Дата документу 18.04.2023Справа № 554/11515/22
Провадження № 2/554/90/2023
18 квітня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді-Г.В. Андрієнко,
за участю секретаря- О.Ю.Звігольської,
за участю представника позивача-Р.М.Гупал,
за участю відповідача-Т.Є.Кашуби
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач 17.10.2022 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В заяві вказав , що 18 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики №18/12/19-14 предметом якого було передання у власність Позичальника грошових коштів у сумі 144126 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять шість) гривень 00 коп, що за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 23,55 грн.) на день укладення цього Договору було еквівалентно 6120 (шість тисяч сто двадцять) доларів США 00 центів.
Згідно п.2 Договору позики, сума позики отримана Позичальником в повному обсязі до моменту підписання договору.
Кінцевий строк повернення Відповідачем грошових коштів, відповідно до п.1 Договору позики, становив 17 червня 2020 року включно. В послідуючому укладалися додаткові угоди .
Відповідно до додаткової угоди №3 від 18.06.2021 до Договору позики, відповідач мала повернути грошові кошти позивачу відповідно до графіку платежів, а саме: до 18.07.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до
18.08.2021-7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.09.2021 -7384,50 грн. (еквівалент 270 доларів США); до 18.10.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.11.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.12.2021 - 130459,50 грн (еквівалент 4770 доларів США).
18.08.2022
Відповідач не дотрималася взятих на себе зобов'язань за Договором позики, заходів щодо повернення боргу у визначені строки не вжила та позику Позивачу не повернула, про причини невиконання умов Договору позики Позивача не повідомила.
Прохав стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №18/12/19-14 від 18.12.2019 у сумі
505990 (п'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 35 коп., з яких: 249084,00 грн - сума основного боргу; 5707,23 грн - інфляційні збитки; 1199,12 грн - три відсотки річних; 250000,00 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 42719 (сорок дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 52 коп., а також відшкодуванням сплаченого судового збору, у сумі 5059 (п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 90 коп.
24.10.2022 р. ухвалою судді було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
20.02.2023 р. до суду надійшов відзив на позов із запізненням процесуальних строків у зв'язку з воєнним станом в державі. Відповідач зазначила , що не погоджується із вимогами про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних , пені.
Зазначила , що вона сплатила позивачу 3421 долар США . Вважає , що при підписанні додаткової угоди № 2та № 3 до Договору позики № 18\12\19-14 від 18.12.2019 р. її ввели в оману при вказанні суми боргу .Вважає сума основного боргу на дату подачі позову становить 109 849,30 грн. з врахуванням виплачених коштів. Позивач посилається на розписку від 18.06.2021 р.., яка написана позичальником.За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом , який видається боржником кредитору за договором позики. В розписці зазначено строк повернення до 18.12.2021 р. , тому розрахунок інфляційних витрат, 3% річних від несплаченої суми , пені є невірними. Вважає, що право на нарахування пені виникає не раніше 19.12.2021 р. , а не з 19.07.2021 р. як визначено позивачем. Розмір неустойки направлений на збагачення позивача за її рахунок , тому є необгрунтованою. Згідно п.1 Договору позики від 18.12.2019 р. він був безвідсотковим , але пеня його перетворила на договір із прихованими відсотками. Прохала відмовити в задоволенні позовних вимог.
01.03.203 р. позивач направив до суду відповідь на відзив. Зазначив, що відповідно до додаткової угоди № 3 визначений графік повернення коштів. Долучені до відзиву на позов розписки датовані у період з 21.01.2020 р. по 29.01.2021 р. , тобто до підписання додаткової угоди. Посилання відповідача , що під час підписання додаткової угоди № 3 до Договору її ввели в оману при вказанні суми боргу не відповідають дійсності , що підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою від 18.06.2021 р. , у якій зазначена сума боргу, що відповідає вказаній у додатковій угоді № 3.
Оскільки відповідачка не здійснювала погашення боргу з 18.07.2021 р. відповідно до умов укладеного Договору , то саме з цього часу виникло право на розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних. Щодо можливості зменшення судом розміру неустойки , то позивач врахував складну економічну ситуацію у Державі , пов'язану з повномасштабною збройною агресією рф стосовно України та зменшив суму неустойки з 368240 грн. до 250000 грн.
