Номер провадження: 22-ц/813/3916/23
Справа № 947/25291/21
Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.
Доповідач Стахова Н. В.
01.05.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Стахової Н. В.
суддів Карташова О.Ю., Коновалової В.А.
при секретарі
судового засідання Мокана В.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2022 року, ухваленого у складі судді Васильків Т.В., в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи які, не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_5 , що діють в інтересах ОСОБА_6 , в якому просив:
скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51497223 від 06.03.2020 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048251251101, номер запису про право власності:35826191;
припинити право власності ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048251251101, номер запису про право власності: 35826191.
В обґрунтування свого позову зазначив, що йому на праві власності належить 5/18 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який складається в цілому з житлового будинку - літ. «А», літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 -огорожа, розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні.
Вказана частка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.03.2018 Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 780, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 . Інша частина спадщини у вигляді 1/18 частин даного домовладіння належить в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Відповідач ОСОБА_3 є співвласником 2/3 частин даного житлового будинку, яка набула права власності на нього, викупивши 1/3 частину у колишнього власника ОСОБА_8 або у її правонаступника та 1/3 частину у колишнього власника ОСОБА_9 або у її правонаступника. Після набуття права власності на 2/3 частини житлового будинку, відповідачка почала чинити перешкоди у користуванні належної йому частини власності, а також земельною ділянкою, що знаходиться в спільному користуванні, зокрема почала зносити складові частини нерухомого майна - сараї, вбиральні, погріб, чинити перешкоди у користуванні цистерною з водою. При цьому рішення відносно порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, що був укладений між колишніми власниками будинку, вона не визнає. У зв'язку з протиправними діями відповідача, він вимушений був звернутися до поліції.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2008 була визнана мирова угода, укладена між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , за умовами якої ОСОБА_9 набуває право користування житловими приміщеннями 1-2 площею 18,2 кв.м. в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007; ОСОБА_10 набуває право користування житловими приміщеннями 2-2 площею 13,8 кв.м., верандою 2-1 площею 8,8 кв.м. в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007; ОСОБА_7 набуває право користування житловими приміщеннями 3-2 площею 15,4 кв.м., в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007. У спільному користуванні співвласників залишилися вбиральня - літера «Р», літера «С», погріб - літера «Л», цистерна - літера «V», вимощення - літера «I-IV», огорожа - літера «1-4» і загальний люк підключення водопостачання та земельна ділянка площею 216 кв.м., на якій розташовані вказані споруди.
В липні 2021 року він дізнався про те, що відповідачка без згоди інших співвласників виділила належну їй частку житлового будинку у відокремлений житловий будинок АДРЕСА_1 . Вважає, що вказаний виділ частки порушив права інших співвласників та норми чинного законодавства, оскільки у сторін залишилися в спільної власності споруди, які відносяться як до житлового будинку АДРЕСА_2 , так і до виділеного об'єкту - житлового будинку АДРЕСА_1 . Отже, державний реєстратор не встановив відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тому вказане рішення є незаконним. Крім того, подані відповідачем документи для державної реєстрації, а саме: технічний паспорт та висновок щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна не є правовстановлюючими, оскільки не встановлюють набуття, зміну або припинення речових правна нерухоме майно та їх обтяження. Договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду державному реєстратору відповідачкою надано не було.
Зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.10.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи які, не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради та ОСОБА_5 , що діють в інтересах ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності був задоволений.
Суд скасував рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дишлевої Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51497223 від 06.03.2020 про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048251251101, номер запису про право власності:35826191) та припинив право власності ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2048251251101, номер запису про право власності:35826191).
На користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 стягнуто судовий збір у розмірі 2724 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що затверджена судом мирова угода прирівнюється до нотаріально посвідченого договору, тому її умови є обов'язковими для відповідачки ОСОБА_3 . Державна реєстрація прав власності за відповідачем була проведена на підставі технічного паспорту та технічного висновку щодо можливості виділу об'єкту нерухомого майна, які не є правовстановлюючими документами. Спірний об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час виділення відповідачем ОСОБА_3 в окрему одиницю належних їй 1/3 та 1/3 частин вказаного домовладіння, також належав на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.03.2018. Отже виділення в окрему одиницю своєї частки без погодження із співвласниками та без урахування умов мирової угоди від 24.04.2008, відповідачем порушено права позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Берестовой Є.В., просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до складу житлового будинку АДРЕСА_1 увійшли надвірні споруди, які також знаходяться у власності інших співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме: сарай- літера «Н», сарай - літера «Е», погріб - літера «Л», цистерна -літера «V» та огорожа 1-4, оскільки зазначені надвірні споруди на момент укладення мирової угоди були самочинним будівництвом відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 27.12.2007, який був покладений в основу мирової угоди, і порядок користування цими спорудами між співвласниками не встановлювався. За таких підстав, вважає, що рішення державного реєстратора є законним, оскільки у рішенні індексний номер: 51497223 від 06.03.2020 про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 про надвірні споруди нічого не зазначено. Окрім того, задоволення вимоги про припинення прав власності відповідача на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 є підставою для вилучення всіх записів про право власності останньої на вказане нерухоме майно.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що державна реєстрація права власності за відповідачем здійснена на підставі технічних документів, які не є правовстановлюючими та є підставою для оформлення договору про виділ частки в натурі зі спільного майна між співвласниками або доказом для вирішення даного питання у судовому порядку; складові частини нерухомого майна відносяться як до житлового будинку АДРЕСА_3 ; при виділі в натурі частки за спільного майна спільна часткова власність не припинена.
Позиція апеляційного суду
У судове засідання сторони, треті особи та представники третьої особи не з'явилися, належним чином були сповіщені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки його представником - адвокатом Берестовим Є.В.
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначене рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2008 була визнана мирова угода, укладена між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , за умовами якої ОСОБА_9 набуває право користування житловими приміщеннями 1-2 площею 18,2 кв.м. в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007; ОСОБА_10 набуває право користування житловими приміщеннями 2-2 площею 13,8 кв.м., верандою 2-1 площею 8,8 кв.м. в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007; ОСОБА_7 набуває право користування житловими приміщеннями 3-2 площею 15,4 кв.м., в літері «А», відображеного в схемі технічного паспорта, виготовленого станом на 27.12.2007. (Т.1, а.с.30-32).
З відповіді КП “Бюро технічної інвентаризації” Одеської міської ради від 27.09.2017 № 488861.36.17 вбачається, що згідно поточної інвентаризації від 05.10.2017 житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. “А” загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м, літ “Б,М” - літня кухня, літ. “Л” - погріб, літ. “П,О” - гараж, літ. “Е,Ж,З,Н” - сарай, літ. “Р,С” - вбиральня, літ. “И,Т” - літній душ, І-ІV - вимощення, V - цистерна, № 1-4 - огорожа. У зв'язку з тим, що будівля (будівля) літ. “а1” - веранда, прибудова літ. “а2”, “Е,Ж,З,Н” - сарай, літ. “Б,М” - літня кухня, літ “Л” - погріб, літ. “П,О” - гараж, літ. “Р,С” - вбиральня, літ “И,Т” - літній душ, які знаходяться у користуванні ОСОБА_7 , побудовані до 05.08.1992, відповідно до п.2.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна не належать до самочинного будівництва. Літ. “Р,С” - вбиральня, літ. “И,Т” - літній душ - тимчасові будівлі, літ. “П” - вбиральня -душ”, тимчасова будівля не є самочинними (Т.1, а.с.17).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.03.2018 державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Пінігіною Т.М., ОСОБА_1 є власником 1/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , який складається в цілому з житлового будинку під літерою "А", загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м., та надвірних споруд: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні (Т.1, а.с.13).
30.03.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2018 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 5/18 частин житлового будинку під літерою "А", загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м., та надвірних споруд: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т.1, а.с.148).
