Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1008/23
Провадження № 1-кп/553/1134/2023
Іменем України
04.05.2023 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12023170460000010 відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 .
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2023 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 53680 грн. 00 коп., в межах строку досудового розслідування до 08.05.2023 року.
Так, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 було враховано обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, звільнений з місць позбавлення волі 02.03.2022 року умовно - достроково та має невідбуту частину покарання 10 місяців 1 день, не працевлаштований, не має джерел до існування, що і надалі може спонукати його до вчинення корисливих злочинів, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні, а також неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор звернулася з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обраного під час досудового розслідування, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для його застосування, не зменшилися та продовжують існувати, а подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою є цілком виправданим, оскільки останній може ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, усвідомлюючи тяжкість покарання, передбаченого санкціями інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні, які є його родичами та знайомими, з метою зміни ними показань на його користь, вчинити інші правопорушення, оскільки не має джерела доходів, а встановлені дані про його особу свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не здатне запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора не заперечував.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, частина яких відповідно до положень ст. 12 КК України віднесена до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавленні волі на строк від 5 до 8 років, частина інкримінованих злочинів вчинена в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, яким був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи та стабільного джерела доходів, тоді як обвинувачується в тому числі у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, не одружений та не має постійного місця проживання, тобто міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, судимості за які не знято та не погашено в установленому законом порядку. З огляду на вищенаведене, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його вік, репутацію, майновий стан, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати, а альтернативні менш суворі запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов'язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред'явленого обвинувачення та інші конкретні обставини не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, з заявами про застосування застави чи поруки жодна особа не звернулась, а тому суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2023 року, - в сумі 53680 грн. 00 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 04 травня 2023 року по 02 липня 2022 року включно, з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2023 року, - в сумі 53680 грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1