01 жовтня 2021 року позивачка перебувала у місті Суми виключно у службових справах. Крім того, керівництво відповідача поклало обов'язок на лікарів мати цифровий підпис, проте не визначило порядку виконання такого обов'язку. Напередодні виїзду до міста Суми заявниця отримала у відділі кадрів весь необхідний пакет для отримання цифрового підпису, узгодила з секретарем директора направлення на 01 жовтня 2021 року та залучення водія службового транспорту, повідомила керівників відділень про свою відсутність.
Клопотання представника відповідача - адвоката Волохової В.О. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка до апеляційного суду не є обов'язковою, позиція відповідача є чіткою і зрозумілою. Крім того на підтвердження поважності причин неможливості з'явитися до суду не надано належних доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Верем'юка Д.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом від 08 лютого 2021 року № 20-к ОСОБА_1 переведена на 0,25 посади акушер-гінеколога терапевтичного відділення №2 і 0,25 посади лікаря ультразвукової діагностики поліклінічного відділення Путивльської міської лікарні (т. 1 а.с. 17-30).
Наказом від 06 жовтня 2021 року № 134-к ОСОБА_1 звільнена із займаної посади акушер-гінеколога, посади лікаря ультразвукової діагностики у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 16).
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2021 року (справа № 587/266/21року ) ОСОБА_1 була поновлена на роботі на посаді директора Путивльської міської лікарні, визнано незаконним та скасовано рішення Путивльської міської ради Сумської області № 213-МР від 28 січня 2021 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником Путивльської міської лікарні, визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови № 17-к від 28 січня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », визнано незаконним та скасовано наказ Путивльської міської лікарні № 17-к від 01 лютого 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду (т. 1 а.с. 81-87).
13 серпня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена з посади директора повторно, тобто на наступний день після її поновлення на роботі (т. 1 а.с. 88).
У пояснювальній записці на ім'я т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматік І.І. ОСОБА_1 зазначила, що тиждень тому в неї вийшов з ладу (в зв'язку з терміном) електронний ключ і вона не могла якісно виконувати свої обов'язки, фіксувати своїх пацієнтів в системі MEDSTAR. Про це знали ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Секретар т.в.о. директора записала її 01 жовтня 2021 року на 11 год. 15 хв. на прийом в податкову службу м. Суми для отримання електронного ключа та вручила їй відповідні документи: наказ із ВК про найняття посади, бланк реєстраційної картки з підписом т.в.о. директора ОСОБА_5 та печаткою лікувального закладу. 01 жовтня 2021 року заявниця отримала електронний ключ в м. Суми та доставила його в кабінет (т. 1 а.с. 32-33).
Зі скріншоту з флеш-накопичувача зі службовим сертифікатом відкритого ключа (ЕЦП) ОСОБА_1 вбачається дата 01 жовтня 2021 року, час 12:13 (т. 1 а.с. 35). Службовий сертифікат відкритого ключа ОСОБА_1 записаний на окремому носії інформації - флеш-карту (т. 1 а.с. 34).
30 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до т.в.о директора Путивльської міської лікарні Граматик І.І. про надання відпустки за власний рахунок на 01 жовтня 2021 року. На вказаній заяві міститься напис «заперечую» та підпис ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 122).
У доповідній записці завідувача поліклінічним відділенням Горлача С.В. на ім'я т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматік І.І. зазначено, що в особистому поясненні лікар ОСОБА_1 повідомила, що причиною відсутності на робочому місці була поїздка в м. Суми для оновлення електронних ключів, для підписання медичної документації. Особистого дозволу на відсутність на робочому місці 01 жовтня 2021 року ОСОБА_2 не надавав (т. 1 а.с. 123).
У доповідній лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_4 на ім'я т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматік І.І. зазначено, що ОСОБА_1 була відсутня 01 жовтня 2021 року на робочому місці у зв'язку з продовженням терміну дії електронного підпису в м. Суми, про що повідомила її в усній формі. Особистого дозволу на відсутність на робочому місці не давала (т. 1 а.с. 124).
Про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року впродовж робочого дня був складений акт (т. 1 а.с. 125).
