Справа № 545/1013/23
Провадження № 1-в/545/248/23
04.05.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
представника ДУ «Божковська
виправна колонія (№16)» - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в м. Полтава заяву обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсона Херсонської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зі слів зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 23.06.2020 Березанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн.,
по даній справі засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.08.2022 року по справі №489/1201/22 (провадження № 1-кп/489/679/22) за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців,
про умовно-дострокове звільнення,
Обвинувачений ОСОБА_5 18.03.2023 року звернувся до суду із заявою про застосування стосовно нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що він відбув встановлені законом 2/3 строку покарання і довів своє виправлення.
У судове засідання представник адміністрації не з'явився, надавши заяву про розгляд заяви ОСОБА_5 в його відсутність.
Від засудженого ОСОБА_5 надійшла заява з проханням розглядати заяву у його відсутність, заяву підтримує, прохав задовольнити.
В судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, посилаючись на те, що вирок стосовно засудженого не набрав законної сили, а тому ОСОБА_5 не має права на умовно-дострокове звільнення.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.08.2022 року по справі №489/1201/22 (провадження № 1-кп/489/679/22) за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11.11.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 серпня 2022 року, яка станом на 04.05.2023 року не розглянута.
Таким чином, вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.08.2022 року по справі №489/1201/22 станом на 04.05.2023 року не набрав законної сили та відповідно ОСОБА_5 не є засудженим та особою яка відбуває покарання за вироком суду, а тому не є особою має права на умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України як такий , що засуджений.
Таким чином, перевіривши доводи викладені в заяві ОСОБА_5 , дослідивши матеріали особової справи обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи ту обставину, що вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04.08.2022 року по справі №489/1201/22 станом на 04.05.2023 року не набрав законної сили, а тому ОСОБА_5 не є особою яка має право на подання заяви про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання оскільки останній його на час звернення до суду не відбуває, а тому подана заява не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 537 КПК України суд, -
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1