22.09.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 було укладено договір дарування, відповідно до якого останній передав в дар 1/3 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного житлового будинку під літ. "А", житловою площею 47,4 кв.м., та надвірних споруд: літ. "Б" - літня кухня, літ. "М" - літня кухня, літ. "О" - гараж, І, ІV - мостіння, V - цистерна, №1-4 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 898 кв.м. за фактичним користуванням (Т.1, а. с. 184-185).
22.09.2016 на підставі договору дарування від 22.09.2016 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 частин вищевказаного житлового будинку, з надвірними спорудами: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (Т.1, а.с.148).
07.10.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 було укладено договір дарування, відповідно до якого остання передала в дар 1/3 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного житлового будинку під літ. "А", житловою площею 47,4 кв.м., та надвірних споруд: літ. "Б" - літня кухня, літ. "М" - літня кухня, літ. "О" - гараж, І, ІV - мостіння, V - цистерна, №1-4 - огорожа, розташованих на земельній ділянці, площею 898 кв.м. за фактичним користуванням (Т.1, а с. 186-187).
07.10.2016 на підставі договору дарування від 07.10.2016 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 1/3 частин вищевказаного житлового будинку з надвірними спорудами: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Т.1, а.с. 148).
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 від 23.01.2020 року, складений ПП "Глав Інвест Груп" у фактичному користуванні ОСОБА_3 знаходиться житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м., та житловою площею 32,0 кв.м. Склад новоутворених об'єктів та їх адреси: житловий будинок загальною площею 51,7 кв.м. та житловою площею 32,0 кв.м. - що складає одиницю, та має наступну адресу: АДРЕСА_1 . За технічними показниками об'єкт є відокремлений, має окремий вихід і може бути виділений в одиницю. Об'єкт нерухомого майна створено шляхом поділу без проведення будівельних робіт, що відповідно до п. 1 переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затвердженого постановою №406 від 07.06.2017 року не є реконструкцією та не є самочинним (Т.1, а.с.137).
Державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дишлевою Т.В. 06.03.2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51497223, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , за суб'єктом: ОСОБА_3 (Т.1, а с.154).
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №203211661 від 06.03.2020 року вбачається, що житловий будинок, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 , має складові частини: житловий будинок, А, літня кухня Б, М, сарай Е, Ж, З, Н, вбиральня, И, літній душ Т, погріб Л, гараж О, вимощення І-ІІ, цистерна V, огорожа, ворота 1-4, та на праві приватної власності належить ОСОБА_3 (Т.1, а.с.155).
Підстава виникнення права власності згідно з вказаним Витягом - технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.01.2020, видавник: ПП "ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП"; висновок щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна, серія та номер: 185181, виданий 23.01.2020, видавник: ПП "ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП". Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 51497223 від 06.03.2020 року, приватний нотаріус Дишлева Тетяна Володимирівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська область (т.1, ас. 155).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі -Закон № 1952-IV).
Відповідно до п.1 ч.1ст.2 зазначеного Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом № 1952-IV(ст.3 цього Закону).
Правовий статус і компетенція державного реєстратора передбачені в ст.10 Закону № 1952-IV. За приписами п. 1, 2 ч. 3 цієї статті державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Пунктом 2 вказаної норми встановлено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
У ст. 24 Закону України № 1952-IV визначено перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав. Зокрема, у пункті 5 частини 1 цієї статті зазначено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
За ч.2 ст.24 Закону України №1952- IV, встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі - Порядок), визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктами 12, 18 Порядку встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.
Згідно п.56 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:
1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;
2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.
Отже, з наведених вище норм можна дійти висновку про важливість дотримання і неухильного виконання процедури державної реєстрації виключно на підставі вимог закону, оскільки невиконання суб'єктом влади вимог законодавства зводить нанівець законність всієї процедури державної реєстрації.