У пояснювальній завідувача поліклінічного відділення ОСОБА_2 на ім'я т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматік І.І. від 26 листопада 2021 року зазначено, що про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року він дізнався того ж дня близько 15 години від юриста лікарні. Заздалегідь ОСОБА_1 про свою відсутність 01 жовтня 2021 року на робочому місці не повідомляла, особистого дозволу на її відсутність на робочому місці не надавав. Заміну на робочому місці відсутнього лікаря не організував, через непоінформованість про відсутність позивачки (т. 1 а.с. 126).
ОСОБА_1 не є членом Путивльської районної організації профспілки працівників охорони здоров'я (т. 1 а.с. 127).
У пояснювальній секретаря керівника ОСОБА_6 на ім'я т.в.о. директора Путивльської міської лікарні Граматік І.І. від 01 жовтня 2021 року зазначено, що на початку останнього тижня вересня їй зателефонувала лікар ОСОБА_1 з проханням записати її до Сумської податкової інспекції для отримання електронного ключа. Сказала, щоб вона записала її на п'ятницю 01 жовтня 2022 року. Вона записала її на 11 год. 15 хв. 01 жовтня 2021 року, про що повідомила ОСОБА_1 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 залишила керівнику заяву за свій рахунок, в задоволенні якої відмовлено. Про те чи підписала її заяву ОСОБА_1 у неї не цікавилась. Про запис лікаря ОСОБА_7 до Сумської податкової інспекції на 01 жовтня 2021 року секретар не повідомляла директора ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 147).
З відповіді Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України від 04 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 зверталась особисто 01 жовтня 2021 року до відокремленого пункту реєстрації користувачів при ГУ ДПС у Сумській області (м. Суми) управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС за отриманням електронної довірчої послуги. За результатами звернення їй було сформовано два кваліфіковані сертифікати відкритого ключа на посадову особу Путивльської міської лікарні (т. 2 а.с. 5-6).
Згідно з довідками Путивльської міської лікарні розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на посаді лікаря з ультразвукової діагностики становить 101,71 грн, а на посаді лікаря-акушера гінеколога - 202,10 грн (т. 2 а.с. 116).
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що працює завідуючим поліклінічного відділення в Путивльській міській лікарні. Позивачка була в нього в підпорядкуванні, так як працювала на посаді лікаря УЗД. В поліклінічному відділені в неї робочі години з 08 год. до 10 год. 30 хв. позивачка була відсутня на робочому місці 01 жовтня 2021 року без попереднього погодження з керівництвом закладу, тобто без поважної причини. Позивачкою була написана заява, в якій було прохання бути відсутньою, але заява не була погоджена ні зі свідком, ні з директором. Пізніше свідку стало відомо, що позивачка їздила по причині продовження електронного ключа в м. Суми. 01 жовтня 2021 року у позивачки був запланований прийом пацієнтів, а про те, що вона буде відсутньою персонал не знав і не було організовано заміну. Про відсутність позивачки на робочому місці свідок дізнався вже в кінці робочого дня. Позивачка повинна була погоджувати свою відсутність зі свідком та керівником підрозділу. Про це позивачка повинна повідомляти письмово. Дію електронного ключа позивачка повинна була відновити, так як потрібно погасити прийом електронним ключем, прийом буде не завершеним без підпису, але вона поїхала туди без відома.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює секретарем керівника Путивльській міській лікарні. Позивачка зателефонувала свідку наприкінці вересня і сказала, що їй потрібно поміняти електронний ключ, попросила записати її до податкової. Свідок запитала, на яке число, позивачка сказала на 01 жовтня 2021 року. Свідок записала позивачку і повідомила їй про це. Їй було потрібно бути в податковій близько 12 год. Позивачка взяла у свідка декілька примірників реєстраційних карток, які в неї зберігаються в папці з підписом та з печаткою, але це не заповнені ще бланки. Для отримання електронного ключа потрібно заповнити реєстраційну картку, яка має бути підписана директором та містити печатку. Лікарі самі заповнюють цю картку. Бланки пусті, вже з підписом директора та печаткою лікарі беруть у свідка. Це в них така практика вже давно, ще за часів, коли позивачка була головним лікарем. Також медсестра з УЗД кабінету принесла свідку заяву позивачки на відпустку за власний рахунок, попрохала покласти на підпис до директора. Папку свідок віддала керівнику, а потім після її повернення віддала до відділу кадрів. Свідок не звернула уваги чи була погоджена заява позивачки. Запис до податкової лікарів не входить до обов'язків свідка, лише за проханням лікарів вона їх записує. Окрім позивачки свідок записувала ще інших лікарів протягом року. 30 вересня 2021 року позивачка особисто не приходила до директора на прийом із заявою, не цікавилась в неї чи підписала директор цю заяву.