Дата документу 28.04.2023Справа № 554/3038/23
Провадження № 3/554/1612/2023
Іменем України
28 квітня 2023 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., при секретарі судового засідання Деменко Л. І., за участі адвоката Солонець С. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані
Справа, що розглядається
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 433504 від 28 квітня 2023 року (далі - Протоколу) 08 квітня 2023 року, о 22 год 20 хв, ОСОБА_1 в м. Полтава по вул. Великотирновській, навпроти буд. № 22 «А», в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), керував транспортним засобом CHEVROLET EVANDA, д. н. н. НОМЕР_1 (далі - CHEVROLET EVANDA) в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510, за результатом якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі становить 0,74 ‰. Проходження огляду фіксувалося із застосуванням технчних засобів відеозапису, закрема бодікамер № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 згідно постанови КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 57 від 20 січня 2023 року).
Закон
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень п. 1.10 Розділу І ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (зі змінами) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно постанови Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 поліцією має бути належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами наявність причини для зупинки транспортного засобу (факт порушення ПДР тощо), у той час як відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу свідчить про неправомірність подальших вимог працівників поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. п. 2, 4 - 6 і 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок № 1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до п. 3 Розділу І, п. п. 3 - 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735), ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків . Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства України, суд вважає, що питання, які він має розглянути за кожним із елементів складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є наступними.
Запитання 1.
Чи доведено поза розумним сумнівом, що порушник керував транспортним засобом?
Запитання 2.
Чи доведено поза розумним сумнівом законність зупинки транспортного засобу?
Запитання 3.
Чи доведено поза розумним сумнівом, що порушник перебував в стані алкогольного сп'яніння?
Запитання 4.
Чи доведено поза розумним сумнівом факт дотримання працівниками поліції процесуального алгоритму проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння?
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання порушник не з'явився. Його інтереси в суді представляв адвокат Солонець С. М., який наголошував на тому, що ініціатором складення протоколу не доведено ні факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні факту його правомірної зупинки. Зазаначив, що про існування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яка додана до Протоколу, останньому взагалі не відомо, а тому її походження та доказове значення у цій справі залишаються незрозумілими. Крім того, використання технічного приладу Drager Alcotest, за допомогою якого в порушника виявили стан алкогольного сп'яніння, є незаконним, так як матеріали справи не містять копії свідоцтва про його повірку. На місці проходження огляду будь-які документи законності його використання останньому також не пред'являлися. Наголосив також і на порушенні працівниками поліції самої процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest були присутніми двоє свідків, залучені поліцейськими. Порушник наголошував на тому, щоб пояснення цих свідків були враховані при складенні Протоколу, що інспекторами поліції було проігноровано та в Протокол внесено запис про те, що останні не залучалися, що дійсності не відповідає. До того ж, ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, однак в порушення встановлених законом вимог такої пропозиції останньому заявлено не було. Зважаючи на викладене, просив закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу інкримінованого правопорушення.
Докази та встановлені судом обставини справи
З метою повного та об'єктивного розгляду цієї справи, судом були досліджені відеозаписи, що містяться на оптичному диску, який є додатком до Протоколу (а. с. 5). Так, відеозапис з бодікамери № 468842 розпочинається о 22 год 25 хв з того, що ОСОБА_1 перебуває на узбіччі проїзної частини дороги біля автомобіля та фактично одразу ж о 22 год 26 хв в ході спілкування з ним працівник поліції констатує, що нібито виявив в останнього запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що порушник погоджується. Після цього, поліцейськими було залучено двох свідків, шляхом зупинки транспортних засобів, що рухалися повз. Надалі була зафіксована сама по собі процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, продуваючи газоаналізатор Drager Alcotest перший раз, він «захолов», як було вказано інспектором, та тривалий час взагалі не працював, тобто й результату не показав, у зв'язку з чим порушник зауважив, що прилад взагалі є несправним, що поліцейськими було проігноровано та заявлено вимогу останньому продути Drager ще раз. Наступні два рази газоаналізатор аналогічно жодних показників не видав, що було пояснено поліцейськими тим, що ОСОБА_1 видихає недостатню кількість повітря. В подальшому, продуваючи прилад вчетверте, він показав позитивний результат, а саме 0,74‰ алкоголю у видихаємому останнім повітрі, у зв'язку з чим в подальшому працівником поліції було складено Протокол. При цьому, на названому відеозаписі міститься відображення того, як поліцейський дослівно надиктовує залученому свідку його пояснення щодо суті порушення, в той час як останній їх занотовує. Інший же свідок в категоричній формі відмовилася від надання будь-яких пояснень щодо суті інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. На запитання порушника щодо наявності пояснень цих свідків, інспектором поліції було повідомлено, що згідно постанови КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року проходження огляду фіксувалося технічними засобами відеозйомки та в подальшому було оголошено Протокол відповідного змісту, з чим порушник категорично не погодився, оскільки назване не відповідає дійсності.
Відеозаписом з бодікамери № 468870 зафіксовані аналогічні викладеним обставини події правопорушення.
