єдиний унікальний номер справи 546/391/23
номер провадження 1-кп/546/69/23
04 травня 2023 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Решетилівського районного суду Полтавської області обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 25.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000079, з угоду про примирення від 28.03.2023 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паненко Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, освіта повна середня, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
19.02.2023 близько 12:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кімнати житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в останнього на грунті раптово виниклих неприязних відносин із дружиною ОСОБА_5 виникла сварка. У ході сварки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_4 наніс два удари кулаком правої руки в область лівого вуха ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_4 скинув з дивану ОСОБА_5 на підлогу, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобового втиснутого перелому епіметафіза лівої променевої кістки з відривом шилоподібного виростка лівої ліктьової кістки, який утворився за непрямим (конструкційним) механізмом, внаслідок дії сили по осі передпліччя, що могло мати місце при падінні на не випрямлену рукув строк 19.02.2023 і кваліфікується як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_4 знову наніс один удар ногою в область грудної клітини ОСОБА_5 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садно грудної клітини справа по середнє-ключичній лінії в проекції 6-7 ребер, яке утворилося від однократної дії тупого твердого предмета, що діяв під кутом до травмованої ділянки тіла, індивідуальні та конструкційні особливості якого не відобразилися, не виключається утворення його і при падінні на площині, можливо в строк 19.02.2023 i кваліфікується як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження.
Отже ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, а саме середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не с небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
28.03.2023 за ініціативою потерпілої ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення у рамках кримінального провадження, внесеного 25.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000079. Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони досягли відповідних домовленостей, з урахуванням пом'якщуючих та обтяжуючих обставин, вчинення підозрюваним злочину вперше, погодились на призначення підозрюваному покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання із іспитовим строком.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні кримінального правлпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом права та наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України. Також розуміє характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про примирення укладена з потерпілою добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення. Крім того, зазначила, що вони з обвинуваченими примирились, угода укладено за її ініціативою, добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Наслідки укладання та затвердження угоди роз'ясненні судом розуміє, дає згоду на призначення обвинуваченому узгодженого в угоді покарання та просить суд призначити мінімальний іспитовий строк.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладене угода про примирення відповідає вимогам Кримінального Кодексу України та вимогам Кримінально процесуального Кодекс України, вважав можливим затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного та потерпілу про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки затвердження угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, доведеною поза розумним сумнівом є винуватість ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину щодо одного з подружжя.
Перевіривши угоду на дотримання порядку її укладання, а також вивченням наданих суду даних щодо особистості обвинуваченого ОСОБА_4 судом не було знайдено підстав ставити під сумнів вказані обставини, а отже суд погоджується з ними.
У силу положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України. Також суд, переконався у тому, що потерпіла розуміє наслідки укладання та затвердження угоди та надає згоду на призначення узгодженого сторонами угоди покарання.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення 31.01.2023 між підозрюваним та потерпілою відповідає вимогам ст. 469, 471 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання із іспитовим строком, відповідає вимогам закону, а отже слід відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_4 зазначене покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а також обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань судом не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затвердженою, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
Процесуальними витратами та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 7, 368-371, 373, 374, 395, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 28.03.2023 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 25.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175440000079 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Документи приєднані до матеріалів справи - залишити у матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1