Справа № 541/1426/23
Номер провадження3/541/537/2023
04 травня 2023 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин, розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комишня Миргородського району Полтавської області, громадянина України, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.04.2023 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, складений після винесення дізнавачем СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Ксьонз Юрієм Олексійовичем 29 березня 2023 року постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175550000078 від 19.03.2023 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 789114 від 19.04.2023 року, 18 березня 2023 року о 18 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та здійснив пошкодження паркану шляхом відривання металопрофільної частини, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та вчинив правопорушення передбачене статтею 173 КУпАП.
З копії матеріалів кримінального провадження № 12023175550000078 від 19.03.2023 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_1 та постанови дізнавача СД Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Ксьонз Ю. О. про закриття кримінального провадження від 29 березня 2023 року вбачається, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 є сусідами та між їхніми родинами тривають неприязні стосунки, із-за чого часто виникають конфліктні ситуації.
В зв'язку з неявкою 28.04.2023 року ОСОБА_1 в судове засідання, ухвалою судді застосовано привід останнього.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з сусідом ОСОБА_2 у нього вже тривалий час неприязні відносини. З метою помсти за образи, які завдав сусід ОСОБА_1 пошкодив один лист металопрофілю на паркані ОСОБА_2 . Повідомив, що протягом одного тижня зобов'язується відшкодувати шкоду завдану сусіду, так як працює і має доходи.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи порушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, від інших адміністративних правопорушень.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Тобто дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Згідно матеріалів справи та пояснень, наданих в судовому засіданні, вбачається, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся не з мотивів явної неповаги до суспільства, а на підставі особистих неприязних відносин. Тому, в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, що відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші, обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Складання протоколу це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що конфлікт між потерпілим ОСОБА_2 та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в ході якого було пошкоджено паркан стався не з хуліганських мотивів, а виник на ґрунті особистих неприязних відносин, докази які свідчили б що в наслідок таких дій останнього був порушений громадський порядок чи спокій громадян відсутні, тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки дрібного хуліганства.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку про відсутність складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 221, 247, 283-285 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В. М. Куцин