Тобто, вказані відеозаписине містять ні відомостей щодо руху автомобіля CHEVROLET EVANDA, ні факту його керування саме ОСОБА_1 , ні навіть перебування останнього в ньому, а тому вони не підтверджують обставин правопорушення, викладених в Протоколі, а навпаки, спростовують їх, так як відеофіксація самого правопорушення, якщо воно мало місце, в порушення п. 5 Інструкції № 1026 здійснювалась поліцейським не з моменту початку виконання своїх службових обов'язків.
Зі змісту наданого до суду відеофайлу під назвою «video_2023-04-09_16-56-29» слідує факт руху автомобіля темного кольору та його зупинка працівниками поліції за допомогою увімкнених проблискових маячків синього кольору. Цим відеозаписом зафіксовано також, що після зупинки цього транспортного засобу, з місця його водія вийшов чоловік. Звукозапису цей відеофайл не містить.
Аналізуючи названий відеозапис, суд констатує, що з його змісту неможливо достовірно встановити ні ідентифікуючі ознаки автомобіля, зупиненого поліцейськими, ні особу, яка вийшла з місця водія цього транспортного засобу. Відеозаписи з бодікамер № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 не доповнюють цей відеоматеріал з вищезазначених підстав, тобто в своїй сукупності вони не відображають послідовну картину події правопорушення та згідно їх змісту можна лише припускати, що особа, відображена на відеофайлі «video_2023-04-09_16-56-29» дійсно є ОСОБА_1 , а всі докази, які ґрунтуються на припущеннях, тлумачаться на користь порушника. До того ж, зі змісту Протоколу слідує, що додатком до нього є, зокрема «відео з реєстратора Falcon», в той час як названий відеозапис таких ідентифікуючих ознак не містить, а тому, як його процесуальне походження, так і належність до цієї справи залишаються незрозумілими, у зв'язку з чим він не приймається до уваги суду в якості належного та допустимого доказу у справі.
Застосовуючи ці фактичні обставини до юридичних запитань, на які суд повинен надати відповідь при вирішенні цієї справи, суд приходить до наступних висновків.
Запитання 1.
Чи доведено поза розумним сумнівом, що порушник керував транспортним засобом?
На підставі встановлених вище фактів, суд констатує, що ініціатором складення протоколу поза розумним сумнівом не доведено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом.
Запитання 2.
Чи доведено поза розумним сумнівом законність зупинки транспортного засобу?
Суд звертає увагу на те, що для того, щоб виявити правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, так як в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення водія, що перебуває в стані сп'яніння.При цьому, суд наголошує на тому, що причина зупинки транспортного засобу має бути конкретною, про що поліцейський повинен чітко поінформувати водія з детальним описом підстави зупинки.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону України «Про національну поліції» № 580-VIII, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд не приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу у цій справі Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 357608 (а. с. 4), якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, з огляду на наступне.
З відеозапису з бодікамери № 468842 слідує, що поліцейський в ході розмови з ОСОБА_1 на місці події вказав на наявність нібито порушення останнім вимог ПДР, однак в подальшому після пред'явлення водієм документів, інспектор не з'ясовував обставин зазначеного ним порушення, а одразу ж направлено почав виясняти чи вживав останній алкогольні напої та чи не перебуває він в стані сп'яніння. В подальшому, всі дії поліцейських були вчинені саме на забезпечення процедури проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, фактично ігноруючи заявлене ними порушення останнім вимог ПДР, і лише після складення Протоколу, о 23 год 10 хв, поліцейським взводу № 1 роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП старшим сержантом поліції Новаковським О. С. була складена вищевказана постанова, в той час, як сам Протокол складений о 22 год 55 хв. Таким чином, вказана постанова є взагалі безвідносною до події, яка є предметом цього судового розгляду.
Тобто, ініціатором складення протоколу не надано доказів того, що на момент оголошення ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, останній був притягнений до адміністративної відповідальності за будь-яке правопорушення, а за відсутності доказів наявності підстави для законної зупинки транспортного засобу, подальший огляд є протиправним.
Запитання 3.
Чи доведено поза розумним сумнівом, що порушник перебував в стані алкогольного сп'яніння?
В контексті розгляду цього питання, суд звертає увагу на те, що п. 2 Порядку № 1103 та п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлена виключна обставина, за якої водій транспортного засобу підлягає огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, це наявність в поліцейського достатніх підстав вважати, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
На підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння ініціатором складення протоколу надано до суду Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3), зі змісту якого слідує, що цей огляд проведений у зв'язку з виявленням ознак сп'яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 7510, результат якого позитивний - 0,74 ‰, а також долучено відповідну роздруківку (чек) з приладу (а. с. 2).
При цьому, зі змісту дослідженого відеозапису слідує, що при оголошенні ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останньому не було названо жодної з вказаних ознак сп'яніння, визначених Інструкцією № 1452/735, а лише зроблено припущення щодо наявності запаху алкоголю з порожнини рота останнього. Суд звертає увагу на те, що твердження поліцейського про наявність запаху алкоголю з порожнини рота порушника, занотоване в Протоколі, виходячи з обставин, встановлених судом, було лише припущенням ініціатора складення протоколу, оскільки з наданих суду доказів не зрозуміло, як це було останнім виявлено чи встановлено.
