єдиний унікальний номер справи 546/126/23
номер провадження 2/546/115/23
04 травня 2023 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
У січні 2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, вимоги якого обґрунтовані тим, що 24.04.2021 між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння та різницю в поглядах на сімейне життя, у зв'язку з чим з вересня 2022 року вони не проживають разом. Позивачка вважає, що примирення з відповідачем неможливе, а подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки та їх дитини.
Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між сторонами. Після розірвання шлюбу просить повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Ухвалою судді від 15.02.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання, яке неодноразово було відкладено. Останнього разу розгляд справи було призначено на 04.05.2023.
У судове засідання позивачка не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, просить задовольнити позов (а.с. 25).
Відповідач у судове засідання не з'явився, 04.05.2023 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 42).Відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не надходило.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24.04.2021 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Сторони є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 9).
Згідно довідки, виданої 30.01.2023 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім'ї: співмешканець - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_7 , син - ОСОБА_8 (а.с. 10).
Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Нормою ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, на примирення сторони не згодні та вони про це не просили суд. Шлюб розпався через різницю в поглядах на сімейне життя та оцінці різних життєвих ситуацій.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд доходить висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, тобто є передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу. Таким чином, визнання позову відповідачем слід прийняти.
З огляду на зазначене суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому є підстави для розірвання шлюбу.
Позивачка скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу, яке передбачене ст. 113 СК України, та просила повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно зч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Заяву про визнання позову ОСОБА_2 подав до початку розгляду справи по суті.
З квитанції про сплату судового збору № 0.0.2836413586.1 від 27.01.2023 встановлено, що позивачкою при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн (а.с. 1).
У зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення ст. 142 ЦПК України, позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову за ставками, передбаченими ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на зазначене та у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі в розмірі 50 відсотків, що становить 536,80 грн на користь позивачки.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 21, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 24 квітня 2021 року Новоград-Волинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.
Відновити позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Повернути Позивачці ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, за квитанцією № 0.0.2836413586.1 від 27.01.2023.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка - ОСОБА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: с. Нова Михайлівка Полтавського району Полтавської області, 38400, реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.
Суддя Ю.В. Зіненко