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що працювала завідуючою терапевтичного відділення в Путивльській міській лікарні, позивачка була в її підпорядкуванні як лікар акушер-гінеколог. У відділенні позивачка працювала після роботи в УЗД кабінеті з 10 год. 30 хв. 01 жовтня 2021 року позивачка була відсутня на робочому місці. Тижня за два до того у неї була проблема з ключем, що конкретно вона не уточняла. В той день позивачка повинна була вести прийом пацієнтів з 10 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв. Відсутність на робочому місці свідок не погоджувала, про заміну позивачка не просила. Свідку зателефонували з реєстратури, що чекають люди на УЗД, 01 жовтня 2021 року сідок здійснювала прийом пацієнтів замість позивачки. Ключ потрібен для роботи, але не має встановлених термінів, що без нього не можна працювати. В програму МедСтар можна увійти через електронну пошту або через електронний ключ. Можна приймати пацієнтів, але не можна погасити прийом та електронне направлення без електронного ключа. Для погашення прийому, фактично є місяць. Коли свідок продовжувала дію свого ключа, то сама записувалась на прийом в податкову. Про відсутність на робочому місці пишуть заяву керівнику. Бланки реєстраційної картки вони беруть пусті з підписом керівника та печаткою. Спочатку заяву позивачки повинна була погодити свідок, а потім позивачка мала йти до директора, проте відповідну заяву свідок не погоджувала. Позивачка ігнорувала свідка.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що 01 жовтня 2021 року позивачка була відсутня на робочому місці, оскільки перебувала у м. Суми у службових справах для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі, що підтверджується відповідними доказами. Відповідач, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення, не врахував поважність причин відсутності позивачки на робочому місці, помилково кваліфікував її відсутність як прогул. Суд вважав, що 01 жовтня 2021 року заявниця знаходилася у службових справах для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі м. Суми з метою належного виконання функціональних обов'язків. При цьому, позивачка напередодні своєї відсутності повідомляла, що в неї закінчилася дія електронно-цифрового підпису, зверталась із заявою про надання їй відпустки за власний рахунок на ім'я керівника лікарні, але заява не була погоджена. Відтак, суд вважав доведеними поважні причини відсутності позивачки на робочому місці 01 жовтня 2021 року, відхилив відповідні доводи відповідача про зворотне, визнав незаконним і скасував наказ про звільнення та поновив заявницю на займаній посаді.
Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд взяв до уваги середньоденний заробіток позивачки на посаді лікаря з ультразвукової діагностики, який становить 101,71 грн та 202,10 грн на посаді лікаря-акушера гінеколога. Також, урахувавши, що трудовий спір розглядався більше одного року не з вини працівника, суд стягнув з відповідача середній заробіток за період з 06 жовтня 2021 року, тобто з дати звільнення позивачки, по 22 лютого 2023 року, який склав 357 робочих днів, 108460,10 грн.
Встановивши порушення трудових прав ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про спричинення заявниці моральних страждань, тобто спричинення моральної шкоди, розмір відшкодування якої визначив у сумі 2000 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду про порушення роботодавцем трудових прав позивачки у в'язку з її незаконним звільненням.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогулом визнається відсутність працівника на роботі протягом робочого дня, а також відсутність без поважних причин більше трьох годин безперервно або сумарно. Отже, склад прогулу, вчиненого за виною працівника, характеризується двома ознаками: а) відсутністю на роботі протягом робочого дня; б) відсутністю на роботі протягом дня більше трьох годин як безперервно, так і сумарно. Відсутність на роботі з поважних причин не можна вважати прогулом. У всіх випадках прогулу роботодавець повинен вирішити питання про поважність причин відсутності працівника на роботі. Якщо він вважає, що прогул був здійснений без поважних причин, він може розірвати трудовий договір з працівником. У свою чергу, обов'язок доводити поважність причини відсутності на роботі покладений на працівника.