06.03.2023 р. підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог. Відповідачка позов визнала частково в частині повернення недоплаченої основної суми боргу , в іншій частині позовних вимог прохала відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , вважає , що позов підлягає до задоволення з огляду на таке. Судом встановлено , що 18 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір позики №18/12/19-14 предметом якого було передання у власність Позичальника грошових коштів у сумі 144126 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять шість) гривень 00 коп, що за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 23,55 грн.) на день укладення цього Договору було еквівалентно 6120 (шість тисяч сто двадцять) доларів США 00 центів.
Згідно п.2 Договору позики, сума позики отримана Позичальником в повному обсязі до моменту підписання договору.
Кінцевий строк повернення Відповідачем грошових коштів, відповідно до п.1 Договору позики, становив 17 червня 2020 року включно.
Згідно п.8 Договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної в п.1 даного договору, на банківський рахунок або готівкою.
Відповідно до п.9 Договору позики, у випадку зміни, у бік збільшення курсу гривні по відношенню до долару США, від зазначеного курсу у п.1 цього Договору, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому в AT КБ «ПРИВАТБАНК» на день здійснення кожного платежу за цим договором.
Пунктом 10 Договору позики визначено, що у разі прострочення виконання зобов'язання Позичальником за даним договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За несвоєчасне повернення позики (її чергової частини) Позичальник сплачує Позикодавцю неустойку у розмірі 1% від суми займу за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Згідно п.п.11,12 Договору позики забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань була передача в заставу рухомого майна - автомобіля CHEVROLET модель CRUZE, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2012 року випуску, тип - легковий седан, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав Позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 12.05.2018, ТСЦ6341.
Відповідно до п.13Договору позики, факт повернення позики або її частини підтверджується заявою Позикодавця, про одержання суми позики в повному обсязі або частково, яке є єдиним належним підтвердженням виконання Позичальником зобов'язання за цим договором. Після повноговиконання зобов'язання Позичальником заданим договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику розписку.
Відповідно до п. 15.2. Договору позики, Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання, покладені на нього положеннями Договору позики (в тому числі щодо своєчасного повернення позики).
Відповідно до п.15.3 Договору позики, Позичальник зобов'язаний протягом двох робочих днів письмово повідомляти Позикодавця про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені та наявність інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язання за цим Договором, з наданням відповідних документів, що підтверджують такі зміни.
Згідно п. 15.4. Договору позики, у разі невиконання Позичальником умов Договору позики, Позичальник зобов'язаний повернути всю суму позики, сплатити нараховані пеню і штрафні санкції, а також виконати усі інші зобов'язання за Договором позики.
Відповідно до ст. 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, у зв'язку з неповерненням позики у визначені Договором позики строки, неможливістю Позичальника виконати свої зобов'язання в повному обсязі та зміною курсу долару США, за домовленістю сторін додатковою угодою №1 від 18.06.2020 до Договору позики були внесені зміни в п.1, 5.
Згідно п.1 даної додаткової угоди були внесені зміни до п.1 Договору позики, згідно якого у власність Позичальника було передано грошові кошти у сумі 164628 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, що за курсом продажі доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 26,90 грн.) на день укладення додаткової угоди було еквівалентно 6120 (шість тисяч сто двадцять) доларів США 00 центів.
Кінцевий строк повернення Відповідачем грошових коштів, відповідно до додаткової угоди №1, становив 18.12.2020 включно.
Відповідно до ст. 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, у зв'язку з неповерненням позики у визначені Договором позики та додатковою угодою №1 строки, неможливістю Позичальника виконати свої зобов'язання в повному обсязі та зміною курсу долару США, за домовленістю сторін додатковою угодою №2 від 29.12.2020 до Договору позики були внесені зміни в п.1, 5.
Згідно п.1 даної додаткової угоди були внесені зміни до п.1 Договору позики, згідно якого у власність Позичальника було передано грошові кошти у сумі 173869 (сто сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок, що за курсом продажі доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 28,41 грн.) на день укладення додаткової угоди було еквівалентно 6120 (шість тисяч сто двадцять) доларів США 00 центів.
Кінцевий строк повернення Відповідачем грошових коштів, відповідно до додаткової угоди №2, становив 18.06.2021 включно.
