Справа № 526/762/23
Провадження № 2/526/328/2023
04 травня 2023 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу № 526/762/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на трьох неповнолітніх дітей,
10 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на трьох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді 21 березня 2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
Позивач - ОСОБА_1 копію ухвали отримала 19.04.2023.
Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримав, зворотне повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомив суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховими ідентифікаторами №37300 8298823 7, копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою»", то суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України відповідачу вручено вказане поштове відправлення і фактично він є повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції. Також судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шлюб між якими розірвано 29 грудня 2022 року.
Суд встановив, що між сторонами існують сімейні правовідносини.
Відповідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі, сплата аліментів одним з батьків, а в даному випадку батька, який живе окремо, є однією з форм його участі в утриманні дітей. Оскільки відповідач є батьком дітей, тому нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати їх до досягнення повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи надані докази, враховуючи потреби дитини певного віку, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на утримання двох дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до їх повноліття.
При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дітей в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн. щодо позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що після досягнення повноліття ОСОБА_3 , продовження стягнення аліментів в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку відповідача не відповідатиме засадам розумності та справедливості, суд вважає, що з настанням цієї дати, частку стягуваних аліментів слід зменшити до 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а потім з настанням цієї дати, частку стягування аліментів слід зменшити до частини до досягнення повноліття третьої дитини.
Керуючись ст.ст. 180, 182,183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
- позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 березня 2023 року до повноліття дочки ОСОБА_3 , а потім у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача, до повноліття дочки ОСОБА_4 , а потім на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у розмірі частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 липня 2031 року до її повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1073, 60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Головуюча: Л. В. Максименко