Законодавством не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, тому, вирішуючи це питання щодо працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України.
Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав поважними причини відсутності позивачки на робочому місці 01 жовтня 2021 року. Так, причиною відсутності на роботі ОСОБА_1 була поїздка до міста Суми з метою отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа в податковій службі, який заявниці необхідний для виконання посадових обов'язків. Дану обставину апеляційний суд також вважає поважною причиною відсутності заявниці на робочому місці 01 жовтня 2021 року.
З огляду на поважність причин відсутності на робочому місці, роботодавцем не доведено самого факту порушення трудової дисципліни, тобто прогулу. Письмовими доказами у справі, а також показами свідків підтверджується, що роботодавцем фактично зобов'язано працівників (лікарів) отримати кваліфіковані сертифікати відкритого ключа в податковій службі, проте не визначено порядку виконання такого обов'язку з огляду на правила внутрішнього трудового розпорядку, необхідності оформлення відрядження, відпустки без збереження заробітної плати, тощо.
Факт отримання позивачкою кваліфікованого сертифікату відкритого ключа в податковій службі у місті Суми 01 жовтня 2021 року є доведеним.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності доказів на підтвердження поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі вже були предметом розгляду суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення заявником норм процесуального закону.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність і скасування наказу відповідача № 134-к від 06 жовтня 2021 року про звільнення позивачки та її поновлення на займаних посадах.
З визначеним судом розміром компенсації за заподіяну моральну шкоду внаслідок незаконного звільнення на рівні 2000 грн апеляційний суд повністю погоджується, дана сума відповідає критеріям розумності та справедливості.
Водночас, вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд допустив помилку.
Так, у наказі відповідача № 134-к від 06 жовтня 2021 року про звільнення зазначено, що ОСОБА_1 звільнена із займаних посад 06 жовтня 2021 року, тобто цей день є останнім робочим днем позивачки, а тому період вимушеного прогулу починається з наступного робочого дня, тобто з 07 жовтня 2021 року.
Відтак, беручи до уваги середньоденну заробітну плату позивачки, яка на посаді лікаря з ультразвукової діагностики становить 101,71 грн, а на посаді лікаря-акушера гінеколога - 202,10 грн, загальну кількість робочих днів за період з 07 жовтня 2021 року по 22 лютого 2023 року, яка становить 356 днів, середній заробіток за час вимушеного прогулу становитиме 108156,36 грн (356 * 101,71 + 356 * 202,10), а не 108460,10 грн, як помилково вважав суд першої інстанції.
Таким чином, рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розподілу судових витрат на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди місцевим судом задоволена на 3,33%, тому за подачу позову за рахунок відповідача позивачці слід компенсувати 30,24 грн (3,33% від 908 грн) судового збору.
Позовна вимога про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення місцевим судом задоволена повністю, тому за рахунок відповідача позивачці слід компенсувати 908 грн судового збору.
Позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є пов'язаними між собою вимогами, за які на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору на суму 1081,56 грн (1% від 108156,36 грн), а тому зазначену суму судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.
Таким чином, за подання позову з відповідача на користь позивачки слід стягнути 938,24 грн (908 грн + 30,24 грн) та на користь держави 1081,56 грн судового збору.
За наслідками апеляційного перегляду судового рішення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшуються на 0,28%, а тому відповідачу слід компенсувати за рахунок держави 11,44 грн (0,28% від 4086 грн) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, оскільки суд першої інстанції належним чином дослідив зібрані у справі докази, правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення суду. Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді відповідач у порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позову.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради - адвоката Касьяненка Дениса Сергійовича задовольнити частково.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2021 року по 22 лютого 2023 року 108156 грн 36 коп. з наступним утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь ОСОБА_1 938 грн 24 коп. судового збору за подання позову.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради на користь держави 1081 грн 56 коп. судового збору.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Компенсувати Комунальному некомерційному підприємству «Путивльська міська лікарня» Путивльської міської ради 11 грн 44 коп. судового збору за подання апеляційної скарги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: О. Ю. Кононенко
О. І. Собина