іменем України
Справа №377/167/23
Провадження №2/377/103/23
04 травня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Гаєвої К.Г., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
09 березня 2023 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 55-56 СК України, просить:
- розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 травня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 35.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, який зареєстрований 13 травня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 35. Від шлюбу вони мають двох спільних дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною звернення до суду з даною позовною заявою є те, що сімейне життя між нею та відповідачем набуло ознак формальності, між ними зникли почуття поваги та любові. Відповідач проявляє по відношенню до неї зневажливе ставлення, всіляко намагається принизити її. Внаслідок психологічної несумісності шлюб між ними, який мав будуватися на любові та підтримці, перетворився на спільний простір, де кожен із них живе своїм життям, обмежуючись спілкуванням на побутові теми. Рішення розірвати шлюб є виваженим та таким, що відповідає інтересам кожного з них, а також інтересам дітей. Спільні діти після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з нею. Спірних питань щодо розподілу майна, набутого під час шлюбу, між ними немає.
Ухвалою судді від 17 березня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною 6 статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 17 квітня 2023 року.
17 квітня 2023 року цивільну справу було знято з розгляду та призначено судове засідання на 04 травня 2023 року.
В призначене судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. До канцелярії суду від представника позивача - адвоката Климчук В.В. надійшла заява, в якій вона просила цивільну справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду подав заяву, в якій просив судовий розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 13 травня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 13 травня 2016 року зареєстрували шлюб у Славутицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про що 13 травня 2016 року складено відповідний актовий запис № 35. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_6 , дружині ОСОБА_1 .
Під час шлюбу в них народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є відповідач, мати - позивач, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду з даною позовною заявою є те, що сімейне життя позивача та відповідача набуло ознак формальності, між ними зникли почуття поваги та любові. Відповідач проявляє по відношенню до позивача зневажливе ставлення, всіляко намагається принизити її. Внаслідок психологічної несумісності шлюб між сторонами, який мав будуватися на любові та підтримці, перетворився на спільний простір, де кожен із сторін живе своїм життям, обмежуючись спілкуванням на побутові теми. Рішення розірвати шлюб є виваженим та таким, що відповідає інтересам кожної зі сторін, а також інтересам дітей. Спільні діти сторін після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з позивачем. Спірних питань щодо розподілу майна, набутого під час шлюбу між позивачем та відповідачем немає.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов'язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною 2 статті 18, пункту 3 статті 51, частиною 3 статті 56, частиною 1 статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених частиною 2 статті 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається із змісту позовної заяви, діти сторін - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу залишаються проживати разом з позивачем. Відповідач надає кошти на утримання дітей в добровільному порядку. Спірних питань щодо розподілу майна, набутого під час шлюбу, між сторонами немає.
У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В позовній заяві позивач зазначила, що після розірвання шлюбу вона бажає залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на користь позивача з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 536,80 гривень, інша частина судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 13 травня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 35.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_1 .
Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області повернути ОСОБА_1 536 гривень 80 копійок сплаченого судового збору при поданні позову згідно копії квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» № 32528798800006444268 від 07 березня 2023 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах даної цивільної справи № 377/167/23, провадження № 2/377/103/23.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду складено 04 травня 2023 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька