Справа № 202/2199/23
Провадження № 1-кс/202/3327/2023
Іменем України
01 травня 2023 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання, в рамках кримінального провадження № 12021046660000402 від 11 вересня 2021 року,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_4 в якій остання просить зобов'язати Генерального прокурора розглянути її клопотання від 17.04.2023 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування та доручення здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні іншому прокурору (прокурорам).
В обґрунтування скарги зазначено, що 17.04.2023 року ОСОБА_4 на офіційну електронну пошту Генерального прокурора було подано вищезазначене клопотання, яке станом на момент подання даної скарги Генеральним прокурором не розглянуто та не повідомлено заявника про результати його розгляду, тобто допустив бездіяльність. Водночас, 21.04.2023 року на електронну пошту ОСОБА_4 надійшов лист заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 21.04.2023 року № 9/1/2-р-23. Проте, дана особа не відноситься до прокурорів, визначених в ч. 5 ст. 36 КПК України, отже є неналежним суб'єктом розгляду клопотання та не має відповідних повноважень розглядати або відповідати на клопотання, тим паче безпідставно перенаправляти його до Дніпропетровської обласної прокуратури.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити скаргу, посилаючи на викладені в ній обставини.
Генеральний прокурор чи представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 306 КПК України відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 18 частини першої ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні в провадженні ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021046660000402 від 11 вересня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126, ч. 3,4 ст. 296 КК України.
17.04.2023 року ОСОБА_4 , шляхом направлення на офіційну електронну адресу Офісу Генерального прокурора, звернулась до Генерального прокурора з клопотанням про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування та доручення здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні іншому прокурору (прокурорам).
Згідно доданих до матеріалів скарги документів, встановлено, що заступником начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 21.04.2023 року № 09/1/2-р-23, направлено на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури, для розгляду в межах компетенції, звернення ОСОБА_4 щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також з інших питань. Зазначено, що перевірку доводів, викладених у зверненні, необхідно провести згідно з вимогами чинного законодавства, та проінформувати заявника про результати розгляду у встановлений законом строк.
Також роз'яснено ОСОБА_4 , що відповідно до ст.ст. 3, 25 Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування органами Національної поліції забезпечується з урахуванням принципу територіальності. Оскільки порушені у зверненні питання належать до компетенції Дніпропетровської обласної прокуратури, його надіслано до зазначеної прокуратури для перевірки та прийняття рішення згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України, спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Згідно ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
Однією з загальних засад, на якій ґрунтується діяльність прокуратури є територіальність (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про прокуратуру»).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору (ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру»).
Для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурором вищого рівня є Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків (п. 4 абз. 3 ч. 3 2 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру»).
Частиною 2 ст. 17 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання всіма прокурорами.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021046660000402, здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра, розташованою у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію Дніпропетровської обласної прокуратури.
Отже, у даному випадку, питання про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, має бути вирішено керівником Дніпропетровської обласної прокуратури, а тому дії Генерального прокурора щодо перенаправлення клопотання ОСОБА_4 , не є порушенням, та відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому, надання відповіді щодо клопотання ОСОБА_4 заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , не суперечить ЗУ «Про прокуратуру», яким визначено порядок організації діяльності Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, після отримання Офісом Генерального прокурора клопотання ОСОБА_4 від 17.04.2023 року, його не було проігноровано, а направлено для розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства, про що повідомлено заявника.
Встановлені в ході судового розгляду скарги обставини, вказують на відсутність бездіяльності Генерального прокурора щодо клопотання ОСОБА_4 від 17.04.2023 року про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування та доручення здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні іншому прокурору (прокурорам).
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_4 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання, в рамках кримінального провадження № 12021046660000402 від 11 вересня 2021 року, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає
Керуючись ст. ст. 26, 36, 93, 110, 113-114, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання, в рамках кримінального провадження № 12021046660000402 від 11 вересня 2021 року - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено о 11 годині 15 хвилин 05 травня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1