Відповідно до ст. 651, 653 та 654 Цивільного кодексу України, у зв'язку з неповерненням позики у визначені Договором позики та додатковою угодою №2 строки, неможливістю Позичальника виконати свої зобов'язання в повному обсязі та зміною курсу долару США, за домовленістю сторін додатковою угодою №3 від18.06.2021 до Договору позики були внесені зміни в п.1, 5.
Згідно п.1 даної додаткової угоди були внесені зміни до п.1 Договору позики, згідно якого у власність Позичальника було передано грошові кошти у сумі 167382 (сто шістдесят сім тисяч триста вісімдесят дві) гривні 00 копійок, що за курсом продажі доларів США в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (1 долар США = 27,35 грн.) на день укладення додаткової угоди було еквівалентно 6120 (шість тисяч сто двадцять) доларів США 00 центів.
Кінцевий строк повернення Відповідачем грошових коштів, відповідно до додаткової угоди №3, становив 18.12.2021 включно. Факт отримання позики, зокрема, підтверджується розпискою від 18.06.2021, написаною власноруч позичальником.
Відповідно до додаткової угоди №3 від 18.06.2021 до Договору позики, відповідач мала повернути грошові кошти позивачу відповідно до графіку платежів, а саме: до 18.07.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до18.08.2023-7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.09.2021 -7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.10.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.11.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 18.12.2021 - 130459,50 грн (еквівалент 4770 доларів США).
Відповідач не дотрималася взятих на себе зобов'язань за Договором позики, заходів щодо повернення боргу у визначені строки не вжила та позику Позивачу не повернула, про причини невиконання умов Договору позики Позивача не повідомила.
Таким чином, відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за Договором позики і до теперішнього часу не виконала свої обов'язки, порушивши умови Договору позики та ч.І ст. 1049 ЦК України щодо строків повернення суми боргу, завдавши таким чином матеріальні втрати Позивачеві.
У відповідності до ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики та додатки до нього вважається укладений між заявником - позикодавцем та боржником - позичальником, оскільки згідно ч.2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, на підставі чого, відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України, позичальником було надано розписку про отримання грошових коштів.
У відповідності до ч.І ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики ,то цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, що зобов'язання підлягає виконанню у строк, встановлений договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 625,1050 ЦК України боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Пунктом 10 Договору позики передбачено, що у разі прострочення виконання зобов'язання Позичальником за даним договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до Постанови Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані також, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Звертаючись з вимогою про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18. Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивач здійснив розрахунок штрафних санкцій за неповернення позики до 23.02.2022. Відповідно до Договору позики та додаткової угоди №3, враховуючи, що відповідачка не здійснювала погашення заборгованості за договором позики, остання мала сплатити: до 18.07.2021 - 7384,50 грн (еквівалент 270 доларів США); до 14769,00 грн (еквівалент 540 доларів США); до 18.09.2021 - 22153,50 грн (еквівалент 810 доларів США); до 18.10.2021 - 29538,00 грн (еквівалент 1080 доларів США); до 18.11.2021 - 36922,50 грн (еквівалент 1350 доларів США); до 167382,00 грн (еквівалент 6120 доларів США).
Правильність нарахування інфляційних збитків та 3 % річних суд перевірив на калькуляторі інфляційних втрат та 3 % річних, онлайн разрахунок. За період з серпня 2021 р. по лютий 2022 р. інфляційні збитки складають 5 707, 23 грн. За період з 19.07.2021 р. по 23.02.2023 р. сума відсотків за користування грошовими коштами складає 1 199,12 грн.
Пунктом 10 Договору позики також визначено, що за несвоєчасне повернення позики (її чергової частини) Позичальник сплачує Позикодавцю неустойку у розмірі 1% від суми займу за кожний календарний день існування простроченої заборгованості.
Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання». Відповідно до частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків».
З урахуванням вимог чинного законодавства, сума пені у розмірі 1% від суми займу за кожний календарний день існування простроченої заборгованості за Договором позики №18/12/19-14 від 18 грудня 2019 року складає 368 240,40 грн.
Статтею З ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Ст. 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Ч.3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Розрахунок пені, передбаченої Договором позики, свідчить, що її розмір майже в два рази перевищує розмір основного боргу.