Згідно ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Під час апеляційного розгляду справи, встановлено, що 06 березня 2020 року приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Дишлевою Т.В. зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 , який має складові частини: житловий будинок А, літня кухня Б, М, сарай Е, Ж, З, Н, вбиральня И, літній душ Т, погріб Л, гараж О, вимощення І-ІІ, цистерна V, огорожа, ворота 1-4.
Реєстрація приватним нотаріусом здійснена на підставі технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 23.01.2020, видавник: ПП "ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП"; висновку щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна, серія та номер: 185181, виданий 23.01.2020, видавник: ПП "ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП".
В свою чергу, як зазначено вище, встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2018 В.В. належить 5/18 частин житлового будинку під літерою "А", загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м., та надвірних споруд: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа.
Матеріали справи підтверджують, що право власності ОСОБА_1 на 5/18 частин житлового будинку під літерою "А", загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м., яке складається з надвірних споруд: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
З огляду на такі обставини, приватний нотаріус, як державний реєстратор не мав законних підстав для прийняття рішення індексний № 51497223 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 та який має складові частини: житловий будинок, А, літня кухня Б, М, сарай Е, Ж, З, Н, вбиральня, И, літній душ Т, погріб Л, гараж О, вимощення І-ІІ, цистерна V, огорожа, ворота 1-4, оскільки державний реєстратор прийняв оскаржуване рішення під час наявної інформації про реєстрацію права власності на житловий будинок під літерою "А", загальною площею 77,6 кв.м., житловою площею 47,4 кв.м., яке складається з надвірних споруд: літ. "Б, М" - літня кухня, літ. "Л" - погріб, літ. "П, О" - гараж, літ. "Е, Ж, З, Н" - сарай, літ. "Р, С" - вбиральня, літ. "И, Т" - літній душ, I-IV - вимощення, V - цистерна, №1-4 - огорожа, що суперечить приписам п.5 ч.1, ч.2 ст.24 Закону України №1952-IV, за яким наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями є підставою для відмови в державній реєстрації прав.
Зазначене підтверджується інформацією в розділі Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на приміщення житловий будинок, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 , який має складові частини: житловий будинок, А, літня кухня Б, М, сарай Е, Ж, З, Н, вбиральня, И, літній душ Т, погріб Л, гараж О, вимощення І-ІІ, цистерна V, огорожа, ворота 1-4.
Крім того, як було встановлено судом, в порушення діючого законодавства державний реєстратором було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 32 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 та який має складові частини: житловий будинок, А, літня кухня Б, М, сарай Е, Ж, З, Н, вбиральня, И, літній душ Т, погріб Л, гараж О, вимощення І-ІІ, цистерна V, огорожа, ворота 1-4, на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна, за відсутності договору про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідного рішення суду.
Слід зазначити, що ані технічний паспорт, ані висновок щодо технічної можливості виділу об'єкту нерухомого майна не є документами, що засвідчують право власності відповідача на вищевказане нерухоме майно, а тільки носять інформативний характер щодо технічних характеристик об'єкта нерухомого майна.
Доводи представника відповідача про те, що надвірні споруди, а саме: сарай-літ. «Н», сарай -літ. «Е», погріб -літ. «Л», цистерна -літ. V, огорожа, ворота 1-4 є самочинним будівництвом, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються відповіддю КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 27.09.2017 № 488861.36.17.
Разом з тим, доводи представника відповідача про безпідставне задоволення позовних вимог про припинення права власності відповідача є слушними, оскільки при скасуванні самої державної реєстрації вносяться записи про припинення, в той же час відповідачка є власником 2/3 частин спірного житлового будинку.
Щодо судових витрат
Згідно вимог ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.ч.1,2 ЦПК України).
Враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача задоволена частково, необхідно зменшити суму стягнутого з відповідача на користь позивача судового збору до 908 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права.
У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково..
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2022 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності відмовити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору змінити, зменшивши суму стягнення судового збору з 2724 грн до 908 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 05 травня 2023 року.
Головуючий Н.В. Стахова
Судді О.Ю. Карташов
В.А. Коновалова