Справа № 534/1676/21
Провадження № 2/534/210/22
31 березня 2023 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат пов'язаних з оплатою житлово - комунальних послуг,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за сплачені житлово - комунальні послуги за періад з серпня 2018 року по 01 липня 2021 року в сумі 56 546 грн 42 коп. Свої вимоги мотивує тим, що він на праві спільної часткової власності володіє квартирою АДРЕСА_1 в якій і зареєстрований, разом з ним у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 . До червня 2018 року вони з відповідачкою проживали однією сім?єю, мають спільну доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаною адресою він не проживає, однак ним оплачуються всі комунальні платежі. Так у період з серпня 2018 року по січень 2021 року сплачено вартість житлово комунальних послуг на загальну суму 71 544,00. Просить стягнути з ОСОБА_2 , яка зареєстрована та фактино проживає за адресою: АДРЕСА_2 на його користь суму коштів, сплачених за надані комунальні послуги за період з серпня 2018 року по 01 липня 2021 року, в розмірі 56 546 грн. 42 коп., що складається з частини вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території за зазначений вище період - 4 712,00 грн. 1/2 частини вартості послуг з теплозабезпечення за зазначений вище період - 9 218 грн 26 коп., 1/2 частини вартості послуг з газопостачання за зазначений період - 1303,49 грн вартості послуг з водопостачання та водоведведення за зазначений період в сумі 9441 грн 58 коп, вартості послуги з постачання гарячої води за зазначений вище період 25216,77 грн, вартості послуги з постачання електричної енергії 3991,32 грн, та вартості послуг телебачення 263 грн.
29.10.2021 позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно яких просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму коштів, сплачених за надані комунальні послуги за період з серпня 2018 по 01 липня 2021 року у розмірі 94268, 54 грн, що складається з частини вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території - 7553 грн, частини вартості послуг з теплозабезпечення - 17 356 грн 56 коп., частини вартості послуг з газопостачання 2037 грн. 60 коп, частини вартості послуг з водопостачання та водовідведення за зазначений вище період в сумі 14654 грн, вартості послуги з постачання гарячої води за зазначений вище період - 45 383 грн. 27 коп., вартості послуги з постачання електричної енергії за зазначений вище період - 4 380 грн 92 коп., вартості послуги телебачення за зазначений період - 2903 грн.
17.01.2022 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача на його користь кошти сплачені за надані комунальні послуги за період з серпня 2018 по 12 січня 2022 в розмірі 90344, 50 грн, що складає частину вартості послуг.
25.10.2021 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає повністю просить у позові відмовити, посилаючись на те, що за вказаний період за який хоче стягнути позивач з неї кошти, вона також здійснювала платежі, що підтверджується відповідними квитанціями.
Ухвалою судді Комсомольського міського суду Полтавської області Солохи О.В. від 04.10.2021 відкрито провадження у справі із призначенням справи до судового розгляду.
Ухвалою суду від 01.06.2022 задоволено заяву про самовідвід ОСОБА_5 і справу передано на повторний авторозподіл.
Ухвалою судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 13.06.2022 ОСОБА_6 вказана справа прийнята до провадження з призначенням справи до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с.19).
Згідно довідки про склад сім'ї ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , разом з ним за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
З серпня 2018 року позивач у квартирі не проживав, відповідач проживала та продовжувала користуватися квартирою і вказані обставини не заперечувались сторонами у справі.
Звертаючись до суду з позовом, позивач послався на те, що він за період з серпня 2018 по січень 2022 сплатив за надані житлово-комунальні послуги 98344,50 грн на підтвердження оплати позивач долучив відповідні квитанції за зазначений період.
Згідно зістаттею 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
У частині 1 статті 322 ЦК України зазначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень п. 2ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1, п. 5 ч. 2ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,індивідуальний споживач, яким є, зокрема, співвласник нерухомого майна, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Нормами ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України,зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Нормами ч. 1ст.544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, кожен власник та особи які користуються житлово комунальними послугами зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна.
Позивач у справі є власником квартири АДРЕСА_1 , а відповідач зареєстрована у вказаній квартирі , а тому, відповідно до закону, зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підтвердження оплати за надані житлово-комунальні послуги, за період з серпня 2018 року по 12 січня 2022 року, позивач долучив квитанції: за липень 2018 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 2500 грн; за серпень 2018 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 2200 грн; за вересень 2018 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 2656 грн; за жовтень 2018 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 2018 грн; за жовтень 2018 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 3898 грн; за грудень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 4800 грн; за січень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 5000 грн; за лютий 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 4760 грн; за березень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 4362 грн; за квітень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 3332 грн; за травень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 2800 грн; за червень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 3841 грн; за липень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 1006 грн; за серпень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 704 грн; за вересень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 1465 грн; за жовтень 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 1998 грн; за листопад 2019 року сплачений від імені ОСОБА_2 на суму 3676 грн та грудень 2019 у сумі 2522 грн; за січень 2020 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 4097 грн; за травень 2020 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 6550 грн; за червень 2020 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 1480 грн; за серпень 2020 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 683 грн; за вересень 2020 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 3500 грн; за вересень 2021 року сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 50086 грн; за грудень 2021 сплачений від імені ОСОБА_1 на суму 5488 грн.
Таким чином ОСОБА_2 за спірний період відповідно до наданих квитанцій було сплачено кошти у розмірі 48838 грн за житлово комунальні послуги та ОСОБА_1 було сплачено 78200 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається із копій квитанцій, наданих позивачем та відповідачем на підтвердження понесених ним витрат на оплату комунальних послуг за спірний період платниками були і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тобто дані квитанції підтверджують факт понесення витрат як позивачем так і відповідачем.
До того ж у матеріалах справи відсутні докази про укладені позивачем чи відповдачем договорів із надавачами (виконавцями) послуг, які відкрито особові (оперативні) рахунки по оплаті конкретних послуг за якими має проводитись оплата.
Відтак визначити яка саме сума коштів була сплачена за кожен вид наданих комунальних послуг та згідно яких особових рахунків, відкритих надавачами послуг, неможливо у зв'язку з чим суд позбавлений можливості з'ясувати відповідність таких послуг понесеним сторонами витратам.
Враховуючи, що власник та особи які користуються житлово комунальними послугами зобов'язані брати участь у витратах щодо утримання майна, суд вважає, що частина суми сплаченої за комунальні послуги ОСОБА_2 за спірний період підлягає зарахуванню до загальної заборгованості перед ОСОБА_1 , тобто відповідачем ОСОБА_2 було сплачено 48838 грн за спірний період, при цьому цієї суми повинен був сплатити позивач, тобто 24419 грн, а позивач в свою чергу за вказаний період сплатив 78200 грн, тобто цієї суми повинна сплатити відповідач у розмірі 39200 грн, отже, з урахуванням зазначеного, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за солідарним зобов'язанням з оплати житлово-комунальних послуг складає 14781 грн (39200 грн -24419 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України,судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат пов'язаних з оплатою житлово - комунальних послуг - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму коштів сплачених з надані житлово - комунальні послуги за період з серпня 2018 року по 12 січня 2022 року в розмірі 14781 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 136,47 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду.
Відомості, що не оголошуються:
Повне ім'я позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 .
Суддя Т.О.Куц
Повний текст рішення виготовлено 07.04.2023