Крім того, суд зазначає, що згідно Протоколу огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 7510. Як слідує з роздруківки чеку «ALCOTEST 7510» останнє градуювання приладу № ARLM-0457, яким проведено огляд ОСОБА_1 , відбулося 17 серпня 2022 року.
Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «ALCOTEST 7510» визначено інтервали технічного обслуговування приладу - градуювання, яке має проводитися кожні шість місяців. Отже, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено, з-поміж іншого, з порушенням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, так як останнє градуювання приладу відбувалось з порушенням вказаного шестимісячного строку. Наведене суттєво впливає на точність результатів проведеного огляду, а тому суд об'єктивно сумнівається в достовірності цих показників.
Крім того, переглядаючи надані ініціатором складення протоколу відеозаписи, судом встановлено, що при використанні поліцейськими газоаналізатора «Drager Alcotest», було порушено його експлуатаційні вимоги. Зокрема, з їх змісту не слідує, що перед використанням приладу «Drager Alcotest», його муштук був новим, зберігався в герметичній упаковці та був розкритий саме перед його застосуванням. При цьому, не видно, що особа, яка проводила огляд не торкалася саме тієї частини, яка була в контакті з губами порушника, а також, що цей муштук не контактував з будь-якими іншими предметами, що могло б бути підставою неточності та необ'єктивності тесту, оскільки в разі використання бувшого у вжитку муштука, ймовірна похибка цифрового показника газоаналізатора «Drager».
До того ж, на відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_1 «продував» названий прилад три рази і лише на четвертий він показав відповідний показник, що могло суттєво вплинути на його результат.
Суд зазначає, що сам по собі цифровий показник газоаналізатора «Drager» не може свідчити про факт перебування особи в стані сп'яніння, якщо матеріалами справи не доведено точність показників вказаного приладу. Зважаючи на встановлені обставини справи у своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що результат огляду за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», що становить 0,74 ‰, не є беззаперечним доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та вважає, що поза розумним сумнівом цей факт не доведений.
Запитання 4.
Чи доведено поза розумним сумнівом факт дотримання працівниками поліції процесуального алгоритму проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння?
З огляду на досліджений відеозапис можна дійти висновку, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводилась за участі двох свідків. Після цього одному з них було дослівно надиктовано пояснення, які останній занотовував, тобто записуючи не те, що він особисто спостерігав, а те, що казав поліцейський, а інша в категоричній формі відмовилася від написання будь-яких пояснень та покинула місце події. В подальшому, працівниками поліції було прийнято рішення взагалі не вказувати про наявність свідків в Протоколі та не долучати ці пояснення до нього, що розцінюється судом як фальсифікація названого доказу, оскільки обставини події правопорушення, викладені в ньому, не відповідають дійсності.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналогічні положення містить Інструкція № 1452/735, відповідно до п. 6 Розділу II якої огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Тобто, зі змісту цих положень слідує, що залучення свідків для проходження процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є обов'язковим, а застосування технічних засобів відеозапису не заміняють цього. Разом з тим, Протокол не містить даних про наявність свідків, а їх пояснення ініціатором його складення суду не надані.
Крім того, аналізуючи пояснення адвоката Солонець С. М. про те, що ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі охорони здоров'я, чого працівниками поліції забезпечено не було, суд, з огляду на те, що такі твердження останнього ініціатором складення протоколу не спростовані, зокрема матеріали відеозапису, зважаючи на їх небезперервність, вибірковість та неповноту, не містять інформації про те, що порушнику було запропоновано пройти такий огляд та видано відповідне направлення, а він від цього відмовився, приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності, і приходить до висновку про порушення поліцейськими процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння й з цих підстав.
З огляду на вищезазначені порушення, суд констатує, що на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння вважаються недійсними.
Окремо суд звертає увагу й на те, що матеріали справи не містять також доказів того, що після виявлення працівниками поліції в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про що зазначено в Протоколі, та фіксації ними того факту, що він перебуває в стані сп'яніння, останній дійсно згідно вимог п. 1 розділу Х Інструкції № 1395 був відсторонений від керування транспортним засобом CHEVROLET EVANDA, так як жодних розписок чи протоколів про відсторонення від керування, передачу автомобіля під керування іншій особі або про його тимчасове затримання до матеріалів справи ініціатором складення протоколу не додано.
На підставі встановлених вище фактів, суд констатує про грубе порушення працівниками поліції процедури виявлення водіїв транспортних засобів з ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з чим приходить до висновку про недотримання процедури фіксації факту керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, яка детально регламентована ст. 266 КУпАП.
Прийняте у справі рішення
Суд зазначає, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно якого при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ч. ч. 2 і 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи обставини складення Протоколу, беручи до уваги докази, надані до суду в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 247, 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО