Дата документу 28.04.2023Справа № 554/3557/23
Провадження № 1-кс/554/5027/2023
28 квітня 2023 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170000000293 від 25.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170000000293 від 25.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що СУ ГУНПв Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023170000000293 від 25.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 24.04.2023 року, близько 17:30, водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Сердюка в с. Яхники Миргородського району Полтавської області в сторону центру села, де допустив зіткнення із велосипедистом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 . У результаті описаної вище ДТП в ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження від яких 24.04.2023 року, о 19:00, померла в реанімаційному відділенні Лохвицької ЦРЛ.
25.03.2023 року працівниками поліції проведено огляд місця події, під час якого оглянуто та вилучено транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 17.09.2019, видане ТСЦ 6345, належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 .
В ході огляду встановлено, що на момент огляду автомобіль має пошкодження. За результатами огляду автомобіль тимчасового вилучено та поміщено для зберігання на територію ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, що за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Гоголя 19.
З огляду на вказане, враховуючи те, що ТЗ, зберіг на собі сліди злочину, є доказом в кримінальному провадженні, може бути використаний для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 25.04.2023 року постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 його визнано та залучено як речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні.
В даному випадку є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 17.09.2019, видане ТСЦ 6345, належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 , є речовими доказами, який може бути використаний як речовий доказ та, за наявності заявленого цивільного позову в рамках розслідування кримінального провадження, для відшкодування заподіяної шкоди.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереженням слідової інформації та загалом речового доказу, з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних судових експертиз, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження автомобіля ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , слідчий просить задовольнити клопотання.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, слідчий надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Володілець майнав судове засідання не з'явився.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що 24.04.2023 року, близько 17:30, водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Сердюка в с. Яхники Миргородського району Полтавської області в сторону центру села, де допустив зіткнення із велосипедистом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 . У результаті описаної вище ДТП в ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження від яких 24.04.2023 року, о 19:00, померла в реанімаційному відділенні Лохвицької ЦРЛ.
25.03.2023 року працівниками поліції проведено огляд місця події, під час якого оглянуто та вилучено транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 17.09.2019, видане ТСЦ 6345, належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Слідчим доведено, що автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , вилучений під час проведення огляду транспортного засобу від 24.04.2023 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений, відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 24.04.2023 року, автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
25.04.2023 року постановою старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 вказаний автомобіль визнано та залучено як речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні.
Як убачається з клопотання слідчого, накладення арешту на автомобіль він вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереженням слідової інформації та загалом речового доказу, з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних судових експертиз, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження автомобіля ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 .
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин слідчий суддя вважає доводи клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на автомобіль, який є предметом, який зберіг на собі сліди злочину у кримінальному провадженні переконливими.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170000000293 від 25.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 17.09.2019 року, видане ТСЦ 6345, належить ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, який буде зберігатися на території ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, що за адресою: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Гоголя 19.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1