Справа № 738/500/23
№ провадження 1-в/738/43/2023
02 травня 2023 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
суддi - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Менська виправна колонія (№91)» клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_3
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_2
В С Т А H О В И В:
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 , яке мотивовано тим, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі він характеризується позитивно, заохочень та стягнень не має, з 03 серпня 2021 року працевлаштований прибиральником відділення, на профілактичному обліку не перебуває, з представниками адміністрації установи виконання покарань тактовний, має охайний вигляд, на заходи виховного впливу реагує позитивно, має на утриманні матір, яка потребує догляду, вважає, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, просить застосувати до нього пільгу у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Виклад позиції учасників судового розгляду.
Засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання, посилаючись на обставини викладені в ньому, просили його задовольнити.
Представники Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської міської ради в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду подання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні висловив думку про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_2 пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки не підтверджено належними доказами, що засуджений ОСОБА_2 своєю поведінкою та ставленням до праці довів виправлення.
Встановлені судом обставини. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
ОСОБА_2 засуджений вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 липня 2020 року за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 23 лютого 2021 року.
Отже, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув 2/3 частини призначеного судом покарання.
З характеристики засудженого, затвердженої 05 квітня 2023 року начальником Державної установи «Менська виправна колонія (№91 ОСОБА_6 , вбачається, що засуджений ОСОБА_2 перебуває в місцях позбавлення волі з 23 лютого 2021 року.
За час перебування в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав, до суспільно корисної праці не залучався.
В ДУ «Менська ВК (№91)» відбуває покарання з 20 квітня 2021 року, де за час відбування покарання порушень встановленого порядку відбування покарання не допускає, стягнень не має, на профілактичному обліку не перебуває, розпорядок дня виконує, на підставі поданої засудженим письмової заяви з 03 серпня 2021 року виконує обов'язки прибиральника відділення СПС №8, до покладених на нього обов'язків ставиться добре, залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, до виконання робіт відноситься посередньо, порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці не допускає, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, передбачені законодавством вимоги останніх виконує, з представниками адміністрації установи намагається бути ввічливими та чемним, на зроблені йому зауваження реагує належним чином, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості, до негативних вчинків інших засуджених ставиться байдуже, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Відвідує заходи вихованого та культурно-масового характеру, які проводяться в установі та відділенні, реагує на них добре. Бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Правова освіта», заходи, передбачені планом вказаної програми, не реалізовує.
З довідки про стягнення та заохочення, вбачається, що стягнення та заохочення до засудженого ОСОБА_2 не застосовувалися.
Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №6 від 15 березня 2023 року) засудженому ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.81 КК України, оскільки останній не довів своє виправлення, рішення прийнято одноголосно (а.с.44).
Засуджений ОСОБА_2 був ознайомлений з вказаним рішенням комісії, про що свідчить його підпис у витязі з рішення комісії при МВК-91 з питань застосування пільг до засуджених (ст.100, 101 КВК, ст.81 КК, ст.82 КК України), рішення не оскаржував.
Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 58 балів, що вказує на те, що він не став на шлях виправлення (не довів свого виправлення) та не може бути представлений до умовно-дострокового звільнення.
На засіданні спостережної комісії Менської міської ради 28 квітня 2023 року було розглянуто клопотання засудженого ОСОБА_2 щодо можливості застосування до нього пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, за результатами розгляду якого прийнято постанову №23 (протокол №8 від 28 квітня 2023 року) про передчасність застосування до засудженого ОСОБА_2 такої пільги.
Відповідно до ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
З вищенаведених положень закону про кримінальну відповідальність вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким” орієнтує суди нижчих ланок на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов'язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.
Застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
Отже, з положень статті 81 КК України вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_2 вбачається, що в місцях позбавлення його поведінка є посередньою, останній порушень режиму утримання не допускав, з 03 серпня 2021 року виконує обов'язки прибиральника відділення СПС №8, стягнень та заохочень не отримував.
Разом з тим, дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов'язком засудженого, який передбачений положеннями ст. 107 КВК України.
Окрім того, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_2 , відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, хоч і залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, проте до виконання вказаних робіт ставиться посередньо, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу, однак заходи, передбачені планом програми, не виконує.
Вивчивши матеріали особової справи, суд дійшов висновку, що у поведінці засудженого протягом всього часу відбування покарання відсутні позитивні зміни, окрім рішення про відмову у застосуванні ст. 81 КК України, комісією установи щодо нього приймалися рішення про відмову у застосуванні пільг, передбачених ст.ст. 100, 101 КВК (рішення комісії від 15.03.2022, протокол №5 - засуджений не стає на шлях виправлення); рішення про відмову у застосуванні ст.. 82 КК України ( рішення комісії від 15.09.2022, протокол №17 - засуджений не став на шлях виправлення).
Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого протягом всього строку відбування покарання, проте такої «бездоганної» поведінки засудженого протягом строку відбування покарання, судом не встановлено.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, суд приходить до висновку про передчасність заявленого клопотання, оскільки відсутні підстави однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_2 , а також переконливі дані про те, що процес його виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
Керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 05 травня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1