Дата документу 20.04.2023Справа № 554/236/23
Провадження № 2/554/2764/2023
20 квітня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Чуванової А.М.,
за участю секретаря - Проскурня Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради,-
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , що був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що був зроблено актовий запис №533; позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх доходів, але не менше 1/2 частини прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з моменту його звернення до суду і до виповнення ОСОБА_3 18 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.07.2012 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач посилається на те, що більше двох років тому позивач з сином став мешкати окремо від дружини і сімейні відносини між ними припинилися. Вже більше двох років між ними не має спільних інтересів, спільного бюджету, вони не ведуть спільне господарство. Таким чином, подальше перебування у цьому шлюбі не відповідає його інтересам. Їх малолітній син ОСОБА_3 став жити із позивачем. При цьому, він ніколи не перешкоджав відповідачці спілкуватись з сином, та її спілкування зводились до одного-двох дзвінків на рік. Участі ж у вихованні взагалі не було. Тобто відповідач, вже майже два роки ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків - не спілкується з ОСОБА_3 , не піклується про його здоров?я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Позивач не вживає наркотичних засобів, не зловживає алкоголем, займається підприємницькою діяльністю і він повністю дбає про сина, забезпечує його, піклується про нього, слідкує за тим, щоб він всебічно розвивався. Крім того, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 18.01.2023 року було відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.02.2023 року надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про часткове визнання позовних вимог, просила відмовити в частині позовних вимог, а саме про стягнення аліментів, оскільки ОСОБА_1 , будучи підприємцем, має достатній дохід щоб забезпечувати сина усім необхідним. Крім того, будучи позбавленою батьківських прав вона не повинна сплачувати будь-яких коштів на утримання сина.
Ухвалою суду від 15.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково, просила відмовити у стягненні аліментів.
Представник третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, відповідно до положень ст.ст.211,223 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за такими підставами.
Із свідоцтва про шлюб, що було видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, вбачається, що сторони 13.07.2012 року зареєстрували шлюб, актовий запис №533 (а.с.6). Згідно ксерокопії свідоцтва про народження (а.с.7), сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні було встановлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують. Судом, також, встановлено, що спір про майно між сторонами відсутній, суперечок про місце проживання дитини немає.
Відповідно до с. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Беручи до уваги, що фактично шлюб між подружжям розпався, сімейні стосунки припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін та їх сина, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно її малолітнього сина, суд зазначає наступне.
Обставини, на які посилається позивач: що відповідач вже майже два роки ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків, не спілкується з ОСОБА_3 , не піклується про його здоров?я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто не виконує обов'язків по вихованню дитини, - підтверджуються письмовими матеріалами справи, зокрема: побутовою характеристикою (а.с.10); характеристикою зі школи (а.с.12).
Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У відповідності п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, суд вважає, що зібраними по справі доказами підтверджено, та визнано відповідачем, що вона протягом тривалого часу ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітнього сина, а тому, приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ,1987 року народження.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання сина суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).
Судом встановлено, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, що є її обов'язком відповідно до ст. 180 СК України. При цьому відповідач має нормальний стан здоров'я, є молодою особою працездатного віку та не має на утриманні інших осіб.
Отже, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи задовільний стан здоров'я сина та його матеріальне становище; вік дитини, а також - задовільний стан здоров'я відповідача; її матеріальне становище; відсутність у неї на утриманні інших осіб, прийшов до висновку про задоволення позову та стягнення із відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів до суду звільнений (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1073,60 гривень підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 3, 10, 105 ч.3, 112,113, 114 ч.2, 180, 182, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 81,141,211, 223,229, 247, 263,265,268,354,430, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований 13.07.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №533.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.01.2023 року і до досягнення сином повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30.
Суддя А.М.Чуванова