Враховуючи складну економічну ситуацію в Державі, пов'язану з повномасштабною збройною агресією рф стосовно України, користуючись своїми правами, позивач самостійно зменшив суму неустойки (пені) за Договором позики №18/12/19-14 від 18.12.2019 до суми 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн.
Відповідач вважає завищеним розмір неустойки , однак суду не надала жодного документу про її фінансовий , сімейний стан , які б суду дали можливість вирішити питання про зменшення неустойки.
Відповідно до Договору позики, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на день здійснення платежу за цим договором.
Станом на день винесення рішення по справі офіційний курс долара до гривні складає 36,56 грн.
Отже, сума основного боргу, станом на дату винесення рішення , становить 223 747 грн. 20 коп. (6120 доларів США х 36,56 грн).
Таким чином, станом на 11.10.2022 загальна сума боргу за Договором позики №18/12/19-14 від 18 грудня 2019 року, яка підлягає поверненню Відповідачем, складає 480 653 ,55 грн. (223 747,20 грн+5707,23 грн+1199,12 грн+250000,00 грн).
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання».
Відповідачка посилається на той факт , що підписанням додаткової угоди її ввели в оману , внаслідок чого не зарахована сплачена нею сума в розмірі 3421 долар США. Однак , відповідач добровільно підписала зміни до договору . В ході розгляду справи не встановлено фактів підписання змін під примусом , шляхом шахрайства, омани. З окремим позовом про визнання окремих пунктів договору недійсний , кабальними не зверталася до суду.
Суд також вважає , що позивачем вірно визначений період нарахування штрафних санкцій відповідно до умов укладених договору . В даному договорі штрафні санкції вступають в дію з моменту порушення умов , а не з моменту кінцевого терміну повернення коштів.
Відповідно до ч.З с.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.І ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу, які складаються з гонорару адвоката за представництво в суді, складання та подання позовної заяви та іншої правничої допомоги, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.
Відповідно до Договору про надання правової допомоги від 10.09.2022. укладеного між Позивачем та адвокатом та додатку до нього від 06.10.2022, орієнтовна вартість наданих послуг без участі у судових засіданнях становить 15000 грн (консультація Клієнта з вивченням відповідних документів за позовом, юридичний аналіз законодавства та судової практики з питань, викладених у позовній заяві, підготовка та подача позовної заяви, підготовка та подача відповіді на відзив). Участь у судових засіданнях становить 3350 грн за кожен судодень (орієнтовно 2 судових засідання - 6700 грн).
Згідно акту наданих послуг від 11.10.2022, станом на дату подачі позовної заяви, виконано робіт на суму 10720 грн.
Крім того, у разі прийняття рішення по справі на користь позивача, він має сплатити додатковий гонорар у розмірі 5% від суми задоволених позовних. Сума задоволених позовних вимог складає 480 653 ,55 грн. (5% від даної суми складає 24 032,67 грн).
Сума витрат на професійну правничу допомогу становить 41 452, 67 грн. (10720 грн + 6700 грн + 24032,67 грн).
У постанові від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 Велика Палата ВС дійшла висновку, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55).
Факт надання правової допомоги підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 10.09.2022, додатком до договору від 06.10.2022, попереднім розрахунком вартості однієї години надання послуг, актом наданих послуг від 11.10.2022 та рахунком-фактурою від 11.10.2022.
ВС КАС у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов'язково.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що витрати на послуги адвоката є співмірними зі складністю справи , часу затраченого на підготовку до судового захисту. Відповідачка не надала суду аргументів відповідно до яких витрати на послуги адвоката могли б бути зменшені.
Тому із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 41452,67 грн.
Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 5059,90 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526, 530, 611,651, 653, 654, 1046, 1047,1049 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,141,263-265 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 18/12/19-14 від 18.12.2019 р. у сумі 505990 ,35 грн., з яких:
-249084 грн.- основна сума боргу,
-5707,23 грн.- інфляційні збитки,
-1199,12 грн.-три відостка річних,
-250000 грн.- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 42719,52 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5059,90 грн.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.04.2023.
сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_4 , адреса- АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_5 , адреса- АДРЕСА_2 .
Суддя Г.В. Андрієнко